Рішення

від 02.08.2024 по справі 128/697/24

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/697/24

РІШЕННЯ

Іменем України

02.08.2024 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,

секретар Кострюкова Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про визначення розмірів часток у спільній сумісній власності,

УСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . За життя спадкодавець ОСОБА_4 заповіту не залишала. Після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, яку ОСОБА_3 прийняла. Спадкодавцю ОСОБА_4 та позивачу ОСОБА_2 належали на праві спільної сумісної власності: земельна ділянка, розташована за адресою АДРЕСА_1 , площею 0, 15 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 0520655300:02:007:0208; земельна ділянка, розташована за адресою АДРЕСА_1 , площею 0, 16 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0520655300:02:007:0209; земельна ділянка, розташована за адресою АДРЕСА_1 , площею 0, 0738 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0520655300:02:007:0510.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Вінницької районної державної нотаріальної контори Вінницької області для отримання свідоцтв про право на спадщину за законом на частку вищевказаних земельних ділянок, алепостановою від 06.09.2023 державним нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори Вінницької області їй відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на частку вищевказаних земельних ділянок, оскільки з наданих Свідоцтв про право власності на нерухоме майно вбачається, що земельні ділянки перебувають у спільній сумісній власності та розмір частки у спільній власності не визначений.

Оскільки розміри часток спадкодавця ОСОБА_4 у спільній сумісній власності на земельні ділянки не визначений, у позивачів виникла необхідність звернутись до суду для визначення розміру цих часток, з метою можливості позивачу ОСОБА_1 в подальшому реалізувати свої права як спадкоємця. Тому посилаючись на вказані в позові норми законодавства позивачі просять суд визначити, що розмір частки померлої ОСОБА_4 та позивачки ОСОБА_2 у спільній сумісній власності на вищевказані земельні ділянки становить 1/2 частку (а.с. 3 - 10).

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 26.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, витребувано з Вінницької районної державної нотаріальної контори копію спадкової справи № 71/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с. 38).

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 18.04.2024 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 75).

В судове засідання учасники справи не з`явились, однак попередньо подали до суду письмові заяви про розгляд справи без їхньої участі.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, їх представник, адвокат Лавренчук Л.С. попередньо подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивачів та їх представника. Позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Представник відповідача Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької областів судове засідання не з`явився, попередньо подав до суду заяву про здійснення розгляду справи без участі відповідача. При вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого виконавчим комітетом Вороновицької селищної ради Вінницького району, Вінницької області Серії НОМЕР_1 (а.с. 18).

ОСОБА_4 була матір`ю ОСОБА_1 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 13.12.2023 № 00042713694 (а.с. 14 - 17).

Згідно копії рішення Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області 44 сесії 06 скликання від 24.09.2015, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було передано у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 0, 15 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 0520655300:02:007:0208, земельну ділянку площею 0, 16 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0520655300:02:007:0209, земельну ділянку площею 0, 0738 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0520655300:02:007:0510, про що було видано свідоцтва про право спільної сумісної власності від 30.10.2015, індексний №46657064, №46655667 та №46654129 (а.с. 19 - 24).

Станом на 21.02.2024 дані земельні ділянки зареєстровані за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджується копіями інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 21.02.2024 (а.с. 26 - 28).

Відповідно до копії Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.09.2023 року, державним нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори Вінницької області відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на частку земельних ділянок, оскільки з наданих Свідоцтв про право власності на нерухоме майно вбачається, що земельні ділянки перебувають у спільній сумісній власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , але розмір частки у спільній власності не визначений (а.с. 29).

Згідно копії матеріалів спадкової справи № 71/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , заведеної Вінницькою районною державною нотаріальною конторою, вбачається, що з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулася донька померлої, позивач по справі ОСОБА_1 та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на інше спадкове майно. Інші спадкоємці, які претендують на спадщину, відсутні (а.с. 45 - 66).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до роз`яснень п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 86 Земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Зміст права спільної сумісної власності врегульовано ст. 368 ЦК України, ч. 1 якої встановлено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Тобто в праві спільної сумісної власності визначення розміру часток співвласників відсутнє, водночас, в силу ст.ст. 370, 372 ЦК України співвласники такого майна мають право на виділ частки в праві спільної сумісної власності в натурі, або на поділ такого майна.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 3 ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі N 338/180/17, провадження N 14-144цс18; від 11 вересня 2018 року у справі N 905/1926/16, провадження N 12-187гс18; від 30 січня 2019 року у справі N 569/17272/15-ц, провадження N 14-338цс18; від 11 вересня 2019 року у справі N 487/10132/14-ц, провадження N 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі N 925/642/19, провадження N 12-84гс20 та інших).

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

«Ефективний засіб правового захисту» повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №826/14016/16, від 11 лютого 2019 року у справі №2а-204/12, від 11 лютого 2020 року у справі №0940/2394/18).

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 29 вересня 2020 року у справі N 378/596/16-ц, провадження N 14-545цс19, від 15 вересня 2022 року у справі N 910/12525/20, провадження N 12-61гс21 (пункт 148)).

Щодо правовідносин, які склались між сторонами, суд вважає встановленим, що ОСОБА_4 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належало три земельні ділянки, які є предметом позову. Та позовних вимог про поділ такого майна позивачами не заявлено, натомість заявлено вимоги при визначення розміру часток в праві спільної сумісної власності, що не є вимогами, які забезпечують ефективний захист прав у справах про поділ майна, а лише підставою для такого поділу. Задоволення заявлених позовних вимог не може призвести до їх примусової реалізації, оскільки позивачі зможуть зареєструвати право власності на відповідні частки в майні лише за наслідком його поділу, так як в силу ст. 372 ЦК України саме в разі поділу спільного сумісного майна визначаються частки його співвласників та спільна сумісна власність в такому випадку припиняється.

Крім цього, вказаний в позові відповідач Вороновицька селищна рада Вінницького району Вінницької області, за відсутності вимог про визнання права власності на спадкове майно є неналежним відповідачем, так як орган місцевого самоврядування не може нести відповідальність в правовідносинах, що стосуються поділу спільного майна між співвласниками, до складу яких залучений відповідач не входить.

Та згідно п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України, право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовними вимогами про визначення частки у праві спільної сумісної власності, просить суд визначити частку її померлої матері ОСОБА_4 у спільній сумісній власності на земельні ділянки, оскільки державним нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що частки співвласників земельних ділянок не визначені.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини першої статті 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

Крім того, визначення судом частки співвласника у праві спільної сумісної власності на спірну земельну ділянку за померлим не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не є стороною процесу та у зв`язку зі смертю не має цивільної процесуальної правоздатності і дієздатності. Таких висновків прийшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 22.04.2020 в справі № 127/23809/18, а також від 28.07.2021 в справі № 346/5216/18.

Така позиція Верховного Суду є усталеною та в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що позивачами не доведено порушення їх прав залученим до участі в справі відповідачем, при цьому також обрано неефективний спосіб захисту прав на поділ майна, що є предметом позову, та в частині вимог щодо прав померлого співвласника майна, що є предметом позову, обрано неналежний спосіб захисту прав, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на викладене, суд позбавлений можливості вийти за межі заявлених позовних вимог, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Та суд вважає за необхідне зазначити про те, що позивачі не позбавлені права на захист своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування та поділ спільного майна.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про визначення розмірів часток у спільній сумісній власності відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Позивач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідач: Вороновицька селищна рада Вінницького району Вінницької області, місце знаходження: вул. Козацький шлях, 60, смт. Вороновиця, Вінницького району Вінницької області, 23252, код ЄДРПОУ 04326069.

Повний текст рішення складено 02.08.2024.

Суддя: