Ухвала

від 08.01.2024 по справі 766/6369/23

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/6369/23

н/п 2-з/766/82/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2024 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,місце проживання: АДРЕСА_2 ) про забезпечення позову

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Златоград, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор прав на нерухоме майно Херсонської міської ради Шкута Олена Вікторівна, Державний реєстратор прав на нерухоме майно Музиківської сільської ради Білозерського району Херсонської області Гуділіна Юлія Юріївна, про визнання договору та угоди недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання договору та угоди недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у якому просить:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав №18/09/2020-2 укладений 18.09.2020 року між ТОВ «Будівельна компанія «Златоград» та ОСОБА_3 , та додаткову угоду до цього договору від 27.01.2021 року, згідно яких ОСОБА_3 набула майнові права на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав № 18/09/2020-3, укладений 18.09.2020 року між ТОВ «Будівельна компанія «Златоград» та ОСОБА_3 , та додаткову угоду до цього договору 27.01.2021 року, згідно яких ОСОБА_3 набула майнові права на парко місце №15 площею 13,7 м.кв., що розташоване на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_4 ;

- скасувати рішення державного реєстратора Херсонської міської ради Шкута Олени Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №57445412 від 02.04.2021 року і запис про право власності №41315017 від 05.03.2021 року щодо реєстрації права влансоті за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_5 ;

- скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Музиківської сільської ради Білозерського району Херсонської області Гуділіною Юлією Юріївною про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №56539083 від 10.02.2021 року і запис про право власності №40478759 від 08.02.2021 року щодо реєстрації права власності за ОСОБА_4 на парко місце АДРЕСА_6 ;

- зменшити розмір судового збору за подання цього позову до 1073,60 грн.;

- витребувати докази.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.01.2024 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) осіб.

18 грудня 2023 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просив забезпечити згаданий позов шляхом:

- накладення арешту на зареєстровані за відповідачем ОСОБА_3 однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 та парко місце №15 площею 13,7 м. кв., що розташоване на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_4 .

Подана заява обґрунтована тим, що на переконання позивача дії ОСОБА_3 , спрямовані на відчуження спірного майна. При відчудженні спірного нерухомого майна, у випадку прийняття рішення на користь позивача, істотно ускладниться виконання рішення суду щодо ефективного захисту оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Пропозиції щодо зустрічного забезпечення відсутні.

Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції суду заява з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 19.12.2023 року передана головуючому судді 04.01.2024 року.

У відповідності із ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження до суду без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорювань право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

Відповідно до статті 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову, зокрема є накладення арешту на майно.

При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У п. 4 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, необхідно врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

ВП ВС у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 вказала, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Вказана норма імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Зі змісту позовних вимог встановлюється, що предметом позову у справі є визнання договору та угод недійсними та скасування рішень державних реєстраторів.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник послався на намір ОСОБА_3 продати спірне майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 .

Разом з тим, доказів на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_3 здійснює дії які б надавали підстави вважати про намір продати спірне майно суду не надано.

За встановлених обставин, з`ясувавши співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, позовним вимогам, оцінивши рівноцінність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог та врахувавши, що наявність самих по собі позовних вимог про визнання недійсними договорів та угоди недійсними та скасування рішень державних реєстраторів не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту.

Крім того, за обсягом позовних вимог, позивач просить визнати недійсними договору та угод укладеними між відповідачами та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

На стадії забезпечення позову суд не надає оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, крім того, за процесуальним законом позивач має право розпоряджатися своїми правами щодо предмету та підстав позову на власний розсуд.

Однак, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За висновками КЦС у складі ВС у постанові від 17.10.2018 року у справі №183/5864/17-ц достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При дослідженні заяви встановлено, що заявником не надано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження підстав вважати, що виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову може бути утрудненим чи неможливим для виконання.

За таких обставин, враховуючи недоведеність заявником тієї обставини, що невжиття заходів забезпечення позову у даній цивільній справі зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог немайнового характеру, а також невідповідність обраного виду забезпечення позову, позовним вимогам, суд вважає заяву про забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню.

За приписами ч. ч. 7, 11 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Керуючись ст. 153, 260-261, 353-355 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,місце проживання: АДРЕСА_2 ) про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення(проголошення) до Херсонського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 08.01.2024 року.

Суддя Є.М. Булах