Постанова

від 05.08.2024 по справі 754/18509/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 754/18509/23

Провадження № 22-ц/801/1257/2024

Категорія: 37

Головуючий у суді 1-ї інстанції Штифурко Л. А.

Доповідач:Ковальчук О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 рокуСправа № 754/18509/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчука О. В.,

суддів: Оніщука В. В., Берегового О. Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», про відшкодування збитків,

за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області, ухвалене у цій справі 09 квітня 2024 року суддею цього суду Штифурко Л.А., дата складання його повного тексту 12 квітня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2023 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (далі ПАТ «СК «АРКС») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (далі ТДВ «СК «Гардіан»), про відшкодування збитків.

Позов мотивований тим, що 10 липня 2021 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «INFINITY», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1

03 серпня 2021 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/12149/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «INFINITY», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 була застрахована у ТДВ «СК «Гардіан» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР1406268.

ПАТ «СК «АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ТОВ «Автосаміт на Столичному» для ремонту транспортного засобу потерпілої особи у розмірі 62 259,35 грн., а ТДВ «СК «Гардіан» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 17 729, 42 грн. на рахунок ПАТ «СК «АРКС».

Пославшись на те, що згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням), позивач просив стягнути із відповідача різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою у розмірі 44 529, 93 грн. (62 259, 35 грн. - 17 729, 42 грн.).

09 квітня 2024 року рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившисьіз ухваленимрішенням,позивач,посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також на неправильне застосування норм матеріального права, в апеляційній скарзі просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. У скарзі скаржник зазначає, що при розрахунку та виплаті страхового відшкодування страховою компанією відповідача було застосовано коефіцієнт фізичного зносу, внаслідок чого було розраховано та вплачено страхове відшкодування, оскільки застрахований транспортний засіб знаходиться в експлуатації більше 7 років, а також визначено матеріальний збиток з урахуванням франшизи у розмірі 2 600 грн.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак, рішення суду цим вимогам не відповідає, тому апеляційний суд, перевіривши його законність і обґрунтованість у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 10 липня 2021 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «INFINITY», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1

Наземний транспортний засіб Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , станом на день ДТП був застрахований у ПАТ «СК «АРКС» згідно договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № bm101220а0к5. У цьому договорі також зазначено, що даний автомобіль був випущений у 2010 році. Згідно п. 17.1 договору ОСОБА_2 мав сплатити чотири страхових платежі на суму 2 437, 50 грн. кожен із 13 грудня 2020 року по 12 грудня 2021 року. Пунктом 28 договору було передбачено, що у випадку страхового платежу за договором частинами згідно з розділом 17 договору страховик має право здійснити страхове відшкодування за вирахуванням різниці між повним страховим платежем за договором, вказаним в розділі 13 договору, та фактично сплаченим за договором страховим платежем (а. с. 7-14).

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «INFINITY», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 була застрахована у ТДВ «СК «Гардіан» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР1406268. Розмір франшизи становив 2 600 грн. (а. с. 109).

У день вчинення ДТП ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «СК «АРКС» з заявою про подію та на виплату страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту № bm101220а0к5, у якій просив виплатити відшкодування на рахунок ТОВ «Автосаміт на Столичному» (а. с. 21).

Того ж дня ТОВ «Автосаміт на Столичному» було складено огляду транспортного засобу «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 , у якому вказано, при його огляді виявлено наявні пошкодження: ОСОБА_3 складна деформація, ОСОБА_4 подряпини, ОСОБА_5 - складна деформація, дзеркало П. зламано корпус, ручка ОСОБА_6 - подряпини, порог П. деформація, подряпини, крило З.П. подряпини ЛФП (а. с. 24 - 29).

Згідно ремонтної калькуляції № 1.003.21.0 від 29 липня 2021 року ТОВ «Автосаміт на Столичному» вартість ремонтних робіт транспортного засобу «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 , без ПДВ становить 34 294, 71 грн., вартість ремонту з ПДВ 41 153, 65 грн. (а. с. 30-31).

У рахунку-фактуріТОВ «Автосамітна Столичному» № ST 21008715 від 29 липня 2021 року вказано, що загальна вартість робіт з ремонту транспортного засобу «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 , та вартість запчастин (матеріалів) з ПДВ становить 62 259,35 грн. (а. с. 32).

В страховомуакті №ARX2843233від 03серпня 2021року ПАТ«СК «АРКС»вказано,що вінскладений напідставі заяви ОСОБА_2 від 10липня 2021року,який уклавдоговір ізПАТ «СК«АРКС» №bm101220а0к5 добровільного страхування наземного транспорту. Страховим випадком є ДТП, що сталась 10 липня 2021 року у м. Києві. Сума страхового відшкодування на підставі розрахунку становить 62 259,35 грн., сума платежів нарахованих за договором 9 750 грн. (01 січня 2021 року 2 437, 50 грн., 02 березня 2021 року 2 437, 50 грн., 03 червня 2021 року 2 437, 50 грн.), утримана сума 2 437, 50 грн., сума відшкодування 59 821,35 грн. (а. с. 33).

Тобто із страхового акту можна зробити висновок, що ОСОБА_2 не здійснив сплату четвертого платежу у розмірі 2 437, 50 грн., як того вимагалось договором добровільного страхування наземного транспорту.

03 серпня 2021 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/12149/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а. с. 19-20).

04 серпня 2021 року ПАТ «СК «АРКС» перерахувало на рахунок ТОВ «Автосаміт на Столичному» страхове відшкодування згідно акту № ARX 2843233 у розмірі 59 821,35 грн., що слідує із платіжного доручення № 805436 (а. с. 35).

21 жовтня 2021 року ПАТ «СК «АРКС» звернулось до ТДВ «СК «Гардіан» із заявою №9556/18/ЦВ про стягнення заборгованості в порядку регресу у розмірі 59 821,35 грн, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , як власника автомобіля «INFINITY», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована в ТДВ «СК «Гардіан» згідно полісу № АР/001406268 (а. с. 37).

26 листопада 2021 року ТДВ «СК «Гардіан» перерахувало на рахунок ПАТ «СК «АРКС» страхове відшкодування за пошкодження транспортного засобу «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 , згідно регресної вимоги №9556/18/ЦВ від 21 жовтня 2021 року (винна особа ОСОБА_1 ) у розмірі 17 729,42 грн., що вбачається із платіжного доручення № 805436 (а. с. 38).

06 червня 2022 АТ «СК «АРКС» звернулося з заявою (претензією) про виплату страхового відшкодування за вих.№0016282/ІНС.ЛОУ до ОСОБА_1 з проханням перерахувати 44 529, 93 грн. на рахунок ПАТ «СК «АРКС» з посиланням на норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» з огляду на те, що ТДВ «СК «Гардіан» в порядку регресу здійснило виплату у розмірі 17 729,42 грн. (а. с. 39).

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з вимогами ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням абопошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За змістом ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» (тут і далі, який був чинний станом на день вчинення ДТП), до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Стаття 1191 ЦК України та ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Згідно зі ст. 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди

у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження№ 14-176цс18).

Позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування, до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завдання шкоди відповідачем, в порядку суброгації.

Відносини ж між відповідачем та його страховиком (ТДВ «СК «Гардіан») регулюються умовами, визначеними у договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно з ч. 1 зазначеної статті у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином страховик відповідача виконав свої зобов`язання, відшкодувавши витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням його зносу.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У зв`язку із заміною сторони кредитора у деліктному правовідношенні у межах фактичних витрат до позивача перейшло право вимоги у відповідній частині до відповідача, оскільки страхова виплата страховика відповідача є недостатньою для повного відшкодування завданої ним шкоди.

Отже, за змістом ст. 993 ЦК України у системному зв`язку зі ст. 990 цього Кодексу та ст. 27 Закону України «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди у межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03 вересня

2018 року у справі № 464/1937/16-ц, від 03 грудня 2020 року у справі № 352/1384/18.

Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до п. 7.38. Методики значення коефіцієнта фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки.

Пунктом 7.41. Методики передбачено, що значення коефіцієнта фізичного зносу, який підлягає усуненню, не може перевищувати 0,7. Для складників КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років значення ЕЗ приймається рівним 0,7.

З огляду на те, що автомобіль потерпілої особи Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 , випущений у 2010 року, коефіцієнт його фізичного зносу згідно положень зазначеної вище Методики становить 0, 7.

Враховуючи, що сума відшкодування, виплаченого ТДВ «СК «Гардіан» в порядку регресу позивачу у розмірі 17 729, 42 грн., визначена із урахуванням коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого автомобіля у розмірі 0, 7, оскільки пошкоджений транспортний засіб знаходиться в експлуатації більше 7 років (п. 7.38. Методики) та франшизи у розмірі 2 600 грн., яка не відшкодовується страховиком, а розмір реальних збитків, необхідних для відновлення пошкодженої речі, які відшкодовані ПАТ «СК «АРКС» потерпілій особі, становить 62 259,35 грн., тому з відповідача як з винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром понесених витрат та отриманим страховим відшкодуванням.

З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції не встановив зазначених вище фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також не застосував до спірних правовідносин відповідне правове регулювання, в результаті чого дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідач не оспорює самої суми відшкодування, виплаченого ТДВ «СК «Гардіан» в порядку регресу позивачу у розмірі 17 729, 42 грн., що визначена із урахуванням фізичного зносу пошкодженого автомобіля та франшизи, відзив на апеляційну скаргу не подав, а у відзиві на позовну заяву посилається лише на те, що обов`язок відшкодування шкоди у особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, виникає у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди, тому правильність обрахування цієї суми апеляційним судом не перевіряється.

Зважаючи на вище викладене, доводи апеляційної скарги позивача заслуговують на увагу.

За ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції в законній силі залишатись не може та відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення вимог позову.

Частинами 1, 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до п. п. «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України, ст. 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

За такихобставин,у зв`язкуз задоволеннямвимог апеляційноїскарги,відповідно доположень ст.141,п.п.«в» п.4ч.1ст.382ЦПК України,апеляційний суд,вирішуючи питаннящодо розподілусудових витратпропорційно розмірузадоволених позовнихвимог,вважає занеобхідне стягнутиіз відповідачана користьпозивача судовий збірза подачупозовної заявиу розмірі2684 грн. та судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 4 026 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.367,374,375,382 - 384,389 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргуПриватного акціонерноготовариства «Страховакомпанія «АРКС»задовольнити,а рішенняТульчинського районногосуду Вінницькоїобласті від09квітня 2024року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», про відшкодування збитків задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 )на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (код ЄДРПОУ 20474912) завдані збитки у розмірі 44 529, 93 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 )на користьПриватного акціонерноготовариства «Страховакомпанія «АРКС»(кодЄДРПОУ 20474912) судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 2 684 грн. та судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 4 026 грн.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ковальчук

Судді : В. В. Оніщук

О. Ю. Береговий