Рішення

від 05.08.2024 по справі 922/1668/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2024 р. м. ХарківСправа № 922/1668/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу № 922/1668/24

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код ЄДРПОУ 19480600)

до відповідача - Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 4 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області (63460, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт Слобожанське, вул. Європейська, буд 4, код ЄДРПОУ 43176991)

про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію, 15% річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 28422,72 грн,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (скорочена назва - ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 4 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області (скорочена назва - Слобожанський ЗДО № 4), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 28422,72 грн, з яких: 19887,32 грн - основний борг за поставлену електричну енергію; 5389,87 грн - 15% річних; 3145,53 грн - інфляційні втрати; а також просить стягнути з відповідача судовий збір у сумі 3028,00 грн, та просить розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" в частині оплати вартості поставленої електричної енергії за січень-лютий 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.05.2024 у справі № 922/1668/24 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено позивачу строк 5 днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив та встановлено відповідачу строк 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь на відзив, а також повідомлено відповідачу - Слобожанському ЗДО № 4 про обов`язок, встановлений ч. 6 ст. 6 ГПК України, щодо необхідності зареєструвати електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Позивачем - ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" копію зазначеної ухвали суду отримано 28.05.2024 (з урахуванням положень п. 2 ч. 6 та абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК) в електронному вигляді через зареєстрований електронний кабінет в підсистемі "Електронний Суд" ЄСІТС, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідною довідкою про доставку електронного листа.

Відповідачем - Слобожанським ЗДО № 4 копію зазначеної ухвали суду отримано 31.05.2024 у паперовому вигляді, що підтверджується наявним у матеріалах справи відповідним зворотним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, встановлений судом строк на подання відповідачем відзиву на позовну заяву сплинув 17.06.2024, тобто в перший робочий день після вихідного дня, на який припав останній день встановленого судом строку - 15.06.2024 (субота).

Втім, відповідач, в порушення вимог ч. 6 ст. 6, ч. 7 ст. 42 ГПК України не зареєстрував електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, своїм правом на захист не скористався, ні в установлений судом строк, ні станом на день прийняття судом даного рішення не подав відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також не звертався до суду з іншими заявами по суті справи або заявами чи клопотаннями з процедурних питань, на зв`язок із судом будь-яким чином не виходив.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тобто, за змістом зазначених норм, подання відповідачем відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком відповідача, а отже не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (п. 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42, ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом; учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі зазначеного, з огляду на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідач - Слобожанський ЗДО № 4 належно повідомлений про розгляд даної судової справи, судом вчинено всі необхідні заходи для надання йому можливості звернутись до суду з відповідними заявами по суті справи, а також із заявами чи клопотаннями з процесуальних питань, якою відповідач не скористався, та враховуючи, що подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов`язком) відповідача, і суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, а також враховуючи, що позивачем у позовній заяві досить повно висловлено свою позицію по суті заявлених ним позовних вимог, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для прийняття об`єктивного, обґрунтованого рішення по даній справі, тому, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив таке.

11.06.2017 набрав чинності Закон України "Про ринок електричної енергії", який розмежовує діяльність суб`єкта господарювання з постачання та діяльність з розподілу електричної енергії.

Згідно з ч. 1 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі:

1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника;

2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника;

3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам;

4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником;

5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

Визначення постачальника "останньої надії" здійснюється рішенням Кабінету Міністрів України за результатами конкурсу, проведеного у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті (ч. 6 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Згідно з ч. 8, 9, 11 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.

Постачальник "останньої надії" має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.

Згідно з п. 3.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі по тексту - ПРРЕЕ), постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; невиконання або неналежного виконання електропостачальником Правил ринку. Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником та в інших випадках, передбачених цими Правилами.

Відповідно до пп. 5,7 п. 5.4.2 ПРРЕЕ, постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднити та оновлювати на своєму офіційному веб-сайті Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", розміщувати на своєму офіційному веб-сайті інформацію щодо порядку укладення та приєднання споживача до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», у тому числі з використанням електронної ідентифікації за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р, ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» та положень ПРРЕЕ, позивача - ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО", який діє на підставі Ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 06.11.2018 № 1344, на період з 01.01.2019 до 31.12.2024 визначено постачальником "останньої надії".

27.12.2018 позивачем - ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО", як постачальником «останньої надії», на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua, було розміщено публічну оферту: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Комерційну пропозицію № 5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», яка є Додатком № 1 до зазначеного договору; та Додаток 1 до Комерційної пропозиції.

За приписами ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про ринок електричної енергії», розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу (ОСР). Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Пунктом 10 постанови НКРЕКП від 06.11.2018 № 1344 визначено, що до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.

Акціонерне товариство "Харківобленерго", яке діє на підставі Ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, відповідно до постанови НКРЕКП від 16.11.2018 № 1446, визначено, як ОСР згідно реєстру суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та на якого покладені функції адміністратора комерційного обліку.

Відповідача - Слобожанський ЗДО № 4 віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 01.01.2022, про що АТ «Харківобленерго» повідомило позивачу листом від 10.01.2022 за вих. № 56к-01/04-91.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачу - Слобожанський ЗДО № 4 в період січень-лютий 2022 року поставлялась електрична енергія постачальником «останньої надії» - ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (позивачем) на підставі укладеного між ними договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», який є публічним договором приєднання (далі по тексту - Договір).

Згідно з п. 2.1 Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).

Пунктом 5.8 Договору встановлено, що розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць.

За умовами п. 5.10 Договору, оплата виставленого Постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена Споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання Споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

За умовами пп. 2 п. 6.2 Договору, Споживач зобов`язаний забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

У відповідності до п. 4.1 Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», яка є Додатком № 1 до Договору (далі по тексту - Комерційна пропозиція), Споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання Споживачем рахунку. У разі не отримання рахунку Споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (передачі).

Відповідно п. 4.2 Комерційної пропозиції, остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок Постачальника,зазначений у Договорі.

Відповідно до п. 4.3 Комерційної пропозиції, рахунки вважаються отриманими Споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) або із застосуванням послуг пошти на адресу Споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС Постачальнику або засобами електронної пошти, відповідно до п. 16.2 цієї Комерційної пропозиції. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом). У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення Постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

За приписами п. 4.4 Комерційної пропозиції, Акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії Споживачем, отриманих від Оператора системи розподілу (передачі). У разі наявності зауважень до Акту купівлі - продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності.

Як вбачається з матеріалів справи, факт споживання електричної енергії відповідачем підтверджується наданими позивачем до позовної заяви Звітами щодо фактичного (звітного) споживання корисного відпуску електричної енергії споживачем за січень-лютий 2022 року, складеними оператором системи розподілу АТ "Харківобленерго".

На виконання умов Договору позивачем - ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" на підставі отриманих від АТ «Харківобленерго» даних були складені Акти купівлі-продажу електроенергії за січень та лютий 2022 року на загальну суму 19887,32 грн, а також рахунки на оплату за електричну енергію за вказаний період на загальну суму 19887,32 грн, які направлені відповідачу - Слобожанський ЗДО № 4 на адресу електронної пошти dnz4-ksm@i.ua, а саме:

- Акт № 018200 від 31.01.2022 за січень 2022 року, згідно з яким споживачу поставлено електричну енергію в обсязі 1838,00 кВт*год на загальну суму 10245,28 грн (з ПДВ); рахунок № 000043176991/19/О01/25670 від 11.02.2022 за січень 2022 року на загальну суму 10245,28 грн разом з ПДВ; вказані Акт та рахунок надіслані на електронну пошту відповідача 12.09.2022, що підтверджується відповідною роздруківкою з електронної пошти; отже, враховуючи умови п. 4.1 та 4.3 Комерційної пропозиції, строк оплати даного рахунку до 19.09.2022 включно;

- Акт № 022883 від 28.02.2022 за лютий 2022 року, згідно з яким споживачу поставлено електричну енергію в обсязі 1798,00 кВт*год на загальну суму 9642,04 грн (з ПДВ); рахунок № 000043176991/19/О02/30368 від 21.04.2022 за лютий 2022 року на загальну суму 19887,32 грн разом з ПДВ, з яких: 9642,04 грн - за лютий 2022 року та 10245,28 грн - заборгованість за січень 2022 року; вказані Акт та рахунок надіслані на електронну пошту відповідача 21.04.2022, що підтверджується відповідною роздруківкою з електронної пошти, отже, враховуючи умови п. 4.1 та 4.3 Комерційної пропозиції, строк оплати даного рахунку до 28.04.2022 включно;

Отримання відповідачем - Слобожанським ЗДО № 4 направлених йому на електронну пошту Актів купівлі-продажу електроенергії та рахунків на оплату за електричну енергію за січень-лютий 2022 року підтверджується листом відповідача від 12.02.2024 за вих. № 01-22/29, який містить адресу електронної пошти dnz4-ksm@i.ua, куди позивачем надсилались ці акти та рахунки, та в якому відповідач зазначає, що договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» у 2022 році вчасно не був підписаний так зареєстрований у ДКСУ у зв`язку з воєнним станом в Україні, тому виникла заборгованість по оплаті за наданими Актами купівлі-продажу електричної енергії та рахунками за січень-лютий 2022 року.

За таких обставин, вказаним листом відповідач підтвердив укладення з постачальником «останньої надії» - ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (позивачем) договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» та наявність у відповідача - Слобожанського ЗДО № 4 обов`язку сплатити за поставлену позивачем електричну енергію за січень-лютий 2022 року.

19.02.2024 позивач - ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" надіслав відповідачу - Слобожанський ЗДО № 4 Вимогу № 44/11-007102 від 19.02.2024 на його адресу електронної пошти dnz4-ksm@i.ua, що підтверджується відповідною роздруківкою з електронної пошти, в якій вимагав сплатити заборгованість за електричну енергію за січень-лютий 2022 року в сумі 19887,32 грн та нараховані за невчасне виконання грошового зобов`язання 15% річних та інфляційні втрати.

Втім, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач не сплатив заборгованість за спожиту електричну енергію за січень-лютий 2022 року на загальну суму 19887,32 грн, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.

За змістом ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України).

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також як наслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст. 174 ГК України).

Згідно з ч. 1-3 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 ГК України).

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що у разі недотримання сторонами письмової форми правочину (за умови, що законом не вимагається обов`язкове укладення договору в письмовій формі), для з`ясування факту його вчинення та змісту слід виходити з приписів ч. 2 ст. 205 ЦК України та ч. 1 ст. 181 ГК України. При цьому, поведінка сторін, що засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (схвалення правочину), може бути виражена в будь-якій формі, що однозначно свідчить про волю сторони на визнання правочину, зокрема, за допомогою здійснення конклюдентних дій, наприклад, прийняттям виконання, здійсненням розрахунків тощо.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За приписами ч. 1 ст. 265 ГК України, ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії», електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Як вже зазначалося вище, відповідач - Слобожанський ЗДО № 4 листом від 12.02.2024 за вих. № 01-22/29 підтвердив наявність у нього заборгованості перед позивачем - ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" по оплаті за наданими останнім Актам купівлі-продажу електричної енергії та рахункам за січень-лютий 2022 року.

Тим самим, відповідач підтвердив укладення з постачальником «останньої надії» - ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (позивачем) договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»

На підставі викладеного та враховуючи положення ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», проаналізувавши правовідносини, які склались між позивачем - ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" та відповідачем - Слобожанським ЗДО № 4, суд дійшов висновку, що між сторонами був укладений договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», який є публічним договором приєднання та відповідає вимогам чинного законодавства України, сторонами досягнуто всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому, з огляду на положення ст. 629 ЦК України, зазначений договір є обов`язковим для виконання обома сторонами.

Станом на момент ухвалення судом даного рішення в матеріалах справи відсутні, а відповідачем - Слобожанським ЗДО № 4, всупереч ст. 73, 74 ГПК України, не надано доказів, які б свідчили про сплату ним заборгованості за спожиту електричну енергію за січень-лютий 2022 року на загальну суму 19887,32 грн або які б спростовували наявність у нього вищезазначеної заборгованості, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 19887,32 грн основного боргу за поставлену електричну енергію 19887,32 грн є обґрунтованими та доведеними належними і допустимими доказами, тому задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Також у зв`язку порушенням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача 15% річних в розмірі 5389,87 грн (з яких: 2482,73 грн - нараховані за період 20.09.2022-01.05.2024 за несплату заборгованості по рахунку за січень 2022 року, строк оплати якого сплинув 19.09.2022, та 2907,14 грн - нараховані за період 29.04.2022-01.05.2024 за несплату заборгованості по рахунку за лютий 2022 року, строк оплати якого сплинув 28.04.2022) та інфляційні втрати в розмірі 3145,53 грн (з яких: 1079,85 грн - нараховані за період жовтень 2022 року - березень 2024 року за несплату заборгованості по рахунку за січень 2022 року, строк оплати якого сплинув 19.09.2022, та 2065,68 грн - нараховані за період жовтень 2022 року - березень 2024 року за несплату заборгованості по рахунку за лютий 2022 року, строк оплати якого сплинув 28.04.2022).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Початком відліку періоду прострочення зобов`язання (моментом прострочення) у відповідності до ст. 253 ЦК України, є день, наступний після визначеної (кінцевої) дати виконання цього зобов`язання.

Порядок нарахування процентів річних та інфляційних втрат регулюється ст. 625 ЦК України.

Частиною 1 ст. 625 ЦК визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з аналізу ст. 625 ЦК України вбачається, що право на звернення з позовними вимогами про стягнення коштів на підставі ч. 2 зазначеної статті виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання.

За змістом ч. 3 ст. 11, ч. 1 ст. 13 ЦК України, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 4 ЦК України передбачено, що цей Кодекс є основним актом цивільного законодавства України.

Відповідно до правового висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду, зокрема в постановах: від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18, від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц та від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не мають характеру штрафних санкцій і є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та річних.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та проценти річних відповідно до ст. 625 ЦК України входять до складу грошового зобов`язання та є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки носять компенсаційний характер та виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

За умовами п. 7.4 Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», Споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу Постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

З урахуванням зазначеного, оскільки відповідачем - Слобожанським ЗДО № 4 порушено строки оплати за спожиту електричну енергію, з огляду на умови п. 7.4 Комерційної пропозиції, а також на вимоги ст. 625 ЦК України, у позивача - - ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" виникло право вимагати сплати відповідачем 15% річних та інфляційних втрат за несплату заборгованості по рахункам за січень 2022 року та за лютий 2022 року, строк оплати яких сплинув 19.09.2022 (протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання Споживачем рахунку - 12.09.2022) та 28.04.2022 (протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання Споживачем рахунку - 21.04.2022) відповідно.

Зважаючи на викладене, перевіривши наведені позивачем у позовній заяві розрахунки 15% річних та інфляційних втрат шляхом здійснення власного розрахунку, суд дійшов висновку, що вказані розрахунки є вірними, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 15% річних в розмірі 5389,87 грн (з яких: 2482,73 грн - нараховані за період 20.09.2022-01.05.2024 за несплату заборгованості по рахунку за січень 2022 року та 2907,14 грн - нараховані за період 29.04.2022-01.05.2024 за несплату заборгованості по рахунку за лютий 2022 року) та інфляційних втрат в розмірі 3145,53 грн (з яких: 1079,85 грн - нараховані за період жовтень 2022 року - березень 2024 року за несплату заборгованості по рахунку за січень 2022 року та 2065,68 грн - нараховані за період жовтень 2022 року - березень 2024 року за несплату заборгованості по рахунку за лютий 2022 року) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3028,00 грн.

Позивачем у позовній заяві заявлено позовні вимоги майнового характеру на загальну суму 28422,72 грн, отже за подання до суду зазначеної позовної заяви справляється судовий збір у мінімальному розмірі, встановленому ст. 4 Закону України "Про судовий збір", а саме: у розмірі 3028,00 грн. Позивачем при поданні позовної заяви надано суду належні докази про сплату судового збору.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позовні вимоги судом задоволені в повному обсязі, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України на відповідача покладаються витрати щодо сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 73-74, 76-79, 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст. 236-242, 252 ГПК України, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути зі Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 4 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області (63460, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт Слобожанське, вул. Європейська, буд 4, код ЄДРПОУ 43176991) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код ЄДРПОУ 19480600, на рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк") 19887,32 грн основного боргу за поставлену електричну енергію.

3. Стягнути зі Слобожанського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 4 Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області (63460, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт Слобожанське, вул. Європейська, буд 4, код ЄДРПОУ 43176991) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код ЄДРПОУ 19480600, на рахунок IBAN НОМЕР_2 в ГУ ДКСУ у Київській області) 5389,87 грн - 15% річних, 3145,53 грн - інфляційних втрат, а також 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 4 Прикінцевих Положень ГПК України та п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.

У зв`язку з відпусткою судді повний текст рішення складено і підписано 05.08.2024.

Суддя Н.А. Новікова