Рішення

від 02.08.2024 по справі 910/486/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.08.2024Справа № 910/486/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Світ плюс»

до фізичної особи-підприємця Галстяна Армена Ашотовича

про розірвання договору та стягнення 513141,71 грн,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Світ плюс» до фізичної особи-підприємця Галстяна Армена Ашотовича про розірвання договору суборенди № 01 від 18.08.2023 та стягнення 513141,71 грн (395415,29 грн боргу, 86145,06 пені, 11862,46 грн штрафу, 10469,74 грн інфляційних втрат, 9249,06 грн 3% річних).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував умови договору суборенди № 01 від 18.08.2023, що є істотним порушенням договору та є підставою для його розірвання. За твердженням позивача, відповідач повинен сплатити позивачеві 306925,29 грн орендних платежів за період з вересня 2022 року по вересень 2023 року, а також 88490,00 грн інших платежів (компенсація витрат по забезпеченню зберігача електроенергією, водою, вивіз сміття).

Суд своєю ухвалою від 17.01.2024, на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, залишив позовну заяву без руху.

Позивач у строк, встановлений судом, усунув недоліки позовної заяви.

Суд своєю ухвалою від 05.02.2024 відкрив провадження у справі № 910/486/24 та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач відзив на позов не подав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

18 серпня 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «Світ плюс» (орендар) та фізична особа-підприємець Галстян Армен Ашотович (суборендар) уклали договір суборенди № 01 (далі - Договір), згідно умовами якого орендар передає, а суборендар приймає у строкове, платне користування будівлю овочесховища № 2, площею 193,8 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Володимира Сікевича, 32.

Орендар володіє майном на підставі договору оренди № 2913 (цмк)-1 оренди єдиного майнового комплексу комунального майна «Світ» Солом`янського району (нова редакція про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.01.2019 № 2913 (цмк), укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Світ плюс» та Департаментом комунальної власності (п. 1.2 Договору).

У пункті 1.8 Договору сторони домовились, що посилаючись на «Закон» в тексті договору, мають на увазі Закон України «Про оренду державного та комунального майна», а під посиланням «Порядок» сторони розуміють Порядок передачі в оренду державного та комунального майна

Суборендна плата становить 23256 грн за місяць в тому числі ПДВ та не включає в себе оплату комунальних послуг, електропостачання, водовідведення, вивіз сміття, прибирання, забезпечення заїзду/виїзду транспорту суборендаря або третіх осіб на територію майнового комплексу і сплачується окремо (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 3.5 Договору суборендар сплачує суборендну плату щомісяця до 15 числа поточного місяця суборенди.

Згідно з п. 4.1 Договору у разі припинення договору суборендар зобов`язаний звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних суборендарю речей і повернути його відповідно до акту прийому-передачі майна з суборенди в тому стані в якому воно перебувало на момент передачі його в суборенду.

Майно вважається повернутим з суборенди з моменту підписання суборендарем та орендарем акта прийому-передачі майна з суборенди (п. 4.3. Договору).

Договір діє з дати його підписання до 31.12.2022 (п. 11.1 Договору).

Відповідно до п. 11.5 Договору договір припиняється з підстав, передбачених частиною першої статті 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, врегульовувались Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Виходячи з принципу верховенства спеціальних норм над загальними нормами, при конкуренції норм до правовідносин у сфері оренди державного та комунального майна підлягають застосуванню правові механізми, визначені Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» до договору суборенди застосовуються положення договору оренди, встановлені цим Законом, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті.

У разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Нормами Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не передбачена пролонгація договору, якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найма.

Таким чином Договір є припиненим з 01.01.2023.

Оскільки порушити питання перед судом можна лише про розірвання діючого договору, тобто такого, договірне зобов`язання за яким ще не припинено, встановлення факту припинення Договору на час подачі позову є підставою для відмови у позові в частині вимог про розірвання Договору.

За твердженням позивача, які не спростовані відповідачем, останній в період дії Договору свої зобов`язання щодо оплати суборендої плати за вересень-грудень 2022 року не виконав. З огляду на це є правомірними вимоги про стягнення з відповідача 93024,00 грн орендних платежів за вересень-грудень 2022 року (23256,00 * 4).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Фінансові наслідки невиконання наймачем свого обов`язку щодо повернення речі передбачені частиною другою статті 785 ЦК України, відповідно до якої наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Отже, оскільки строк Договору закінчився 31.12.2022, його умови не поширюються на права та обов`язки сторін, які виникли з 01.01.2023. А тому користування відповідачем майном після 31.12.2022 не є таким, що засновано на Договорі, у зв`язку з чим за таке користування не може бути нарахована орендна плата відповідно до умов Договору.

З огляду на це суд відмовляє в частині стягнення 213901,29 грн як заборгованості з суборендної плати за січень-вересень 2023 року.

Також не підлягають стягненню 88490,00 грн інших платежів (компенсація витрат по забезпеченню зберігача електроенергією, водою, вивіз сміття).

Зокрема, за редакцією п. 3.1 Договору суборендна плата сплачується окремо і не включає в себе оплату комунальних послуг, електропостачання, водовідведення, вивіз сміття, прибирання, забезпечення заїзду/виїзду транспорту суборендаря або третіх осіб на територію майнового комплексу.

Договір не містить умов, які би покладали на орендаря обов`язок сплачувати інші платежі, крім суборендної плати, порядок їх визначення, строк, умови тощо. Доведення цих обставин є обов`язком, що законом покладається на позивача - ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України). Оскільки позивач відповідних доказів суду не надав, суд кваліфікує заявлені вимоги про стягнення 88490,00 грн такими, що є недоведеними. Недоведеність є підставою для відмови у позові у цій частині.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем на суму 93024,00 грн належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Відповідно до п. 3.9 Договору на суму заборгованості суборендаря із сплати суборендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

У разі, якщо на дату сплати суборендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, суборендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості (п. 3.10 Договору).

Період нарахуванняПеня23256,0016.09.2022-14.03.20235734,3623256,0016.10.2022-13.04.20235734,3623256,0016.11.2022-14.05.20235734,3623256,0016.12.2022-13.06.20235734,36 22937,44

За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 22937,44 грн пені, 2790,72 грн штрафу (93024,00 * 3%). Суд відмовляє в частині стягнення 63207,62 грн пені, 9071,74 грн штрафу.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Інфляційні втрати 3% річних 23256,00 16.09.2022-07.12.2023854,4223256,0001.10.2022-01.11.20231843,1016.10.2022-07.12.2023797,0823256,0001.11.2022-01.11.20231230,9216.11.2022-07.12.2023737,8223256,0001.12.2022-01.11.20231060,7116.12.2022-07.12.2023680,48 4134,73 3069,80

За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 4134,73 грн інфляційних втрат, 3069,80 грн 3% річних. Суд відмовляє в частині стягнення 6335,01 грн інфляційних втрат, 6179,26 грн 3% річних

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 93024,00 грн боргу, 22937,44 пені, 2790,72 грн штрафу, 4134,73 грн інфляційних втрат, 3069,80 грн 3% річних, а разом 125956,69 грн. Суд відмовляє в іншій частині позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов товариства з обмеженою відповідальністю «Світ плюс» до фізичної особи-підприємця Галстяна Армена Ашотовича.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Галстяна Армена Ашотовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Світ плюс» (вул. Сікевича, 32, м. Київ, 03151, код 34353218) 93024,00 грн боргу, 22937,44 пені, 2790,72 грн штрафу, 4134,73 грн інфляційних втрат, 3069,80 грн 3% річних, 1889,35 грн судового збору.

Відмовити в іншій частині позову.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя С. А. Ковтун