Рішення

від 31.07.2024 по справі 320/9412/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2024 року справа №320/9412/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологічний парк «Українські інформаційно-телекомунікаційні технології» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Технологічний парк «Українські інформаційно-телекомунікаційні технології» (далі позивач та/або ТОВ «Технологічний парк «Українські інформаційно-телекомунікаційні технології») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач-1 та/або ГУ ДПС м. Києва), Державної податкової служби України (далі відповідач-2 та/або ДПС України, контролюючий орган) та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.12.2022 року №7805632/31807545 Головного управління ДПС у м. Києві;

- визнати протиправним та скасувати Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.12.2022 року №77643/31807545/2 Державної податкової служби України;

- зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 25 від 03.10.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологічний парк "Українські інформаційно-телекомунікаційні технології» (місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Сім`ї Ідзиковських, будинок 3, ідентифікаційний код юридичної особи 31807545), датою її подання для реєстрації, а саме: 28.10.2022 року.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним було подано контролюючому органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, однак контролюючим органом було відмовлено у її реєстрації, не зважаючи на відповідність останніх всім вимогами та критеріям, що визначені Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. Також представник позивача наголосив, що оскаржувані рішення відповідача-2 не містять конкретної інформації, яких саме документів не вистачало для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологічний парк «Українські інформаційно-телекомунікаційні технології" залишено без руху у зв`язку з тим, що представником позивача не надано суду позовну заяву в паперовій формі з належним чином засвідченими доказами у паперовій формі, не надано доказів направлення на адресу відповідачів листа з описом вкладення копії позовної заяви та доданих до неї документів.

19.04.2023 року представником позивача надано Київському окружному адміністративного суду заяву про усунення недоліків позовної заяви по справі № 320/9412/23 разом з додатками.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 року, у зв`язку із усуненням недоліків позивачем, відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

07.06.2023 року в Київському окружному адміністративному суді зареєстровано відзив на позовну заяву, який надійшов від ГУ ДПС у м. Києві, в якому представник відповідача 1 заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначає, що ТОВ «Технологічний парк «Українські інформаційно-телекомунікаційні технології» надано не повний пакет первинних документів щодо підтвердження фінансово-господарських операцій.

07.06.2023 року в Київському окружному адміністративному суді зареєстровано відзив на позовну заяву, який надійшов від ДПС України, в якому представник відповідача 2 заперечує щодо задоволення позовних вимог позивача. Зазначає, що ТОВ «Технологічний парк «Українські інформаційно-телекомунікаційні технології» надано не повний пакет первинних документів щодо підтвердження фінансово-господарських операцій.

13.06.2023 року в Київському окружному адміністративному суді зареєстровано відповіді на відзиви відповідача-1 та відповідача-2 на позовну заяву ТОВ «Технологічний парк «Українські інформаційно-телекомунікаційні технології», в яких представник позивача стверджує про безпідставність правових обґрунтувань відповідачів, наведених в відзивах на позовну заяву.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технологічний парк «Українські інформаційно-телекомунікаційні технології», ідентифікаційний код 31807545, основними видами діяльності позивача згідно КВЕД-2010 є: 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення, 46.51 Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням;?46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього;?46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;?26.30 Виробництво обладнання зв`язку;?62.01 Комп`ютерне програмування;?62.02 Консультування з питань інформатизації;?71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах;?? 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів,?43.21 Електромонтажні роботи.

Товариство зареєстроване і знаходиться за адресою: 03151, м.Київ, вул. Сім`ї Ідзиковських, будинок 3, ідентифікаційний код юридичної особи 31807545.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Технологічний парк «Українські інформаційно-телекомунікаційні технології» в рамках своєї господарської діяльності уклало Договір поставки № 03102022 від 03 жовтня 2022 року (надалі - «Договір поставки №03102022») з ТОВ «ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД» (надалі за текстом - «ТОВ «ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД»), ідентифікаційний код юридичної особи 13881657, індивідуальний податковий номер 38816515010.

Зокрема, товар, який був поставлений ТОВ «Технологічний парк «Українські інформаційно-телекомунікаційні технології» по договору поставки № 03102022 від 03 жовтня 2022 року ТОВ «ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД» був придбаний позивачем згідно контракту №08.2022/2 від 26.08 2022р., який укладений з Фірмою «FEEDTECHSp.Z.0.0.», що підтверджується специфікацією №1 від 26.08.2022 року; специфікацією №2 від 06.09.2022 р., інвойсом №IN.08.2022/2 від 26.08.2022 року; інвойсом №IN.09.2022/1 від 13.09.2022р.; інвойсом №IN.09.2022/2 від 13.09.2022р.; Інвойсом №IN.09.2022/3 від 13.09.2022р.; інвойсом №IN.09.2022/41 від 13.09.2022р.; Повідомленням про гарантію б/н від 23.11.2022 року.

Згідно з умовами Договору поставки № 03102022 від 03 жовтня 2022 року, який укладений між позивачем та ТОВ «ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД», позивач зобов?язаний був поставити ТОВ «ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД» у термін до 31 грудня 2022 року товар на загальну суму 1000000,00грн. (Один мільйон гривень 00 копійок) у тому числі ПДВ 166666,67 грн.

Перелік товару був узгоджений сторонами вищезазначеного договору поставки від 03 жовтня 2022 року у Специфікації № 1 до Договору поставки № 03102022 від 03 жовтня 2022 року.

24.10.2022 року постачальником Технологічний парк «Українські інформаційно-телекомунікаційні технології було видано ТОВ «ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД» видаткову накладну № 28 від 24.10.2022 року на загальну суму 1000000 грн.

На виконання умов Договору поставки № 03102022, ТОВ «ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД» 03.10.2022 року здійснило повну оплату товару у сумі 1000000,00 грн. (Один мільйон гривень 00 копійок) у тому числі ПДВ 166666,67 грн., що підтверджується випискою по банківському рахунку позивача НОМЕР_1 , відкритому в АТ «КРЕДОБАНК», від 03 жовтня 2022 року.

Відповідно до статей 187 та 201 Податкового кодексу України, позивач склав податкову накладну № 25 від 03 жовтня 2022 року в електронній формі з дотриманням умови модо реєстрації у порядку, визначеному законодавством та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно до отриманої квитанції від 31.10.2022 року податкову накладну №25 від 03.10.2022 року було прийнято, але її реєстрацію зупинено.

Підставами для зупинення реєстрації податкової накладної вказано те, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 03.10.2022 №25 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН від 03.10.2022 року №25 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3926,8517 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 критеріїв ризиковості платника податків.

У відповідності до вимог Порядку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого Постановою КМУ від 11.12.2019 №1165, повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної від 03.10.2022 року №25, реєстрацію якої зупинено Позивачем направлено контролюючому органу пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій податковій накладній на підтвердження взаємовідносин з контрагентом ТОВ «ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД»: копію договору поставки N03102022 від 03 жовтня 2022 року, копію Специфікації №1 до Договору поставки N03102022 від 03 жовтня 2022 року, копію виписки по рахунку UA823253650000000260040015937 від 03 жовтня 2022 року (документ № 5124), копію Податкової накладної № 25; копію видаткової накладної № 28 від 24 жовтня 2022 р.;?копію Контракту №08.2022-2 від 26.08.2022 року;?копію специфікації №1 від 26.08.2022 року;?копію специфікації №2 від 06.09.2022.;?копію Інвойсу № IN.08.2022/2;?копію Інвойсу № IN.09.2022/1; копію Інвойсу N IN.09.2022/2; копію Інвойсу № IN.09.2022/3; копію Інвойсу № IN.09.2022/4; копія повідомлення про гарантію від 23.11.2022р., копію Митної декларації UA209210/2022/007372 від 17.10.2022 р.;?копію Митної декларації UA209210/2022/007376 від 17.10.2022 р.;?копію договору оренди N 8864 від 16.07.2021 р.; копія договору № 06102020/42 від 06.10.2020 р.;?копію акту надання послуг №6163 від 20.10.2022 року; копію акту надання послуг N6125 від 19.10.2022;?копію заявки №180280166 від 12.09.2022; копію заявки №180280290 від 19.09.2022; копію рахунка на оплату № 5646 від 26.09.2022; копію рахунку на оплату № 5750 від 01.10.2022 року, копію виписки по рахунку НОМЕР_1 від 03 жовтня 2022 року, копія виписки по рахунку UA823253650000000260040015937 від 03 жовтня 2022 року.

Комісією ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 08.12.2022 було прийнято рішення №7805632/31807545 про відмову в реєстрації податкової накладної №25 від 03.10.2022 року.

В якості підстави для прийняття вказаного рішення Комісією ГУ ДПС у м. Києві зазначено про ненадання платником податку копій документів: не надано інформацію та копії договорів, первинних документів щодо постачання (придбання) товарів та послуг, банківська виписка не містить печатки банку.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Комісії Державної податкової служби України зі скаргою на спірне рішення.

За результатами розгляду вказаної скарги рішенням Комісії ДПС України з питань розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від №77643/31807545/2 від 22.12.2022 року скаргу Позивача залишено без задоволення, а оскаржуване рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві від №7805632/31807545 від 08.12.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №25 від 03.10.2022 - без змін.

Не погоджуючись з рішеннями про відмову у реєстрації податкової накладної та відмову у задоволенні скарги на таке рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку № 1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Уразі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку № 1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку № 520).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

З матеріалів справи вбачається, що в спірному рішенні Комісії ГУ ДПС у м.Києві №7805632/31807545 від 0.12.2022 року в якості підстави для відмови в реєстрації податкової накладної №25 від 03.10.2022 року вказано про ненадання платником податку, договорів, первинних документів, які підтверджують господарські операції, розрахункових документів, не надано інформації та документальне підтвердження господарських операцій та в банківській виписці відсутня печатка банку.

Отже, у спірному рішенні фактично було лише процитоване положення пунктів 5 та 11 Порядку № 520, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача-2, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.

Суд зазначає, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520.

Пунктом 26 Порядку № 1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Згідно з пунктом 29 Порядку № 1165 передбачено, що до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку № 1165).

Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку № 1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Пунктом 45 Порядку № 1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:

- доповідь секретаря комісії;

- доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);

- внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення;

- оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;

- голосування;

- оголошення головою комісії результатів голосування;

- оформлення протоколу.

Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

На засіданні Комісії ГУ ДПС у м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що членами Комісії надано матеріали та Комісією розглянуто подані суб`єктами господарювання повідомлення для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації згідно з додатком №1, комісією прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №25 від 03.10.2022 року.

Згідно з пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, які є додатком 3 до вказаного порядку, критерієм ризиковості здійснення операцій визначено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

З матеріалів справи суд встановив, що у квитанції як підстава для зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем-1 вказано, що Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3926, 8517 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються).

Як вже було вказано вище, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, одним із видів господарської діяльності позивача є: 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення, 46.51 Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням; 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього;?46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Матеріалами справи підтверджено, що господарська операція, в межах якої складено податкову накладну №25 від 03.10.2022 року, стосується коду КВЕД діяльності позивача.

В додатковій інформації в Рішенні ГУ ДПС у м.Києва від 08.12.2022 року зазначено: платником податків не надано інформацію та первинні бухгалтерські документи. Хоча позивачем долучались до скарги інформація та копії документів, зокрема: копія договору поставки № 03102022 від 03 жовтня 2022 року, копія специфікації №1 до Договору поставки № 03102022 від 03 жовтня 2022 року, копія виписки по рахунку UA823253650000000260040015937 від 03 жовтня 2022 року (документ № 5124), копія податкової накладної № 25;?копія видаткової накладної № 28 від 24 жовтня 2022 р.;?копія Контракту №08.2022-2 від 26.08.2022 року; копія специфікації №1 від 26.08.2022року; копія специфікації №2 від 06.09.2022.; копія Інвойсу № IN.08.2022/2; копія інвойсу № IN.09.2022/1; копія інвойсу № IN.09.2022/2; копію Інвойсу № IN.09.2022/3; копія інвойсу № IN.09.2022/4; копія повідомлення про гарантію від 23.11.2022р., копія митної декларації UA209210/2022/007372 від 17.10.2022 р.; копія митної декларації UA209210/2022/007376 від 17.10.2022 р.; копія договору оренди № 8864 від 16.07.2021р.; копія договору № 06102020/42 від 06.10.2020 р.; копія акту надання послуг №6163 від 20.10.2022 року; копія акту надання послуг № 6125 від 19.10.2022; копія заявки №180280166 від 12.09.2022; копія заявки №180280290 від 19.09.2022; копія рахунку на оплату № 5646 від 26.09.2022; копія рахунку на оплату № 5750 від 01.10.2022 року, копію виписки по рахунку НОМЕР_1 від 03.10.2022 року,?копія виписки по рахунку НОМЕР_1 від 03.10.2022 року та копії банківських виписок містять необхідні реквізити, зокрема печатки банківських установ.

При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання податковим органом позиції про те, під який саме критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку, якому відповідає платник податку, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, перелік яких міститься у вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.

Верховний Суд України в Постанові від 10 квітня 2020 року по справі № 819/330/18 зазначив, що для кожного критерію передбачений самостійний список документів, за умови подання якого, приймається рішення про реєстрацію податкової накладної.

При цьому загальне посилання на вичерпний перелік документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий.

Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів.

Недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Але здійснення моніторингу податкових накладних не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція також викладена Верховним Судом в постановах від 23 жовтня 2018 року по справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі за № 0940/1240/18, від 25 листопада 2022 року по справі № 320/3484/21, від 15 березня 2023 року по справі № 620/4227/20.

Верховний Суд України в Постанові від 20 червня 2023 року по справі № 200/6012/20-а зазначив, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний, саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Суд констатує, що рішення Комісії має містити чіткі підстави для відмови в реєстрації податкових накладних, у даному випадку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

Суд відмічає, що надані позивачем до податкового органу після зупинення реєстрації податкової накладної документи, які також містяться в матеріалах справи, повністю розкривають зміст господарських операцій, за висновком суду, є належними та достатніми для реєстрації таких у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Варто наголосити, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.11.2022 у справі № 320/3483/21, від 27.10.2022 у справі № 360/3253/20, від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

Суд враховує, що індивідуальний акт, виданий суб`єктом владних повноважень є документом, прийнятим з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №25 від 03.10.2022 року за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчать про протиправність такого рішення.

Окрім цього під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів необхідно враховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є: право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом; виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з прийняття спірного рішення, в якому не наведено мотиви його ухвалення та не зазначено підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем-1 як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, що в свою чергу свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача-1, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Однак, під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у м. Києві документів, а відтак, не довели правомірності своїх рішень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальне проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачу-1, останній не мав правових підстав для прийняття спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 25 від 03.10.2022 року.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.12.2022 рішення №7805632/31807545 про відмову в реєстрації податкової накладної №25 від 03.10.2022 року, яка подана на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Технологічний парк «Українські інформаційно-телекомунікаційні технології» 28.10.2022 року.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.12.2022 року №77643/31807545/2 Державної податкової служби України суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору (абзаци другий, третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України).

Порядок та особливості оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлені в пункті 56.23 цієї статті.

Так, за правилами підпунктів 56.23.1-56.23.4 пункту 56.23 статті 56 ПК України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей:

скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;

якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

У той же час, механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - скарга) визначено Порядком розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок).

Відповідно до пунктів 14-16 Порядку за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, надсилає платнику податку відповідне рішення (додаток 3).

Рішення за результатами розгляду скарги набирає чинності з дня його прийняття.

Якщо рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Аналізуючи наведене суд вважає, що оскаржуване рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.12.2022 №77643/31807545/2 Державної податкової служби України не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією відповідачем-1 управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, а тому не створює юридичного наслідку для позивача.

В свою чергу, визнання протиправним та скасування такого рішення не має своїм наслідком відновлення порушеного права позивача, адже належним та ефективним захистом порушеного в права в межах окреслених спірних правовідносин є визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, яким безпосередньо відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну №25 від 03.10.2022 року суд звертає увагу на таке.

Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до пункту 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5 дискреційні повноваження це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто, дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду під час вчинення дій/прийняття рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії з реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Суд звертає увагу на те, що податкова накладна №25 від 03.10.2022 була подана на реєстрацію 28.10.2022, а тому підлягає реєстрації у день її подання, тобто 28.10.2022.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-IX установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2023 року - 2684 гривні.

Дана позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, оскільки позивачем оскаржено два окремих рішення відповідачів.

Відповідно до вимог частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що позовну заяву подано через підсистему "Електронний Суд", при застосуванні коефіцієнту 0,8 позивачу необхідно було сплатити 4294,40 грн.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 2147,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням №762 від 15.03.2023, оригінал якого наявний у матеріалах справи (а.с.142), тобто у меншому розмірі, ніж встановлено законом за розгляд двох немайнових вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 2147,20 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки спірне рішення саме комісії регіонального рівня призвело до виникнення спірних правовідносин.

Водночас, за результатами розгляду справи по суті, у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України від 22.12.2022 №77643/31807545/2 відмовлено, відтак несплачена позивачем сума судового збору у розмірі 2147,20 грн. підлягає стягненню з останнього на користь Державного бюджету України.

Керуючись статтями 243-246, 249, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.12.2022 №7805632/31807545.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №25 від 03.10.2022, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Технологічний парк «Українські інформаційно-телекомунікаційні технології» (ідентифікаційний код 31807545) датою її фактичного подання 28.10.2022.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологічний парк «Українські інформаційно-телекомунікаційні технології» (місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Сім`ї Ідзиковських, буд. 3; ідентифікаційний код 31807545) судовий збір у розмірі 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім грн. 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; ідентифікаційний код ВП44116011).

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологічний парк «Українські інформаційно-телекомунікаційні технології» (місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Сім`ї Ідзиковських, буд. 3; ідентифікаційний код 31807545) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101, Код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37955989, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA718999980313151206084010001, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 2147,20 грн. ( дві тисячі сто сорок сім грн. 20 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення складено 31.07.2024.

Суддя Кушнова А.О.