Рішення

від 02.08.2024 по справі 420/17823/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17823/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Південна торгова компанія» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Південна торгова компанія» до Львівської митниці, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів №UA/209000/2024/100269/2 від 17.05.2024 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) №UA209230/2024/001696 від 17.05.2024 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 01.10.2022 року між компанією «SHANGHAI GALILEO IMPORT AND EXPORT LTD» (Китай) (як продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Південна торгова компанія» (як покупцем) було укладено контракт №STC-GALILEO 23, предметом якого є продаж мопедів, скутерів, мотоциклів, трициклів, мотоквадроциклів, електро велосипедів, електро скутерів, електро трициклів та запасних частин до них, що виготовляються на заводах SHANGHAI GALILEO IMPORT AND EXPORT LTD Китай, у кількості та за ціною, зазначеною у рахунках фактурах, що додаються до відвантаження, відповідно до цього Контракту.

На виконання умов зазначеного контракту компанія «SHANGHAI GALILEO IMPORT AND EXPORT LTD» (Китай) поставила позивачу партії товарів, а саме акумуляторні батареї та багажні бокси до мотоциклів.

З метою митного оформлення імпортованого товару 17.05.2024 року представник ТОВ «Південна торгова компанія» подав до Львівської митниці митну декларацію №24UА209230044740U5, а також повний та змістовний пакет документів, передбачених Митним кодексом України.

Проте, відповідачем було необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA/209000/2024/100269/2 від 17.05.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/001696 від 17.05.2024 року.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями відповідача та вважаючи їх протиправними і необґрунтованими, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою суду по справі №420/17823/24 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ч.5 ст.262 КАС України. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

27.06.2024 року від Львівської митниці надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому позивачем на вимогу контролюючого органу не було надано додаткових документів, які усувають виявлені розбіжності та не спростовано сумніви у правильності задекларованої ним митної вартості.

З огляду на зазначене митним органом не міг бути застосований метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA/209000/2024/100269/2 від 17.05.2024 року, відповідно до якого митну варіть товару було визначено за 6-м резервним методом. Крім того, за зазначених обставин, Львівською митницею було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/001696 від 17.05.2024 року.

Таким чином відповідач вважає, що Львівська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Південна торгова компанія».

Відповіді на відзив, та, відповідно, заперечень на неї, сторонами до суду у визначений законом строк надано не було.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна торгова компанія» (далі ТОВ «Південна торгова компанія») зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за наступним кодом юридичної особи 32145772.

Основним видом економічної діяльності товариства є - 45.50 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів.

Під час здійснення основного виду економічної діяльності, між компанією «SHANGHAI GALILEO IMPORT AND EXPORT LTD» (Китай) (як продавцем) та ТОВ «Південна торгова компанія» (як покупцем) було укладено Контракт №STC-GALILEO 23 від 01.10.2022 року (далі Контракт), предметом якого за п.1.1 Контракту є продаж мопедів, скутерів, мотоциклів, трициклів, мотоквадроциклів, електро велосипедів, електро скутерів, електро трициклів та запасних частин до них, що виготовляються на заводах SHANGHAI GALILEO IMPORT AND EXPORT LTD Китай, у кількості та за ціною, зазначеною у рахунках фактурах, що додаються до відвантаження, відповідно до цього Контракту.

Згідно п.2.1 Контракту ціна товарів, зазначених у пункті 1.1. цього Контракту та зазначена у рахунках-фактурах повинна встановлена у доларах США та розуміється як CFR Констанца, Румунія (Інкотермс-2020) та DAP Одеса, України (Інкотермс-2020).

Відповідно до п.5.1 Контракту продавець поставить товар покупцеві на умовах, визначених в інвойсі за кожним постачанням, відповідно до правил INCOTERMS-2020.

За п.8.1 Контракту передоплата за товар здійснюється у розмірі від 30% до 100% вартості товару по інвойсу. Оплата за товар за фактом здійснюється не пізніше ніж за 180 календарних днів з моменту оформлення митної декларації на території України.

Сторони погоджуються, що цей Контракт має бути оцінений у доларах США (п.8.5 Контракту).

Відповідно до Додаткової угоди від 22.02.2023 року до Контракту №STC-GALILEO 23 від 01.10.2022 року, внесено зміни до п.2.1 Контракту, а саме: ціна товарів, зазначених у п.1.1 Контракту та зазначена у рахунках-фактурах повинна бути встановлена у доларах США та розуміється як CFR Констанца, Румунія (Інкотермс-2020), CFR Гданськ, Польща (Інкотермс-2020), та DAP Малашевичі, Польща (Інкотермс-2020).

Згідно Додаткової угоди від 10.02.2024 року до Контракту №STC-GALILEO 23 від 01.10.2022 року, внесено зміни до п.2.1 Контракту, а саме: ціна товарів, зазначених у п.1.1 Контракту та зазначена у рахунках-фактурах повинна бути встановлена у доларах США та розуміється як CFR Констанца, Румунія (Інкотермс-2020), CFR Гданськ, Польща (Інкотермс-2020), CFR Копер, Словенія (Інкотермс-2020) та DAP Малашевичі, Польща (Інкотермс-2020).

На виконання вимог Контракту, продавцем було складено інвойс №GLCW202401 від 17.01.2024 року на наступні товари: запасні частини до електротрициклів (герметична, 12-вольтова свінцево-кислотна акумуляторна батарея) та аксесуари для мотоциклів (багажні бокси) на загальну суму 55 020,80 дол. США, з яких:

1) герметична, 12-вольтова свінцево-кислотна акумуляторна батарея, ємність - 12V 12AH, кількість 616 шт., ціна за одиницю 11,30 дол. США, вартість 6 960,80 дол. США;

герметична, 12-вольтова свінцево-кислотна акумуляторна батарея, ємність - 20V 12AH, кількість 3 090 шт., ціна за одиницю 14,50 дол. США, вартість 44 805,00 дол. США;

2) багажні бокси до мотоциклів, кількість 93 шт., ціна за одиницю 35,00 дол. США, вартість 3 255,00 дол. США.

В інвойсі №GLCW202401 від 17.01.2024 року також зазначено, що умовою поставки зазначено - CFR Копер, Словенія (Інкотермс-2020), відвантаження товару - за умови здійснення 100% передоплати.

На підтвердження здійснення передоплати за товар надано банківський документ (SWIFT) від 15.05.2024 року на рахунок компанії «SHANGHAI GALILEO IMPORT AND EXPORT LTD».

На виконання умов Контракту, на адресу позивача компанією «SHANGHAI GALILEO IMPORT AND EXPORT LTD» було поставлено партії товарів - акумуляторні батареї (товар №1) та багажні бокси (товар №2).

З метою митного оформлення імпортованого товару, представник позивача подав до Львівської митниці митну декларацію №24UА209230044740U5 від 17.05.2024 року, у якій в графі 42 до товару №1 позивач зазначив, що вартість товару за основним методом, а саме за ціною договору (контракту), становить 51 765,80 дол. США (2 102 110,49 грн.), а у графі 42 до товару №2 - вартість товару також визначена за ціною договору (контракту), та становить 3 255,00 дол. США (174 763,63 грн.).

При цьому, позивачем разом із митною декларацією будо надано наступні документи:

- пакувальний лист б/н від 17.01.2024 року,

- інвойс №GLCW202401 від 17.01.2024 року,

- коносамент №CHN0936159 від 13.03.2024 року,

- міжнародна товарно-транспортна накладна №240135 від 07.05.2024 року,

- сертифікат про походження товару № 24С02B1М0329/00014 від 11.04.2024 року,

- банківський платіжний документ, що стосується товару: SWIFT-повідомлення б/н від 15.05.2024 року,

- рахунок на оплату від ТОВ "Академія міжнародних транспортних перевезень" №427 від 14.05.2024 року,

- рахунок на оплату від ТОВ "Академія міжнародних транспортних перевезень" №428 від 14.05.2024 року,

- довідка ТОВ "Академія міжнародних транспортних перевезень" про транспортні витрати №274 від 15.05.2024 року,

- прайс-лист виробника товару компанії SHANGHAI GALILEO IMPORT AND EXPORT LTD, Китай б/н від 15.01.2024 року,

- висновок за результатами цінового моніторингу Київської обласної торгово-промислової палати №Ц-190 від 15.05.2024 року,

- контракт №GALILEO 23 від 01.10.2022 року,

- додаткова угода б/н від 13.01.2023 року, додаткова угода №2 від 10.02.2024 року, додаткова угода №3 від 22.02.2023 року,

- договір про надання послуг митного брокера №06/07-22 від 06.07.2022 року,

- технічна специфікація від 17.01.2024 року,

- контрольний талон від 15.05.2024 року,

- копія митної декларації №23UA209230064290U3 від 16.06.2023 року,

- копія рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 року у справі №420/18717/23,

- копія аркушу коригування митної декларації від 16.06.2023 року №23UA209230064290U3 від 16.06.2023 року;

- копія митної декларації країни відправлення №223120240000840203 від 08.03.2024 року.

Під час здійснення Львівською митницею правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу ТОВ «Південна торгова компанія», та перевірки документів, поданих декларантом до митного органу з метою підтвердження митної вартості товарів разом з митною декларацією №24UА209230044740U5 від 17.05.2024 року, контролюючим органом було встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а також, на думку контролюючого органу, надані товариством документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) прайс-лист від 15.01.2024 року насправді є листом на адресу покупця, який констатує факт відпускних цін продавця для суб`єкта. Даний лист датований 15.01.2024 року, а фактура виставлена 17.01.2024 року. В даному документі зазначена одна і та ж ціна на різних умовах поставки (різні місця доставки товару);

2) експортна декларація країни відправлення №223120240000840203 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. В даній МД зазначено місце призначення порт-Одеса;

3) декларантом з урахуванням вимог статті 254 Кодексу не забезпечено переклад митної декларації країни відправлення;

4) у рахунку-фактурі №GLCW202401 від 17.01.2024 року зазначено, що відвантаження товару здійснюється при умові 100%-передоплати, а банківський документ, поданий до митного оформлення, датований від 15.05.2024 року;

5) банківський платіжний документ (SWIFT) від 15.05.2024 року не може бути взятий до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою №216, та відміток виконавця надавача платіжних послуг, які свідчать про виконання платіжних операцій за таким платіжним документом;

6) банківський платіжний документ (SWIFT) від 15.05.2024 року містить посилання на контракт, а суму, зазначену в ньому - 80122,06 дол. США неможливо ідентифікувати до даної поставки товару;

7) у експертному висновку №274 від 15.05.2024 року під час здійснення оцінки міститься посилання лише на відсутність інформації стосовно конкретних значень цінових даних щодо вартості товару, що не дає можливості впевнитись у достовірності вихідних даних та перевірити числові значення складових митної вартості. Також в пункті 7 даного висновку вказано, що він є довідково-інформаційним;

8) у гр.5 CMR №240135 від 07.05.2024 року не зазначено жодного документа, що стосується даної поставки партії товару, що унеможливлює співвіднести з даною партією товару, у гр.21 місцем складання зазначено м. Одеса.

9) У довідці на перевезення від 15.05.2024 року №274 відсутня інформація, щодо розміру транспортних витрат по території України. Відсутні транспортні документи (рахунок та договір перевезення), що не дає можливості митному органу впевнитись у правильності розрахунку транспортних витрат зазначених у рахунку на перевезення. Довідка на перевезення не містить усіх складових, неможливо перевірити правильність застосування числових значень митної вартості. Таким чином заявлена у рахунку на перевезення вартість фрахту викликає обґрунтовані сумніви щодо його величини, тим більше що документально витрати на перевезення декларантом не підтверджені.

17.05.2024 Львівська митниця надіслала електронне повідомлення декларанту, в якому повідомила про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості у відповідності до ст. 53 МК України.

У відповідь представником товариства було надіслано до Львівської митниці повідомлення від 17.05.2024 року про те, що декларантом були надані всі можливі документи для підтвердження митної вартості та проінформовано, що надати додатково витребувані в повідомленні документи немає можливості, так як лише вищевказані документи були передбачені домовленістю між виробником (продавцем) та покупцем, зазначеними у контракті №STC-GALILEO 23 від 01.10.2022 року.

У той же час, 17.05.2024 року Львівською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA/209000/2024/100269/2 (лише в частині товару №1), в якому зазначено, що на підставі аналізу баз даних ЄАІС та АСМО «Інспектор-2006» відповідачем встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить 4,93 дол. США за кг (митна декларація №UА500080/2024/003524 від 20.03.2024 року), аніж заявлено декларантом. Додатково у рішенні митним органом зазначено, що товариством не надані усіх документів, згідно з переліком у ч.2 ст. 53 МК України, а тому розбіжності у заявленій митній вартості товару не спростовано.

Також відповідачем було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/001696 від 17.05.2024 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, вважаючи їх необґрунтованими та протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про їх оскарження в адміністративній справі №420/17823/24.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши адміністративний позов, відзив та надані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та судову практику, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митну територію та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України, МКУ) та іншими законами України.

Відповідно до п.п. 23, 24 ч.1 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 49 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів (ст. 50 МК України).

Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умов повної ринкової конкуренції).

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.

Керуючись ч.1 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (п.1 ч.5 ст.54 МК України).

Як встановлено ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч.ч.5 та 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

Відповідно до ч.2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 МК України.

За результатами контролю митний орган визнає заявлену митну вартість або ж приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 МК України (ч.3 ст.54 МК України).

Рішення про коригування митної вартості товарів приймається митним органом у письмовій формі, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість (ч.1 ст.55 МК України).

Таке рішення має містити необхідні реквізити, визначені ч.2 ст.55 МК України, а форма рішення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 (далі - Правила №598).

Так, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів у випадках, визначених даною частиною.

У разі відмови у митному оформленні складається картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, форма та порядок заповнення якої визначено Порядком, затвердженим Міністерством фінансів України №631 від 30.05.2012 року.

Як було встановлено судом, позивачем було визначено митну вартість товару за основним методом за ціною контракту. Водночас відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2)щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частинами 1, 2 ст. 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Так, зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості судом встановлено, що митний орган не застосував другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, інформації щодо обчислення вартості, наданої виробником товарів.

Водночас відповідач застосував шостий резервний метод і джерелом для коригування митної вартості слугував аналіз баз даних ЄАІС та АСМО «Інспектор-2006», зокрема, митна декларацію №UА500080/2024/003524 від 20.03.2024 року.

З даного приводу суд зазначає, що відомості, які містяться в базах даних ЄАІС та АСМО «Інспектор-2006», мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини з різноманітними контрагентами здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Верховним Судом було сформовано правову позицію, що «формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню» (згідно постанов від 21.02.2018 року по справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року по справі №818/1186/17).

Також суд зазначає, що згідно з наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів всупереч положенням п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України (крім номеру митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів), не містить жодних належних обґрунтувань митного органу щодо зроблених коригувань, зокрема, умов поставки, комерційних умов подібних (аналогічних) товарів, та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

З огляду на викладені вище обставини суд доходить висновку, про недотримання митним органом вимог МК України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого товару та визначення більшої митної вартості за резервним методом.

Відповідач в обґрунтування правомірності своїх рішень також посилається на те, що наданий декларантом прайс-лист від 15.01.2024 року насправді є листом на адресу покупця, який констатує факт відпускних цін продавця для суб`єкта. Даний лист датований 15.01.2024 року, а фактура виставлена 17.01.2024 року. Крім того, в даному документі зазначена одна і та ж ціна на різних умовах поставки (різні місця доставки товару).

Суд критично ставиться до вищевказаних тверджень відповідача, оскільки сам по собі прайс-лист не є документом, який впливає на визначення митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 13.09.2019 року по справі №820/859/17 сформував правовий висновок, що прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований безпосередньо конкретному покупцю. Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Враховуючи, що прайс-лист містить посилання на Контракт №STC-GALILEO 23 від 01.10.2022 року, а інформація, що міститься в прайс-листі, відповідає іншим наданим декларантом документам, то суд вважає таким, що не викликає сумнівів той факт, що цінова пропозиція поширюється на країну, в якій здійснює свою господарську діяльність позивач, а ціни є актуальними на час здійснення ним замовлення щодо поставки партії оцінюваних товарів.

Крім того суд зауважує, що в наданому прайс-листі від 15.01.2024 року зазначається вартість товару, яка не включає вартість перевезення, тому посилання митного органу на однакову ціну товару за різних умов поставки суд також до уваги не приймає.

Також в обґрунтування правомірності своїх рішень відповідач зазначає, що експортна декларація країни відправлення №223120240000840203 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Крім того, у вищезазначені експортній декларації місцем призначення вказано порт-Одеса.

Суд критично ставиться до вищевказаних зауважень митного органу, оскільки експортна декларація країни походження є документом, який складається відповідно до законодавства країни експорту, а тому позивач не може нести відповідальності за правильність складення такої декларації та внесення до неї відповідної інформації. Крім того, за час розгляду даної справи митним органом не зазначено, яким нормативно-правовим актом вимагається проставлення відповідних відміток до експортних декларацій, які саме відмітки мають міститься на таких деклараціях, та яким чином зазначені відомості можуть вплинути на визначення митної вартості товару позивача.

Щодо посилань митного органу на те, що декларантом, з урахуванням вимог статті 254 МК Кодексу, не забезпечено переклад митної декларації країни відправлення, суд зазначає наступне.

Так, згідно ч.1 ст.254 КАС України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Аналізуючи вищевказану законодавчу норму суд також критично ставиться до зазначених зауважень митного органу з-за підстав того, що за час розгляду справи митним органом не було доведено того, що дані, які містяться у вищевказаній митній декларації країни відправлення, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей про митну вартість товару, зазначених у митній декларації, що, у свою чергу, потребувало б перекладу цієї декларації на українську мову при митному оформленні товару позивача.

Щодо посилань відповідача на те, що у рахунку-фактурі №GLCW202401 від 17.01.2024 року зазначено, що відвантаження товару здійснюється при умові 100%-передоплати, а банківський документ, поданий до митного оформлення, датований від 15.05.2024 року, суд зазначає таке.

Як було встановлено судом раніше, за 8.1 Контракту №STC-GALILEO 23 від 01.10.2022 року передбачено, що передоплата за товар здійснюється у розмірі від 30% до 100% вартості товару по інвойсу. Оплата за товар за фактом здійснюється не пізніше ніж за 180 календарних днів з моменту оформлення митної декларації на території України.

Тобто, сторони Контракту, які є вільними у визначенні умов договору (в тому числі і умов оплати за товар) погодили у п.8.1 цього Контракту можливість здійснення як передоплати за товар (у розмірі від 30 до 100% вартості товару), так і можливість здійснення оплати товару з відстроченням платежу.

Суд з цього приводу погоджується із твердженням представника позивача, що незважаючи на те, що в інвойсі №GLCW202401 від 17.01.2024 року зазначено, що відвантаження товару проводиться при умові 100% передоплати, можливість здійснення покупцем оплати товару з відстроченням платежу передбачено пунктом 8.1 Контракту.

Крім того, митним органом за час розгляду справи не було доведено того, що відстрочення здійснення платежу за товар згідно інвойсу №GLCW202401 від 17.01.2024 року вплинуло на числове значення заявленої декларантом митної вартості імпортованих товарів.

Суд також критично ставиться до твердження митного органу відносно того, що банківський платіжний документ (SWIFT) від 15.05.2024 року не може бути взятий до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою №216, враховуючи наступне.

Згідно п.п.4-5 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 року №216 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022 року №189) затверджено Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах (далі - Положення №216), згідно п.1 якого, зокрема, визначає обов`язкові реквізити платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, вимоги щодо її оформлення.

Згідно п.6 Положення №216 ініціатор має право оформити платіжну інструкцію в іноземній валюті або банківських металах в електронній або паперовій формі.

Форма та порядок надання платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах визначаються умовами договору про надання платіжних послуг між користувачем і надавачем платіжної послуги.

Відповідно до п.29 Положення №216 платник має право ініціювати платіжні операції в іноземній валюті або банківських металах за допомогою платіжного застосунку, який пропонується надавачем платіжних послуг платника, у порядку, визначеному в договорі з надавачем платіжних послуг платника.

За п.30 Положення №216 банк зараховує суму платіжної операції на рахунки банку, розрахункові рахунки небанківських надавачів платіжних послуг та рахунки отримувачів на підставі отриманих SWIFT-повідомлень (далі - повідомлення), у яких обов`язково зазначені: для отримувачів - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - підприємець) - унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище та власне ім`я та номер рахунку отримувача і призначення платежу.

Враховуючи вищенаведені обставини, при митному оформленні документів декларантом була надано SWIFT-повідомлення від 15.05.2024 року, яке містить усі необхідні реквізити, передбачені п.30 Положення №216, а тому немає підстав для неврахування митним органом вищевказаного платіжного документу від 15.05.2024 року як документу, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар.

Щодо посилань митного органу на те, що банківський платіжний документ (SWIFT) від 15.05.2024 року містить посилання на контракт, а суму, зазначену в ньому 80 122,06 дол. США неможливо ідентифікувати до даної поставки товару, суд зазначає таке.

Як було вище встановлено судом, продавцем було складено інвойс №GLCW202401 від 17.01.2024 року на наступні товари: запасні частини до електротрициклів та аксесуари для мотоциклів на загальну суму 55 020,80 дол. США.

Разом з тим, у наданому до митного оформлення платіжному документі (SWIFT) від 15.05.2024 року зазначена інша сума, яку декларант надіслав на рахунок продавця, а саме - 80 122,06 дол. США.

В обґрунтування вищевказаних обставин сторона позивача зазначила, що у SWIFT-повідомленні від 15.05.2024 року сума платежу у розмірі 80 122,06 дол. США, становить суму до оплати, що визначена на підставі: інвойсу №GLCW202401 від 17.01.2024 року (55020,80 дол. США); інвойсу №GLDL202457 від 12.03.2024 року (16796,20 дол. США) та інвойсу №GLDL202458 від 12.03.2024 року (частина 8305,06 дол. США від загальної суми 11213,10 дол. США).

Вищезазначені інвойси №GLDL202457 від 12.03.2024 року, №GLDL202458 від 12.03.2024 року також видані продавцем на виконання контракту №STC-GALILEO 23 від 01.10.2022 року.

За час розгляду справи, митним органом вищезазначені обставини не заперечувались, з огляду на що суд відхиляє посилання відповідача на те, що платіжний документ (SWIFT) від 15.05.2024 року неможливо ідентифікувати до даної поставки товару.

Щодо також критично ставиться до посилань відповідача на те, що в експертному висновку №274 від 15.05.2024 року під час здійснення оцінки міститься посилання лише на відсутність інформації стосовно конкретних значень цінових даних відносно вартості товару, що не дає можливості впевнитись у достовірності вихідних даних та перевірити числові значення складових митної вартості, а також посилання на те, що в пункті 7 даного висновку вказано, що він є довідково-інформаційним, оскільки висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини є додатковими документами в порядку ч. 3 статті 53 МК України. Експертний висновок про вартість товарів носить виключно довідково-інформаційний характер, про що сам відповідач вказує у рішенні про коригування митної вартості.

В обґрунтування правомірності своїх рішень відповідач також зазначає, що у гр.5 CMR №240135 від 07.05.2024 року не зазначено жодного документа, що стосується даної поставки партії товару, що унеможливлює співвіднесення CMR №240135 з даною партією товару. Крім того, в CMR №240135 у гр.21 місцем складання зазначено м. Одеса.

Суд повторно зауважує, що декларант не може нести відповідальність за недоліки заповнення вантажної (автотранспортної) накладної (CMR), а лише отримує відповідний примірник вантажної (автотранспортної) накладної (CMR) від перевізника в момент доставки товару в місце призначення.

Пунктом 1 частини 4 статті 54 МК України передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З цього приводу суд зазначає, що відсутність даних у графі 5 міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 240135 від 07.05.2024, а також зазначення м. Одеси в графі 21 "Складено в" міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №240135 від 07.05.2024 року не стосується числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів, а тому не може бути причиною для коригування митної вартості та відмови у митному оформленні товарів.

Щодо посилань митного органу на те, що у довідці на перевезення від 15.05.2024 року №274 відсутня інформація, щодо розміру транспортних витрат по території України. Відсутні транспортні документи (рахунок та договір перевезення), що не дає можливості митному органу впевнитись у правильності розрахунку транспортних витрат зазначених у рахунку на перевезення, суд зазначає наступне.

Законодавство України, в тому числі розділ ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599, не містить положень щодо обов`язкового надання декларантом до митних органів договору про перевезення товарів для підтвердження витрат на перевезення як складової частини митної вартості товарів.

Верховний Суд в постанові від 31.05.2019 року по справі №804/16553/14 прийшов до висновку, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів".

Як було встановлено судом вище, разом з митною декларацією №24UA209230044740U5 від 17.05.2024 року декларантом до митниці були подані наступні документи: міжнародна товарно-транспортна накладна №240135 від 07.05.2024 року, довідка ТОВ "Академія міжнародних транспортних перевезень" про транспортні витрати №274 від 15.05.2024 року, рахунок на оплату від ТОВ "Академія міжнародних транспортних перевезень" №427 від 14.05.2024 року, рахунок на оплату від ТОВ "Академія міжнародних транспортних перевезень"' №428 від 14.05.2024 року.

Отже, не відповідає дійсності твердження митного органу в оскаржуваному рішенні щодо ненадання декларантом рахунків за перевезення товарів.

Згідно довідки ТОВ "Академія міжнародних транспортних перевезень" про транспортні витрати №274 від 15.05.2024 року вартість послуг з організації автомобільного перевезення контейнера 20'ST №APZU3350510 за CMR №240135 за межами України до митного кордону за маршрутом Копер (Словенія) - ЧОП (Тиса) (Україна) тягачем VOLVO FH, держаний номер НОМЕР_1 та напівпричепом KRONE SD, державний номер НОМЕР_2 складає 63 481,16 грн. без ПДВ. Страхування вантажу за межами митної території України не проводилось; вартість доставки визначена з урахуванням вантажно-розвантажувальних робот.

В рахунку на оплату від ТОВ "Академія міжнародних транспортних перевезень" №427 від 14.05.2024 року, який направлений до декларанта, зазначена:

1) вартість перевезення контейнера APZU3350510 тягачем ВН3808ТР / BH9507XF до кордону України за маршрутом Копер (Словенія) - Чоп (Тиса) - 56 000,00 грн. без ПДВ;

2) вартість перевезення контейнера APZU3350510 тягачем ВН3808ТР / BH9507XF за маршрутом Чоп (Тиса) - Муроване - м. Одеса - 68 000 грн. без ПДВ.

В рахунку на оплату від ТОВ "Академія міжнародних транспортних перевезень" №428 від 14.05.2024 року, який направлений до ТОВ "Південна торгова компанія", зазначена вартість з експедиторських послуг з перевезення контейнера APZU3350510, а саме - 7 481,16 грн. без ПДВ.

В коносаменті №CHN0936159 від 13.03.2024 року, який був наданий до митниці разом з митною декларацією №24UA209230044740U5 від 17.05.2024 року, зазначений номер контейнера, в якому перевозився вантаж - APZU3350510. У міжнародній товарно-транспортній накладній №240135 від 07.05.2024 міститься номер контейнера, в якому перевозився вантаж - APZU3350510. Крім того, в митній декларації № 24UA209230044740U5 від 17.05.2024 (графа 31, доповнення 1 до МД №24UA209230044740US від 17.05.2024 року) також вказаний контейнер номер APZU3350510.

Тобто, у довідці ТОВ "Академія міжнародних транспортних перевезень" про транспортні витрати №274 від 15.05.2024 року наведена інформація щодо вартості перевезення вантажу у контейнері №APZU3350510 згідно міжнародної товарно-транспортної накладної №240135 від 07.05.2024. Наявність у довідці про транспортні витрати ТОВ "Академія міжнародних транспортних перевезень" №274 від 15.05.2024 року та в рахунках на оплату від ТОВ "Академія міжнародних транспортних перевезень" №427 від 14.05.2024 року та №428 від 14.05.2024 року номеру контейнера № НОМЕР_3 , у якому перевозився вантаж, дозволяє співвіднести інформацію, зазначену довідці про транспортні витрати ТОВ "Академія міжнародних транспортних перевезень" №274 від 15.05.2024 року та в рахунках на оплату від ТОВ "Академія міжнародних транспортних перевезень" №427 від 14.05.2024 року та №428 від 14.05.2024 року, з інформацією, наявною в інших документах, поданих під час митного оформлення та, як наслідок, віднести вказану довідку до даної поставки як документ, що підтверджує вартість транспортних витрат.

Крім того суд враховує, що за час розгляду справи вищевказані відомості митним органом спростовано не були, з огляду на що суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що декларантом не були надані транспортні документи (рахунок та договір перевезення), які б надали можливість митному органу впевнитись у правильності розрахунку транспортних витрат зазначених у рахунку на перевезення

Аналізуючи всі вищевказані доводи сторін, суд доходить висновку, що наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за резервним методом.

Крім того суд вказує, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, само по собі не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правовий висновок Верховного Суду, зазначений у постанові від 26.03.2019 року у справі №826/17973/14, в якій зазначено, що: «…однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості...».

Під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами, наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар. Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA/209000/2024/100269/2 від 17.05.2024 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/001696 від 17.05.2024 року є необґрунтованими, а тому протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем був сплачений судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду, що підтверджується матеріалами справи.

На підставі вищезазначеного, враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Південна торгова компанія» у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути на користь підприємства суму сплаченого ним судового збору у розмірі 11 717,06 грн. з Львівської митниці.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 251, 255, 257, 258, 262, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Південна торгова компанія» (65031, м. Одеса, вул. Михайла Грушевського, 40) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Тадеуша Костюшка, 1) про визнання протиправними та скасування рішення, та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA/209000/2024/100269/2 від 17.05.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209230/2024/001696 від 17.05.2024 року.

Стягнути з Львівської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Південна торгова компанія» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 11 717,06 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький