Рішення

від 23.07.2024 по справі 910/5503/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.07.2024Справа № 910/5503/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ ДРІМ"

2. Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації в особі Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців

про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити дії

за участю представників:

від позивача: Бібік О.М.

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ ДРІМ" та Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації в особі Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців з вимогами про:

-визнання припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ ДРІМ" у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ ДРІМ" на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України;

-зобов`язання Солом`янську районну в місті Києві державну адміністрацію в особі Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців внести запис про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про ОСОБА_1 , як керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ ДРІМ".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач вирішила припинити, як директор, трудові відносини з ТОВ "ДЕЙ ДРІМ", у зв`язку з чим надіслала на адресу єдиного учасника Товариства заяву від 23.02.2024 про припинення трудових відносин на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України та повідомлення від 23.02.2024 про необхідність скликання загальних зборів щодо звільнення директора. Однак, загальні збори проведені не були та рішення про припинення повноважень (звільнення) ОСОБА_1 на підставі поданої нею заяви не приймалося.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5503/24, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 28.05.2024.

20.05.2024 через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшов відзив на позов.

У підготовчому засіданні 28.05.2024 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 09.07.2024.

04.06.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 09.07.2024 суд оголосив про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.07.2024.

У судовому засіданні 23.07.2024 представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача-1 в судове засідання 23.07.2024 не з`явився, відзиву на позов не надав.

Про розгляд справи відповідача-1 було повідомлено ухвалою суду від 09.07.2024, направленою на адресу місцезнаходження відповідача-1, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Також, у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Відповідно до інформації з веб сайту Укрпошта за перевіркою статусу відстеження: 0600277824466, станом на час розгляду справи ухвала суду від 09.07.2024 не вручена під час доставки.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач-1 так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання 23.07.2024 представник відповідача-2 не з`явився, про розгляд справи по суті повідомлений ухвалою суду від 09.07.2024.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У судовому засіданні 23.07.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до Рішення № 01 Єдиного засновника ТОВ "ДЕЙ ДРІМ" від 17.11.2021 та відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ ДРІМ".

Позивач зазначає, що у зв`язку з повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України, через відсутність будь-якого зв`язку з Єдиним засновником ТОВ "ДЕЙ ДРІМ", оскільки ОСОБА_2 є громадянкою Республіки Білорусь, позивач вирішила звільнитися з посади директора за власним бажанням.

23.02.2024 позивачем було скеровано повідомлення про скликання загальних позачергових зборів учасників ТОВ "ДЕИ ДРІМ" від 23.02.2024 та заяву про звільнення з посади директора ТОВ "ДЕЙ ДРІМ" за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з 25.03.2024.

За доводами позивача, відповіді на вказане повідомлення позивач не отримала та 25.03.2024 загальні збори ТОВ "ДЕЙ ДРІМ" не були проведені через неявку єдиного засновника Товариства, про що позивачем складено відповідний Акт/Повідомлення від 25.03.2024, рішення про звільнення позивача на підставі поданої ним заяви не приймалося.

Позивач повторно відправила заяву про звільнення з посади директора ТОВ "ДЕЙ ДРІМ" за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України від 26.03.2024 та повідомлення про скликання 26.04.2024 загальних зборів учасників ТОВ "ДЕЙ ДРІМ" від 26.03.2024.

Однак, позивач вдруге не отримала жодної відповіді від Єдиного засновника ТОВ "ДЕЙ ДРІМ" Савинської Ганни, 26.04.2024 загальні збори ТОВ "ДЕЙ ДРІМ" не були проведені через неявку єдиного засновника Товариства, про що позивачем складено відповідний Акт/Повідомлення від 26.04.2024.

Отже, позивач вказує, що виконала всі вимоги щодо інформування учасників Товариства про своє звільнення. Однак, позачергові загальні збори учасників "ДЕЙ ДРІМ" щодо звільнення позивача не відбулися, відповідно заява позивача про звільнення не була розглянута, що свідчить про порушене право позивача, у зв`язку з чим позивач із метою захисту своїх прав звернулася до суду з вимогою про визнання припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ ДРІМ" у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ ДРІМ" на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Також в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ефективним засобом захисту порушених прав позивача та забезпечення принципу верховенства права є визнання припиненими трудових відносин між нею і ТОВ "ДЕЙ ДРІМ" та виключення запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про ОСОБА_1 , як керівника (директора) ТОВ "ДЕЙ ДРІМ".

Позиція відповідача-1

Відповідач-1 у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.

Позиція відповідача-2

У відзиві на позов відповідач-2 зазначив, що наведений у Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» перелік реєстраційних дій, які проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в ЄДР є вичерпним, до якого не відносяться судові рішення про припинення трудових відносин.

За доводами відповідача-2, зобов`язати суб`єкта державної реєстрації внести зміни до відомостей про керівника в ЄДР шляхом внесення запису про виключення відомостей в ЄДР про ОСОБА_1 , як керівника, без правових підстав не являється можливим.

Відповідач-2 повідомив суд, що відповідно до відомостей які містяться в ЄДР, позивач не зверталася з подачею документів до будь-якого суб`єкта державної реєстрації, в тому числі до відповідача 2 для проведення реєстраційної дії, щодо зміни керівника.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Рішенням Єдиного засновника ТОВ "ДЕЙ ДРІМ" від 17.11.2021 ОСОБА_3 було створено Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ ДРІМ" (надалі - відповідач-1).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.11.2021 зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ ДРІМ" із місцезнаходженням у Солом`янському районі міста Києва (вул. Василенка Миколи, 7А,м. Київ,03124), єдиним засновником та учасником товариства є ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 2.1. статуту ТОВ "ДЕЙ ДРІМ", у Товаристві створюються наступні органи управління: Загальні збори учасників - вищий орган управління; Директор - виконавчий орган.

Вищим органом управління Товариства є Загальні збори учасників, які мають право приймати рішення з будь-яких питань діяльності Товариства (п.3.1. статуту).

Пунктом 4.2.6. статуту визначено, що Загальні збори учасників мають право вирішувати будь-які питання діяльності Товариства: обрання та припинення, у тому числі достроково, повноважень директора, встановлення розміру його винагороди.

У відповідності до розділу 6.1. статуту виконавчим органом Товариства є директор, який здійснює управління поточною господарською діяльністю Товариства.

17.11.2021 Єдиним засновником ТОВ "ДЕЙ ДРІМ" прийнято Рішення № 01 про обрання на посаду директора Товариства ОСОБА_1 (надалі - позивач).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про керівника ТОВ "ДЕЙ ДРІМ".

23.02.2024 позивач вирішив припинити, як директор, трудові відносини з ТОВ "ДЕЙ ДРІМ", про що надіслав на адресу єдиному учаснику Товариства повідомлення про скликання 25.03.2024 загальних позачергових зборів учасників ТОВ "ДЕЙ ДРІМ" від 23.02.2024 та заяву про звільнення з посади директора ТОВ "ДЕЙ ДРІМ" за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з 25.03.2024.

У повідомленні від 23.02.2024 про скликання загальних позачергових зборів учасників ТОВ "ДЕЙ ДРІМ" позивач зазначила наступний порядок денний:

-розгляд питання про звільнення з посади директора ТОВ "ДЕЙ ДРІМ" ОСОБА_1 , за власним бажанням на підставі заяви від 23.02.2024.

-обрання нового члена виконавчого органу ТОВ "ДЕЙ ДРІМ" (директора).

Направлення учаснику Товариства повідомлення та заяви від 23.02.2024 підтверджується наявними в матеріалах справи копіями описів вкладення в цінні листи та поштовими квитанціями: № 08171199418344 від 23.02.2024, № 0817119418301 від 23.02.2024.

25.03.2024 позачергові загальні збори проведені не були та рішення про звільнення ОСОБА_1 на підставі поданої неї заяви не приймалося через неявку єдиного засновника Товариства, про що позивачем складено відповідний Акт-Повідомлення від 25.03.2024.

26.03.2024 позивач повторно відправила заяву про звільнення з посади директора ТОВ "ДЕЙ ДРІМ" за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України від 26.03.2024 та повідомлення про скликання 26.04.2024 загальних позачергових зборів учасників ТОВ "ДЕЙ ДРІМ" від 26.03.2024.

Направлення учаснику Товариства повідомлення та заяви від 26.03.2024 підтверджується наявними в матеріалах справи копіями описів вкладення в цінні листи та поштовими квитанціями: № 0815900143749 від 26.03.2024, № 0815900143714 від 26.03.2024.

Однак, 26.04.2024 позачергові загальні збори проведені не були та рішення про звільнення ОСОБА_1 на підставі поданої нею заяви не приймалося через неявку єдиного засновника Товариства, про що позивачем складено відповідний Акт-Повідомлення від 26.04.2024.

Позивач в обґрунтування заявленого позову посилається на те, що позачергові загальні збори учасників ТОВ "ДЕЙ ДРІМ" не відбулися, відповідно заява позивача про звільнення не розглянута, а трудові відносини з ТОВ "ДЕЙ ДРІМ" не припинені, що порушує охоронювані законом права позивача. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про визнання припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ ДРІМ" у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ ДРІМ" на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

В обґрунтування позовних вимог позивач також зазначає, що ефективним засобом захисту порушених прав позивача та забезпечення принципу верховенства права є визнання припиненими трудових відносин між нею і ТОВ "ДЕЙ ДРІМ" та виключення запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про ОСОБА_1 , як керівника (директора) ТОВ "ДЕЙ ДРІМ".

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

За змістом частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У відповідності до положень статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Відповідно до частин 1, 2 статті 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства ( ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 98 ЦК України).

Відповідно до ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція" тощо.

Органами товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (стаття 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Згідно із ч. 1 ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства, до компетенції якого належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства (п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Отже, за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю») або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина друга статті 38 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.

Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (частина дванадцята статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю») з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 по справі № 127/27466/20 зазначила, що позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Відповідно до п. 2.1. статуту ТОВ "ДЕЙ ДРІМ", у Товаристві створюються наступні органи управління: Загальні збори учасників - вищий орган управління; Директор - виконавчий орган.

Пунктом 4.2.6. статуту визначено, що Загальні збори учасників мають право вирішувати будь-які питання діяльності Товариства: обрання та припинення, у тому числі достроково, повноважень директора, встановлення розміру його винагороди.

Частиною 13 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Пунктом 1 статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства.

Згідно положень ч. 2-6 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників.

Однією з особливостей проведення загальних зборів учасників товариства, яке має одного учасника, є те, що у цьому товаристві рішення з питань, які належать до компетенції загальних зборів учасників товариства, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника (частина перша статті 37 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

До товариства з одним учасником не застосовуються положення статей 32-36 цього Закону, а інші положення цього Закону застосовуються з урахуванням положень частини першої цієї статті (ч. 2 ст. 37 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Відповідно до Рішення № 01 Єдиного засновника ТОВ "ДЕЙ ДРІМ" від 17.11.2021 та відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиним засновником та учасником товариства є Савинська Ганна.

Таким чином, у даному випадку положення статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства виконавчим органом не застосовуються.

Отже, відповідно до положень ст. 38 КЗпП України, статей 29, 30, 37, 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасника товариства провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення і обрання нового голови виконавчого органу шляхом прийняття відповідного рішення.

Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.

При цьому, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

Як встановлено судом, позивач надіслав на адресу ТОВ "ДЕЙ ДРІМ" та на адресу єдиного учасника Товариства повідомлення про скликання 25.03.2024 загальних позачергових зборів учасників ТОВ "ДЕЙ ДРІМ" від 23.02.2024 та заяву про звільнення з посади директора ТОВ "ДЕЙ ДРІМ" за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з 25.03.2024, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями описів вкладення в цінні листи та поштовими квитанціями: № 08171199418344 від 23.02.2024, № 0817119418301 від 23.02.2024.

25.03.2024 позачергові загальні збори проведені не були та рішення про звільнення ОСОБА_1 на підставі поданої нею заяви не приймалося через неявку єдиного засновника Товариства, про що позивачем складено відповідний Акт-Повідомлення від 25.03.2024.

26.03.2024 позивач повторно відправила на адресу ТОВ "ДЕЙ ДРІМ" та на адресу єдиного учасника Товариства заяву про звільнення з посади директора ТОВ "ДЕЙ ДРІМ" за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України від 26.03.2024 та повідомлення про скликання 26.04.2024 загальних позачергових зборів учасників ТОВ "ДЕЙ ДРІМ" від 26.03.2024, що підтверджується копіями описів вкладення в цінні листи та поштовими квитанціями: № 0815900143749 від 26.03.2024, № 0815900143714 від 26.03.2024.

Однак, 26.04.2024 позачергові загальні збори проведені не були та рішення про звільнення ОСОБА_1 на підставі поданої нею заяви не приймалося через неявку єдиного засновника Товариства, про що позивачем складено відповідний Акт-Повідомлення від 26.04.2024.

Велика Палата у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 відступила від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, від 17.03.2021 у справі № 761/40378/18 та від 19.01.2022 у справі № 911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.

Отже, позивач вжив усі необхідні дії для повідомлення єдиного учасника Товариства про скликання позачергових загальних зборів учасників Товариства для вирішення питання про звільнення позивача із посади директора Товариства.

Водночас, учасником "ДЕЙ ДРІМ" питання звільнення ОСОБА_1 із посади директора Товариства не вирішено, що позбавило позивача можливості припинити свої повноваження як директора Товариства з незалежних від нього причин.

У випадку відсутності рішення учасника товариства про звільнення керівника, останньому із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, позовні вимоги позивача про визнання припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ ДРІМ" у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ ДРІМ" на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Солом`янську районну в місті Києві державну адміністрацію в особі Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців внести запис про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про ОСОБА_1 , як керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ ДРІМ", суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, та громадських формувань», державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації; судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

За змістом п. 3 ч. 5 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, та громадських формувань» суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).

Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Суд звертає увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 р. у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним".

Таким чином, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Отже, з огляду на вище зазначені норми чинного законодавства України процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення правовідносин з товариством має супроводжуватись виключенням відомостей про директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що у даному випадку є належним та ефективним способом захисту прав позивача та забезпечить відновлення його порушених прав.

З урахуванням викладеного, у зв`язку з визнанням припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ ДРІМ", враховуючи наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань недостовірних відомостей щодо керівника "ДЕЙ ДРІМ", суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов`язання Солом`янську районну в місті Києві державну адміністрацію в особі Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців внести запис про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про ОСОБА_1 , як керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ ДРІМ".

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ ДРІМ", Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації в особі Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача-1.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ ДРІМ" (вул. Василенка Миколи, 7А,м. Київ,03124, ідентифікаційний код 44559471) у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ ДРІМ" на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Зобов`язати Солом`янську районну в місті Києві державну адміністрацію в особі Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців внести запис про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), як керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ ДРІМ" (вул. Василенка Миколи, 7А,м. Київ,03124, ідентифікаційний код 44559471).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ ДРІМ" (вул. Василенка Миколи, 7А,м. Київ,03124, ідентифікаційний код 44559471) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 6056,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 05.08.2024.

Суддя О.В. Гулевець