Справа №760/29930/23 1-кс/760/297/24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 липня 2024 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в межах кримінального провадження № 22023101110000438 від 18 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111-2, частиною четвертою статті 111-1 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
Прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з указаним клопотанням, в якому просив накласти арешт, шляхом позбавлення права користування, володіння та розпорядження грошовими коштами ТОВ «Стілф» код ЄДРПОУ 35033679, що знаходяться на рахунках в АТ «ОТП Банк» МФО 300528, а саме: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , крім виплати заробітної плати і відповідних нарахувань на заробітну плату працівникам, в тому числі, розрахунків при звільненні, відпускних, аліментів, лікарняних, відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, пільгових пенсій, включаючи на здійснення виплат з вказаною метою на транзитні рахунки та інші банківські установи, виплат пов`язаних зі сплатою місцевих податків та зборів, комунальних платежів, оплати послуг оренди комунального та державного майна, сплати банківських комісій.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що слідчим управлінням Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023101110000438, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 травня 2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 111-2, частиною четвертою статті 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи ТОВ «Вояж-Крим», здійснюють умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені, іноземцем, з метою завдання шкоди Україні шляхом: передачі активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора.
ТОВ «Вояж-Крим» (код ЄДРПОУ 31213956) входить до складу групи компаній - «Аррікано», відповідно до відкритих джерел інформації Arricano Real Estate Plc - публічна компанія з обмеженою відповідальністю, що працює в сфері комерційної нерухомості, один з великих девелоперів та мережевих операторів торгово-розважальних центрів України.
На початку 2014 року «Аррікано» було відкрито другу чергу торгово-розважального комплексу «Південна Галерея» у м. Сімферополь (АР Крим). Забудовником вказаного ТРЦ на замовлення ТОВ «Вояж-Крим» код (ЄДРПОУ 31213956) виступило ТОВ «Стілф» (код ЄДРПОУ 35033679).
На момент завершення будівництва і введення ТРЦ в експлуатацію (березень 2014 року) заборгованість ТОВ «Вояж-Крим» перед ТОВ «Стілф» складала 39,1 млн грн, що на 31 березня 2014 року еквівалентно майже 3,6 млн доларів США.
Не маючи можливості протягом 2014-2016 років погасити заборгованість перед ТОВ «Стілф», в 2017 році групою осіб, що мають безпосередній вплив на прийняття управлінських рішень в компаніях «Аррікано», був розроблений злочинний план, наслідком якого стало штучне збільшення кредиторської заборгованості ТОВ «Вояж-Крим» перед ТОВ «Стілф».
У подальшому, в кінці 2017 року виготовлені, складені і підписані
2014 роком акт прийому-передачі виконаних робіт на суму 39,1 млн грн і додаткову угоду до договору підряду, умови якого передбачали застосування надвисоких штрафних санкцій за прострочення оплати виконаних робіт, застосування курсової різниці.
Таким чином, у 2017 році зазначеною додатковою угодою було зафіксовано кредиторську заборгованість ТОВ «Вояж-Крим» в доларовому еквіваленті на рівні близько 3,6 млн доларів США, що на 29 вересня 2017 року за офіційним курсом в гривневому вираженні становило 94,8 млн грн.
В той же час, застосувавши позначені додатковою угодою штрафні санкції за прострочення виконання зобов`язання більш ніж на 40 місяців, розмір заборгованості збільшився на суму близько 228,7 млн грн.
Таким чином, на 29 вересня 2017 року заборгованість ТОВ «Вояж-Крим» перед ТОВ «Стілф» була штучно збільшена до 323,6 млн грн, що еквівалентно 12 200 000 доларів США і майже в 4 рази перевищує розмір початкового зобов`язання в доларовому еквіваленті.
Після анексії Російською Федерацією у 2014 році територій АР Крим, ТОВ «Вояж-Крим», з метою подальшого безперешкодного ведення господарської діяльності в м. Сімферополь, було внесене до реєстрів юридичних осіб РФ ООО «Вояж-Крым». При цьому, ООО «Вояж-Крым» було поставлено на облік у всіх відповідних державних органах Російської Федерації, в тому числі федеральній податковій службі РФ.
Таким чином, діяльність ООО «Вояж-Крым», яке фактично підконтрольне власникам групи компаній «Аррікано», пов`язана зі сплатою податків, зборів та інших платежів до відповідних бюджетів країни-агресора.
При цьому, ООО «Вояж-Крым» за 2022 рік здійснило відповідні оплати на користь бюджету РФ на суму 196 млн руб.
У ході огляду інтернет-ресурсу, а саме - сайту «Arricano», було виявлено розділ «Наші проекти», в якому розміщені фото з назвами торгово?розважальних комплексів та торгово-розважальних центрів, а саме: «Проспект», «City Mall», «Сонячна Галерея», «РайON».
Отриманий прибуток від надання в оренду торгівельних площ ТРК «City Mall», ТРК «Сонячна Галерея», ТРК «РайON», ТРК «Проспект», повністю або частково направляються на допомогу державі-агресору (пособництво), що забезпечує стале функціонування об`єктів критичної інфраструктури Російської Федерації та, як наслідок, підтримку сталого функціонування оборонного комплексу держави-агресора, фінансування воєнізованих формувань та регулярної армії РФ для подальшої окупації території України.
Встановлено, що у ТОВ «Стілф» код ЄДРПОУ 35033679, відкриті розрахункові рахунки в АТ «ОТП Банк» МФО 300528, а саме: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 .
З огляду на викладене, рахунки ТОВ «Стілф» код ЄДРПОУ 35033679, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, так як на даний час використовуються на користь РФ та зберегли на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень, а також можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У зв`язку з викладеним, 30 листопада 2023 року постановою слідчого зазначені розрахункові-рахунки визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22023101110000438.
Таким чином, з метою всебічного, повного й неупередженого досудового розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою запобігання можливості приховування, зникнення, втрати, перетворення, передачі, відчуження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на майно.
«Справедливий баланс» та пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти, на думку сторони обвинувачення збережено, оскільки приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення речових доказів, призведе до негативних наслідків для матеріалів кримінального провадження, а отже, до втрати доказів вчинення протиправної діяльності.
Оцінюючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб, сторона обвинувачення приходить до висновку, що заборона розпоряджатися ним (зміна права власності, перереєстрація, тощо), відповідають вимогам проведення досудового розслідування.
Таким чином, необхідним та достатнім для запобігання вказаним ризикам є визначення виду обмеження у вигляді заборони розпоряджатися та користуватися майном.
Крім того, встановлено, що частиною першою статті 111-2 КК України передбачено конфіскацію майна. Разом з тим, відповідно до вимог статті 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішуються судом під час ухвалення судового рішення.
Застосування зазначених вище обмежень надасть змогу зберегти майно у первісному стані, унеможливить його подальше відчуження, тому прокурор звернувся до суду з цим клопотанням.
Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 19 грудня 2023 року справу передано на розгляд слідчому судді ОСОБА_5
15 січня 2024 року представником власника майна ТОВ «Стілф» - адвокатом ОСОБА_3 подано до суду заперечення проти клопотання, в яких зазначив, що прокурором не доведено та не обґрунтовано існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину як правової підстави для арешту майна. Прокурором не надано жодних доказів, з яких би слідувало, що юридичні особи, які є власниками вказаних торгових центрів, здійснювали хоча б якісь транзакції щодо перерахування грошових коштів із власних рахунків на банківські рахунки будь-яких суб`єктів, зареєстрованих на території РФ, Білорусі або тимчасово окупованих територій. Зокрема, у матеріалах, доданих до клопотання прокурора, немає жодних банківських документів з інформацією про перерахування грошових коштів власниками ТРЦ чи їх керівниками на користь суб`єктів, зареєстрованих на території РФ, Білорусі або тимчасово окупованих територій.
Жодний доказ, на який посилається прокурор у своєму клопотанні, не підтверджує реальної причетності посадових осіб ТОВ «Стілф» до забезпечення функціонування та ведення господарської діяльності торгово-розважального комплексу « Південна Галерея » у тимчасово окупованому Російською Федерацією м. Сімферополь (АР Крим), внаслідок чого сприяли сплаті багатомільйонних податків, з яких формується військовий бюджет держави-агресора. Крім того, у клопотанні взагалі не згадується прізвище конкретної службової особи ТОВ «Стілф», яка б вчиняла ті чи інші дії, що були спрямовані на ведення господарської діяльності ТРК « Південна Галерея ».
Прокурором наведено в клопотанні про накладення арешту на майно недостовірну інформацію щодо начебто наявності корпоративних зв`язків між компаніями ТОВ «Вояж-Крим», ТОВ «Грандінвест», Ю.ЕЙ. ТЕРРА ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД (Кіпр), ООО «Вояж-Крым», ООО «Зеленый Город» та групою компаній «Аррікано» і їх бенефіціарним власником ОСОБА_6 , оскільки кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Грандінвест», ТОВ «Вояж-Крим», Ю.ЕЙ. ТЕРРА ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД (Кіпр) є громадянин Вірменії - ОСОБА_9, який не має жодних корпоративних зв`язків із будь-якою компанією, яка входить в групу компаній «Арікано».
Вважає, що прокурором безпідставно віднесено рахунки ТОВ «Стілф» до речових доказів. Так, у клопотанні прокурор зазначає, що розрахункові рахунки ТОВ «Стілф» визнано речовими доказами, оскільки вони є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, однак банківський рахунок за своєю природою не може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, оскільки він не є предметом матеріального світу і фактично являє собою запис відповідної інформації в електронному реєстрі банківської електронної системи. З цих же підстав банківські рахунки не можуть зберегти на собі сліди злочину та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи викладене, клопотання про арешт розрахункових рахунків є незаконним та безпідставним, тому просив відмовити в його задоволенні.
Розпорядженням керівника апарату суду ОСОБА_7 від 24 квітня 2024 року № 1503 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 760/29930/23, провадження № 1-кс/760/297/24, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_5 відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 09 квітня 2024 року № 1044/0/15-24.
На підставі вищевикладеного та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду для розгляду вказаної кримінальної справи визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
Прокурор в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, 24 липня 2024 року подав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю ознайомитися з матеріалами справами.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях та просив відмовити в задоволенні клопотання.
Відповідно до частини першої статті 171 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи викладене, строки визначені чинним законодавством для розгляду таких клопотань, що прокурор неодноразово повідомлявся належним чином про дату, час та місце судового засідання, клопотання перебуває в провадженні суду з грудня 2023 року, воно ініційоване прокурорами Київської обласної прокуратури, заява про ознайомлення подана прокурором, який перебуває в групі прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво в цьому кримінальному провадженні, тобто він обізнаний про деталі досудового розслідування вказаного кримінального провадження, тому слідчий суддя дійшла висновку про відсутність поважних причин для відкладення засідання за заявою прокурора та вважає за можливе здійснити розгляд клопотання у відсутність прокурора, явка якого законом не визнана обов`язковою.
Вислухавши представника власника майна, вивчивши клопотання та дослідивши матеріали додані до клопотання суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Положеннями пункту 7 частини другої статті 131 КПК України та частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який забезпечує тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023101110000438, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 травня 2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 111-2, частиною четвертою статті 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що посадові особи ТОВ «Вояж-Крим», здійснюють умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені, іноземцем, з метою завдання шкоди Україні шляхом: передачі активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора.
ТОВ «Вояж-Крим» (код ЄДРПОУ 31213956) входить до складу групи компаній - «Аррікано», відповідно до відкритих джерел інформації Arricano Real Estate Plc - публічна компанія з обмеженою відповідальністю, що працює в сфері комерційної нерухомості, один з великих девелоперів та мережевих операторів торгово-розважальних центрів України.
На початку 2014 року «Аррікано» було відкрито другу чергу торгово-розважального комплексу «Південна Галерея» у м. Сімферополь (АР Крим). Забудовником вказаного ТРЦ на замовлення ТОВ «Вояж-Крим» код (ЄДРПОУ 31213956) виступило ТОВ «Стілф» (код ЄДРПОУ 35033679).
На момент завершення будівництва і введення ТРЦ в експлуатацію (березень 2014 року) заборгованість ТОВ «Вояж-Крим» перед ТОВ «Стілф» складала 39,1 млн грн, що на 31 березня 2014 року еквівалентно майже 3,6 млн доларів США.
Не маючи можливості протягом 2014-2016 років погасити заборгованість перед ТОВ «Стілф», в 2017 році групою осіб, що мають безпосередній вплив на прийняття управлінських рішень в компаніях «Аррікано», був розроблений злочинний план, наслідком якого стало штучне збільшення кредиторської заборгованості ТОВ «Вояж-Крим» перед ТОВ «Стілф».
У подальшому, в кінці 2017 року виготовлені, складені і підписані
2014 роком акт прийому-передачі виконаних робіт на суму 39,1 млн грн і додаткову угоду до договору підряду, умови якого передбачали застосування надвисоких штрафних санкцій за прострочення оплати виконаних робіт, застосування курсової різниці.
Таким чином, у 2017 році зазначеною додатковою угодою було зафіксовано кредиторську заборгованість ТОВ «Вояж-Крим» в доларовому еквіваленті на рівні близько 3,6 млн доларів США, що на 29 вересня 2017 року за офіційним курсом в гривневому вираженні становило 94,8 млн грн.
В той же час, застосувавши позначені додатковою угодою штрафні санкції за прострочення виконання зобов`язання більш ніж на 40 місяців, розмір заборгованості збільшився на суму близько 228,7 млн грн.
Таким чином, на 29 вересня 2017 року заборгованість ТОВ «Вояж-Крим» перед ТОВ «Стілф» була штучно збільшена до 323,6 млн грн, що еквівалентно 12 200 000 доларів США і майже в 4 рази перевищує розмір початкового зобов`язання в доларовому еквіваленті.
Після анексії Російською Федерацією у 2014 році територій АР Крим, ТОВ «Вояж-Крим», з метою подальшого безперешкодного ведення господарської діяльності в м. Сімферополь, було внесене до реєстрів юридичних осіб РФ ООО «Вояж-Крым». При цьому, ООО «Вояж-Крым» було поставлено на облік у всіх відповідних державних органах російської федерації, в тому числі федеральній податковій службі рф.
Таким чином, діяльність ООО «Вояж-Крым», яке фактично підконтрольне власникам групи компаній «Аррікано», пов`язана зі сплатою податків, зборів та інших платежів до відповідних бюджетів країни-агресора.
При цьому, ООО «Вояж-Крым» за 2022 рік здійснило відповідні оплати на користь бюджету РФ на суму 196 млн руб.
У ході огляду інтернет-ресурсу, а саме - сайту «Arricano», було виявлено розділ «Наші проекти», в якому розміщені фото з назвами торгово?розважальних комплексів та торгово-розважальних центрів, а саме: «Проспект», «City Mall», «Сонячна Галерея», «РайON».
Отриманий прибуток від надання в оренду торгівельних площ ТРК «City Mall», ТРК «Сонячна Галерея», ТРК «РайON», ТРК «Проспект», повністю або частково направляються на допомогу державі-агресору (пособництво), що забезпечує стале функціонування об`єктів критичної інфраструктури Російської Федерації та, як наслідок, підтримку сталого функціонування оборонного комплексу держави-агресора, фінансування воєнізованих формувань та регулярної армії РФ для подальшої окупації території України.
Ухвалами слідчих суддів Солом`янського районного суду міст Києва від 10 жовтня 2023 року накладено арешти на приміщення вищевказаних ТРК.
Встановлено, що у ТОВ «Стілф» код ЄДРПОУ 35033679, відкриті розрахункові рахунки в АТ «ОТП Банк» МФО 300528, а саме: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 .
Постановою старшого слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 від 30 листопада 2023 року вищевказані розрахункові рахунки визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляд справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку, передбаченому статтями 170-173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно з частиною другою статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а саме, є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини десятої статті 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
У клопотанні прокурора зазначено, що арешт необхідно накласти з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки зазначені вище розрахункові рахунки є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, так як на даний час використовується на користь РФ та зберегли на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень, а також можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у статті 171 КПК України, яка серед іншого зобов`язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.
Разом з тим, у клопотанні про арешт майна взагалі не обґрунтовано, яким чином прокурор дійшов висновку, що банківські рахунки чи грошові кошти на указаних рахунках є знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 111-2, частиною четвертою статті 111?1 КК України, зберегли на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень, а також можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також яким чином указані грошові кошти на банківських рахунках мають відношення до розслідуваного кримінального провадження.
Натомість представником власника майна, під час судового розгляду, було надано довідку АТ «ОТП Банк» від 12 січня 2024 року за вих. № 005-1-005-3-005-3/13-БТ, в якій повідомляється про відсутність руху грошових коштів в іноземній валюті на рахунках ТОВ «Стілф» за період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2023 року.
Водночас, прокурорам не надано слідчому судді будь-яких доказів на спростування викладених вище обставин, не долучено до клопотання належних та допустимих доказів щодо відповідності майна - грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Стілф» критеріям речових доказів, тому клопотання про арешт вищевказаного майна не ґрунтується на вимогах закону.
Таким чином, накладення арешту на вказане майно, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника майна потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, тому суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотання та відмову в його задоволенні.
З огляду на викладене та керуючись статтями 131, 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
У Х В А Л И Л А :
У задоволенні клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в межах кримінального провадження № 22023101110000438 від 18 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111-2, частиною четвертою статті 111-1 КК України, відмовити.
Відповідно до частини третьої статті 169 КПК України прокурор повинен негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2024 |
Оприлюднено | 06.08.2024 |
Номер документу | 120795399 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Солом'янський районний суд міста Києва
Ішуніна Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні