Постанова

від 17.07.2024 по справі 944/7776/23

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 944/7776/23

Провадження №2-а/944/18/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2024 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі

головуючого судді Поворозника Д.Б.,

за участю секретаря судового засідання Климейко Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Яворові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору поліцейський офіцер громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Яворівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

18 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії БАД № 589402 від 28 листопада 2023 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі 20400, 00 грн, а провадження у справі закрити. Також просить стягнути сплачений судовий збір та 5000, 00 грн витрат на правову допомогу.

На обґрунтування позову покликається на те, що з оскаржуваною постановою він не згідний, вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки поліцейський, який її виніс, не врахував, що він не керував транспортним засобом за обставин, які вказано у постанові. З відеозапису, який долучено до постанови вбачається лише факт перебування ОСОБА_1 в автомобілі, який припаркований на узбіччі та не перебуває в русі, що повністю виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки відсутні будь-які належні та допустимі докази наявності складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою від 21 грудня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

13 березня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Карпусь О.М. подав додаткові пояснення у справі, у яких зазначив таке. Згідно з рапортом ПОГ СВГ ВП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 від 28.11.2023 ним було зупинено автомобіль марки «Toyota Camry», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 за порушення Правил дорожнього руху, однак не вказано, яке саме порушення. Під час перевірки згідно бази даних ІКС «ІПНП» ОСОБА_2 було виявлено, що ОСОБА_3 перебуває в розшуку за ІНФОРМАЦІЯ_1 , при тому що ІНФОРМАЦІЯ_1 не має повноважень оголошувати особу в розшук. В той же, час відповідно до відповіді з Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області за вих. №адв-22/01/64 від 04 березня 2024 року в Яворівському РВП ГУ НП у Львівській області відсутня інформація про ухилення ОСОБА_1 від явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 та внесення відповідних даних до ІКС «ІПНП» станом на 28 листопада 2023 року та станом на момент формування відповіді на вказаний запит. Відповідно, слід прийти до висновку, що ПОГ СВГ ВП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 вніс до рапорту недостовірну інформацію.

В судовому засіданні, призначеному на 08 травня 2024 року, за клопотанням сторони позивача було допитано свідка ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_4 надав суду такі показання. З позивачем ОСОБА_1 вони є друзями, давно товаришують. Того дня, коли було складено постанову на позивача (точної дати не пам`ятає), за кермом автомобіля ОСОБА_1 весь час був він. ОСОБА_1 жодного разу не керував автомобілем в той день. Близько 11:00 год він заїхав додому до ОСОБА_1 , забрав його, і весь день вони разом їздили по справах. Їхали від АЗС «Окко» в м. Яворові та проїхали біля готелю «Арта», де автомобіль зупинили і ОСОБА_1 пересів на водійське крісло, щоб налаштувати Bluetooth в автомобілі. Додому було близько 2 км відстані, тому вони вирішили зупинитися біля готелю «Арта», оскільки ОСОБА_1 повинен був піти додому, а він забрати автомобіль. Коли вони зупинилися до них під`їхала поліцейська машина, поліцейський підійшов до автомобіля і сказав, що ОСОБА_1 перебуває в розшуку і його необхідно доставити до ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_1 поїхав з працівниками поліції, а він чекав від нього інформації. Приблизно за годину ОСОБА_1 зателефонував та сказав, що він перебуває біля ІНФОРМАЦІЯ_3 , а він його забрав та завіз додому.

В судовому засіданні, призначеному на 08 травня 2024 року представник позивача адвокат Карпусь О.М. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позові. Додатково пояснив, що про оскаржувану постанову позивач дізнався, коли отримав її поштою. В рапорті ПОГ СВГ ВП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 вказано, що причиною зупинки автомобіля було те, що ОСОБА_1 перебуває в розшуку ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак такого не було, працівник поліції не міг знати хто перебуває в автомобілі. На відеозаписі, який долучено до позову видно, що автомобіль стоїть, не перебуває в русі. Крім того, відеозапис не є безперервним, поліцейський під час запису вимикав камеру. Оскаржувану постанову складено за відсутності ОСОБА_1 , тому він не міг реалізувати свої права.

Позивач та його представник в судове засідання, призначене на 17 липня 2024 року не прибули, однак представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності його довірителя, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином, а саме шляхом надіслання судової повістки на електронну адресу, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та/чи будь-яких клопотань до суду не подав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ПОГ СВГ ВП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та/чи будь-яких клопотань до суду не подав.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає за можливе завершити розгляд справи за відсутності учасників справи, на підставі наявних в ній доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши доводи позивача, покази свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.

Як встановив суд, постановою в справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 589402 від 28 листопада 2023 року ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400,00 гривень.

Як вбачається із змісту цієї постанови, підставою накладення адміністративного стягнення було те, що 28 листопада 2023 року, о 23:25 годині, по вул. Маковея, 98 в м. Яворові Львівської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Toyota Camry» номерний знак НОМЕР_1 , без права керування транспортним засобом, а саме був позбавлений права керування Яремчанським міським судом Івано-Франківської області від 28.02.2023 на один рік, чим порушив вимоги п. 2.1-а ПДР України.

Позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки його було притягнуто до адміністративної відповідальності без будь-яких доказів та без дотримання встановленої законом процедури.

Суд вважає обґрунтованими та погоджується з твердженнями позивача про протиправність зазначеної постанови, зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

До основних повноважень поліції входить, зокрема, регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Правила дорожнього руху затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі ПДР).

Відповідно до п. 2.1 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Підпунктом а пункту 2.1 ПДР визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься частина 4 статті 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, відповідно до змісту наведених вище норм Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова в справі про адміністративне правопорушення є законною лише у випадку її винесення уповноваженим законом органом (посадовою особою) на підставах і в порядку, встановлених законодавством, з умови підтвердження факту вчинення особою правопорушення належними, допустимими та достатніми доками.

Такий обов`язок органів (посадових осіб) Національної поліції, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, кореспондується з їх обов`язками як суб`єктів владних повноважень дотримуватись при прийнятті рішень критеріїв, визначених ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Як описано вище, відповідно до змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем, не маючи права керування даним транспортним засобом.

На підтвердження складу правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП відповідачем було долучено до оскаржуваної постанови відеозапис події з нагрудної камери поліцейського, яким не підтверджено факт керування ОСОБА_1 автомобілем.

Факт керування ОСОБА_1 автомобілем, за обставин, вказаних у протоколі також спростовується показами свідка ОСОБА_5 , який під присягою свідка ствердив, що ОСОБА_1 транспортним засобом в день складення постанови не керував, а керував він.

Отже, під час розгляду судом даної адміністративної справи відповідачем належними та допустимими доказами не доведений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зокрема, не надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про те що позивачем скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Також відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак всупереч вимогам наведених норм відповідач не надав жодних доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 оспорюваного ним адміністративного правопорушення.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б належним чином підтвердили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, які вказано в постанові, та відповідно вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене вище обставини та норми законодавства, суд дійшов висновку про те, що оскаржена постанова БАД № 589402 від 28 листопада 2023 року є необґрунтованою та протиправною, а тому її слід скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Також згідно з банківською квитанцією від 16 грудня 2023 року ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 536, 40 гривень, тобто в розмірі, встановленому ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Отже, зважаючи на те, що суд ухвалив рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на її користь слід стягнути судовий збір в розмірі 536, 40 гривень.

Крім того, позивач просить стягнути 5000, 00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 2 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року по справі № 61-3416св18.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем та його представник надано: договір про надання правничої допомоги № 25/2023 від 12 грудня 2023 року, ордер про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг за договором про надання допомоги № 25/2023 від 12 грудня 2023 року, рахунок на оплату правничої допомоги, квитанцію про сплату 5000, 00 грн.

З доданих до матеріалів справи доказів наданих позивачем встановлено, що витрати понесені ним на правову допомогу документально підтверджені та доведені, відповідно з бюджетних асигнувань ГУНП у Львівській області слід стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000, 00 грн.

Керуючись, ст. ст. 126, 245, 247, 252, 268, 287-289 КУпАП, ст. ст.5, 9, 10, 118-123, 246-248, 272, 286 КАС України суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 589402 від 28 листопада 2023 року і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати із сплати судового збору в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 40 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Головне управління Національної поліції у Львівській області, код ЄДРПОУ 40108833, адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Генерала Григоренка, 3;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ПОГ СВГ ВП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області Карпа Ігор Васильович, адреса: 81000, Львівська область, Яворівський район, м. Яворів, вул. Івана Франка, 16.

Суддя Д.Б. Поворозник