Рішення

від 17.06.2024 по справі 910/1582/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.06.2024Справа № 910/1582/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тихий Ірпінь»

до громадської організації «Стоп корупції»

про зобов`язання вчинити дії,

Представники:

від позивача Українцева К.Л.

від відповідача Євсєєв М.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Тихий Ірпінь» з позовом до громадської організації «Стоп корупції» про:

- визнання такою, що є недостовірно і такою, що завдає шкоди діловій репутації товариства з обмеженою відповідальністю «Тихий Ірпінь» інформацію, поширену у мережі Інтернет, розміщену на веб-сайті (режим доступу: https://stopcor.org) в частині:

«О. Краса» … намиває пісок для котеджного містечка на арештованій землі»,

«Більшість цієї землі на даний час - сільськогосподарського призначення. Знаходиться більшість території в межах природно-захисної смуги водойм. Ось, бачимо, прямо в цих водоймах і здійснюється будівництво»,

«Всі ці 60 га під арештом у так званій «справі Євробанку» щодо шахрайства…»;

- зобов`язання громадської організації «Стоп корупції» не пізніше наступного дня після набрання законної сили рішенням суду спростувати недостовірну інформацію та таку, що завдає шкоди діловій репутації товариства з обмеженою відповідальністю «Тихий Ірпінь» шляхом опублікування на головній сторінці сайту https://stopcor.org повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію повного тексту такого рішення».

За твердженням позивача, інформація, яка міститься в спірній публікації (статті) доступна необмеженому колу осіб, не є оціночними судженнями, а містить конкретні фактичні дані щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Тихий Ірпінь», які не відповідають дійсності, є неправдивими та такими, що завдають шкоди діловій репутації останнього.

Такі твердження підривають довіру інвесторів та інших громадян до проекту, який реалізується позивачем, оскільки після ознайомлення із вказаною статтею у них може скластися думка про те, що на зазначених земельних ділянках не може здійснюватися будівництво, оскільки вони за твердженням відповідача мають невідповідне цільове призначення, перебувають у природно-захисній смузі водойм та арештовані. Однак така інформація не відповідає дійсності, оскільки як на початок здійснення будівництва, так і станом на день подання цієї позовної заяви земельні ділянки мали та мають цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), не знаходились і не знаходяться під арештом, не перебуваються в природно-захисній смузі водойм, будівництво не здійснюється у водоймах, і на цих земельних ділянках ніхто не здійснює намиви піску в промислових масштабах. Земельні ділянки з кадастровими номерами: 3210900000:01:173:0028, 3210900000:01:173:0029 та 3210900000:01:173:0030 не перебували під арештом ні під час початку реалізації проекту будівництва котеджного міста «О.Краса» в 2021 році, ні в 2023 році, коли зазначені земельні ділянки були поділені. Ці землі не мали і не мають сільськогосподарського призначення. Товариство з обмеженою відповідальністю «Тихий Ірпінь», яке володіє згаданими у статті земельними ділянками, придбало їх у законний спосіб на відкритому аукціоні у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Власники земельних ділянок, які внесли їх до статутного капіталу ТОВ «Тихий Ірпінь» ніколи не були фігурантами кримінальних проваджень, які стосувалися посадових осіб «ПАТ КБ «ЄВРОБАНК», не брали кредитів в цьому банку та не вступали в будь-які інші відносини з цим банком чи його посадовими особами.

Суд своєю ухвалою від 20.02.2024 відкрив провадження у справі № 910/1582/24, постановив розглядати її в порядку загального позовного провадження.

Відповідач у відзиві зазначив, що не є власником сайту https://stopcor.org.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Тихий Ірпінь» є заявником на реєстрацію торгового знаку « О.Краса » (заявка подана 12.12.2023).

10 січня 2024 року о 17:20 на вебсайті stopcor.org за посиланням: https://www.stopcor.org/ukr/section-realty/news-o-krasa-po-irpinski-firma-eksmera-karplyuka-namivae-pisok-dlya-kotedzhnogo-mistechka-na-areshtovanij-zemli-10-01-2024.html розміщений файл (публікація, стаття) під назвою: «"О.Краса" по-ірпінськи: фірма ексмера Карплюка намиває пісок для котеджного містечка на арештованій землі», який містить інформацію такого змісту:

«Більшість цієї землі на даний час - сільськогосподарського призначення. Знаходиться більшість території в межах природно-захисної смуги водойм. Ось, бачимо, прямо в цих водоймах і здійснюється будівництво»;

«всі ці 60 га під арештом у так званій «справі Євробанку» щодо шахрайства».

За приписами ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути визначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідач не заперечив факт розміщення (поширення) 10 січня 2024 року о 17:20 на вебсайті stopcor.org за посиланням: https://www.stopcor.org/ukr/section-realty/news-o-krasa-po-irpinski-firma-eksmera-karplyuka-namivae-pisok-dlya-kotedzhnogo-mistechka-na-areshtovanij-zemli-10-01-2024.html файлу (публікації, статті) під назвою: «" О.Краса " по-ірпінськи: фірма ексмера Карплюка намиває пісок для котеджного містечка на арештованій землі», який містить вказану вище інформацію. Крім того, ця обставина (розміщення статті) підтверджується звітом за результатами проведення фіксації і дослідження змісту вебсторінки у мережі Інтернет, що складений 16.01.2022 дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» за № 15/2024-ЗВ.

З огляду на це зазначений факт (розміщення статті) є доведеним.

У січні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Тихий Ірпінь» звернулось до дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» щодо видачі довідки з відомостями про власника вебсайту https://stopcor.org або інформації про його встановлення.

16.01.2024 дочірнє підприємство «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» видало довідку № 3/2024-Д, встановивши, що власником вебсайту https://stopcor.org є володілець облікового запису - громадська організація «Стоп корупції», якщо інше не визначено умовами договору між останнім та реєстратором доменного імені stopcor.org - ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 ) та/або отримувачем послуг хостингу або якщо такий договір відсутній.

Вирішуючи питання допустимості довідки № 3/2024-Д як доказу належності вебсайту відповідачу суд виходить з такого.

Принцип доказування, який сформований у процесуальному законі, покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України). Ці обставини повинні бути підтверджені певними засобами доказування, які передбачені законодавством, і не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Механізм оцінки доказу за критерієм його допустимості, що наведений у ст.77 ГПК України, полягає у встановленні законодавчих вимог, що обмежують використання конкретних засобів доказування, або вимог, що пропонує обов`язкове використання конкретних засобів доказування при встановленні певних фактичних обставин справи при здійсненні доказування в процесі розгляду спору.

Об`єднання підприємств «Український мережевий інформаційний центр» є особою, яка уповноважена здійснювати адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет. Такі повноваження ґрунтуються на розпорядженні Кабінету Міністрів України № 447-р від 22.07.2003, яким підтримано пропозицію Держкомзв`язку, СБУ та учасників ринку Інтернет в Україні щодо створення об`єднання підприємств «Український мережевий інформаційний центр» з метою управління адресним простором українського сегмента мережі Інтернет, обслуговування та адміністрування системного реєстру і системи доменних імен домену верхнього рівня «.UA».

04.01.2022 об`єднання підприємств «Український мережевий інформаційний центр» підтвердило компетентність дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» у видачі звітів за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту вебсторінок у мережі Іентенет та довідок з відомостями про власників вебсайтів/реєстрантів доменних імен або інформації про їх встановлення з використанням онлайн-сервісу «WEB-FIX», видавши відповідне свідоцтво про акредитацію.

Дочірнє підприємство «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» послуги про відомості про власників вебсайтів/реєстрантів доменних імен або інформацією про їх встановлення надає відповідно до Порядку, затвердженого 11.01.2021 об`єднанням підприємств «Український мережевий інформаційний центр», згідно з яким результат послуги оформлюється довідкою з відомостями про власника вебсайту/реєстранта доменного імені або інформацією про його встановлення.

Отже, дочірнє підприємство «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» є особою, що наділена компетенцією щодо встановлення відомостей про власників вебсайтів, яке здійснюється шляхом видачі довідки.

З огляду на це, довідка № 3/2024-Д від 16.01.2024, що видана дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», є допустимим доказом, цей доказ стосується обставин, що входять в предмет доказування (належний доказ), і даних про її недостовірність суду не надано, а тому є доведеною та обставина, що власником вебсайту https://stopcor.org є володілець облікового запису - громадська організація «Стоп корупції».

Вирішуючи питання щодо порушення змістом опублікованої інформації ділової репутації товариства з обмеженою відповідальністю «Тихий Ірпінь», яка потребує судового захисту, суд констатує таке.

Виходячи з положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) про те, що юридичні особи мають не тільки всі майнові права, як і фізичні особи, за винятком тих прав і обов`язків, необхідною умовою яких є природні властивості людини, а й особисті немайнові права (ст. 91 ЦК України), законодавство передбачає право юридичної особи на недоторканість її ділової репутації (ст. 94 ЦК України).

Честь, гідність і ділова репутація належить до особистих немайнових благ, які охороняються цивільним законодавством (ст. 201 Цивільного кодексу України). Ділова репутація - це сформована в суспільстві думка про професійні позитивні якості і вади особи. Правовідносини, що випливають із зазначеного права особи, є абсолютними. З огляду на це конституційне право на вільне поширення інформації (ст. 34 Конституції України) перебуває у компромісі з конституційним обов`язком щодо не посягання на честь і гідність інших людей (ст. 68 Конституції України).

Посяганням на честь, гідність і ділову репутацію є поширення відомостей, що їх порочать. Такими є приниження оцінки особи в громадській думці або серед окремих осіб з погляду додержання норм моралі, звичаїв ділового обороту і законів. Поширенням є повідомленням відомостей третій особі або невизначеному колу осіб.

Поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання є дискредитацією суб`єкта господарювання (ч. 2 ст. 34 Господарського кодексу України).

Інформацією в розумінні ст. 200 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про інформацію» є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (ст. 5 Закону України «Про інформацію»).

Принцип рівності прав фізичної та юридичної особи надає останній можливості скористатись механізмом судового захисту, врегульованого ст. 277 ЦК України щодо спростування недостовірної інформації та ст. 299 ЦК України щодо захисту ділової репутації. Зокрема, за приписами ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка її поширила (абз. 1 ч. 4 ст. 277 ЦК України). Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.(абз. 1 ч. 6 ст. 277 ЦК України). Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила (абз. 3 ч. 6 ст. 277 ЦК України). Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (ч. 7 ст. 277 ЦК України). Право на недоторканість ділової репутації захищається шляхом звернення до суду (ст. 299 ЦК України).

Суб`єктами зобов`язання, що виникають внаслідок порушення прав, що мають абсолютний характер - особисті немайнові блага, є суб`єкт права вимоги (особа, стосовно якої поширено недостовірну інформацію) та деліктоздатний суб`єкт масованої інформації.

Легальне визначення масової інформації наведено в ст. 22 Закону України «Про інформацію», відповідно до якої нею є інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб. Засобами масової інформації, відповідно до цієї статті, є засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації.

Аудіовізуальна інформація - це будь-які сигнали, що сприймаються зоровими і слуховими рецепторами людини та ідентифікуються як повідомлення про події, факти, явища, процеси, відомості про осіб, а також коментарі (думки) про них, що передаються за допомогою зображень та звуків (ст. 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про телекомунікації» інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв`язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами.

Інформація, яка поширюється через мережу інтернет, є друкованою або аудіовізуальною інформацією, і така інформація орієнтована на необмежене коло осіб. Отже, інтернет-видання (вебсайт), яке публічно поширює друковану або аудіовізуальну інформацію, є засобом масової інформації.

З огляду на це інформація, поширена громадською організацією «Стоп корупції» на вебсайті stopcor.org за посиланням https://www.stopcor.org/ukr/section-realty/news-o-krasa-po-irpinski-firma-eksmera-karplyuka-namivae-pisok-dlya-kotedzhnogo-mistechka-na-areshtovanij-zemli-10-01-2024.html, є масовою інформацією, що стосується діяльності особи, що є власником торгового знаку « О.Краса », яким є товариство з обмеженою відповідальністю «Тихий Ірпінь», як суб`єкта господарювання, і наслідком поширення цієї інформації є виникнення між позивачем та відповідачем зобов`язання, що пов`язане з таким поширенням.

Наслідком виникнення зобов`язань, пов`язаних з поширенням інформації, є виникнення права на захист порушеного особистого немайнового права такою публікацією. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав слід розуміти закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Одним із правових механізмів впливу є використання інструментів захисту, врегульованих ст. 277 ЦК України. Необхідною умовою застосування цих механізмів є недостовірність поширеної інформації.

Під недостовірною слід розуміти таку інформацію, що не відповідає дійсності, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Водночас, закон передбачає неможливість притягнення до відповідальності за висловлення оціночних суджень (ст. 30 Закону України «Про інформацію»). Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

При розмежуванні фактичних даних від оціночних суджень слід виходити з того, що за своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Судження є такою думкою, у якій при її висловлюванні дещо стверджується про предмет дійсності і яка об`єктивно є або істиною чи хибною і при цьому неодмінно однією із двох. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування. Ознаками оціночного судження є відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності.

Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов.

Відповідний правовий висновок сформовано в постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 927/791/18, підстави для відступу від якого суд не знаходить.

Суд доходить висновку, що інформація, яка наведена у публікації, є констатацією про певні події і обставини щодо позивача, як власника торгового знаку, а тому є фактичним твердженням, а не оціночним судженням. У публікації іде мова про факти які мали місце, тобто є об`єктивністю у діяльності позивача і що походять з неї. Сприйняття позивача, як учасника цієї дійсності, не носить характер здогадки або іншого її суб`єктивного чи абстрактного сприйняття. Саме позивач, як об`єкт опису і тема публікацій, вказаний у останніх.

Перш за все суд вважає за необхідне оцінити опубліковану інформацію за такими властивостями як її цілісність і зв`язаність. Ці властивості припускають об`єднання текстових елементів в одне ціле, тобто передбачають внутрішню закінченість і смислову єдність тексту. Цілісність і зв`язаність текстових елементів полягає в зчепленні елементів тексту між собою, їх підключенні один до одного на тематичному рівні, причому не тільки елементів, що слідують в тексті безпосередньо один за одним, але і на деякій дистанції один від одного.

Елементи тексту пов`язані один з одним, якщо вони мають деяку загальну частину. Це проявляється у пов`язаності наступних компонентів з попередніми, або навпаки - попередніх компонентів з наступними.

Цілісність тексту є його сприйняття без урахування тих чи інших деталей. В його основі лежить ситуативність, тобто співвідношення його з певною ситуацією - конкретною або абстрактною, реальною або уявною. Цілісність є категорією змістовною, що орієнтована на зміст тексту, на його сенс, який набуває текст, поставлений відповідно до ситуації. Цілісність тексту тягне за собою визнання його безперервності - якщо текст цілісний, то його деталі і частини зливаються в одне ціле. Таке ціле може бути розчленовано структурою тексту. Водночас, цілісність тексту преш за все забезпечується єдністю описуваного об`єкту - поки описується один і той самий об`єкт, текст є одним і тим же.

Такі формулювання як:

«О. Краса» … намиває пісок для котеджного містечка на арештованій землі»,

«Більшість цієї землі на даний час - сільськогосподарського призначення. Знаходиться більшість території в межах природно-захисної смуги водойм. Ось, бачимо, прямо в цих водоймах і здійснюється будівництво»,

«всі ці 60 га під арештом у так званій «справі Євробанку» щодо шахрайства.» -

змістовно зв`язуються і наводяться з метою поширення інформації про діяльність особи, яка володіє правами щодо торгового знаку « О.Краса ».

Виходячи з наведених вище критеріїв суд вважає, що усі елементи спірної публікації пов`язані між собою логікою та структурою і описуваним об`єктом за ними є діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Тихий Ірпінь».

Свобода вираження, як одна з найважливіших основ демократичного суспільства, повинна перебувати у певному балансі з правом на повагу до гідності, честі та ділової репутації. А тому, поширюючи інформацію, існуючий принцип доказування покладає на її поширювача обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається (ч. 1 ст. 74 ГПК України). Відповідач жодного доказу на підтвердження достовірності відомостей про: намивання позивачем піску для котеджного містечка на арештованій землі, сільськогосподарського призначення земель та знаходження їх в межах природно-захисної смуги водойм, арешту земельних ділянок - суду не надав.

Юридичний склад правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, ділової репутації фізичної та юридичної особи, а також про спростування недостовірної інформації, складається з сукупності таких обставин:

- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

- поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

- поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

- поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Суд вважає, що наявний склад правопорушення, що дає підстав позивачу вимагати захисту своєї ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації.

Наведені судом вище обставини та їх аналіз дозволяє дійти висновку, що дії відповідача щодо поширення спірної публікації містять юридичний склад правопорушення, який порушує особисті немайнові права позивача на недоторканність його ділової репутації. Суд погоджується з доводами позивача про те, що опублікована інформація викликає у читача негативну оцінку позивача як суб`єкта господарювання, створює переконання у протиправності його дій, наслідком чого є зниження престижу позивача та формування у суспільства, діючих та потенційних клієнтів негативного ставлення до діяльності позивача.

Враховуючи викладене, з огляду на зміст вказаної інформації у її системному зв`язку з фактичними обставинами справи, відсутність будь-яких доказів на підтвердження її достовірності, суд дійшов висновку про те, що позивач довів факт поширення про нього недостовірної інформації, яка принижує його ділову репутацію, а тому підлягає спростуванню, в зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судові витрати на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю «Тихий Ірпінь» до громадської організації «Стоп корупції».

2. Визнати такою, що є недостовірною та завдає шкоди діловій репутації товариства з обмеженою відповідальністю «Тихий Ірпінь» інформацію, поширену у мережі Інтернет 10.01.2024 за адресою: https://www.stopcor.org/ukr/section-realty/news-o-krasa-po-irpinski-firma-eksmera-karplyuka-namivae-pisok-dlya-kotedzhnogo-mistechka-na-areshtovanij-zemli-10-01-2024.html), в частині:

«"О.Краса" …. намиває пісок для котеджного містечка на арештованій землі»,

«Більшість цієї землі на даний час - сільськогосподарського призначення. Знаходиться більшість території в межах природно-захисної смуги водойм. Ось, бачимо, прямо в цих водоймах і здійснюється будівництво",

«всі ці 60 га під арештом у так званій "справі Євробанку" щодо шахрайства.».

3. Зобов`язати громадську організацію «Стоп корупції» не пізніше наступного дня після набрання законної сили рішенням суду спростувати недостовірну інформацію та таку, що завдає шкоди діловій репутації товариства з обмеженою відповідальністю «Тихий Ірпінь» шляхом опублікування на головній сторінці сайту https://stopcor.org повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію повного тексту такого рішення.

4. Стягнути з громадської організації «Стоп корупції» (вул. Йорданська, 8, кв. 198, м. Київ, 04211, код 39946405) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тихий Ірпінь» (вул. Алієвої З., 66/1, примі. 14, м. Ірпінь, Бачанський район, Київська область, 08205, код 44140166) 6056,00 грн судового збору, 6300,00 грн витрат, пов`язаних із забезпеченням доказів.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складений 02.08.2024.

Суддя С. А. Ковтун