Постанова

від 02.08.2024 по справі 520/13704/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2024 р. Справа № 520/13704/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіалтек" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2024, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., м. Харків, повний текст складено 03.06.24 у справі № 520/13704/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіалтек"

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РАДІАЛТЕК" (далі також позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області та Державної податкової служби України (далі також відповідачі), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення від 11.10.2023 за № 9698172/44122219 комісії ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної від 22.08.2023 за № 18;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДІАЛТЕК» (ідентифікаційний код 44122219) від 22.08.2023 за № 18.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІАЛТЕК" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху. Встановлено позивачеві термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до Харківського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних підстав для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів; доказів надсилання копії позовної заяви та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Представник позивача засобами системи "Електронний суд" 28.05.2024 надіслав до Харківського окружного адміністративного суду клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якого зазначено, що встановлений законом процесуальний строк для подання позову позивачем пропущено у зв`язку з тим, що підприємство і його працівники знаходяться в евакуації за адресою: вул. Промислова, буд. 5, м. Гнівань, Вінницька область, на підтвердження чого надано копію договору суборенди № 01/01/2024 від 01.01.2024. Представник позивача зазначає, що почав звертатися до суду після реєстрації в системі електронного судочинства тільки з 10 листопада, так як в умовах воєнної агресії проти України особиста участь у судовому засіданні може бути небезпечною для учасників справи.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовлено; позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІАЛТЕК до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення повернуто позивачу.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про ненадання судом першої інстанції оцінки доводам позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, наведеним в заяві про поновлення строку звернення до суду. Вказує, що повернення позовної заяви без надання відповідного строку на усунення недоліків для зазначення інших підстав для поновлення строку позбавляє позивача права на доступ до правосуддя, та не відповідає приписам чинного законодавства.

Від Головного управління ДПС у Харківській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що судом першої інстанції оскаржувану ухвалу прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Мотивами оскаржуваної ухвали є відсутність правових підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду, оскільки суд першої інстанції дійшов висновку, що належних обґрунтувань підстав та доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду позивачем у клопотанні не наведено та не доведено.

Водночас суд першої інстанції зазначив, що на виконання вимог ухвали суду від 27.05.2024 представником позивача не надано суду доказів надсилання копії позовної заяви та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, з урахуванням такого.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 56 Податкового кодексу України (далі ПК України) врегульовано питання оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору (пункт 56.18 статті 56 ПК України).

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Втім зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, в яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити "інше рішення контролюючого органу" у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Суд зазначає, що коли платник податків використовував процедуру адміністративного оскарження, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних із похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати становить три місяці із дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленою у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18.

Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом у постановах від 12 липня 2022 року у справі № 420/5508/20, адміністративне провадження № К/9901/10937/21 (ЄДРСРУ №105230136) та у справі № 640/8019/21, адміністративне провадження № К/9901/33593/21 (ЄДРСРУ № 105230137).

Судом установлено, що оскаржуване рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 9698172/44122219 про відмову у реєстрації податкової накладної від 22.08.2023 за № 18 прийнято 11.10.2023.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РАДІАЛТЕК" скористалося правом на досудове врегулювання спору та звернулося до Державної податкової служби України зі скаргою на вказане рішення.

За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення № 75476/44122219/2 від 25.10.2023 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Разом із тим позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІАЛТЕК" подана до суду через систему "Електронний суд" 20.05.2024.

Отже, позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом у цій справі, який сплив 26.01.2024.

Факт пропуску строку звернення до суду з цим адміністративним позовом представником позивача не заперечується.

У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що з 10 листопада почав звертатись до суду в системі електронного судочинства, так як в умовах воєнної агресії проти України особиста участь у судовому засіданні може бути небезпечною для учасників справи.

Крім того, позивачем надана копія договору суборенди № 01/01/2024 від 01.01.2024 частини адміністративно-побутового корпусу з побутовими приміщеннями, однак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такий не є належним доказом поважності причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, строк звернення з яким сплив 26.01.2024, тобто майже через місяць після відновлення роботи підприємства за іншою адресою.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "РАДІАЛТЕК" мало можливість вжити своєчасних заходів щодо захисту порушених прав у межах установленого строку звернення до адміністративного суду з цим адміністративним позовом, але не скористалось таким за відсутності поважних причин. Доказів протилежного суду не надано.

У клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду, як і в апеляційній скарзі, не зазначено про обставини, які позбавили позивача можливості звернення до суду у визначений законом строк, перебіг якого розпочався з моменту отримання рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги № 75476/44122219/2 від 25.10.2023.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 за № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 308/12874/16-а, від 14 лютого 2019 року у справі № 805/3881/18-а, від 01 грудня 2020 року у справі № 807/658/18, від 05 березня 2021 року у справі № 140/1738/19 Верховним Судом викладені висновки про те, що "поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із такого: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

За встановлених обставин висновок суду першої інстанції про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку є обґрунтованим і законним.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РАДІАЛТЕК" звернулось до суду із позовною заявою в електронній формі через електронний кабінет, проте доказів надсилання копії позовної заяви та копій доданих документів іншим учасникам справи суду не надало, про що зазначено в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2024.

На виконання вимог указаної ухвали суду представником позивача не надано суду доказів надсилання копії позовної заяви та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Враховуючи наведене суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з його висновками.

Доводи, які наводяться позивачем в апеляційній скарзі, не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального або матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на ненадання судом першої інстанції оцінки доводам позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, наведеним в заяві про поновлення строку звернення до суду, не знайшли свого підтвердження.

Посилання позивача на те, що повернення позовної заяви без надання відповідного строку на усунення недоліків для зазначення інших підстав для поновлення строку позбавляє позивача права на доступ до правосуддя, нормативно не обґрунтоване, оскільки Кодексом адміністративного судочинства не передбачено право/обов`язок суду надання додаткового строку на усунення недоліків для зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року встановлено позивачеві термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до Харківського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних підстав для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів; доказів надсилання копії позовної заяви та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Довідкою суду про доставку електронного листа підтверджено, що ухвалу суду від 27 травня 2024 року доставлено до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІАЛТЕК" 27.05.2024 о 19:09.

За приписами статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіалтек" залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 у справі № 520/13704/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова