Рішення

від 31.07.2024 по справі 640/12803/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2024 року справа №640/12803/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кушнової А.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРАЖ СПА» до Головного управління ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ ДПС України) про визнання протиправним та скасування рішення.

Суть спору: 15.08.2022 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «МІРАЖ СПА» (далі позивач, ТОВ «МІРАЖ СПА») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ ДПС України) (далі відповідач - ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011) від 16.02.2022 року № 43260 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «МІРАЖ СПА» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податків;

- зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «МІРАЖ СПА» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.08.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/12803/22 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

28.10.2022 року на адресу суду надійшов відзив відповідача, в якому контролюючий орган з посиланнями на положення чинного законодавства України обґрунтовує законність оскаржуваного позивачем рішення та просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

29.11.2022 року на адресу суду через систему «Електронний суд» ЕСІТС від представника позивача адвоката Владики В.В. надійшла відповідь на відзив ГУ ДПС у м. Києві, в якій позивачем заперечуються доводи відповідача у справі та викладене прохання про задоволення позовних вимог ТОВ «МІРАЖ СПА» з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

11.05.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 29.12.2022 №03-19/7639/22 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/12803/22.

11.05.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 року справу №640/12803/22 прийнято до провадження судді Кушнової А.О., продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами зі стадії розгляду справи по суті.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що його безпідставно включено до переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, оскільки товариство не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків. При цьому, позивач зауважує, що ним надавалися всі належні первинні документи по взаємовідносинах з його контрагентами, однак з невідомих причин такі не були враховані контролюючим органом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення контролюючого органу від 16.02.2022 № 43260 є протиправним, оскільки не містить належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІРАЖ СПА» 26.10.2020 відповідно до вимог чинного законодавства України зареєстроване як юридичну особу, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань (далі - ЄДР) внесено запис про державну реєстрацію за реєстраційним номером 1 000 701 0200 00089488. Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість, має ІПН 438860826559.

Основними видами діяльності позивача є: код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; код КВЕД 73.20 Дослідження кон?юнктури ринку та виявлення громадської думки.

16.02.2022 Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №43260 (отримано позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку в електронному кабінеті платника податків), відповідно до якого товариства визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з наступних підстав:

В ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що позивачем формування податкового кредиту (ліміту) здійснюється в адресу суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ «БУДГРЕЙ ГРУП» (код 42301286), ТОВ «РАССЕЛ ПРОМ» (код 42689532), ТОВ «СМАРТІНБУД» (код 44334584), ТОВ «ГРЕОЛ ПЛЮС» (код 43692106) (т.1, а.с.28).

У спірному рішенні від 16.02.2022 № 43260 операції з перерахованими контрагентами позивача визначені як ризикові, внаслідок наявності негативної податкової інформації та вказано про не надання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, Таким чином, відповідач визнав недостатніми ті документи, що були надані позивачем разом з поясненнями № 1 від 07.02.2022 року, що були направленні позивачем на адресу ГУ ДПС у м. Києві засобами електронного зв`язку.

ТОВ «МІРАЖ СПА» не погодилось зі спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернулось до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно із підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. За правилами пункту 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу; обліку та моніторингу діяльності фінансових агентів відповідно до статті 393 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

У той же час, пунктом 74.1 статті 74 ПК України передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (п. 74.3 ст. 74 ПК України).

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до положень пп.201.1.16 п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165).

Вказаний Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. «а» або «б» п. 185.1 ст. 185, пп. «а» або «б» п. 187.1 ст. 187, абз. 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст.201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Пунктами 5 і 6 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: п. 8. У контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Зміст наведених положень Порядку № 1165 та зокрема п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про те, що розгляду комісією регіонального рівня питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та прийняття одного із передбачених Порядком рішення передує процедура моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Після того, комісією регіонального рівня розглядається питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку та приймається рішення про відповідність або невідповідність платника податку таким критеріям. Водночас, у силу положень п. 40 Порядку № 1165 такі рішення приймаються комісією на засіданнях, шляхом проведення відкритого голосування, та результати щодо прийняття рішень фіксуються у протоколах.

Водночас, для того, аби встановити відповідність платника податку на додану вартість вказаному критерію ризиковості, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а саме наявність певної визначеної податкової інформації, що вказує на ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної саме в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування такого платника.

Відповідно до висновків Верховного Суду в постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 у подібних правовідносинах при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характеру цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Водночас, в оскаржуваному рішенні від 16.02.2022 № 43260 контролюючий орган не зазначив суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення; в рішенні не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, у яких були зафіксовані такі операції.

Відповідно до інформаційних систем ДПС, Комісією Головного управління ДПС у м. Києві встановлено відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку згідно з Додатком 1 до Порядку зупинення, а саме, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 07.02.2022 № 1 з підстав наявності в базах даних ДПС України податкової інформації по контрагентах ТОВ «БУДГРЕЙ ГРУП» (код 42301286), ТОВ «РАССЕЛ ПРОМ» (код 42689532), ТОВ «СМАРТІНБУД» (код 44334584), ТОВ «ГРЕОЛ ПЛЮС» (код 43692106), які на думку контролюючого органу здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність без будь-якої конкретизації, в чому конкретно проявляється ризиковість такої діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що по суті Комісією регіонального рівня було прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю.

Як уже зазначалося вище, в оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, у яких були зафіксовані такі операції.

Натомість контролюючим органом лише зазначено загальні посилання на контрагентів позивача, період здійснення операцій, водночас, відповідач не надав суду жодних документальних доказів наявності у Головного управління ДПС у м. Києві податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником (позивачем), які стали підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Також відповідачем не було виконано вимоги ухвали суду від 26.06.2023 та не надано доказів проведення та фіксування результатів засідання комісії регіонального рівня, на якому було прийняте оскаржуване рішення від 16.02.2022 № 43260.

У матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем у рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань. Факт подання вказаних документів підтверджується повідомленням про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податків критеріям ризиковості платника податку від 07.02.2022 року №1 із додатком.

Суд наголошує на тому, що посилання податкового органу на ризиковість фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача є недоведеним, не ґрунтується на результатах проведених податкових перевірок контрагентів та не підтверджується жодними доказами.

Разом з цим, незважаючи на те, що питання реальності/товарності господарських операцій позивача з контрагентами не може досліджуватись у межах розгляду даного спору, позаяк, це виходить за предмет спору, суд вважає за необхідне вказати по кожному з постачальників-контрагентів позивача, які відображені відповідачем в оскаржуваному рішенні, наступне.

Судом встановлено, що позивач здійснює господарську діяльність у сфері оптової та роздрібної торгівлі санітарно-технічним обладнанням, про що свідчить податкова та фінансова звітність, яка подається до органів ДПС України, та наявні в матеріалах справи копії первинних документів позивача за 2021-2022 р.р.

Позивач зареєстрований та знаходиться за своєю податковою адресою: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, будинок 57, офіс 150 відповідно до Договору оренди нежитлового приміщення Nє26/10-1 від 26 жовтня 2020 року. ТОВ «МІРАЖ СПА» має складські приміщення для зберігання товару за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, що підтверджується наявним у матеріалах справи договором оренди складського приміщення Nє60a-Ор від 01 лютого 2021 року.

Для здійснення фінансово-господарської діяльності Позивач має необхідну кількість найманих працівників, що підтверджується штатним розкладом від 26.04.2021 року зі штатом у кількості 5 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати 52 000,00 грн.

Як свідчать надані позивачем документи, справжність яких не була заперечена відповідачем у відзиві на позовну заяву, ТОВ «МІРАЖ СПА» було укладено зовнішньоекономічний контракт (Договір купівлі-продажу № PD-001/ЕЕ/2021 від 25.01.2021 року) з нерезидентом Project Distribution OU, Mustamдe tee 149a-10, Mustamдe linnaosa, 12918 Tallinn, Harju maakond, Estonia, IH: EE 101794972, Реєстраційний номер: 12708649 (т.1, а.с. 29-34).

Відповідно до п.1 Контракту Продавець продає, а Покупець купує товари відповідно до інвойсу, який є невід?ємною частиною даного контракту.

Умови поставки обговорюються додатково у товаросупровідних документах, відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2020 року, DAP-Київ, Україна (п.3 Контракту).

Оплата повинна здійснюватися безготівковим розрахунком на валютний рахунок Продавця, шляхом перерахування оплати з розрахункового рахунку Покупця з відстрочкою 90 днів з дати поставки. Можлива попередня оплата товару. Датою поставки товару вважається дата оформлення ВМД (п.5 Контракту).

На виконання п.1 умов Контракту Компанією Project Distribution OU (Постачальником) було виписано (оформлено) інвойси з лютого 2021 року по січень 2022 року.

Підтвердженням отримання ТОВ «МІРАЖ СПА» від Компанії Project Distribution OU у 2021 році та січні 2022 року товару є вантажні митні декларації.

Розрахунки по Контракту відображені в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» за січень 2021 року по січень 2022 року та банківських виписках по рахунку НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що ТОВ «МІРАЖ СПА» подальшу реалізацію придбаного товару у Компанії Project Distribution ОU за контрактом купівлі-продажу NєPD001/ЕЕ/202i від 25 січня 2021 року було здійснено на користь контрагентів-покупців ТОВ «БУДГРЕЙ ГРУП» (код 42301286), ТОВ «РАССЕЛ ПРОМ» (код 42689532), ТОВ «СМАРТІНБУД» (код 44334584), ТОВ «ГРЕОЛ ПЛЮС» (код 43692106).

Так, між ТОВ «МІРАЖ СПА» (Постачальник) та ТОВ «БУДГРЕЙ ГРУП» (Покупець) укладено договір поставки N 01-06/21 від 01.06.2021 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов?язується передавати у власність Покупця, а Покупець приймати та оплачувати товар на умовах і у порядку, визначених цим Договором, в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в рахунку-фактурі, видаткових накладних або специфікаціях, які є невід?ємною частиною цього Договору.

Прийом-передача товару здійснюється повноважними представниками Постачальника та Покупця. Поставка здійснюється згідно Міжнародних правил «ІНКОТЕРМС-2010» на умовах EXW (склад, вказаний Постачальником) (п.1.2. Договору).

Товар оплачується з відстрочкою платежу 30 (тридцять) днів згідно рахунків-фактур та видаткових накладних (п.3.2. Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2022 включно, а в частині виконання зобов?язань - до повного їх виконання Сторонами (п.7.1. Договору).

На виконання умов договору ТОВ «МІРАЖ СПА» (Постачальником) було виписано (оформлено) рахунки на оплату.

Підтвердженням отримання ТОВ «БУДГРЕЙ ГРУП» від ТОВ «МІРАЖ СПА» товару є видаткові накладні та на виконання умов даного договору ТОВ «МІРАЖ СПА» (Постачальником) було виписано й зареєстровано податкові накладні.

Розрахунки ТОВ «БУДГРЕЙ ГРУП» з ТОВ «МІРАЖ СПА» відображені у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за січень 2021 - січень 2022 року, акті звірки взаєморозрахунків за період: січень 2021 - січень 2022 року, банківських виписках по рахунку НОМЕР_1 по контрагенту ТОВ «БУДГРЕЙ ГРУП».

Між ТОВ «МІРАЖ СПА» (Постачальник) та ТОВ «РАССЕЛ ПРОМ» (Покупець) укладено договір поставки Nє 16-08/21 від 16.08.2021 року.

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов?язується передавати у власність Покупця, а Покупець приймати та оплачувати товар на умовах і у порядку, визначених цим Договором, в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в рахунку-фактурі, видаткових накладних або специфікаціях, які є невід?ємною частиною цього Договору.

Прийом-передача товару здійснюється повноважними представниками Постачальника та Покупця. Поставка здійснюється згідно Міжнародних правил «ІНКОТЕРМС-2010» на умовах EXW (склад, вказаний Постачальником) (п.1.2. Договору).

Товар оплачується з відстрочкою платежу 30 (тридцять) днів згідно рахунків-фактур та видаткових накладних (п.3.2. Договору).

Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих Постачальником до виконання замовлень Покупця. Партією товару є товар, поставлений по одній видатковій накладній або специфікації (п.4.1. Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2022 включно, а в частині виконання зобов?язань - до повного їх виконання Сторонами (п.7.1. Договору).

На виконання умов договору ТОВ «МІРАЖ СПА» (Постачальником) було виписано (оформлено) рахунки на оплату.

Підтвердженням отримання ТОВ «РАССЕЛ ПРОМ» від ТОВ «МІРАЖ СПА» товару є видаткові накладні та на виконання умов даного договору ТОВ «МІРАЖ СПА» (Постачальником) було виписано й зареєстровано податкові накладні.

Розрахунки ТОВ «РАССЕЛ ПРОМ» з ТОВ «МІРАЖ СПА» відображені у: оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за січень 2021 - січень 2022 року, акті звірки взаєморозрахунків за період: січень 2021 - січень 2022 року, банківських виписках по рахунку НОМЕР_1 по контрагенту ТОВ «РАССЕЛ ПРОМ».

Між ТОВ «МІРАЖ СПА» (Постачальник) та ТОВ «СМАРТІНБУД» (Покупець) укладено договір поставки N 02-08/21 від 02.08.2021 року (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов?язується передавати у власність Покупця, а Покупець приймати та оплачувати товар на умовах і у порядку, визначених цим Договором, в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в рахунку-фактурі, видаткових накладних або специфікаціях, які є невід?ємною частиною цього Договору.

Прийом-передача товару здійснюється повноважними представниками Постачальника та Покупця. Поставка здійснюється згідно Міжнародних правил «ІНКОТЕРМС-2010» на умовах EXW (склад, вказаний Постачальником) (п.1.2. Договору).

Товар оплачується з відстрочкою платежу 30 (тридцять) днів згідно рахунків-фактур та видаткових накладних (п.3.2. Договору).

Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих Постачальником до виконання замовлень Покупця. Партією товару є товар, поставлений по одній видатковій накладній або специфікації (п.4.1. Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2022 включно, а в частині виконання зобов?язань - до повного їх виконання Сторонами (п.7.1. Договору).

На виконання умов договору ТОВ «МІРАЖ СПА» (Постачальником) було виписано (оформлено) рахунки на оплату.

Підтвердженням отримання ТОВ «СМАРТІНБУД» від ТОВ «МІРАЖ СПА» товару є видаткові накладні та на виконання умов даного договору ТОВ «МІРАЖ СПА» (Постачальником) було виписано й зареєстровано податкові накладні.

Розрахунки ТОВ «СМАРТІНБУД» з ТОВ «МІРАЖ СПА» відображені у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за січень 2021 - січень 2022 року, акті звірки взаєморозрахунків за період: січень 2021 - січень 2022 року між ТОВ «МІРАЖ СПА» та ТОВ «СМАРТІНБУД», банківській виписці за дату 06.12.2021 року по рахунку A943003460000026004096548301 по контрагенту ТОВ «СМАРТІНБУД».

Між ТОВ «МІРАЖ СПА» (Постачальник) та ТОВ «ГРЕОЛ ПЛЮС» (Покупець) укладено договір поставки N 03-12/21 від 03.12.2021 року (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов?язується передавати у власність Покупця, а Покупець приймати та оплачувати товар на умовах і у порядку, визначених цим Договором, в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в рахунку-фактурі, видаткових накладних або специфікаціях, які є невід?ємною частиною цього Договору.

Прийом-передача товару здійснюється повноважними представниками Постачальника та Покупця. Поставка здійснюється згідно Міжнародних правил «ІНКОТЕРМС-2010» на умовах EXW (склад, вказаний Постачальником) (п.1.2. Договору).

Товар оплачується з відстрочкою платежу 30 (тридцять) днів згідно рахунків-фактур та видаткових накладних (п.3.2. Договору).

Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих Постачальником до виконання замовлень Покупця. Партією товару є товар, поставлений по одній видатковій накладній або специфікації (п.4.1. Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2022 включно, а в частині виконання зобов?язань - до повного їх виконання Сторонами (п.7.1. Договору).

На виконання умов договору ТОВ «МІРАЖ СПА» (Постачальником) було виписано (оформлено) рахунок на оплату Nє334 від 08 грудня 2021 року.

Підтвердженням отримання ТОВ «ГРЕОЛ ПЛЮС» від ТОВ «МІРАЖ СПА» товару є видаткова накладна Nє334 від 08 грудня 2021 року та на виконання умов даного договору ТОВ «МІРАЖ СПА» (Постачальником) було виписано й зареєстровано податкову накладну N7 від 08 грудня 2021 року.

Розрахунки ТОВ «ГРЕОЛ ПЛЮС» з ТОВ «МІРАЖ СПА» відображені у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за січень 2021 - січень 2022 року, банківській виписці за дату 08.12.2021 року по рахунку НОМЕР_1 по контрагенту ТОВ «ГРЕОЛ ПЛЮС».

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або б) дата відвантаження товарів/оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг.

У відзиві на позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві не вказано жодних підстав щодо віднесення контрагентів позивача ТОВ «БУДГРЕЙ ГРУП» (код 42301286), ТОВ «РАССЕЛ ПРОМ» (код 42689532), ТОВ «СМАРТІНБУД» (код 44334584), ТОВ «ГРЕОЛ ПЛЮС» (код 43692106) до категорії ризикових.

Суд вважає, що документальне підтвердження обставин, що товариство задіяне в проведенні ризикових операцій відсутнє. Позивач не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.03.2018 у справі № 803/1198/16.

Разом з цим при вирішенні спору по суті суд враховує, що поширення на позивача ознак «ризиковості» через відносини з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Вказаний підхід застосовано також і Європейським судом з прав людини, який у справах «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03), «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарі ї» (2010 рік, заява № 6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява № 36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява № 38812/97), дійшов висновку про правило «індивідуальної юридичної відповідальності», тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.

Отже, Європейський суд з прав людини однозначно вказав на правило індивідуальної відповідальності платника податків. Це означає, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Відтак, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські операції із платником(-ами) податків, які на думку податкового органу є ризиковими, суд оцінює критично.

Водночас, документального підтвердження обставин, що ТОВ «МІРАЖ СПА» та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав. До матеріалів справи відповідачем не долучено належних доказів, які досліджувався в ході засідань Комісії і слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

При цьому, в матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені відповідно до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань.

Суд зауважує, що у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.

Податковий орган не надав доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків.

Суд підкреслює, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18.

Підсумовуючи наведене, суд констатує, що спірне рішення від 16.02.2022 № 43260 не містить належних мотивувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податку на додану вартість відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Водночас, навіть попри те, що Порядком № 1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності. Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 та від 02.04.2019 у справі №822/1878/18.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для прийняття певного рішення, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень "суб`єктивізує" акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, враховуючи, що контролюючим органом не доведено існування підстав для застосування до позивача п.8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, суд вбачає наявні підстави для визнання рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних при Головному управлінні ДПС у м. Києві про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 16.02.2022 року № 43260 є таким, що не відповідає критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, що має своїм наслідком наявність підстав для його скасування та й, відповідно задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо правомірності заявленої вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Порядком №1165 не передбачено обов`язку комісії регіонального рівня прийняти рішення про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі скасування судом відповідного рішення про відповідність платника критеріям ризиковості.

Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» та «Кутіч проти Хорватії»).

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Втім, Європейський суд з прав людини у справі Чуйкіна проти України (Chuykina v. Ukraine) зазначив про те, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином ст. 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia) та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia).

Відповідно до ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності свого рішення про внесення ТОВ «МІРАЖ СПА» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

При цьому, суд враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України", відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

У контексті з наведеним вище суд вважає, що належним способом захисту прав та інтересів позивача, який забезпечить ефективне поновлення його порушених прав, є зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та задовольнити позовні вимоги у цій частині.

При цьому, суд зауважує, що задоволення цієї вимоги не є втручанням у здійснення відповідачем своїх дискреційних повноважень, оскільки позовна вимога про зобов`язання Головного управління ДПС у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «МІРАЖ СПА» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є належним способом захисту прав позивача та відповідає частинам 2 і 3 статті 245 КАС України, як похідна вимога, а тому також підлягає задоволенню. Крім того, така вимога, як зазначено вище, відповідає останньому абзацу пункту 6 Порядку № 1165.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову в цілому.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 481,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №362 від 10.08.2022 року, оригінал якого наявний в матеріалах справи (т.1, а.с.27). Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

Таким чином, враховуючи, що позов задоволено, судові витрати щодо сплати судового збору, підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача у справі.

Керуючись ст. 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 16.02.2022 № 43260 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «МІРАЖ СПА» (ідентифікаційний код 43886080) визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платників податків.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ ДПС України) (ідентифікаційний код ВП 44116011) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «МІРАЖ СПА» (ідентифікаційний код 43886080) з переліку ризикових платників податків.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРАЖ СПА» (ідентифікаційний код 43886080) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ ДПС України) (ідентифікаційний код ВП 44116011) судовий збір у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду складено 31.07.2024.

Суддя Кушнова А.О.