Рішення

від 29.07.2024 по справі 916/3513/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2024Справа № 916/3513/21Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Запарі А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Подільської міської ради Подільського району Одеської області

до: 1) Головного управління Держгеокадастру в Одеській області,

2) Одеської обласної державної адміністрації,

3) Акціонерного товариства «Українська залізниця»,

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Командитне товариство Науково-впроваджувальна фірма «Нові технології»,

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 ,

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 ,

третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 ,

третя особа 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство «Укрпошта»,

третя особа 6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4 ,

третя особа 7, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_5 ,

третя особа 8, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ФОП Готинян Світлана Олександрівна,

третя особа 9, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ФОП Гришечко Олена Станіславівна,

третя особа 10, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_6 ,

третя особа 11, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_7 ,

третя особа 12, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Торгова компанія «АЛМІ» (підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю),

третя особа 13, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»,

третя особа 14, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_8 ,

третя особа 15, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_9 ,

третя особа 16, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Споживче товариство «Мрія»,

третя особа 17, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеса»,

третя особа 18, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Подільське ЗПП»,

третя особа 19, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_10 ,

третя особа 20, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»,

третя особа 21, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство «КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» (ПрАТ «КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МППЗТ»),

третя особа 22, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» (КВЕП «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ»),

про скасування розпорядження органу державної влади про затвердження технічної документації із землеустрою, скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та стягнення 13 722 597,72 грн,

Представники учасників справи:

від позивача: Домбровська М.А.,

від відповідача-1: Попкова Ю.П. ,

від відповідача-2: Кравцов Р.В. ,

від відповідача-3: Нікогосян О.С. ,

від третіх осіб 1-22: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В листопаді 2021 року до Господарського суду Одеської області звернулася Подільська міська рада Подільського району Одеської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Одеської обласної державної адміністрації та Акціонерного товариства «Українська залізниця» з вимогами:

1) визнати недійсним та скасувати розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 253/од-2021 від 16.03.2021 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Акціонерному товариству «Українська залізниця»;

2) скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок - кадастрові номери: 5111200000:02:019:0025, 5111200000:02:019:0026, 5111200000:02:019:0024, 5111200000:02:013:0474, 5111200000:02:019:0020, 5122983800:03:001:0142, 5111200000:02:019:0023, 5111200000:02:019:0022, 5111200000:02:019:0021, які розташовані на території міста Подільськ Подільського району Одеської області;

3) скасувати рішення державного реєстратора Очинської Олени Михайлівни, Новоборисівська сільська рада Роздільнянського району Одеської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56905701 від 25.02.2021, запис про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - номер запису: 40818015 та запис про інше речове право - право постійного користування земельною ділянкою - номер запису: 40818080;

4) скасувати рішення державного реєстратора Очинської Олени Михайлівни, Новоборисівська сільська рада Роздільнянського району Одеської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56905040 від 03.03.2021, запис про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - номер запису: 40817508 та запис про інше речове право - право постійного користування земельною ділянкою - номер запису: 40817612;

5) скасувати рішення державного реєстратора Очинської Олени Михайлівни, Новоборисівська сільська рада Роздільнянського району Одеської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56879553 від 02.03.2021, запис про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - номер запису: 40793895 та запис про інше речове право - право постійного користування земельною ділянкою - номер запису: 40794286;

6) скасувати рішення державного реєстратора Очинської Олени Михайлівни, Новоборисівська сільська рада Роздільнянського району Одеської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56928210 від 04.03.2021, запис про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - номер запису: 40839944 та запис про інше речове право - право постійного користування земельною ділянкою - номер запису: 40840681;

7) скасувати рішення державного реєстратора Очинської Олени Михайлівни, Новоборисівська сільська рада Роздільнянського району Одеської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56878808 від 02.03.2021, запис про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - номер запису: 40793002 та запис про інше речове право - право постійного користування земельною ділянкою - номер запису: 40793168;

8) скасувати рішення державного реєстратора Очинської Олени Михайлівни, Новоборисівська сільська рада Роздільнянського району Одеської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56927620 від 04.03.2021, запис про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - номер запису: 40837980 та запис про інше речове право - право постійного користування земельною ділянкою - номер запису: 40838134;

9) скасувати рішення державного реєстратора Очинської Олени Михайлівни, Новоборисівська сільська рада Роздільнянського району Одеської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56881255 від 02.03.2021, запис про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - номер запису: 40795635 та запис про інше речове право - право постійного користування земельною ділянкою - номер запису: 40796958;

10) скасувати рішення державного реєстратора Очинської Олени Михайлівни, Новоборисівська сільська рада Роздільнянського району Одеської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56880682 від 02.03.2021, запис про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - номер запису: 40794777 та запис про інше речове право - право постійного користування земельною ділянкою - номер запису: 40794900;

11) скасувати рішення державного реєстратора Очинської Олени Михайлівни, Новоборисівська сільська рада Роздільнянського району Одеської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56853792 від 01.03.2021, запис про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - номер запису: 40772185 та запис про інше речове право - право постійного користування земельною ділянкою - номер запису: 40772566;

12) відшкодувати збитки, які завдані Подільській об`єднаній територіальній громаді у розмірі недоотриманої суми земельного податку 22 376 795,23 грн та загальної суми процентів за користування кредитом, яка складає 3 521 535,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що розташовану в межах міста Подільськ Подільського району Одеської області земельну ділянку площею 80,8987 га було незаконно поділено на дев`ять окремих земельних ділянок зі зміною цільового призначення земельної ділянки, без попереднього формування її меж та без відповідної технічної документації із землеустрою, згоду на розроблення якої мала надавати Подільська міська рада Подільського району Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.11.2021 позовну заяву Подільської міської ради Подільського району Одеської області залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

07.12.2021 до Господарського суду Одеської області надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.12.2021 відкрито провадження у справі № 916/3513/21, підготовче засідання призначено на 28.12.2021.

28.12.2021 до Господарського суду Одеської області від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

28.12.2021 до Господарського суду Одеської області від відповідача-3 надійшло клопотання про залучення третьої особи.

28.12.2021 до Господарського суду Одеської області від Торгової компанії «АЛМІ» (підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) надійшли пояснення.

Також 28.12.2021 до Господарського суду Одеської області від відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву.

За результатами підготовчого засідання 28.12.2021 Господарський суд Одеської області постановив ухвалу про передачу справи № 916/3513/21 за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя ОСОБА_14) від 28.01.2022 відкрито провадження у справі № 916/3513/21, підготовче засідання призначено на 23.03.2022.

06.04.2022 до суду через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

18.04.2022 супровідним листом Господарського суду Одеської області до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача-2 на позовну заяву.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Враховуючи зазначене, підготовче засідання 23.03.2022 у справі № 916/3513/21 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2022 постановлено визначити дату та час підготовчого засідання у даній справі після припинення воєнного стану в Україні.

26.05.2022 через систему «Електронний Суд» до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, аналогічний тому, що був поданий до Господарського суду Одеської області 28.12.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 підготовче засідання у справі № 916/3513/21 призначено на 19.09.2022.

08.09.2022, 12.09.2022 та 14.09.2022 до суду від представників відповідачів 1, 3 та позивача, відповідно, надійшли заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У підготовчому засіданні 19.09.2022 представник позивача оголосив усне клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення із матеріалами справи, проти задоволення якого представник відповідача-3 не заперечував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 відкладено підготовче засідання на 02.11.2022.

27.09.2022, 21.10.2022 та 31.10.2022 від представників відповідачів 1-3 надійшли заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

02.11.2022 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача-3 у підготовчому засіданні 02.11.2022 підтримав подане до Господарського суду Одеської області в грудні 2021 року клопотання про залучення до участі у справі третьої особи - Командитне товариство Науково-впроваджувальну фірму «Нові технології».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 відкладено підготовче засідання на 21.11.2022, визнано обов`язковою явку учасників справи. Запропоновано позивачу надати суду пояснення, в яких викласти обґрунтування позовних вимог щодо кожного з відповідачів, щодо доцільності залучення третіх осіб, зазначених у позовній заяві та щодо заявлених у п. 12 прохальної частини позову позовних вимог, а саме про відшкодування збитків, які завдані Подільській об`єднаній територіальній громаді у розмірі недоотриманої суми земельного податку - 22 376 795,23 грн та відшкодування загальної суми процентів за користування кредитом у розмірі 3 521 535,78 грн.

03.11.2022 та 07.11.2022 від представників відповідачів 1-3 надійшли заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

18.11.2022 через електронну пошту від Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» надійшла заява про відмову у залученні вказаного товариства до участі у справі в якості третьої особи.

21.11.2022 через систему «Електронний суд» від представника відповідача-3 надійшло клопотання про залишення без розгляду заяви про залучення третьої особи.

В підготовчому засіданні 21.11.2022 суд, розглянувши клопотання представника відповідача-3 про залишення без розгляду заяви про залучення третьої особи, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив залишити без розгляду вказану заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 підготовче засідання відкладено на 28.12.2022. Повторно запропоновано позивачу надати суду пояснення, в яких викласти обґрунтування позовних вимог щодо кожного з відповідачів, щодо доцільності залучення третіх осіб, зазначених у позовній заяві та щодо заявлених у п. 12 прохальної частини позову позовних вимог, а саме про відшкодування збитків, які завдані Подільській об`єднаній територіальній громаді у розмірі недоотриманої суми земельного податку - 22 376 795,23 грн та відшкодування загальної суми процентів за користування кредитом у розмірі 3 521 535,78 грн.

23.11.2022 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» надійшло аналогічне клопотання про відмову у залученні вказаного товариства до участі у справі в якості третьої особи, яке надійшло до суду електронною поштою 18.11.2022.

22.12.2022 на електронну пошту суду від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

26.12.2022 на електронну пошту суду від позивача надійшли відповіді на відзиви відповідачів 1-3.

28.12.2022 на електронну пошту суду від позивача надійшли пояснення із обґрунтуванням доцільності залучення третіх осіб, заявлених позовних вимог щодо кожного з відповідачів та щодо позовних вимог про відшкодування збитків та процентів за користування кредитом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2022 відкладено підготовче засідання на 08.02.2023.

06.02.2023 на електронну пошту суду від представника позивача надійшла заява про проведення засідання в режимі відеоконференції.

07.02.2023 на електронну пошту суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

08.02.2023 на електронну пошту суду від позивача надійшли письмові докази та заява про зменшення розміру позовних вимог.

У підготовчому засіданні 08.02.2023 судом на підставі ч. 5 ст. 183 ГПК України оголошено перерву до 22.03.2023.

17.03.2023 на електронну пошту суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивачем пункт 12 прохальної частини позову викладено у новій редакції: «відшкодувати збитки у розмірі недоотриманої суми земельного податку у розмірі 11 916 732,42 грн та загальної суми процентів за користування кредитом у розмірі 1 805 865,30 грн». Також позивач просить повернути надмірно сплачений ним судовий збір у розмірі 182 636,00 грн.

В підготовчому засіданні 22.03.2023 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив залишити заяву позивача про зменшення позовних вимог, подану до суду 08.02.2023, без розгляду через не підтримання її представником позивача.

Також в підготовчому засіданні 22.03.2023 представник позивача підтримав подану до суду 17.03.2023 заяву про зменшення позовних вимог, зазначив, що місцевому бюджету з боку відповідача заподіяно реальні збитки у 2021 році у вигляді недоотриманої суми земельного податку у розмірі 11 916 732,42 грн та розмір загальної суми процентів за погашеним кредитом, а саме фактично сплачених відсотків - 1 805 865,30 грн. Таким чином, позивач зазначив, що станом на дату подачі заяви про зменшення розміру позовних вимог заборгованість відповідача складає 13 722 597,72 грн.

Представники відповідачів 2, 3 не заперечували щодо прийняття до розгляду заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 прийнято до розгляду заяву Подільської міської ради Подільського району Одеської області про зменшення розміру позовних вимог та відкладено підготовче засідання на 19.04.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 повідомлено сторін, що судові засідання призначені на 19.04.2023 не відбулись у зв`язку з перебування судді ОСОБА_14 у відпустці та призначено розгляд справи на 01.06.2023.

29.05.2023 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2023 відкладено підготовче засідання на 06.07.2023.

28.06.2023 через систему «Електронний суд» від представника відповідача-3 надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Командитне товариство Науково-впроваджувальну фірму «Нові технології».

30.06.2023 через систему «Електронний суд» від представника відповідача-1 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У зв`язку з неявкою представників учасників справи у призначене на 06.07.2023 підготовче засідання, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2023 відкладено підготовче засідання на 03.08.2023.

07.07.2023 на електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

В підготовчому засіданні 03.08.2023 представник позивача підтримала клопотання про залучення третіх осіб, зазначених в позові та заперечувала проти задоволення клопотання відповідача-3 про залучення третьої особи. Представники відповідачів-2, 3 заперечували проти задоволення клопотання позивача про залучення третіх осіб.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання відповідача-3 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Командитне товариство Науково-впроваджувальну фірму «Нові технології» (73000, Херсонська область, м. Херсон, вул. Д. Ульянова, буд. 66-А, ідентифікаційний код 22745717), про що постановив ухвалу, якою також запропонував третій особі в строк протягом п`яти днів з дня вручення ухвали від 03.08.2023 надати суду пояснення по суті позовних вимог; підготовче засідання відклав на 27.09.2023.

21.09.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача-3 надійшли додаткові пояснення.

27.09.2023 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (направлення копії позову з додатками та інших поданих позивачем документів по суті спору залученій ухвалою від 03.08.2023 третій особі).

27.09.2023 через систему «Електронний суд» від представника відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 відкладено підготовче засідання на 08.11.2023.

У зв`язку з неявкою в підготовче засідання представників учасників справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 відкладено підготовче засідання на 29.11.2023.

10.11.2023 через систему «Електронний суд» від представника відповідача-1 надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

29.11.2023 на електронну пошту суду від позивача надійшла заява про приєднання до справи письмових доказів та залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

У підготовчому засіданні 29.11.2023 представник позивача просив задовольнити заяви про залучення третіх осіб на стороні позивача від 28.12.2022 та від 29.11.2023; представники відповідачів 1-3 заперечували щодо задоволення заяв позивача про залучення третіх осіб на стороні позивача від 28.12.2022 та від 29.11.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі третіх осіб, на підставі ст. 50 ГПК України залучено до участі у справі:

1) третю особу 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

2) третю особу 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 );

3) третю особу 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 );

4) третю особу 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство "Укрпошта" (Україна, 01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 22, Код ЄДРПОУ 21560045);

5) третю особу 6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 );

6) третю особу 7, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 );

7) третю особу 8, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ФОП Готинян Світлану Олександрівну ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 );

8) третю особу 9, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ФОП Гришечко Олену Станіславівну ( АДРЕСА_7 );

9) третю особу 10, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_6 ( АДРЕСА_8 );

10) третю особу 11, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_7 ( АДРЕСА_9 );

11) третю особу 12, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Торгова компанія "АЛМІ" (підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) (Україна, 65005, Одеська область, місто Одеса, вулиця Середня, будинок 83В, Код ЄДРПОУ 31327274);

12) третю особу 13, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (Україна, 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, Код ЄДРПОУ 14360570);

13) третю особу 14, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_8 ( АДРЕСА_10 );

14) третю особу 15, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_9 ( АДРЕСА_11 );

15) третю особу 16, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Споживче товариство "Мрія" (Україна, 66303, Одеська область, місто Подільськ, вулиця Соборна, будинок 216, Код ЄДРПОУ 31082188);

16) третю особу 17, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеса" (Україна, 66302, Одеська область, місто Подільськ, вулиця Мала Деповська, будинок 202, Код ЄДРПОУ 05469919);

17) третю особу 18, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільське ЗПП" (Україна, 66303, Одеська область, місто Подільськ, вулиця Соборна, будинок 200, Код ЄДРПОУ 00955182);

18) третю особу 19, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_10 ( АДРЕСА_12 );

19) третю особу 20, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (Україна, 65031, Одеська область, місто Одеса, вулиця Миколи Боровського, будинок 28Б, Код ЄДРПОУ 00131713);

20) третю особу 21, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ" (ПрАТ "КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МППЗТ") (Україна, 02092, місто Київ, вулиця Алматинська, будинок 37, Код ЄДРПОУ 04737111);

21) третю особу 22, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство "ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ" (КВЕП "ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ") (Україна, 66304, Одеська область, місто Подільськ, вулиця Куяльницька, будинок 8, Код ЄДРПОУ 30615813).

Вказаною вище ухвалою також запропоновано залученим третім особам в строк протягом п`яти днів з дня вручення ухвали надати суду пояснення по суті позовних вимог,

03.01.2024 через систему «Електронний Суд» від представника відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та продовження строку проведення підготовчого провадження.

04.01.2024 через систему «Електронний Суд» від представника третьої особи-8 (ФОП Готинян С.О.) надійшли пояснення, у яких останній позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив здійснювати розгляд справи без участі представника третьої особи-8.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_14 , призначено повторний автоматизований розподіл справи № 916/3513/21.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу справи № 916/3513/21 між суддями для розгляду цієї справи визначено суддю Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Трофименко Т.Ю.) від 23.01.2024 прийнято справу до провадження судді, підготовче засідання призначено на 26.02.2024.

24.01.2024 до суду за допомогою системи «Електронний Суд» представником відповідача-3 подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 вказану вище заяву представника відповідача-3 задоволено.

31.01.2024 на електронну пошту суду надійшла копія свідоцтва про смерть третьої особи-11 (Ямнюк Г.І.).

06.02.2024 до суду за допомогою системи «Електронний Суд» представником відповідача-1 подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 вказану вище заяву представника відповідача-1 задоволено.

21.02.2024 на електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, заслухавши думки присутніх у підготовчому засіданні 26.02.2024 представників відповідача-3 та третіх осіб-8, 21, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив вказане клопотання представника позивача задовольнити та відкласти підготовче засідання на 25.03.2024.

Підготовче засідання 25.03.2024 було відкладено на 15.04.2024.

09.04.2024 до суду за допомогою системи «Електронний Суд» представниками відповідачів 2, 3 та позивача подано заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у яких останні просять здійснити проведення підготовчого засідання 15.04.2024 та всіх наступних судових засідань у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 вказані вище заяви представників відповідачів 2, 3 та позивача про участь у розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Враховуючи, що судом здійснено всі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання та заперечень представників сторін та третьої особи-21 проти закриття підготовчого провадження у даній справі, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 20.05.2024, про що постановлено протокольно ухвалу від 15.04.2024.

В судове засідання 20.05.2024 з`явилися представники позивача, відповідачів та третьої особи-21, інші учасники справи не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні 20.05.2024 надав суду пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповів на поставлені судом та іншими учасниками справи запитання.

Заслухавши пояснення представника позивача, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити в судовому засіданні перерву до 12.06.2024.

В судове засідання 12.06.2024 з`явилися представники сторін та третьої особи-21, інші учасники справи не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 12.06.2024 представники відповідачів 1, 2, 3 надали суду свої заперечення проти позовних вимог, відповіли за поставлені запитання. Представник третьої особи-21 підтримав позицію відповідачів.

Водночас, представник позивача усно заявив клопотання про оголошення у судовому засіданні перерви.

Суд, заслухавши заперечення представників відповідачів 1, 2, 3 проти позовних вимог, розглянувши усне клопотання представника позивача про оголошення перерви в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити в судовому засіданні перерву до 29.07.2024.

В судове засідання 29.07.2024 з`явились представники сторін, представники третіх осіб не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив позов задовольнити, повернути надмірно сплачений судовий збір (у зв`язку з прийняттям до розгляду заяви про зменшення позовних вимог про відшкодування збитків).

Представники відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечували, просили відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 29.07.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.10.1999 Котовською міською радою народних депутатів Одеської області відповідно до рішення Котовської міської ради народних депутатів від 29.07.1999 № 316 видано Одеській залізниці Державний акт серії ІІ-ОД № 003409 на право постійного користування землею 81,08 га в межах згідно з планом землекористування, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за ОД-30 № 021.

На підставі рішення виконавчого комітету Котовської міської ради від 31.05.2002 № 181 площу вказаної земельної ділянки зменшено на 0,1813 га, про що внесені відповідні зміни в землекористуванні до Державного акту серії ІІ-ОД № 003409 від 15.10.1999 (надалі - Державний акт).

28.05.2020 до Одеської обласної державної адміністрації звернулося Акціонерне товариство «Українська залізниця» із клопотанням № ПЛ-09/312 про надання згоди на розробку документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки АТ «Укрзалізниця» в межах м. Подільськ Подільського району Одеської області,у якому із посиланням на норми п. 2 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», ч. 8 ст. 79-1, ст. 122 Земельного кодексу України та ч. 10 ст. 55 Закону України «Про землеустрій» просило Одеську обласну державну адміністрацію надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок (згоду на відновлення меж земельної ділянки) державної власності в межах м. Подільськ Подільського району Одеської області з визначенням площі за фактичним землекористуванням та яка знаходиться в постійному користуванні АТ «Укрзалізниця» згідно Державного акту на площу 80,8987 га.

Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 20.10.2020 № 743/од-2020 надано згоду АТ «Укрзалізниця» (ідентифікаційний код 40075815) на відновлення меж земельної ділянки державної власності орієнтовною площею 80,8987 га, розташованої на території м. Подільськ Одеської області.

Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 16.03.2021 № 253/од-2021 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) акціонерному товариству «Українська залізниця» (ідентифікаційний код 40075815) для виробничої діяльності за адресою: Одеська область, м. Подільськ, загальною площею 80,8987 га, а саме:

площею 8,7887 га (кадастровий номер 5111200000:02:019:0020);

площею 7,2646 га (кадастровий номер 5111200000:02:019:0021);

площею 4,9569 га (кадастровий номер 5111200000:02:019:0022);

площею 11,4325 га (кадастровий номер 5111200000:02:019:0023);

площею 16,3712 га (кадастровий номер 5111200000:02:019:0024);

площею 6,7161 га (кадастровий номер 5111200000:02:019:0025);

площею 19,6877 га (кадастровий номер 5111200000:02:013:0474);

площею 2,8452 га (кадастровий номер 5122983800:03:001:0142);

площею 2,8358 га (кадастровий номер 5111200000:02:019:0026).

Цільове призначення 12.01 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту.

Вказані вище земельні ділянки загальною площею 80,8987 га зареєстровано у Державному земельному кадастрі на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Акціонерному товариству «Українська залізниця» виробничої діяльності (лінія Вапнярка-Одеса) згідно з КВЦПЗ 12.01. - Для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту (км 1320 + 439 м - км 1326 + 520 м) загальною площею 80,8987 га в межах населеного пункту - м. Подільськ Подільського району Одеської області. Цільове призначення земельних ділянок - 12.01 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання - для виробничої діяльності; форма власності - державна.

25.02.2021 державним реєстратором Новоборисівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області Очинською Оленою Михайлівною проведено державну реєстрацію права власності Одеської обласної державної адміністрації та права постійного користування Акціонерного товариства «Українська залізниця» на земельні ділянки із кадастровими номерами: 5111200000:02:019:0025, 5111200000:02:019:0026, 5111200000:02:019:0024, 5111200000:02:013:0474, 5111200000:02:019:0020, 5122983800:03:001:0142, 5111200000:02:019:0023, 5111200000:02:019:0022, 5111200000:02:019:0021, загальною площею 80,8987 га.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач зазначає, що земельна ділянка площею 80,8987 га, яка знаходиться в межах м. Подільськ Подільського району Одеської області та перебуває у комунальній власності, без попереднього формування її меж в установленому законом порядку та без відповідного рішення міської ради про надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), була незаконно поділена на 9 окремих земельних ділянок з присвоєнням кадастрових номерів на кожну земельну ділянку. Наведені обставини, на думку позивача, є підставою для визнання недійсним та скасування розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 253/од-2021 від 16.03.2021 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Акціонерному товариству «Українська залізниця», скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок із кадастровими номерами: 5111200000:02:019:0025, 5111200000:02:019:0026, 5111200000:02:019:0024, 5111200000:02:013:0474, 5111200000:02:019:0020, 5122983800:03:001:0142, 5111200000:02:019:0023, 5111200000:02:019:0022, 5111200000:02:019:0021, які розташовані на території міста Подільськ Подільського району Одеської області, а також скасування рішень державного реєстратора Новоборисівської сільської ради Роздільнянського району Очинської Олени Михайлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (права власності за відповідачем-2 та права постійного користування за відповідачем-3) на земельні ділянки.

Водночас, позивач зазначає, що у зв`язку з проведенням державним реєстратором оскаржуваних реєстраційних дій та присвоєння земельній ділянці цільового призначення 12.01 - податкова ставка зменшилася, що призвело до зменшення суми земельного податку, який надходив до місцевого бюджету на 11 916 732,42 грн (із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), а через недоотримання земельного податку з вини Акціонерного товариства «Українська залізниця» та недостатністю наявних коштів, запланованих до місцевого бюджету, Подільська міська територіальна громада вимушена була укласти кредитний договір № 565/2021/ООД-КБ-НВКЛ з ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» від 04.08.2021 на загальну суму 20 000 000,00 грн, розмір загальної суми процентів за яким склав 1 805 865,30 грн, що, як і недоотримані кошти земельного податку, є прямими збитками місцевому бюджету, про відшкодування яких заявлено у даному позові.

Відповідач-1 (Головне управління Держгеокадастру в Одеській області) проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи, що позивачем не зазначено чим саме порушено його права Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області. Відповідач-1 вказав на відсутність визначених законом підстав для відмови державним кадастровим реєстратором відділу у Подільському районі Головного управління у реєстрації спірних земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, в той час як позивачем не оскаржується рішення державного кадастрового реєстратора про державну реєстрацію земельних ділянок. Відповідач-1 також зауважив, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється до моменту затвердження технічної документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка та до моменту реєстрації відповідних речових прав на нерухоме майно, а тому, беручи до уваги, що в межах даного позову не ставиться питання щодо скасування розпорядження Одеської обласної державної адміністрації про надання згоди на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, відповідач-1 вважає заявлені до нього позовні вимоги безпідставними.

Відповідач-2 (Одеська обласна державна адміністрація) вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, зазначаючи, що при видачі спірного розпорядження № 253/од-2021 від 16.03.2021 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Акціонерному товариству «Українська залізниця» Одеська обласна державна адміністрація діяла у відповідності до вимог законодавства, а саме, положень статей 17, 122 Земельного кодексу України, в той час як позивач не має повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою та погодження відповідної технічної документації. При цьому, відповідач-2 зазначив, що земельна ділянка, яка надавалась Одеській залізниці згідно Державного акту поділена в межах площі, визначеної цим Державним актом та жодним чином не стосується прав позивача та не порушує їх. Відповідно, законними є державна реєстрація земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, а також державна реєстрація речових прав відповідачів 2, 3 на ці земельні ділянки.

Відповідач-3 (Акціонерне товариство «Українська залізниця») заперечував проти задоволення позовних вимог, із посиланням на приписи абзацу 1 п. 2 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» вказував, що земельна ділянка площею 80,8987 га є сформованою та належить до земель залізничного транспорту. Відтак, доводи позивача про те, що вказана земельна ділянка була поділена на 9 земельних ділянок без її попереднього формування відповідач-3 вважає безпідставними, як і доводи про комунальну форму власності цієї земельної ділянки і, як наслідок, необхідності отримання згоди Подільської міської ради на розроблення технічної документації із землеустрою та її затвердження. Так, на переконання Акціонерного товариства «Українська залізниця», саме Одеська обласна державна адміністрація, як уповноважений орган щодо реалізації права державної власності відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України мала відповідні повноваження щодо надання згоди на відновлення меж земельної ділянки державної форми власності. Крім того, відповідач-3 зауважив на тому, що державна реєстрація земельних ділянок здійснена у відповідності до вимог законодавства та не призвела до зміни їх цільового призначення, а здійснені державним реєстратором Очинською О.М. реєстраційні дії щодо державної реєстрації права власності та права постійного користування на спірні земельні ділянки відповідають вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Щодо вимог про відшкодування збитків у вигляді недоотриманої суми земельного податку відповідач-3 також заперечив, вказуючи, що позивачем не підтверджено фактичної наявності таких збитків, а також визначених розмірів недоотриманого земельного податку. Водночас, відповідач-3 зазначає, що виключно податкові органи уповноважені контролювати і визначати своєчасність і повноту сплати земельного податку та лише у разі встановлення порушень - вживати заходи щодо стягнення сум податкового боргу.

Третя особа-8 (ФОП Готинян С.О.) позовні вимоги підтримала та зазначила, що погодження меж земельної ділянки з ФОП Готинян С.О. не проводилося, остання не отримувала повідомлень про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), у зв`язку з чим третя особа-8 була позбавлена права на заявлення претензій до існуючих меж та фактично частина орендованої нею земельної ділянки перейшла в користування відповідача-3.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Спір у даній справі виник у зв`язку з неправомірністю, на думку позивача, надання Одеською обласною державною адміністрацією згоди АТ «Укрзалізниця» на відновлення меж земельної ділянки державної власності орієнтовною площею 80,8987 га, розташованої на території м. Подільськ Одеської області, повноваження щодо надання якої належать позивачу. Крім того, позивач вказує на незаконність поділу вказаної земельної ділянки на дев`ять окремих земельних ділянок з подальшою незаконною реєстрацією права власності та права користування на кожну земельну ділянку, що в свою чергу призвело до зменшення надходжень земельного податку до місцевого бюджету.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частина 1 ст. 79 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) встановлює, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частин 1-4 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

За положеннями частин 9, 10 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Як вказує позивач, спірна земельна ділянка не була сформована в установленому законом порядку та фактично перебуває у комунальній власності. Однією із основних підстав даного позову позивач визначив порушення п. 6 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про розмежування земель державної та комунальної власності» та зазначив, що дозвіл на розроблення документації із землеустрою повинна була надавати Подільська міська рада Подільського району Одеської області, а не Одеська обласна державна адміністрація, оскільки в технічній документації відсутнє підтвердження про передачу земель із комунальної власності в державну власність.

Водночас, як вказували відповідачі у своїх заявах по суті спору, земельна ділянка, яка була надана Одеській залізниці відповідно до Державного акту належить до земель державної власності.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Державного акта серії ІІ-ОД № 003409 від 15.10.1999 Одеській залізниці за рішенням Котовської міської ради народних депутатів від 29.07.1999 № 316 надано в постійне користування в межах міста Котовськ (наразі - м. Подільськ) Одеської області земельну ділянку 81,08 га (зменшено до 80,8987 га) для виробничої діяльності.

Доказів скасування вказаного державного акта в матеріали справи не було подано, а отже у суду відсутні підстави вважати його недійсним.

01.01.2013 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».

Відповідно до пунктів 3, 4 Прикінцевих та перехідних положень до вказаного Закону України (в редакції, чинній станом на 20.10.2020) з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

У державній власності залишаються: а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони; б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; в) землі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень до вказаного Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» визначено, що з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 80,8987 га на території міста Подільськ Одеської області за Державним актом була передана Одеській залізниці, на якій, як зазначалось відповідачами 2, 3, розташовані магістральні залізничні лінії загального користування із розміщеними на них технологічними спорудами, передавальними пристроями, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізнична станція та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів.

Також факт перебування земельної ділянки площею 80,8987 га у користуванні АТ «Українська залізниця» підтверджується позивачем, про що останнім зазначалось в позовній заяві.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200, 21.10.2015 утворено Акціонерне товариство «Українська залізниця» шляхом злиття підприємств залізничного транспорту.

Згідно із Законом України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та статутом АТ «Укрзалізниця», затвердженим постановою Кабінету міністрів України № 735 від 02.09.2015, АТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, серед яких ДП «Одеська залізниця».

Відповідно до рядка 7 Зведеного переліку земельних ділянок ДП «Одеська залізниця» право постійного користування якими вноситься до статутного капіталу АТ «Українська залізниця», затвердженого Міністром інфраструктури України 18.08.2015, право постійного користування земельною ділянкою площею 80,8987 га згідно з Державним актом на право постійного користування серії ІІ-ОД № 003409 від 15.10.1999, яка розташована у м. Котовськ Одеської області, було внесено до статутного капіталу АТ «Українська залізниця».

До Переліку земельних ділянок, якими наділяється Регіональна філія «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», який є додатком до наказу ПАТ «Укрзалізниця» від 01.12.2015 № 046, було включено, зокрема, земельну ділянку площею 80,8987 га, яка розташована у м. Котовськ Одеської області (Станція Котовськ).

Таким чином, з 21.10.2015 відповідач-3 став належним землекористувачем земельної ділянки, яка була надана згідно з Державним актом у постійне користування Одеській залізниці, що спростовує доводи позивача про відсутність доказів правонаступництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про залізничний транспорт» землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до ЗК України та Закону України «Про транспорт».

До земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту (ч. 2 ст. 6 Закону України «Про залізничний транспорт»).

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про транспорт» визначено, що землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із Земельним кодексом України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об`єктів транспорту.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про транспорт», яка кореспондується із положеннями ст. 68 ЗК України, до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації, захисні та укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Виходячи із наведених приписів законодавства, земельна ділянка площею 80,8987 га, яка була передана Одеській залізниці згідно Державного акту та користувачем якої наразі є АТ «Українська залізниця», належить до земель залізничного транспорту.

Статтею 84 ЗК України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. б ч. 4 ст. 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі під державними залізницями.

Отже, з огляду на викладене та положення п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», суд вважає обґрунтованими доводи відповідачів стосовно належності земельної ділянки площею 80,8987 га на території міста Подільськ Одеської області до земель державної власності, у зв`язку з чим посилання позивача на комунальну форму власності цієї земельної ділянки відхиляються, як такі, що не узгоджуються із нормами законодавства.

Суд також зауважує, що відповідно до п. 2 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Отже, земельну ділянку площею 80,8987 га на території міста Подільськ Одеської області, право постійного користування Одеської залізниці на яку виникло у 1999 році, слід вважати такою, що є сформованою відповідно до закону, а відтак, відповідач-3 в порядку правонаступництва є користувачем сформованої в силу закону земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Українська залізниця» 28.05.2020 звернулося до Одеської обласної державної адміністрації із клопотанням про надання згоди на розробку документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки АТ «Укрзалізниця» в межах м. Подільськ Подільського району Одеської області.

За результатами розгляду даного клопотання відповідачем-2 20.10.2020 видано розпорядження № 743/од-2020, яким надано згоду відповідачу-3 на відновлення меж земельної ділянки державної власності орієнтовною площею 80,8987 га, розташованої на території м. Подільськ Одеської області.

Суд не погоджується із доводами позивача, що саме ним мала надаватись згода на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відповідно до п. 6 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про розмежування земель державної та комунальної власності», виходячи із такого.

Так, вказаним пунктом передбачено, що у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються: у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами; за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про землеустрій» (в редакції, чинній станом на 20.10.2020) землеустрій здійснюється на підставі, зокрема, рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою.

Водночас, вказану статтю відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою» від 02.06.2015 № 497-VIII було доповнено частиною другою такого змісту: «Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії».

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відповідно до ст. 25 Закону України «Про землеустрій» є однією із видів документації із землеустрою.

Отже, із наведеного суд доходить висновку, що після внесення вищевказаних змін до Закону України «Про землеустрій», рішення про надання дозволу на розробку документації із землеустрою, в тому числі, технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), має надаватись лише у випадках, передбачених Законом України «Про землеустрій» та ЗК України. Водночас, ст. 17 ЗК України прямо визначає повноваження місцевих державних адміністрацій щодо розпорядження землями державної власності та координації здійснення землеустрою.

Таким чином, положення п. 6 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про розмежування земель державної та комунальної власності», на які посилається позивач в обґрунтування необхідності надання саме ним дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), до даних правовідносин не застосовується.

Відтак, у даному випадку саме Одеська обласна державна адміністрація, як орган виконавчої влади, відповідно до статей 15, 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 17 ЗК України здійснює повноваження власника щодо спірної земельної ділянки на території міста Подільськ Одеської області, а не позивач.

Більше того, позивач, вказуючи про незаконність розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 743/од-2020 від 20.10.2020 про надання згоди АТ «Українська залізниця» на відновлення меж земельної ділянки державної власності площею 80,8987 га на території м. Подільськ Одеської області, таке розпорядження не оскаржує, як і не надає доказів його скасування чи визнання незаконним або недійсним.

В свою чергу, в обґрунтування позовних вимог щодо визнання недійсним та скасування розпорядження відповідача-2, скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки (права власності відповідача-2 та права постійного користування відповідача-3) позивач посилається на Висновок науково-технічної експертної ради громадської організації «Одеська обласна асоціація роботодавців підприємств землеустрою України» від 17.09.2021 та Висновок ФОП Котикова О.С. від 02.09.2021 щодо правової оцінки технічної документації. У вказаних висновках зазначено про те, що прийняте розпорядження Одеської обласної державної адміністрації суперечить діючому законодавству, а виконана технічна документація є не дійсною, а відповідні реєстраційні дії є протиправними; необхідним є проведення інвентаризації земель в межах міста Подільськ на підставі дозволу, наданого міською радою.

Однак, суд не може взяти до уваги зазначені вище висновки, так як вони не відповідають вимогам ст. 101 ГПК України, зокрема, відсутнє зазначення про те, що висновки підготовлено для подання до суду та про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. У даних висновках взагалі відсутня інформація про особу - експерта, який би відповідав вимогам ст. 69 ГПК України або ст. 70 ГПК України (щодо висновку з правової оцінки). При цьому, висновки є некоректними та неточними, оскільки у них не конкретизовано яке саме розпорядження Одеської обласної державної адміністрації є незаконним, а які саме реєстраційні дії (реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі чи реєстрації речових прав на земельні ділянки) є протиправними.

Отже, позивачем при розгляді даної справи не було доведено належним чином порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки, як вже було зазначено, судом не встановлено, що земельна ділянка площею 80,8987 га перебуває у власності чи у користуванні Подільської міської ради Подільського району Одеської області, як і не встановлено необхідності надання згоди та затвердження документації із землеустрою вказаним органом.

Загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).

Отже, в межах заявлених позовних вимог, встановивши, що позивач не довів наявності у нього порушеного права (інтересу) діями відповідачів, у задоволенні позовних вимог, викладених в пунктах 1-11 позовної заяви, належить відмовити виключно з підстав відсутності порушення цивільних прав та законних інтересів позивача.

Щодо позовних вимог про відшкодування збитків, які завдані Подільській об`єднаній територіальній громаді у розмірі недоотриманої суми земельного податку 11 916 732,42 грн та загальної суми процентів за користування кредитом, яка складає 1 805 865,30 грн, суд зазначає таке.

Дану позовну вимогу позивач обґрунтовує тим, що після проведення державної реєстрації речових прав на дев`ять земельних ділянок, замість однієї площею 80,8987 га у м. Подільськ Одеської області, зменшилась сума земельного податку, який надходив до місцевого бюджету. Такі обставини призвели до завдання збитків місцевому бюджету, у зв`язку з чим позивач вимушений був укласти кредитний договір № 565/2021/ООД-КБ-НВКЛ з ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» від 04.08.2021 на загальну суму коштів 20 000 000,00 грн та сплатити проценти у загальному розмірі 3 521 535,78 грн, що також призвело до збитків місцевому бюджету.

На підтвердження вказаних позовних вимог позивачем в матеріали справи надано Кредитний договір про надання кредиту у формі не відновлювальної відкличної кредитної лінії № 565/2021/ООД-КБ-НВКЛ від 04.08.2021, укладений між Подільською міською радою та ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» (надалі - Кредитний договір) про надання позивачу невідновлювальної відкличної кредитної лінії (надалі - кредит) з загальним лімітом у сумі 20 000 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору цільове використання (мета) кредиту є: фінансування видатків бюджету розвитку Подільської міської територіальної громади на оновлення об`єктів довгострокового користування, спрямованих на задоволення інтересів мешканців Подільської міської територіальної громади, зокрема, на проведення капітального ремонту доріг комунальної власності та капітальний ремонт об`єктів соціальної інфраструктури.

Відповідно до п. 2.3. Кредитного договору за користування кредитом в межах строку кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі облікової ставки НБУ плюс 4,5%, але не може бути більше 25,0% річних.

На підтвердження розміру понесених збитків через недоотримання земельного податку та розміру збитків у вигляді сплати процентів за користування кредитом позивачем надано в матеріали справи (до заяви про зменшення позовних вимог): Звіт про рух коштів на рахунках з 01.01.2020 по 31.12.2022 по земельному податку з юридичних осіб (18010500), копію помісячного звіту по платниках (з 01.01.2020 по 31.12.2022), копія листа Одеської обласної дирекції АБ «УКРГАЗБАНК» від 29.12.2022 № 510/2238/2022 із випискою про фактично сплачені відсотки за Кредитним договором.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до пп. 14.1.72. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Статтею 271 ПК України визначено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до п. 274.1. ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п. 277.1. ст. 277 ПК України).

Із долученого до позовної заяви розрахунку недоотриманої суми земельного податку вбачається, що після державної реєстрації дев`яти земельних ділянок замість однієї, зменшилась нормативно-грошова оцінка земельних ділянок, а відповідно і зменшилась сума земельного податку, як вказує позивач, на 11 916 732,42 грн.

При цьому, позивачем не було долучено до матеріалів справи жодного належного документа, яким би визначалась нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 80,8987 га у м. Подільськ Одеської області, як і не обґрунтовано жодним чином як саме реєстрація дев`яти земельних ділянок замість однієї, при збереженні загальної їх площі (80,8987 га) вплинула на зменшення їх нормативно-грошової оцінки. Долучений до позовної заяви розрахунок недоотриманої суми земельного податку суд не може визнати належним та допустимим у розумінні статей 76-77 ГПК України доказом зменшення нормативно-грошової оцінки, оскільки наведені у ньому дані нічим не підтверджені.

В свою чергу, відповідно до п. 12.3. ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів.

Виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є, зокрема, затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Контроль за справлянням податків, в тому числі, земельного, віднесено до компетенції податкових органів, що слідує із положень пп. 14.1.1-1 п. 14.1. ст. 14 та ст. 41 ПК України.

Таким чином, контроль за сплатою усіх податків, у тому числі й місцевих (до яких відноситься плата за землю) покладено наразі виключно на податкові органи. Інші органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів.

Отже, законодавством не передбачено, що органи місцевого самоврядування, у даному випадку - Подільська міська рада Подільського району Одеської області наділена повноваженнями щодо контролю за надходженням земельного податку до місцевого бюджету. При цьому, визначені в ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель не є тотожними повноваженням щодо контролю за сплатою земельного податку.

Вимогами ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 225 ГК України визначено вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування таких правових наслідків порушення зобов`язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вище перелічених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань.

Стаття 623 ЦК України зобов`язує сторону, яка порушила зобов`язання відшкодувати завдані у результаті цього збитки.

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (п.п. 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Відповідач, у свою чергу, має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу (п. 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 918/219/17).

Отже, в даному випадку необхідним елементом для стягнення збитків є доведеність протиправних дій відповідачів, а саме, доведення зменшення розміру надходжень до місцевого бюджету у вигляді земельного податку на суму 11 916 732,42 грн внаслідок зменшення нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, яке зумовлене реєстраціями дев`яти окремих земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, замість однієї, та реєстраціями речових прав на ці земельні ділянки. Зазначений факт повинен бути підтверджений належними та допустимими доказами, якими, зокрема, може бути акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки, при цьому, таких доказів суду не надано.

Водночас, позивачем взагалі не конкретизовано у заявлених позовних вимогах, ким саме мають бути відшкодовані збитки.

За таких обставин, враховуючи недоведення позивачем наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: збитків, протиправної поведінки відповідачів та кого саме, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідачів та збитками й вини відповідачів, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про відшкодування збитків у розмірі недоотриманої суми земельного податку у розмірі 11 916 732,42 грн.

Суд зазначає, що позовні вимоги про відшкодування загальної суми процентів за користування кредитом у розмірі 1 805 865,30 грн також не можуть бути задоволені з тих самих підстав, що і вимога про відшкодування збитків у вигляді недоотриманого земельного податку, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами вини відповідачів у понесені позивачем відповідних витрат зі сплати процентів за кредитом. Крім того, позивачем не обґрунтовано взаємозв`язку необхідності укладання ним Кредитного договору і діями відповідачів та не конкретизовано ким саме мають відшкодовуватись збитки у вигляді суми процентів за користування кредитом.

Так, обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

За положеннями ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Суд вказує, що інші доводи сторін судом ураховані, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені Подільською міською радою Подільського району Одеської області позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано: 05.08.2024.

Суддя Т. Ю. Трофименко