Рішення

від 05.08.2024 по справі 295/3192/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/3192/24

2-др/295/51/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді - Полонця С.М.,

секретаря с/з - Лукасевич А.Є.,

за участю: представника відповідача - адвоката Маковія О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Маковія Олега Євгенійовича про ухвалення додаткового рішення у справі та заяву представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Лук`янець Людмили Олександрівни про ухвалення додаткового рішення про відшкодування (компенсацію) витрат на професійну правничу допомогу на стадії розгляду справи в суді першої інстанції, -

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням, в якому просить ухвалити у справі додаткове рішення щодо розподілу між сторонами судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 . У відзиві на позовну заяву відповідач повідомляла суд про очікувані витрати на правничу допомогу орієнтовним розміром 20000 грн. У зустрічній позовній заяві відповідач повідомляла суд про очікувані витрати на правничу допомогу орієнтовним розміром 20000 грн. Розмір витрат на правничу допомогу відповідно до акту наданих послуг становить 21000 грн.

Представник позивача звернулася до суду із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у даній справі в розмірі 32000 грн.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання та просив його задовольнити, заяву представника позивача задовольнити частково, оскільки розмір витрат не є співмірними з наданими представником послугами.

Відповідачі ОСОБА_1 та ЖБК №2 в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, надала клопотання про відкладення розгляду справи, доказів поважності причин неявки в судове засідання позивача та її представника до суду не надала, що не перешкоджає розгляду заяви та клопотання відповідно до вимог ч.4 ст.270 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 23.07.2024 року по справі №295/3192/24 позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 85/200 частин квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_1 . Зустрічний позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 15/100 частин квартири АДРЕСА_1 . В решті вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі по 964 грн. 75 коп. з кожного. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі по 340 грн. 73 коп. з кожного.

Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.133 ЦПК України).

Вирішуючи питання про стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч.3 чт.4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

При цьому, за визначенням п.6 ст.1 Закону інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ст.1 Закону).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Відповідно до ст.182 ЦПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15.06.2021 року №159/5837/19.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи представником відповідача ОСОБА_1 надано копії: договору про надання правничої допомоги від 19.02.2024 року; додаткового договору від 19.03.2024 року до договору про надання правничої допомоги від 19.02.2024 року; акту приймання наданих послуг від 25.07.2024 року, відповідно до якого впродовж березня - липня 2024 року Адвокатське бюро «Олег Маковій» надало правничу допомогу клієнту ОСОБА_1 в Богунському районному суді м. Житомира у справі №295/3192/24 на загальну суму 21000 грн.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи представником позивача ОСОБА_2 надано копії: договору №15/23 про надання правової допомоги від 16.08.2023 року у судовій справі №2-5322/08; додаткової угоди №1 від 01.02.2024 року до договору про надання правової допомоги; додатку №2 від 01.02.2024 року до договору про надання правової допомоги; додаткової угоди №2 від 11.04.2024 року до договору про надання правової допомоги у судовій справі №295/3192/24 в рамках зустрічного позову; додатку №3 від 11.04.2024 року до договору про надання правової допомоги; акту наданих послуг від 24.07.2024 року на загальну суму 32000 грн.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Маковій О.Є. надав відповідачу ОСОБА_1 правничу допомогу, яка складалася з наступного: складання зустрічної позовної заяви, складання відзиву на позовну заяву, складання відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву, складання клопотання про виклик свідка, участь в судових засіданнях 08.04.2024 (10 хвилин), 01.05.2024 (15 хвилин), 31.05.2024 (1 година 54 хвилини), 23.07.2024 (1 година 49 хвилин).

Адвокат Лук`янець Л.О. надала позивачу ОСОБА_2 правничу допомогу, яка складалася з наступного: консультації в межах предмету договору; вивчення матеріалів справи, визначення правової позиції, підготовку, друк та подання до суду позовної заяви з додатками; підготовка та надсилання двох адвокатських запитів до державного архіву; підготовка та подача до суду заяви про застосування строків позовної давності; підготовка та подача до суду клопотання про приєднання доказів; вивчення матеріалів зустрічного позову, визначення правової позиції, підготовка, друк та подання до суду відзиву на зустрічний позов; участь в судових засіданнях в суді першої інстанції 20.03.2024 (8 хвилин), 08.04.2024 (10 хвилин), 01.05.2024 (15 хвилин), 31.05.2024 (1 година 54 хвилини), 23.07.2024 (1 година 49 хвилин).

Справа розглядалася у порядку загального позовного провадження, первісний позов задоволено у повному обсязі, зустрічний позов задоволено частково.

Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Маковія О.Є. у розмірі 21000,00 грн. та представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Лук`янець Л.О. у розмірі 32000 грн. є неспівмірними з часом, витраченим представниками на надання правничої допомоги та розміром задоволених позовних вимог за зустрічним позовом.

Судом враховано категорію та складність даної справи, зміст заявлених позовних вимог, предмет спору, час витрачений представниками позивача та відповідача на участь в судових засіданнях та розмір задоволених позовних вимог за первісним та зустрічним позовами.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги вищенаведене, а також конкретні обставини справи, складність справи, обсяг наданих адвокатами послуг та виконаних робіт.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. та про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_1 в рівних частинах на користь позивача ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25000 грн., а саме по 12500,00 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 82, 137, 141, 259, 263, 265, 270 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. 00 коп.

В решті вимог відмовити.

Заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 в рівних частинах на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000 грн., а саме по 12500 грн. 00 коп. з кожного.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 05.08.2024 року.

Позивач: ОСОБА_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачі:

ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ;

Житлово-будівельний кооператив №2; місце знаходження: 10020, м. Житомир, проспект Миру, 19, кв. 306; код ЄДРПОУ 13550966.

Суддя: С.М. Полонець