Рішення

від 05.08.2024 по справі 904/1994/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2024м. ДніпроСправа № 904/1994/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біон Фінанс Груп" (м. Київ)

до Фізичної особи-підприємця Семенова Михайла Анатолійовича (Дніпропетровська обл., м. Покров)

про стягнення грошових коштів

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біон Фінанс Груп" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Семенова Михайла Анатолійовича про стягнення грошових коштів в розмірі 171000,00грн. Судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором від 07.08.2023 в частині своєчасного та належного надання послуг з підбору фахівця на підставі заявки позивача, у зв`язку з чим, позивач просить повернути суму передоплати у розмірі 171000,00грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.05.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Біон Фінанс Груп" залишено без руху на підставі статті 162 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

20.05.2024 до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від позивача надійшла заява від 14.05.2024 про усунення недоліків позовної заяви, до якої позивач надав уточнену позовну заяву від 14.05.2024, яка містить повне найменування позивача, а також докази направлення відповідачу копії уточненої позовної заяви, та усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників. Зобов`язано відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Проаналізувавши матеріали позовної заяви після відкриття провадження у справі, господарський суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Так, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Біон Фінанс Груп" залишено без руху на підставі статті 162, 164 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

23.07.2024 до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої позивач надав копію договору №1 від 07.08.2023, підписану сторонами, а також письмові пояснення щодо правової природи заявлених до стягнення грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2024 продовжено розгляд справи №904/1994/24 за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Господарським судом направлялися ухвали суду від 22.05.2024, 17.07.2024 та 30.07.2024 на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 53300, Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Горького, буд. 9, кв. 4.

Однак, поштовий конверт з ухвалою суду від 22.05.2024 (про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження) був повернутий працівниками поштового зв`язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 76-78 том 1).

Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, і які регулюють відносини між ними.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 180 Господарського процесуального кодексу України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

З огляду на правильність наявної в матеріалах справи адреси відповідача, враховуючи вищевикладені обставини, а також термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку і її повернення до суду "за закінченням терміну зберігання", суд дійшов висновку, що останнім днем строку для подання відзиву на позов необхідно вважати 27.06.2024, оскільки 12.06.2024 - день проставлення поштової відмітки про причину повернення конверту, яким направлялась відповідачу ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за якою було зобов`язано надати відповідача відзив на позов.

Будь-яких клопотань про продовження зазначеного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску наведеного строку суду також не повідомлено.

Станом на 05.08.2024 відповідач відзив на позов не надав.

Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

07.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біон Фінанс Груп" (далі - замовник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Семеновим Михайлом Анатолійовичем (далі - виконавець, відповідач) укладено договір №1 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання здійснити підбір фахівця, на підставі заявки замовника.

Згідно з пунктом 2.1 договору виконавець зобов`язується:

2.1.1. Здійснити підбір працівника, на умовах і в порядку, передбаченому цим договором.

2.1.2. Надати замовнику кандидатури в працівники протягом 10 робочих днів з моменту підписання цього договору.

2.1.3. Провести попередню співбесіду з кандидатами в працівники.

2.1.4. Надати замовнику на кожного рекомендованого кандидата в працівники повне резюме з відображенням досвіду роботи, кваліфікаційних характеристик, ділових та особистих якостей.

2.1.5. Надавати замовнику, на його вимогу, всі відомості про хід виконання цього договору.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що замовник зобов`язується:

2.2.1. Надати виконавцю повну інформацію про вимоги, що пред`являються до працівника, його кваліфікацію, розмір заробітної плати, характер роботи, інші умови та вимоги, які викладаються в заявці.

2.2.2. Протягом 8 робочих днів після оповіщення виконавцем замовника про підбір кандидатів в працівники, провести з ними співбесіду.

2.2.3. Протягом 3-х днів після підписання трудового договору між замовником та працівником, підібраному виконавцем, повідомити про це виконавця.

2.2.4. Протягом 5-ти днів після розірвання трудового договору між замовником та працівником, підібраним виконавцем, повідомити про це виконавця, за умови, що таке звільнення відбувається протягом терміну, обумовленого пунктом 3.5 цього договору.

2.2.5. Оплатити роботу виконавця в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з пунктом 3.1 договору повна вартість послуг виконавця визначається у розмірі 15% від річної заробітної плати фахівця, що вимагається, і вказана в пунктах 3.2 і 3.3 до цього договору.

Відповідно до пункту 3.2 договору 30% від загальної вартості послуг виконавця, замовник оплачує на момент підписання договору.

70% від загальної вартості послуг виконавця за одного фахівця, оплачується замовником впродовж 3-х банківських днів, вважаючи від моменту прийому на роботу кандидата в працівники. Оплата замовником послуг виконавця робиться будь-яким зручним для обох сторін способом (пункт 3.3 договору).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань. За угодою сторін цей договір може бути про довжений на новий термін (пункт 6.1 договору).

Договір підписаний сторонами (а.с. 86 том 1).

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.

На виконання умов договору та на підставі виставлених відповідачем рахунків (а.с. 13-15 том 1) позивач здійснив попередню оплату у загальному розмірі 243000,00грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій (а.с. 16-18 том 1):

- платіжна інструкція №5 від 11.08.2023 на суму 21600грн (призначення платежу: за послуги з підбору персоналу (предоплата зг рах 175 від 07.08.23));

- платіжна інструкція №1932 від 07.09.2023 на суму 21600грн (призначення платежу: за послуги з підбору персоналу (предоплата зг рах 176 від 04.09.23));

- платіжна інструкція №1995 від 22.09.2023 на суму 50400грн (призначення платежу: за послуги з підбору персоналу (предоплата зг рах 178 від 21.09.23));

- платіжна інструкція №2123 від 11.08.2023 на суму 81000грн (призначення платежу: за послуги з підбору персоналу (предоплата зг рах 181 від 19.10.23));

- платіжна інструкція №2181 від 01.11.2023 на суму 68400грн (призначення платежу: за послуги з підбору персоналу (предоплата зг рах 182 від 01.11.23)).

Як зазначає позивач, відповідач частково виконав свої обов`язки за договором на суму передоплати у розмірі 72000,00грн, невиконаними залишись оплачені заявки на підбір за вакансією менеджер продажів та менеджер ЗЕД, щодо яких позивачем здійснено попередню оплату за рахунками №175 від 07.08.2023, №181 від 19.10.2023 та №182 від 01.11.2023 у загальній сумі 171000,00грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, а саме ненадання кандидатур працівників протягом 10 робочих днів з моменту підписання договору, позивач направив на адресу відповідача (зазначену в договорі) претензію від 09.02.2024 (а.с. 20 том 1) в якій просив виконати зобов`язання з підбору за вакансіями чи повернути суму попередньої оплати у розмірі 171000,00грн.

Позивач зазначає, що відповідач не виконав умови договору, грошові кошти у загальній сумі 171000,00грн не повернув, що і стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування у цій справі є обставини щодо виконання/невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань з надання послуг та наявність/відсутність підстав для повернення сплачених коштів.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (статті 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 174, 193 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина сьома статті 179 Господарського кодексу України).

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем своїх зобов`язань щодо здійснення авансового платежу у загальному розмірі 243000,00грн (а.с. 16-18 том 1). Як зазначає позивач і не спростовано відповідачем, останній виконав свої зобов`язання лише на суму попередньої оплати у розмірі 72000,00грн, і невиконаними залишись оплачені заявки на підбір за вакансіями менеджер продажів та менеджер ЗЕД щодо яких позивачем здійснено попередню оплату за рахунками №175 від 07.08.2023, №181 від 19.10.2023 та №182 від 01.11.2023 у загальній сумі 171000,00грн.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем своїх зобов`язань на суму 171000,00грн. Відповідачем таких доказів не надано.

Відповідно до пункту 1 статті 8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

З огляду на те, що положеннями Цивільного кодексу України не врегульовано питання повернення попередньої оплати за договором про надання послуг, суд приходить до висновку про застосування аналогії закону, зокрема статті 693 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про існування у відповідача зобов`язання повернути позивачу 171000,00грн сплачених за послуги, які фактично надано не було, у зв`язку з чим, вимога позивача про стягнення зазначеної суми є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 3028,00грн.

Судові витрати за надання професійної правничої допомоги судом не розподіляються з огляду на заяву представника позивача, зазначеної у позовній заяві, про надання доказів понесення таких витрат у порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Біон Фінанс Груп" до Фізичної особи-підприємця Семенова Михайла Анатолійовича про стягнення грошових коштів в розмірі 171000,00грн - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Семенова Михайла Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біон Фінанс Груп" (03126, м. Київ, вул. Білецького Академіка, буд. 34, ідентифікаційний код 44224857) 171000,00грн - основної заборгованості та 3028,00грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 05.08.2024.

Суддя В.О. Татарчук