Рішення

від 05.08.2024 по справі 904/2203/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2024м. ДніпроСправа № 904/2203/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

За позовом Дніпропетровського обласного центру зайнятості (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)

до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (Запорізька обл., м. Запоріжжя)

про стягнення виплаченого забезпечення

СУТЬ СПОРУ:

Дніпропетровський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" про стягнення виплаченого забезпечення в розмірі 40471,18грн. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виплачена громадянину ОСОБА_1 допомога по безробіттю підлягає відшкодуванню відповідачем (роботодавцем) на підставі частини четвертої статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", як сума виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному, у зв`язку з поновленням його на роботі за рішенням суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2024 позовну заяву Дніпропетровського обласного центру зайнятості залишено без руху на підставі статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

04.06.2024 до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від позивача надійшла уточнена позовна заява від 29.05.2024, до якої надано докази, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги в частині правомірності стягнення з відповідача суми виплаченого забезпечення, а саме: копія рішення №171/477/21 від 13.12.2021 про поновлення ОСОБА_1 на роботі, а також докази направлення відповідачу копії уточненої позовної заяви, та усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників.

21.06.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що позивачем не надано доказів того, що він є правонаступником Нікопольського міськрайонного центру зайнятості у зв`язку з чим, не має права вимоги за вимогами про стягнення виплаченого забезпечення у сумі 40471,18грн. Також зазначає, що позивачем не надано доказів виплати ОСОБА_1 забезпечення та не надано розрахунку розміру виплаченого забезпечення.

01.07.2024 до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від позивача надійшла відповідь на відзив в якій просить суд задовольнити позовні вимоги.

В своїх поясненнях на заперечення відповідача позивач зазначає, що у справі №171/477/21 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, ОСОБА_1 звертався з позовом саме до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", який було задоволено, середній заробіток за час вимушеного прогулу стягнуто з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго". Також зазначає, що допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з першого дня надання статусу безробітного. Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування залежно від страхового стажу, заробітної плати. У разі відсутності в повному обсязі даних для обчислення страхового стажу та середньої заробітної плати, допомога призначається в мінімальному розмірі, що встановлюється правління фонду. Після надходження необхідних даних про застраховану особу з реєстру, здійснюється перерахунок виплат допомоги по безробіттю з дня призначення. У додатку 4 до персональної картки ОСОБА_1 зазначена дата розрахунку 27.05.2021, це дата надходження усіх відомостей про застраховану особу з реєстру і з цієї дати було здійснено перерахунок призначеної допомоги, який відображений у додатку 4 до персональної картки ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, тому суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального України, у зв`язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

У відділі надання соціальних послуг Нікопольського міськрайонного центру зайнятості в період з 19.02.2021 по 07.10.2021 перебував на обліку, як безробітній, громадянин ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), звільнений із відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" з 16.02.2021 за пунктом 2 частиною першою статті 40 Кодексу законів про працю України.

Наказом Нікопольського міськрайонного центру зайнятості №НТ210219 від 19.02.2021 ОСОБА_1 було надано статус безробітного з 19.02.2021 відповідно до частини першої статті 43 Закону України "Про зайнятість населення", наказу №НТ210219 від 19.02.2021, відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 22, частини першої статті 23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", призначено допомогу по безробіттю, як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу.

Наказом №НТ210219 від 19.02.2021 відкладено виплату допомоги по безробіттю з 19.02.2021 по 16.03.2021 у зв`язку із наданням особі вихідної допомоги або інших виплат при звільненні з ПОУ або закінченням строку повноважень за виборною посадою, що забезпечить часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку.

Наказом №НТ210226 від 26.02.2021 (відмінено) скоротити виплату допомоги по безробіттю у зв`язку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню на строк до 90 календарних днів з 17.03.2021 по 31.03.2021.

Наказом №НТ210301 від 01.03.2021 (затверджено) вважати недійсними прийняті рішення: наказ №НТ210301 від 01.03.2021.

Наказом від 17.03.2021 №НТ210219 розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю з 17.03.2021, відповідно до статті 22 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Наказом №НТ211008 від 08.10.2021 (затверджено) припинено виплату допомоги по безробіттю пп.2 пункту 1 розділу V ПНДБ (у зв`язку з припиненням реєстрації безробітного відповідно до пункту 1 статті 45 Закону України "Про зайнятість населення" підпункти 1,2,3, пункту 30 Порядку №792 від 19.09.2018 у зв`язку з поновленням на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 45 Закону України "Про зайнятість населення", підпункту 2 пункту 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та підпункту 2 виплати для організації безробітними підприємницької діяльності з 08.10.2021).

Наказом №НТ211008 від 08.10.2021 (затверджено) припинено реєстрацію безробітних у зв`язку з виданням відповідно законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі відповідно до абзацу десятого підпункту 1 пункту 30 Порядку з 08.10.2021.

За період перебування на обліку з 17.03.2021 по 07.10.2021 безробітному ОСОБА_1 виплачено з бюджету Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття допомогу по безробіттю в розмірі 40471,18 грн.

02.05.2022 Нікопольським міськрайонним центром зайнятості було направлено претензію №127 до відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" з вимогою вирішити питання повернення коштів в досудовому порядку (а.с. 11 том 1).

18.10.2022 Наказом Міністерства економіки України №3910 "Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості" Нікопольським міськрайонний центр зайнятості реорганізовано. Усі майнові і немайнові обов`язки перейшли до правонаступника, яким є Дніпропетровський обласний центр зайнятості.

Відокремлений підрозділ "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариствв "ДТЕК Дніпроенерго" не здійснив повернення виплаченої центром зайнятості ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в розмірі 40471,18грн, що і стало причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення 40471,18грн з відповідача, як роботодавця на користь позивача, як центру зайнятості коштів, виплачених як допомога по безробіттю.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_1 , обставин порушення відповідачем умов законодавства та наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача виплаченої допомоги по безробіттю.

Відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, законами України "Про зайнятість населення", "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" безробіття це соціально - економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

Пунктом 2 частини першої вказаної статті передбачено, що безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

У силу частини першої статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути, зокрема, особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (частина друга статті 43 Закону України "Про зайнятість населення").

Процедуру реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, філією центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласного, Київського та Севастопольського міського центру зайнятості, а також міським, районним, міськрайонним центром зайнятості державної служби зайнятості визначено постановою Кабінету Міністрів України №792 від 19.09.2018 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу" (у відповідній редакції).

Згідно з пунктом 3 Порядку №792 реєстрація безробітних, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні (далі - реєстрація), проводиться центром зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування. Обробка персональних даних осіб, які шукають роботу, здійснюється центром зайнятості відповідно до закону.

Рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше сьомого календарного дня з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного (п. 22 Порядку №792).

У силу статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

Так, нормами статті 7 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" закріплено право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення на випадок безробіття, визначено види забезпечення, зокрема, допомогу по безробіттю.

Допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Пунктом 2 частини першої статті 45 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до пункту 30 Порядку №792 центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного, зокрема, з дня видання відповідно до законодавства працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі.

За приписами підпункту 2 пункту 1 розділу V Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сіл господарства України 06.04.2020 №624, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2020 за №537/34820 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), виплата допомоги по безробіттю припиняється в разі припинення реєстрації безробітного з підстав, передбачених Порядком реєстрації перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року №792.

Водночас, частиною першою статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що Фонд має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду (частина четверта статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Частиною першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що роботодавці - це підприємства установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунку із застрахованими особами.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач у розумінні вищенаведеної норми є роботодавцем по відношенню до ОСОБА_1 .

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області №171/477/21 від 13.12.2021:

- визнано незаконним та скасовано наказ Відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" №50-к від 16.02.2021 про звільнення ОСОБА_1 за пунктом 2 статті 40 Кодексу законів про працю України;

- поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді машиніста енергоблоку котлотурбінного цеху Відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго";

- стягнуто з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 173513,61грн, з утриманням з указаної суми податків та інших обов`язкових платежів;

- допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 6705,84грн;

- стягнуто з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на користь держави судовий збір у розмірі 908,00грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 26.04.2022 у справі №171/477/21 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" залишено без задоволення, рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 13.12.2021 залишено без змін.

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною першою статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Відповідно до частини четвертої статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Таким чином, положеннями статей 34, 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" також визначено, що роботодавці - це підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відокремлений підрозділ "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" по відношенню до ОСОБА_1 є роботодавцем у розумінні частини четвертої статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Центр зайнятості є органом Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що діє від імені Фонду відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Враховуючи факт незаконності звільнення ОСОБА_1 із займаної посади та поновлення останнього на посаді за судовим рішенням, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача, як роботодавця, грошових коштів у розмірі 40471,00грн, які були виплачені позивачем ОСОБА_1 за період незаконного звільнення як допомога по безробіттю, є обґрунтованими.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №914/2087/17, від 06.07.2018 у справі № 921/220/17-г та від 09.07.2018 у справі №914/1875/17.

Щодо правонаступництва та представництва Дніпропетровського обласного центру зайнятості суд зазначає наступне.

Відповідач зазначає, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань міститься інформація, що Нікопольський міськрайонний центр зайнятості перебуває в процесі припинення, тому процес приєднання не завершено.

Однак суд зазначає, що відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації про правонаступників Нікопольського міськрайонного центру зайнятості, не є підставою для остаточного визначення його повноважень.

Тому, суд має дослідити правовий висновок з питання суб`єкта виконання та подальшого порядку виконання функцій держави у разі ліквідації юридичної особи публічного права.

Публічне правонаступництво державного органу є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції (аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі №2а-23895/09/1270).

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другого відповідача суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із даним суб`єктом (вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 901/348/19).

Враховуючи, що відповідно до наказу Міністерства економіки України №3910 від 18.10.2022 "Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості" вирішено реорганізувати базові центри зайнятості - Дніпровський міський центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 40991299), Кам`янський міський центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 20299857), Криворізький міськрайонний центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 2190S407), Нікопольський міськрайонний центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 21910812), Новомосковський міськрайонний центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 20306617) та Павлоградський міськрайонний центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 20267001) (далі - базовий центр зайнятості) шляхом їх приєднання до Дніпропетровського обласного центру зайнятості. Усі майнові і немайнові права та обов`язки перейшли до правонаступника, яким є Дніпропетровський обласний центр зайнятості.

Таким чином, відбулося функціональне правонаступництво позивача у публічно-правових відносинах, тобто перехід прав та обов`язків Нікопольського міськрайонного центру зайнятості до Дніпропетровського обласного центру зайнятості.

З огляду на вищевикладене, функції держави не зникають із ліквідацією юридичної особи, а тому, у будь-якому випадку, враховуючи принцип безперервності влади, має місце "функціональне" правонаступництво.

Стосовно інших доводів позивача і відповідача суд зазначає наступне.

Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи позивача і відповідача та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень позивача і відповідача судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

За таких обставин є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 40471,18грн, виплачені як допомога по безробіттю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем за подання позову судовий збір у сумі 3028,00грн повністю покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дніпропетровського обласного центру зайнятості до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" про стягнення виплаченого забезпечення в розмірі 40471,18грн задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (69006, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, ідентифікаційний код 00130872) на користь Дніпропетровського обласного центру зайнятості (49006, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Савченка Юрія, будинок 12, ідентифікаційний код 03490909) 40471,18грн заборгованості та 3028,00грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 05.08.2024.

Суддя В.О. Татарчук