Постанова

від 05.08.2024 по справі 904/663/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2024 року м.Дніпро Справа № 904/663/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О..

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024р.

(суддя Ярошенко В.І., м. Дніпро) у справі

за позовом Дніпропетровського обласного центру зайнятості, м. Дніпро

до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", м. Запоріжжя

про стягнення виплаченого забезпечення у сумі 19067 грн. 38 коп.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Дніпропетровський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", в якому просить суд стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на користь Дніпропетровського обласного центру зайнятості виплачене забезпечення у розмірі 19 067, 37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виплачена гр. ОСОБА_1 допомога по безробіттю підлягає відшкодуванню відповідачем (роботодавцем) на підставі частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" як сума виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному, у зв`язку з поновленням його на роботі за рішенням суду.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024р. позов задоволено повністю, стягнуто з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на користь Дніпропетровського обласного центру зайнятості 19 067, 38 грн., виплачених як допомога по безробіттю та 3 068 грн. витрати по сплаті судового збору.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник послався на те, що позивачем у справі №904/663/24 не надано належних доказів щодо його правонаступництва всіх прав та обов`язків Нікопольського міськрайонного центру зайнятості та доказів нарахування і виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у розмірі 19067,38 грн.

При цьому скаржник зазначає, що згідно з п. 7 «Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади», затвердженого постановою КМУ від 20.10.2011№1074 та наказом Міністерства економіки України №3910 від 18.10.2022 «Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості», належним доказом набуття Дніпропетровським обласним центром зайнятості майнових прав та обов`язків Нікопольського міськрайонного центру зайнятості є передавальний акт, який не був доданий позивачем в якості доказу до матеріалів справи.

На думку скаржника, позивачем не надано належних доказів на підтвердження нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у розмірі 19067,38 грн.

Так, за твердженням апелянта, довідка від 06.10.2023 про суми нарахованої допомоги по безробіттю не свідчить про те, що саме ці суми були виплачені ОСОБА_1 , крім того вона містить недостовірні дані щодо його реєстрації як безробітного в Апостолівському управлінні Криворізької філії Дніпропетровського центру зайнятості у період з 25.01.2021 по 20.07.2021, при тому, що згідно доданої до позовної заяви персональної картки №048321012500026 вказана особа була зареєстрована як безробітний у Нікопольському міськрайонному центрі зайнятості. Крім того, позивачем не надано Додаток 4 до Персональної картки з внесеною центром зайнятості інформацією щодо нарахування допомоги по безробіттю та платежів. Будь які інші докази на підтвердження нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у розмірі 19067,38 грн. у справі №904/663/24 відсутні.

Також скаржник вважає, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, оскільки суд не надав відповідачу достатньо часу для подання заперечень на відповідь на відзив. Рішення у справі №904/663/24 було постановлено судом 18.04.2024, тобто на третій день з дня отримання відповіді на відзив, що унеможливило використання відповідачем свого права на подання заперечень відповідно до ст. 167 ГПК України.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає , що оскаржуване рішення не має підстав для скасування, оскільки судом повно і всебічно з`ясовані обставини по справі, вивчені докази, що їх підтверджують, надана оцінка аргументам сторін, на підставі яких судом було ухвалене рішення.

У відзиві йдеться про те, що ОСОБА_1 перебував на обліку з 25.01.2021 р. по 20.07.2021. За цей період йому було нараховане та виплачене матеріальне забезпечення в вигляді допомоги по безробіттю у сумі 19067,37 гри., що підтверджується довідкою про виплачені кошти, сформованою в програмному продукті Єдина інформаційно-аналітична система Державної служби зайнятості.

За твердженням позивача, оскільки станом на дату видання довідки 06.10.2023р. в програмі була вже відсутня назва - Нікопольський міськрайонний центр зайнятості, тому у довідці зазначено, що ОСОБА_1 перебував як безробітний в Апостолівському управлінні Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості.

При цьому позивач зазначає, що наказом Дніпропетровського обласного центру зайнятості №319 від 23.12.2022р. утворено відокремлений підрозділ - Криворізька філія Дніпропетровського обласного центру зайнятості до складу якої входить Апостолівське управління.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2024р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/663/24.

Матеріали справи № 904/663/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024р. у справі № 904/663/24 залишено без руху, надавши апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 3 633,60 грн..

30.05.2024 року на адресу Центрального апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч.1 ст.270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У даному випадку, предметом позову у справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та призначено її розгляд у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи

У Нікопольському міськрайонному центрі зайнятості в період з 25.01.2021 по 19.01.2022 перебував на обліку, як безробітний, громадянин ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), звільнений із відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» за ч. 1 п. 2 ст. 40 КЗпП України (пп. е, ж, п.6, пп. е, ж п.7 ст. 26 ПВОіВС), у зв`язку з невідповідності працівника посаді, яку він займає. Наказом НТ №210128 від 28.01.2021 надано статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю на період з 25.01.2021 по 19.01.2022.

Наказом від 28.01.2021 № НТ210128, відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 22, частини ст. 23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" відкладено виплати допомоги по безробіттю.

Наказом 28.01.2021 № НТ210128 ОСОБА_1. відкладено виплату допомоги по безробіттю з 25.01.2021 по 15.02.2021, у зв`язку із наданням особі вихідної допомоги або інших виплат при звільненні з ПОУ або закінчені строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку.

Наказом від 16.02.2021 № НТ210216 ОСОБА_1. розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю з 16.02.2021, відповідно до ст. 22 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Наказом від 23.07.2021 № НТ210723 ОСОБА_1. припинено виплату допомоги по безробіттю з 20.07.2021.

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 16.07.2021 визнано незаконним та скасовано наказ Відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» № 8-к від 15 січня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 за п.2 ст.40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді машиніста-обхідника з котельного устаткування котлотурбінного цеху Відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго».

23.07.2021 наказом № НТ210723 ОСОБА_1. було припинено виплату допомоги по безробіттю, у зв`язку з виданням відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі відповідно до абзацу 10 пп 1 п. 30 Порядку.

28.07.2021 Нікопольським міськрайонним центром зайнятості було видано Наказ № 62 про відшкодування коштів на користь Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. За період перебування на обліку ОСОБА_1 було нарахована та виплачена допомога по безробіттю з 16.02.2021 по 19.07.2021 року у розмірі 19 067 грн 37 коп (дев`ятнадцять тисяч шістдесят сім грн 37 коп).

29.07.2021 Нікопольським міськрайонним центром зайнятості було направлено претензію № 477 до ВП «Криворізька теплова електрична станція» AT «ДТЕК Дніпроенерго» з вимогою вирішити питання повернення коштів в досудовому порядку.

11.05.2022 постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 11.05.2022 апеляційну скаргу AT «ДТЕК Дніпроенерго» залишено без задоволення, рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 16.07.2021 залишено без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

18.10.2022 Наказом Міністерства економіки України №3910 "Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості" Нікопольським міськрайонний центр зайнятості із його відділом надання соціальних послуг в Апостолівському районі НМРЦЗ реорганізовано. Усі майнові і немайнові обов`язки перейшли до правонаступника, яким є Дніпропетровський обласний центр зайнятості.

Відповідачем суму виплаченої громадянину ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у розмірі 19 067, 37 грн. не повернуто позивачу, що і є причиною виникнення спору.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законами України "Про зайнятість населення", "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" безробіття це соціально - економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування. Безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

За приписами ч.ч.1, 2 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути, зокрема, особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

У силу ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

Так, нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" закріплено право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення на випадок безробіття, визначено види забезпечення, зокрема, допомогу по безробіттю (ст. 7 названого Закону).

Допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

У цій справі, ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено матеріальну допомогу, яку він отримував у період з 16.02.2021 року по 19.07.2021 року , що підтверджується відповідно довідкою та наказами центру зайнятості.

Разом з тим, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

У даному випадку, рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 16.07.2021, яке набрало законної сили, визнано незаконним та скасовано наказ Відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" № 8-к від 15 січня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 за п. 2 ст.40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді машиніста-обхідника з котельного устаткування котлотурбінного цеху Відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго».

При цьому відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас, ч. 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що Фонд має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

У силу ч. 4 ст. 35 названого Закону із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Таким чином, положеннями ст.ст. 34, 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Частиною 1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" також визначено, що роботодавці - це підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Щодо досліджуваної справи, то Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» по відношенню до ОСОБА_1 є роботодавцем у розумінні ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

З огляду на викладене, саме на Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» покладено обов`язок з відшкодування Дніпропетровському обласному центру зайнятості суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг ОСОБА_1 , у зв`язку з поновленням його на роботі за рішенням суду.

Центр зайнятості є органом Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що діє від імені Фонду відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Отже, з урахуванням положень наведених норм, вищезазначених фактичних обставин справи та наявних у матеріалах справи доказів, враховуючи факт незаконності звільнення ОСОБА_1 та поновлення його на посаді за судовим рішенням, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача як з роботодавця, грошових коштів у розмірі 19067,38 грн, які були виплачені позивачем ОСОБА_1 за період незаконного звільнення як допомога по безробіттю, та у зв`язку з цим про задоволення позову.

Доводи скаржника щодо недоведення факту правонаступництва позивача у зв`язку з ненаданням позивачем як доказу цієї обставини передавального акту ґрунтуються на помилковому тлумаченні ним норм чинного законодавства України .

У даному випадку, йдеться про публічне правонаступництво державного органу, яке є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції (аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі №2а-23895/09/1270).

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

За відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У випадку зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другого відповідача суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із даним суб`єктом (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 901/348/19).

Враховуючи, що відповідно до наказу Міністерства економіки України № 3910 від 18.10.2022 "Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості" вирішено реорганізувати базові центри зайнятості - Дніпровський міський центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 40991299), Кам`янський міський центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 20299857), Криворізький міськрайонний центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 2190S407), Нікопольський міськрайонний центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 21910812), Новомосковський міськрайонний центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 20306617) та Павлоградський міськрайонний центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 20267001) (далі - базовий центр зайнятості) шляхом їх приєднання до Дніпропетровського обласного центру зайнятості, усі майнові і немайнові права та обов`язки перейшли до правонаступника, яким є Дніпропетровський обласний центр зайнятості.

Таким чином, відбулося функціональне правонаступництво позивача у публічно-правових відносинах, тобто перехід прав та обов`язків Нікопольського міськрайонного центру зайнятості до Дніпропетровського обласного центру зайнятості.

З огляду на вищевикладене, функції держави не зникають із ліквідацією юридичної особи, а тому, у будь-якому випадку, враховуючи принцип безперервності влади, має місце "функціональне" правонаступництво.

Також, за наказом №319 від 23.12.2022 "Про утворення філій Дніпропетровського обласного центру зайнятості" утворено, у тому числі, відокремлені підрозділи - Нікопольську філію Дніпропетровського обласного центру зайнятості та Криворізьку філію Дніпропетровського обласного центру зайнятості. У свою чергу, до складу Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості входить Апостолівське управління, яке й видало довідку про виплачену допомогу по безробіттю ОСОБА_1 ..

При цьому вказані філії та управління підпорядковуються Дніпропетровському обласному центру зайнятості.

Твердження скаржника про недостатність доказів на підтвердження нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у визначеному позивачем розмірі не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду та спростовуються матеріалами справи.

Крім того, апеляційний суд враховує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статті 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У п.п. 1 - 3 ч.1 ст.237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

У даному випадку, доводи апеляційної скарги, у тому числі, полягають у непогодженні скаржника з оцінкою судом наявних у матеріалах справи доказів, між тим, сама лише його незгода з наданою судом оцінкою відповідного доказу не вказує на те, що вона була проведена з порушенням певного стандарту доказування.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Скаржником на підтвердження своєї позиції будь-яких доказів, власних контррозрахунків тощо, не надано. Наведена у довідці від 06.10.2023 інформація щодо нарахованих сум не спростована, обставини щодо невиплати таких сум, за відсутності відповідних доказів, має декларативний характер.

Відсутність підстав для стягнення з нього виплачених позивачем ОСОБА_1 за період незаконного звільнення як допомоги по безробіттю сум також не доведена апелянтом. Слід зазначити, що саме наявність таких підстав і не заперечуються останнім.

Щодо тверджень скаржника про ненадання йому судом достатньо часу для подання заперечень на відповідь на відзив, то це не являється тим порушенням процесуального права, яке у силу приписів ст.277 ГПК України є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки воно не призвело до неправильного вирішення спору по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За загальним правилом, доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства України.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

У цій справі, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою, не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024р. у справі №904/663/24 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О.Дармін