Рішення

від 05.08.2024 по справі 210/2861/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2861/24

Провадження № 2/210/1180/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 серпня 2024 року

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Сільченко В. Є. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю члена сім`ї внаслідок професійного захворювання, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю члена сім`ї внаслідок професійного захворювання.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач являється сином ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Згідно довідки про причинний зв`язок смерті з професійним захворюванням встановлено причинний зв`язок смерті ОСОБА_2 з виявленим у нього 26.04.2018 року професійним захворюванням в тому числі, «хронічне обструктивне захворювання легень І стадії, група «А», ЛН першого ступеня».

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 17.05.2018 року встановлено, що вказане професійне захворювання виявлене у ОСОБА_2 , виникло, в тому числі, внаслідок дії на його організм шкідливих виробничих факторів під час виконання трудових обов`язків в період з 13 квітня 1992 року по 01 березня 1993 року на посадах підземного гірничого робітника, машиніста бурової установки в рудоуправлінні ім.Кірова ДВО «Південруда», правонаступником якого являється відповідач.

Відповідно до довідки МСЕК про результати визначення ступеня професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 050418 від 26.07.2018 року ОСОБА_2 встановлено вперше 50% втрати професійної працездатності внаслідок хронічних професійних захворювань, в тому числі внаслідок «хронічного обструктивного захворювання легень» -10%.

Згідно з довідкою МСЕК про результати визначення ступеня професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА №054522 від 09.04.2019 року ОСОБА_2 повторно встановлено ступінь втрати професійної працездатності 65 %, з яких 25% - за хронічним захворюванням легень.

Смерть батька позивача настала внаслідок виявленого у нього професійного захворювання, причиною виникнення якого став вплив на його організм шкідливих факторів виробничого середовища (в концентраціях рівень, яких перевищував гранично-допустимі), який мав місце під час виконання потерпілим трудових обов`язків на підприємстві відповідача.

Позивач зазначає, що у зв`язку зі смертю батька, останній назавжди позбавлений можливості отримувати допомогу рідного батька, позивач не зможе бачити батька на своєму весіллі, діти позивача не знатимуть свого діда, зв`язок між рідними людьми розірвано на завжди, його відновлення неможливе. Увагу на неосяжний рівень даної втрати слід звернути не лише з урахуванням загальнолюдської природи, а й з огляду на міцні соціальні зв`язки, які існували між потерпілим та ним, оскільки ОСОБА_2 був відповідальним батьком, весь свій вільний час приділяв родині. Зі спливом часу, розуміння невідворотності та суттєвості втрати буде лише зростати, негативно впливаючи на сприйняття позивачем навколишнього світу, переповнюючи його життя негативними емоціями та переживаннями. Перелічені незворотні негативні явища викликають переживання та негативні емоції, призвели до зміни звичного способу життя Позивача, стали причиною необхідності залучення додаткових зусиль для організації життя.

Тому, позивач просить суд стягнути з ПАТ «АМКР» на свою користь суму моральної шкоди, завданої внаслідок смерті працівника на виробництві у розмірі 105980,00 грн. без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Ухвалою суду від 21.05.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу наданий строк для надання відзиву.

19.06.2024 року до надійшов відзив від представника відповідача ОСОБА_3 , згідно якого останній просить відмовити в позові повністю. Відзив мотивовано тим, що відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства промисловості України від 08 жовтня 1996 року №179 «Про створення Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» створено Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» на основі державної власності шляхом приєднання Новокриворізького державного гірничо-збагачувального комбінату та орендного підприємства «Криворізький коксохімічний завод» до Криворізького державного металургійного комбінату «Криворіжсталь» на засадах відповідних виробництв. Пунктом 3 Наказу №179 від 08.10.1996 року визначено Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» правонаступником майнових та немайнових прав ізобов`язань реорганізованих Криворізького державного металургійного комбінату «Криворіжсталь», Новокриворізького державного гірничо-збагачувального комбінату з моменту видання цього наказу, а орендованого підприємства «Криворізький коксохімічний завод» з моменту передачі Фондом державного майна України гірничо-металургійного комбінату державної частки орендного підприємства «Криворізький коксохімічний завод» на визначених умовах.

Згідно наказу Державного комітету Промислової політики України №165 від 19.04.2001 року «Про подальшу реструктуризацію РУ ім. Кірова» передано об`єкти та виробничі потужності Державного Підприємства «Рудоуправління імені Кірова» на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» для збільшення статутного фонду. Відповідно до зазначеного наказу перехід прав і обов`язків від Державного підприємства до Криворізького Державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» не відбувся.

Відповідно до Наказу Міністерства промислової політики України від 07 квітня 2004 року №166 «Про створення ВАТ «Криворіжсталь» створено акціонерне товариство «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» шляхом перетворення Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь». Затверджено Статут відкритого акціонерного товариства «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь».

Після передачі 19.04.2001 року об`єктів та певних виробничих потужностей Державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» на баланс Відповідача не відбулося правонаступництва (передачі прав і обов`язків), а Позивач на момент виникнення професійного захворювання з 23.07.1974 року по 13.10.1995 року перебував у трудових відносинах саме з Державним підприємством «Рудоуправління імені Кірова», шахта №1 ім. Артема»

Відповідно до постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2011 року по справі №Б38/330-10 ліквідовано юридичну особу Державне підприємство «Рудоуправління ім. Кірова».

Також, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична особа - Державне підприємство «Рудоуправління ім. Кірова» припинена, дата запису - 20 вересня 2011 року, номер запису 12271170019006457. З цього вбачається, що Державне підприємство «Рудоуправління ім. Кірова» існувало до 2011 року та припинено без правонаступництва.

Таким чином, на момент звернення з позовом до суду Позивача, Державне підприємство «Рудоуправління імені Кірова» на час роботи на якому Позивач отримав професійне захворювання, було ліквідовано без правонаступництва, а ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не є його правонаступником.

Тому, представник відповідача зазначає, що в спірних правовідносинах не було встановлено вчинення зі сторони відповідача (адже відсутній факт правонаступництва) будь-яких неправомірних дій, що змогли б призвести до виникнення у позивача професійного захворювання, отже відсутня одна з обов`язкових передумов для відшкодування шкоди.

Крім того, представник відповідача у відзиві просить поновити строк для надання відзиву на позовну заяву, оскільки у зв`язку зі збройної агресією рф на території України, частими повітряними тривогами через які працівника відповідача змушені перебувати в укриттях, робочі процеси з приводу документообігу між відділами підприємства значно ускладняються, що призвело до пропущення відповідачем строку для подання відзиву на позовну заяву по даній справі.

Відповідно до ст.120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно із ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно з ч.5 ст. 12 ільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, причини неможливості подання відзиву, суд вважає за необхідне поновити строк на подання відзиву та прийняти відзив.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесі, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовується працівником, а також, санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів з питань охорони праці.

Відповідно до ст. 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці, відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Частиною 3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Частинами 3 та 4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Виходячи з аналізу зазначеної норми закону вбачається, що право на відшкодування моральної шкоди чоловікові, дружині, батькам, дітям, а також особам, які проживали з померлим однією сім`єю виникає у разі, якщо встановлено причинний зв`язок між смертю фізичної особи та ушкодженням здоров`я на виробництві.

Рішенням Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року 20-рп/2008 (справа про страхові виплати), визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст.1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_3 батько позивача помер, що підтверджується копіює свідоцтва про смерть (а.с. 10).

В період з 13 квітня 1992 року по 01 березня 1993 року ОСОБА_2 працював на посадах підземного гірничого робітника, машиніста бурової установки в рудоуправлінні ім.Кірова ДВО «Південруда», правонаступником якого являється відповідач. (а.с.16).

Суд не бере до уваги доводи зазначені у відзиві, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не є правонаступником «Шахта №1 ім. Артема Рудоуправління імені Кірова» на якому працював позивач, оскільки вже неодноразово Верховним Судом (справа 210/1982/20, 210/5663/20) встановлено факт правонаступництва ПАТ «АМКР» шахти ім.. Кірова та шахти ім. Артема ДП «Рудоуправління ім. Кірова».

Відповідно до довідки МСЕК про результати визначення ступеня професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 050418 від 26.07.2018 року ОСОБА_2 встановлено вперше 50% втрати професійної працездатності внаслідок хронічних професійних захворювань, в тому числі внаслідок «хронічного обструктивного захворювання легень» -10%. (а.с. 12).

Згідно з довідкою МСЕК про результати визначення ступеня професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 054522 від 09.04.2019 року ОСОБА_2 повторно встановлено ступінь втрати професійної працездатності 65 %, з яких 25% - за хронічним захворюванням легень. (а.с.13).

Відповідно до довідки №0000330 про причинний зв`язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом встановлено причинний зв`язок смерті ОСОБА_2 з виявленим у нього 26.07.2018 року професійним захворюванням. ( а.с.11).

Суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні Нечипорук та Йонкало проти України № 42310/04 від 21.04.2011 року, роз`яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) дійшла висновку про те, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Так, суд враховує характер і тривалість моральних страждань позивача, у зв`язку із смертю рідної людини, істотність вимушених змін в її життєвих стосунках, яка назавжди втратила турботу та підтримку близької людини, наслідки, що наступили, та їх невідворотність, вважає, що справедливою компенсацією перенесених моральних страждань, пов`язаних із втратою близької людини та зміною звичного ритму життя, буде стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 105980,00 гривень на користь позивача.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Положенням ст.141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру.

Позивачі подали позов про відшкодування моральної шкоди та визначили її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою.

Отже, з урахуванням положення, п.п.1 п.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,0 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року.

З огляду, на суму стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211,20 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місцезнаходження: 50095, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , суму моральної шкоди, завданої смертю батька, внаслідок професійного захворювання у розмірі 105980,00 (сто п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят гривень) без урахування утримання податків, зборів, інших платежів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місцезнаходження: 50095, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1 на користь держави судові витрати в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду складено та підписано 05 серпня 2024 року.

Суддя: В. Є. Сільченко