Ухвала

від 30.07.2024 по справі 2-310/10

ЖОВТОВОДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №2-310/10

провадження №4-с/176/233/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2024 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді Волчек Н.Ю.,

за участю секретаря с/з Ляху В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Жовті Води скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Жовтоводсько-П`ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса),-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, щодо винесення постанови від 18.01.2024 року про накладення на нього штрафу у розмірі 69110,93 грн. в межах виконавчого провадження №18296719 та просив скасувати дану постанову.

В обґрунтування своєї скарги зазначив наступне: 29.03.2010 року головним державним виконавцем Лазоренко Н.М. відкрито виконавче провадження про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 у розмірі частини на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

18.01.2024 року державним виконавцем Жовтоводсько-П`ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Куземою Яною Олександрівною винесено постанову про стягнення штрафу з боржника на користь стягувача за несплату аліментів в сумі 69110,93 грн. Із даною постановою скаржник не погоджується та вважає її незаконною, винесеною із порушенням вимог чинного законодавства.

Так, підставою винесеннязазначеної постановислугувала наявністьу боржниказаборгованості зісплати аліментівза періодз 27.12.2011року по01.10.2020рік урозмірі 138221,86грн.сукупний розмірякої перевищуєсуму відповіднихплатежів затри роки.Вказану постановускаржником виявленолише 25.01.2024року.Скаржник непогоджується зданою нарахованоюзаборгованістю такяк вважає,що державнийвиконавець невірнопроводив нарахування.Державний виконавецьнараховував йомусуму аліментівдо сплатиз середньомісячноїзаробітної платипо Дніпропетровськійобласті навітьв тіперіоди,коли вінпрацював,стояв набіржі,не працював,однак державнийвиконавець неврахував ціобставини інараховував заборгованістьза мінусомвідрахованих аліментівз йогозаробітної плати.Він завждинадає державномувиконавцю всідовідки,квитанції просплату тавважає,постійно сплачуєаліменти,можливо вдеякі місяціне вповному розмірі,вважає,що державнийвиконавець штучностворила йомузаборгованість внаслідокчого вподальшому,наклала нанього оскаржуванийштраф,що змусилойого звернутисьдо судуза захистомсвоїх порушенихправ.

У судове засідання скаржник та його представник не з`явились, в матеріалах справи міститься клопотання представника скаржника, адвоката Левченко І.А. про відкладення розгляду скарги через те, що ОСОБА_1 знаходиться на службі Збройних Сил України у військовій частині НОМЕР_1 та наразі немає можливості прибути у судове засідання на призначену дату.

Однак, зважаючи на строк розгляду скарги на дії державного виконавця визначений ст.ч.1 ст. 450 ЦПК України та те, що сам представник скаржника могла би взяти участь у судовому засіданні замість нього, клопотання державного виконавця про розгляд справи без її участі яке надійшло до суду 08.07.2024 року, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд вирішив розглянути скаргу без участі скаржника та його представника, а також без участі державного виконавця, на підставі наявних у справі доказів.

08.07.2024 року від представника заявника до суду надійшли письмові пояснення, де окрім викладеного у скарзі, зазначено, що підставою для винесення оскаржуваної постанови слугувала наявність у Боржника заборгованості зі сплати аліментів за період з 27.12.2011 року по 01.10.2020 рік у розмірі 69110,93 грн. Згідно ч. 14 ст. 71 Закону №1404-УІІ, який набрав чинності 28.08.2018 року відсутні підстави застосування періоду до набрання чинності закону, а саме за період з 27.12.2011 по 27.08.2018 року, оскільки закон не має зворотної дії у часі. Крім того, за період вересень 2020 по 01.10.2020 відбулося відрахування аліментів із заробітної плати скаржника, що не було враховано державним виконавцем..

17.07.2024 року від державного виконавця Куземи Я.О., через систему «Електронний суд» до суду надійшов відзив на скаргу, де остання зазначила, що на її переконання заборгованість зі сплати аліментів пораховані у правильному співвідношенні. Крім того, остання зазначила, що нею було здійснено перерахунок розрахунку заборгованості зі сплати аліментів та встановлено, що станом на 01.01.2024 рік заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів становить 45660,25 грн. Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень частини 4 розділу ХУІ розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей отриманих зі звіту про здійснені відрахування та виплати, квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником, заяв та (або) розписок стягувача, інформацію про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості, інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. 18.01.2024 року відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів встановлено, заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, а саме з 27.12.2011 року по 01.10.2020 рік. На підставі п.14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 69110,93 грн.

Перевіривши матеріали справи, доводи заяви та надані докази, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Отже, порядок стягнення аліментів визначається статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження», частиною 14 цієї статті передбачено накладення на боржника штрафу у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів, а саме:

-за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

-за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

-за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Таким чином положення абзацу 3 частини чотирнадцятої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" передбачають накладення штрафу у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів у певному розмірі, який дорівнює сумі відповідних платежів за три роки. Тобто, зазначена норма права містить вказівку на суму заборгованості, на момент винесення постанови про накладення штрафу, за якої виникають підстави для його накладення на боржника, а не на період її виникнення.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.

Статтею 71 Закону України про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувану і боржнику у разі: надходження виконавчого документа на виконання від стягувача подання заяви стягувачем або боржником;

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Штраф - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Його завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Підставами накладення штрафу є протиправна поведінка (дії чи бездіяльності) особи, вина особи.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що протягом короткого проміжку часу боржником активно почала погашатись заборгованість зі сплати аліментів, а саме 21.12.2023 року перераховано на рахунок стягувачу 10138,76 грн., 25.12.2023 року перераховано на рахунок стягувачу 50154,39 грн., 29.12.2023 року перераховано на рахунок стягувачу 45660,25 грн., 30.11.2023 року боржником сплачено 5000 грн., а відповідно до розрахунку заборгованості від 05.02.204 року заборгованість скаржником зі сплати аліментів повністю погашена.

Згідно з правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Судувід 24 листопада 2020 року у справі № 620/517/20 вказано, що нормами Закону № 2475-VIII посилено відповідальність за несвоєчасну сплату аліментів та зроблено висновок про те, що визначальним для вирішення справи є встановлення наявності заборгованості зі сплати аліментів на час винесення постанови про накладення штрафу та її розмір, який впливає на визначення суми штрафу. Зазначена правова позиція підтверджена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 2610/27695/2012 (провадження № 14-37цс21).

Судом встановлено, що на дату прийняття спірної постанови про накладення штрафу державний виконавець ОСОБА_4 розрахунку заборгованості зі сплати аліментів не сформувала, а сформувала його вже після винесення оскаржуваної постанови - 25.01.2024 року, де станом на 01.01.2024 року ОСОБА_1 мав заборгованість 45660,25 грн., сукупний розмір якої не перевищує суму відповідних платежів за три роки. Окрім того, суд вважає, що у державного виконавця Куземи Я.О. на час винесення оскаржуваної постанови взагалі були відсутні підстави для її винесення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що державним виконавцемЯною Куземою було винесено оскаржувану постанову з порушенням вимог абз.3, ч.1 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державний виконавець має право накласти, штраф виходячи з розміру наявної заборгованості зі сплати аліментів на час винесення постанови, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки.

Зміст зазначеної постанови суперечить положенням частини 14 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», тому дії державного виконавця щодо її винесення є неправомірними. Згідно з цим порядком, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Тому скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Як визначено частиною 3статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Однак можливість оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця в порядку, визначеному частиною 3 статті74 Закону України «Про виконавче провадження», не позбавляє сторону виконавчого провадження можливості захистити свої порушені права та інтереси шляхом звернення з відповідною скаргою до суду, який видав виконавчий документ, згідно з частиною1статті 74 цього Закону України «Про виконавче провадження».

На підставі викладеного, керуючись статтями 450-451 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 надії державноговиконавця Жовтоводсько-П`ятихатськоговідділу державноївиконавчої службиу Кам`янськомурайоні Дніпропетровськоїобласті південногоміжрегіонального управлінняміністерства юстиції(м.Одеса)Куземи ЯниОлександрівни, задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавцяЖовтоводсько-П`ятихатськоговідділу державноївиконавчої службиу Кам`янськомурайоні Дніпропетровськоїобласті південногоміжрегіонального управлінняміністерства юстиції(м.Одеса),Яни ОлександрівниКуземи з винесення постанови про накладення штрафу від 18.01.2024 у виконавчому провадженні ВП №18296719.

Постанову про накладення штрафу на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 69110,93грн. від 18.01.2024 у виконавчому провадженні ВП №18296719, скасувати.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК