Рішення

від 24.07.2024 по справі 902/258/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" липня 2024 р. Cправа №902/258/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за відсутності представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго", м.Вінниця

до Комунального підприємства "Обласна спеціалізована аптека №1", м.Вінниця

про стягнення 197267,88 грн заборгованості за договорами купівлі-продажу теплової енергії

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій учасників справи.

До Господарського суду Вінницької області звернулось Комунальне підприємство "Вінницяоблтеплоенерго" з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Обласна спеціалізована аптека №1" 150755,29 грн заборгованості, нарахованої з посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами купівлі-продажу теплової енергії №Т-140 від 10.01.2022, №Т-140 від 01.01.2023, №Т-140 від 01.01.2024 в частині оплати поставленої теплової енергії, а саме: 124966,94 грн - основної заборгованості, 17799,98 грн - пені, 2856,46 грн - 3% річних та 5131,91 грн - інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 11.03.2024 відкрито провадження у справі №902/258/24, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 18.04.2024.

У зв`язку з неможливістю в судовому засіданні, 18.04.2024, вирішити всі питання, перелік яких визначено ч.2 ст.182 ГПК України, ухвалою суду від 18.04.2024 відкладено підготовче судове засідання до 23.05.2024.

Ухвалою суду від 27.05.2024 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог №1016/01-09 від 14.05.2024 (а.с.121-123), у зв`язку з чим предметом позову в справі є стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію протягом періоду з жовтня 2022 року по квітень 2024 року в розмірі 197267,88 грн (з яких: 169722,78 грн - основний борг; 19219,04 грн - пеня; 3007,43 грн - 3% річних та 5318,63 грн - сума, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів); підготовче судове засідання в справі №902/258/24 призначено на 02.07.2024.

Ухвалою суду від 02.07.2024 закрито підготовче провадження у справі №902/258/24, призначено справу для судового розгляду по суті на 24.07.2024.

На визначену судом дату, 24.07.2024, сторони не з`явились. Водночас суд відзначає, що учасники справи про місце та час судового засідання повідомлені належним чином, зокрема: позивачу надіслані примірники ухвали суду від 02.07.2024 в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на електронну адресу останнього; відповідач повідомлений шляхом надіслання зазначеного судового рішення на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відтиском штемпелю вихідної кореспонденція суду (а.с.186).

Враховуючи викладене є достатні підстави вважати, що судом вжито належних заходів до повідомлення учасників справи про дату, час та місце слухання справи.

Суд констатує, що неявка належним чином повідомлених учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст.202 ГПК України), а тому справа розглянута за відсутності учасників справи.

На підставі частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Враховуючи неявку представників сторін, відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України, судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

10.01.2022 між Комунальним підприємством "Вінницяоблтеплоенерго" (надалі також - Постачальник) та Комунальним підприємством "Обласна спеціалізована аптека №1 (надалі також - Споживач) укладено Договір №Т-140 купівлі-продажу теплової енергії від 10.01.2022 (надалі також - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується продавати та постачати Споживачеві теплову енергію в обумовлених договором обсягах, а Споживач зобов`язується приймати та оплачувати спожиту теплову енергію за встановленими тарифами і в терміни, передбачені цим Договором (п.1.1 Договору).

У п.2-2.1 Договору сторони визначили, що Постачальник постачає до теплоспоживаючих установок (систем) Споживача за адресою: м.Вінниця, вул.Пирогова, 109, а Споживач приймає теплову енергію в гарячій воді за температурним графіком теплової мережі на період дії договору в обсягах згідно з додатком №1 до цього Договору та в межах наступних максимальних теплових годинних навантажень:

Qзаг.max - 0,0194 Гкал/год, у тому числі:

- на опалення - Qо.max 0,0193 Гкал/год.

- на гаряче водопостачання - Qг.в.max 0,0001 Гкал/год.

Розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться виключно в безготівковій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунки за теплову енергію здійснюються у відповідності з чинним законодавством України за затвердженими тарифами. Тариф на теплову енергію затверджується рішенням Вінницької обласної Ради. У разі зміни тарифів, на час дії цього Договору, Споживач виконує оплату наданих йому послуг за новими тарифами, за умови зміни умов цього Договору. Нову (змінену) ціну застосовуються з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу рішенням обласної ради, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідним рішенням Вінницької обласної Ради) (п.6.1 Договору).

Як зазначено в пункті 6.2 Договору: розрахунковим періодом є календарний місяць в якому здійснювалось споживання теплової енергії.

Відповідно до п.6.3 Договору: "По закінченню розрахункового періоду Споживач зобов`язаний:

- прийняти від Постачальника Акт здачі-прийняття виконаних робіт (додаток №4) та Акт про визначення обсягів реалізованої теплової енергії (додаток №5), підписати їх протягом 5 діб, після чого підписані та завірені печаткою примірники повернути Постачальнику (пп. 6.3.1 Договору);

- прийняти від Постачальника рахунок на оплату зазначених в Акті здачі-прийняття виконаних робіт обсягів поставленої теплової енергії та оплатити його протягом 5 діб, після чого підписаний та завірений печаткою примірник повернути Постачальнику (пп.6.3.2 Договору).

Остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію повинні бути проведені Споживачем до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.6.5 Договору).

Споживач зобов`язаний, у разі надання Постачальником Акту звіряння взаємних розрахунків, підписати такий акт або за наявності розбіжностей вказати власні дані обліку, після чого повернути такий акт Постачальнику. У разі неповернення протягом 10 діб Акту звіряння взаємних розрахунків Постачальнику акт буде вважатися таким, щодо якого у Споживача відсутні претензії (п.6.7 Договору).

У разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Договором платежів за фактично спожиту теплову енергію Постачальник проводить споживачу нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 3% річних за кожен день прострочення платежу та інфляційних втрат. Пеню, 3% річних, інфляційні збитки Споживач сплачує на поточний рахунок Постачальника протягом 5 робочих днів з дати отримання рахунку (п.7.1.3 Договору).

В пункті 11.1 Договору сторони дійшли згоди, що цей Договір набуває чинності з 01.01.2022 і діє до 31.12.2022 та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору, від жодної із сторін не надійде письмової заяви про його припинення.

Згідно з умовами Договору, його невід`ємними частинами є такі додатки:

№1 Обсяги та вартість теплової енергії, що постачається Споживачеві;

№2 Умови припинення подачі теплової енергії;

№3 Акт визначення балансової належності теплових мереж, встановлення меж продажу теплової енергії та експлуатаційної відповідальності;

№4 Форма акту здачі-прийняття виконаних робіт;

№5 Форма акту про реалізацію теплової енергії.

01.01.2023 Постачальник та Споживач уклали Договір №Т-140 про купівлю-продаж теплової енергії на 2023 рік на аналогічних умовах, що викладені в Договорі №Т-140 про купівлю-продаж теплової енергії на 2022 рік від 10.01.2022.

01.01.2024 між Постачальником та Споживачем укладено новий Договір №Т-140 про купівлю-продаж теплової енергії на 2024 рік на аналогічних умовах, що викладені в Договорі №Т-140 про купівлю-продаж теплової енергії на 2023 рік від 01.01.2023.

На виконання умов Договору за період з жовтня 2022 року по квітень 2024 року в будівлю аптеки по вул.Пирогова, 109 в м.Вінниці позивачем поставлено теплову енергію на загальну суму 215972,91 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт:

- за жовтень та листопад 2022 року - акт №3587 від 16.11.2022 на суму 23412,96 грн;

- за грудень 2022 року - акт №3966 від 19.12.2022 на суму 19264,63 грн;

- за січень 2023 року - акт №87 від 23.01.2023 на суму 28190,59 грн;

- за лютий 2023 року - акт №378 від 15.02.2023 на суму 21713,38 грн;

- за березень 2023 року - акт №691 від 20.03.2023 на суму 15034,98 грн;

- за квітень 2023 року - акт №1019 від 18.04.2023 на суму 9135,72 грн;

- за травень 2023 року - акт №1313 від 25.05.2023 на суму 21,41 грн;

- за червень 2023 року - акт №1524 від 21.06.2023 на суму 17,12 грн;

- за липень 2023 року - акт №1716 від 19.07.2023 на суму 21,41 грн;

- за серпень 2023 року - акт №1908 від 16.08.2023 на суму 12,84 грн;

- за вересень 2023 року - акт №2095 від 19.09.2023 на суму 25,69 грн;

- за жовтень 2023 року - акт №2300 від 19.09.2023 на суму 35,68 грн;

- за листопад 2023 року - акт №2636 від 17.11.2023 на суму 10985,82 грн;

- за грудень 2023 року - акт №3079 від 22.12.2023 на суму 19996,29 грн;

- за січень 2024 року - акт №3051 від 22.01.2024 на суму 23348,55 грн;

- за лютий 2024 року - акт №3486 без дати на суму 21794,56 грн;

- за березень 2024 року - акт №3874 від 22.03.2024 на суму 17082,56 грн;

- за квітень 2024 року - акт №4367 від 22.04.2024 на суму 5878,72 грн (а.с.44-59, 126, 129, 132).

Акти здачі-прийняття виконаних робіт за період з жовтня 2022 року по квітень 2024 року підписані обома сторонами.

Окрім цього, враховуючи, що станом на час розгляду справи в суді Комунальне підприємство "Обласна спеціалізована аптека №1" не надало заперечення щодо підписання акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2022 по 18.06.2024 суд, з урахуванням п.6.7 Договору, дійшов висновку, що ним визнана кількість визначеної в актах теплової енергії як спожитої.

Як слідує з матеріалів справи: до звернення з цим позовом до суду відповідачем була частково погашена заборгованість за договором №Т-140 про купівлю продаж теплової енергії від 10.01.2022 та договором №Т-140 про купівлю-продаж теплової енергії від 01.01.2023 в сумі 46177,59 грн, про що позивач надав реєстр банківських документів з жовтня 2022 року по квітень 2024 року, а також банківські виписки за рахунком Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго", відкритим в АТ "Перший Український Міжнародний Банк" (а.с.151,152-183).

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що за період з жовтня 2022 року по квітень 2024 року в будівлю аптеки по вулиці Пирогова, буд.109 в місті Вінниці відповідачу здійснено постачання теплової енергії на загальну суму 215972,91 грн.

Несплата відповідачем спожитої теплової енергії за період з жовтня 2022 року по квітень 2024 року, у зв`язку із чим за ним утворилася заборгованість в розмірі 169722,78 грн (з урахуванням 72,54 грн, які було повернуто відповідачем 31.12.2022), стало підставою звернення Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" з цим позовом до суду.

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Спір між сторонами виник у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо повної оплати вартості спожитої теплової енергії за договорами, укладеними у 2022-2024 роках (договір №Т-140 про купівлю-продаж теплової енергії на 2022 рік від 10.01.2022, договір №Т-140 про купівлю-продаж теплової енергії на 2023 рік від 01.01.2023 та договір №Т-140 про купівлю-продаж теплової енергії на 2024 рік від 01.01.2024).

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч.2 ст.509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Проаналізувавши укладені між позивачем та відповідачем договори купівлі-продажу теплової енергії №Т-140 від 10.01.2022, №Т-140 від 01.01.2023 та №Т-140 від 01.01.2024, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вони є договорами постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч.2 ст.714 ЦК України).

Положеннями ч.6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За умовами ч.6 ст.25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (надалі - Правила), визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показань вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Пункт 40 Правил зокрема передбачає, що споживач зобов`язаний дотримуватися вимог договору та вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно з вимогами ст.525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу положень ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з умовами укладених договорів, розрахунком періодом є календарний місяць, в якому здійснювалось споживання теплової енергії, при цьому остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію повинні бути проведені Споживачем до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Водночас, прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №803/350/17 та у справі №815/4720/16, від 13.06.2018 у справі №815/1298/17, від 14.08.2018 у справі №803/1387/17, від 28.08.2018 у справі №814/4170/15).

Отже, за спожиту у жовтні 2022 року теплову енергію відповідач був зобов`язаний розрахуватись до 15.11.2022 включно:

- за отриману теплову енергію в листопаді 2022 - до 15.12.2022 включно;

- за отриману теплову енергію в грудні 2022 року - до 15.01.2023 включно;

- за отриману теплову енергію в січні 2023 року - до 15.02.2023 включно;

- за отриману теплову енергію в лютому 2023 року - до 15.03.2023 включно;

- за отриману теплову енергію в березні 2023 року - до 15.04.2023 включно;

- за отриману теплову енергію в квітні 2023 року - до 15.05.2023 включно;

- за отриману теплову енергію в травні 2023 року - до 15.06.2023 включно;

- за отриману теплову енергію в червні 2023 року - до 15.07.2023 включно;

- за отриману теплову енергію в липні 2023 року - до 15.08.2023 включно;

- за отриману теплову енергію в серпні 2023 року - до 15.09.2023 включно;

- за отриману теплову енергію у вересні 2023 року - до 15.10.2023 включно;

- за отриману теплову енергію в жовтні 2023 року - до 15.11.2023 включно;

- за отриману теплову енергію в листопаді 2023 року - до 15.12.2023 включно;

- за отриману теплову енергію в грудні 2023 року - до 15.01.2024 включно;

- за отриману теплову енергію в січні 2024 року - до 15.02.2024 включно;

- за отриману теплову енергію в лютому 2024 року - до 15.03.2024 включно;

- за отриману теплову енергію в березні 2024 року - до 15.03.2023 включно;

- за отриману теплову енергію в березні 2024 року - до 15.04.2024 включно;

- за отриману теплову енергію в квітні 2024 року - до 15.05.2024 включно.

З огляду на викладене, відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань з 16 числа відповідного місяця наступного за розрахунковим.

Як встановлено судом, відповідач виконав зобов`язання за договором в частині здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію в період з жовтня 2022 року по квітень 2024 року на суму 46177,59 грн.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 169722,78 грн заборгованості є правомірним та обґрунтованими.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 19219,04 грн - пені, нарахованої за період з 15.12.2022 по 14.05.2024, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За умовами п.7.1.3 Договору у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Договором платежів за фактично спожиту теплову енергію Постачальник проводить споживачу нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 3% річних за кожен день прострочення платежу та інфляційних втрат. Пеню, 3% річних, інфляційні збитки Споживач сплачує на поточний рахунок Постачальника протягом 5 робочих днів з дати отримання рахунку.

При перевірці правомірності визначення позивачем періоду у часі, протягом якого нараховані проценти, суд враховує положення п.1.12. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013, згідно з якими: суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

За наведених обставин суд перевіряє розрахунок штрафних нарахувань в межах визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання з врахування наявної заборгованості відповідача зі сплати поставленої теплової енергії в сумі 169722,78 грн.

Перевіряючи розрахунок позивача суд враховує положення абз.1 пп.1.9. пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013, згідно з яким день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Здійснивши перерахунок розміру пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення 19219,04 грн пені.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3007,43 грн за період з 15.12.2022 по 14.05.2024, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку нарахованого розміру 3% річних, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення 3007,43 грн 3% річних.

Судом також розглянуто вимогу позивача про стягнення суми інфляційних втрат в розмірі 5318,63 грн за період з 15.12.2022 по 14.05.2024, з урахуванням чого слід відзначити таке.

Відповідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності нарахування позивачем суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, суд враховує висновки щодо застосування ст.625 ЦК України, викладену у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, згідно з якими.

При розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст. 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абз.5 п.4 постанови КМУ №1078).

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Фактичні обставини в даній справі свідчать, що за визначений позивачем період (з 15.12.2022 по 14.05.2024) час прострочення у кожному календарному місяці був менший 15 днів, оскільки відповідачем зокрема здійснювались багаторазові платежі на погашення наявної заборгованості (а.с.151-183), що в свою чергу змінювало відповідні періоди прострочення виконання зобов`язань.

За наведених обставин позов в частині стягнення 5318,63 грн інфляційних втрат задоволенню не підлягає.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст.76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Щодо судових витрат.

Позивачем при звернені до суду із цим позовом сплачено 3725,70 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №1549 від 04.03.2024 (а.с.96) та №320 від 14.05.2024 (а.с.143).

Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як встановлено судом, позивачем заявлено вимогу майнового характеру на загальну суму 197267,88 грн, а отже мало бути сплачено судовий збір в мінімальному розмірі 3028,00 грн, натомість позивачем сплачено 3725,70 грн.

Таким чином, позивачем внесено на 697,70 грн судового збору більше, ніж встановлено законом.

Як вказано в п.1. ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Водночас за відсутності клопотання позивача про повернення надмірно сплаченого судового збору, таке питання судом не вирішується.

За правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається судовий збір, який відповідає одному розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2024 рік та становить 3028,00 грн.

Керуючись ст.7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов у справі №902/258/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Обласна спеціалізована аптека №1" (вул.Пирогова, 109, м.Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21005; ідентифікаційний код юридичної особи 34886991) на користь Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" (вул.Вишнева, 24, м.Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21037; ідентифікаційний код юридичної особи 33649363) 169722,78 грн основного боргу, 19219,04 - пені, 3007,43 грн - 3% річних та 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору.

3. В позові в частині стягнення 5318,63 грн інфляційних втрат - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).

6. Примірник повного судового рішення надіслати згідно з переліком.

7. Повне рішення складено 02 серпня 2024 р.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. рішення:

1 - до справи;

2, 3 - Комунальному підприємству "Вінницяоблтеплоенерго" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (vinheatnet@ukr.net);

4, 5, 6 - Комунальному підприємству "Обласна спеціалізована аптека №1" (вул.Пирогова, буд.109, м.Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21005) - рекомендованим листом та на адреси електронної пошти (okposa@gmail.com; aptekaobl@gmail.com)