Вирок

від 05.08.2024 по справі 730/838/24

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653)21202

Справа №730/838/24

Провадження № 1-кп/730/66/2024

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2024 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни кримінальне провадження №120242704100000100 від 15.06.2024р. по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого й проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, пенсіонера, працюючого головою ФГ «Ранок», не судимого, -

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 , будучи головою Фермерського господарства «Ранок», яке є суб`єктом підприємницької діяльності, у першій половині 2024 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, маючи умисел на самовільне зайняття земельних ділянок особливо цінних земель, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і свідомо допускаючи їх настання, з корисливого мотиву з метою збільшення посівних площ усупереч вимогам ст.116-126 Земельного кодексу України, що регламентують набуття і реалізацію права на землю, не маючи рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу їх у власність чи надання у користування, без належним чином виданих та зареєстрованих правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності чи право оренди фермерського господарства, за допомогою найманої (орендованої) сільськогосподарської техніки, керованої операторами, які не були обізнані про злочинні наміри ОСОБА_4 , вчинив самовільне зайняття земельних ділянок історико-культурного призначення, а саме: 1/ земельної ділянки з кадастровим номером 7420885200:02:000:0088, на якій знаходиться об`єкт археологічної спадщини «Курган -1», охоронний №8064-Чр, ІІ-І тис. до н.е., що занесений до переліку об`єктів культурної спадщини Чернігівської області, який міститься за 0,8км у західному напрямку с. Махнівка, має діаметр близько 37м та висоту 0,5м площею 0,3016га і межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 7420885200:02:000:0035; 2/ земельної ділянки з кадастровим номером 7420885200:02:000:0089, на якій знаходиться об`єкт археологічної спадщини «Курган -2», охоронний №8065-Чр, IІ-І тис. до н.е., що занесений до переліку об`єктів культурної спадщини Чернігівської області, який міститься за 0,4км у західному напрямку с. Махнівка, має діаметр близько 27м та висоту 0,7м площею 0,2727га і межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 7420885200:02:000:0080. Зазначені земельні ділянки історико-культурного призначення розташовані у адміністративних межах Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» перебувають у комунальній власності та згідно з п.«г» ч.1 ст.150 ЗК України відносяться до особливо цінних земель.Вищевказаними своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв Плисківській сільській раді Ніжинського району Чернігівської області збитків на загальну суму 1635,12 грн.

ОСОБА_4 в судовому засіданні винним себе в пред`явленому обвинуваченні визнав повністю й погодився з викладеними в обвинувальному акті обставинами. Пояснив, що є головою ФГ «Ранок», яке займається обробітком землі й вирощуванням сільськогосподарських культур, обізнаний про місцезнаходження двох історичних пам`яток-курганів. Однак, чим сільгосптехнікою по полю об`їжджати вказані кургани, йому було легше їх засіяти, що і зробив. Наразі на самовільно зайнятих ним ділянках історико-культурного призначення нічого не росте, він їх задискував і в подальшому не має наміру обробляти. Завдані своїми протиправними діями збитки відшкодував, отримує щомісячну пенсію в розмірі близько 5000 грн та невеликий доход від фермерства, розкаюється в скоєному й просить суворо не карати.

Потерпіла особа Плисківська сільська рада була належним чином та своєчасно повідомлена про дату, час і місце розгляду справи в електронній формі через систему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку судових документів до електронного кабінету, але своїм правом на участь не скористалась, повноважного представника не направила, про причини неприбуття не повідомила, надала заяви від 28.07.2024р., 31.07.2024р., у яких просить розглядати справу без їх присутності, претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, цивільний позов заявляти не бажає.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому діянні, ніхто з учасників не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, вірно розуміють зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників процесу, а тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд вважає за недоцільне проводити дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, обмежившись лише показаннями обвинуваченого та матеріалами кримінального провадження, які характеризують його особу, стосуються процесуальних витрат і речових доказів.

Заслухавши обвинуваченого, дослідивши письмові матеріали кримінального провадження, суд находить, що винуватість ОСОБА_4 у пред`явленому йому обвинуваченні, крім власного визнання ним своєї вини в судовому засіданні, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, які є належними, допустимими, достовірними, достатніми та взаємопов`язаними для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразилися в самовільному зайнятті земельної ділянки, вчиненому щодо земельних ділянок особливо цінних земель, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.197-1 КК України, і його дії кваліфіковані вірно.

Вирішуючи питання за вид та міру покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини, особу винного, матеріали досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації.

ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, є особою пенсійного віку, проте працює й отримує доход від очолюваного ним ФГ « Ранок », на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, до адміністративної відповідальності не притягувався, раніше не судимий.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

Згідно досудової доповіді Ніжинського районного сектору №4 філії Державної установи «Центр пробації» у Чернігівській областіризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі окремих осіб, оцінюється як середній, в зв`язку з чим виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства з покладенням передбачених ст.76 КК України обов`язків.

Одночасно суд констатує, що сукупність зазначених пом`якшуючих обставин та характеристик особи обвинуваченого, які знаходяться в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами вчиненого ним кримінального правопорушення, посткримінальною поведінкою обвинуваченого, настільки істотно знижують ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.

Таким чином, виходячи з тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, наявності декількох пом`якшуючих покарання обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, відсутності обтяжуючих покарання обставин, особи винного, його сімейного та майнового стану, ставлення до вчиненого ним діяння, висновку уповноваженого органу з питань пробації, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 ст.69 КК України і перейти до іншого, більш м`якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст.197-1 КК України, яким є штраф, на чому орієнтував і прокурор у судових дебатах.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, дасть можливість перевиховатись без ізоляції від оточуючих, в умовах запровадженого в державі воєнного стану бути потрібним шляхом залучення до виконання суспільно корисних робіт, відповідатиме визначеній у ст.50 КК України меті покарання.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались, цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати та речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.369-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, і призначити йому покарання з застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) грн.

Повідомити ОСОБА_4 , що відповідно до ст.26 КВК України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_4 - не обирати.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя Борзнянського районного суду ОСОБА_1