Ухвала

від 01.08.2024 по справі 757/32132/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/32132/24-к

пр. 1-кс-28253/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013 ,-

ВСТАНОВИВ:

18.07.2024 прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013 Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

У судове засідання прокурор подав заяву, в якій просив розглядати клопотання без його участі, вимоги підтримав.

Власник майна та його представник в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщенням інформації на сайті Печерського районного суду м. Києва.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено, що неприбуття сторін, у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Так, прокурор обґрунтовує клопотання тим, що слідчими Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 376-1, ст. 386, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 384, ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 384, ч. 1 та ч. 2 ст. 375, ч. 1 ст. 382, ч. 2 ст. 376 Кримінального кодексу України.

У цьому кримінальному провадженні досліджуються обставини співучасті колишнього Голови Конституційного Суду України ОСОБА_4 у шахрайському заволодінні майновими активами ЗАТ «Зуївський енергомеханічний завод» на суму понад 40 млн. грн. (еквівалентно понад 5 млн. доларів США за курсом на час вчинення злочинів) та подальшій легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом, а також у вчиненні інших злочинів у складі злочинної організації.

Прокурор зазначає, що 04.07.2024 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва № 757/29271/24-к від 28.06.2024 проведено обшук, з метою відшукання і вилучення предметів та документів, які підтверджують причетність ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та інших наближених до нього осіб до вчинення розслідуваних злочинів, активи - предмети вчинення легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом та документи, які підтверджують реєстрацію права власності або права користування на них, їх зміну або припинення, у т.ч. в електронному вигляді на цифрових носіях інформації (оптичних дисках, картах пам`яті), чорнова бухгалтерія діяльності злочинної організації із шахрайського заволодіння активами та їх подальшої легалізації, листування, у т.ч. в електронному вигляді за допомогою мобільних телефонів, планшетів, комп`ютерів, за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянка з кадастровим номером 7124981000:03:004:1115, площею 0.16 га, яка на праві власності належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В ході вказаного обшуку виявлено та вилучено: 1) лист з НАЗК на ім`я ОСОБА_7 від 20.04.2021 на 2 арк.; 2) акт обліку земельних ділянок з від 01.02.2022 на 5 арк.; 3) інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки: 7124981000:05:002:0037; 7124981000:05:001:0117; 7124981000:01:001:0246; 4) витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 7124981000:001:0277 на 1 арк.; 5) кадастровий план земельної ділянки: 7124981000:01:001:0277 на 1 арк.; 6) відомості про особу, яка складала кадастровий план на 1 арк.; 7) 4 аркуші рукописного тексту.

Прокурор зазначає, що речі та документи, вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 7124981000:03:004:1115, площею 0.16 га, яка на праві власності належать ОСОБА_6 , є такими, що містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, у зв`язку з чим вказані речі визнано речовими доказами.

Так, вилучені документи мають безпосереднє відношення до обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки стосуються господарської діяльності ОСОБА_6 та можуть містити відомості щодо легалізації (відмивання) останнім, а також ОСОБА_4 , майна, одержаного злочинним шляхом.

З врахуванням зазначеного, прокурор просить суд накласти арешт на вилучене майно.

Окрім цього, прокурор вказує, що 05.07.2024 до Печерського районного суду м. Києва подано клопотання про арешт вищевказаного тимчасово вилученого майна.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду ОСОБА_8 від 16.07.2024 №757/31507/24-к клопотання про арешт тимчасово вилученого майна від 05.07.2024 відповідно до ч. 3 ст. 172 КК України повернуто прокурору та встановлено строк у 72 години для усунення недоліків у зв`язку із не долученням до клопотання оригіналів або копій тимчасово вилученого майна.

На даний час зазначені недоліки усунуто до матеріалів клопотання долучені копії документів, вилучених під час обшуку.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про те, що вилучене майно, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні, та є на даній стадії досудового розслідування тимчасово вилученим майном.

Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що з метою забезпечення збереження речових доказів, вбачається наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно.

Відтак, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 26, 100, 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження, використання та розпорядження на вилучені під час проведення 04.07.2024 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянка з кадастровим номером 7124981000:03:004:1115, площею 0.16 га, яка на праві власності належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , речі та документи, які є речовими доказами у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013, а саме: 1) лист з НАЗК на ім`я ОСОБА_7 від 20.04.2021 на 2 арк.; 2) акт обліку земельних ділянок з від 01.02.2022 на 5 арк.; 3) інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки: 7124981000:05:002:0037; 7124981000:05:001:0117; 7124981000:01:001:0246; 4) витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 7124981000:001:0277 на 1 арк.; 5) кадастровий план земельної ділянки: 7124981000:01:001:0277 на 1 арк.; 6) відомості про особу, яка складала кадастровий план на 1 арк.; 7) 4 аркуші рукописного тексту, з метою забезпечення збереження вказаних речових доказів.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_9