Рішення

від 05.08.2024 по справі 922/2001/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2001/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Квітень", м.Харків (адреса: 61002, м.Харків, вул.Сумська,50) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІМОЛЛ", м.Харків (адреса: 62017, м.Харків, вул.Велика Панасівська, 95) про стягнення 143779,34 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

10.06.2024 року до Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Квітень" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІМОЛЛ" про стягнення заборгованості в розмірі 143779,34 грн, з яких: 109180,09 грн - сума основного боргу; 6826,02 грн - 3% річних; 27773,23 грн - інфляційні нарахування.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.06.2024 року позовну заяву залишено без руху, встановивши позивачу строк та спосіб усунення недоліків.

21.06.2024 року позивач надав до суду заяву (вх.№16238) про усунення недоліків разом з уточненою позовною заявою.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.06.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2001/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.

Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

24.06.2024 року судом направлено ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, яка була отримана останнім 02.07.2024 року, що підтверджується поштовим повідомленням наявним в матеріалах справи (а.с.122).

Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Квітень" (далі - Замовник/Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАКІМОЛЛ"- (далі - Постачальник/Відповідач), у спрощений спосіб - шляхом виставлення Відповідачем рахунку на оплату по замовленню № 41 від 04.02.2020 року та оплатою Позивачем цього рахунку, був укладений договір на постачання Відповідачем Позивачу плитки керамогранит ATEM світло-бежевого кольору під камінь розміром 300*300 S для підлоги в кількості 135 кв.м та плитки керамогранит ATEM світло-бежевого кольору під камінь розміром 300*600 S для підлоги в кількості 642,6 кв.м на загальну суму 349956,36 грн.

На підтвердження виконання умов договору позивач надав рахунок на оплату по замовленню № 41 від 04.02.2020 року, який підписаний та скріплений печаткою відповідача, та виписку з банку, на підтвердження проведення оплати за вищезазначеним рахунком (а.с.78, 80-81). Позивач зазначає, що плитка була необхідна для виконання ремонтних робіт на об`єкті, що належить Позивачу.

Позивач в позовній заяві зазначав, що за видатковими накладними № 306 від 12.06.2020 на суму 21283,92 грн, № 307 від 12.06.2020 на суму 14427,31 грн, № 310 від 19.06.2020 на суму 42567,84 грн, № 354 від 17.07.2020 на суму 19778,47 грн, №402 від 06.08.2020 на суму 1868,83 грн, № 523 від 23.12.2021 на суму 42567,84 грн, № 524 від 23.12.2021 на суму 42567,84 грн, № 525 від 23.12.2021 на суму 21283,92 грн, №526 від 24.12.2021 на суму 42567,84 грн, №3 від 05.01.2022 на суму 22072,82 грн, Відповідач поставив Позивачу плитку на загальну суму 270986,63 грн. На суму 78978,73 грн. плитка не була Відповідачем поставлена.

20.08.2020 року у зв`язку з необхідністю для ремонту підлоги Позивач замовив (замовлення № 409) Відповідачу плитку ARC CB ВМ 295*595 S (21677), за яку сплатив Відповідачу 25.08.2020 року суму 161356,32 грн - призначення платежу Передплата за плитку ARC 3г.pax.№409 від 21.08.2020р., у т.ч. ПДВ 20% 26892,72грн (а.с.79).

За твердженнями позивача, за видатковими накладними № 608 від 11.11.2020 на суму 31368,10 грн, № 616 від 11.11.2020 на суму 1187,89 грн, № 631 від 17.11.2020 на суму 31925,88 грн, № 635 від 18.11.2020 на суму 8525,23 грн, № 636 від 19.11.2020 на суму 4590,51 грн, № 643 від 24.11.2020 на суму 17027,14 грн, № 644 від 26.11.2020 на суму 5246,29 грн, № 686 від 16.12.2020 на суму 5853,08 грн, № 530 від 24.12.2021 на суму 15430,84 грн, Відповідач поставів Позивачу плитку на загальну суму 121154,96 грн. На суму 40201,36 грн. плитка не була Відповідачем поставлена.

Листом № 02 від 25.01.2022 року Позивач звернувся до Відповідача з проханням повернути зайве перераховані на його рахунок кошти в загальній сумі 119408,23грн.

08.02.2022 року Відповідач перерахував Позивачу частину боргу, в сумі 10228,14 грн двома платіжними інструкціями: 10 000,00 грн. - призначення платежу - Часткове повернення зайве перерахованих грошових коштів по pax. №409 від 21.08.2020р., згідно листа № 02 від 25.01.2022р. , у т.ч, ПДВ 20% = 1 666,67 грн, та 228,14 грн - призначення платежу Повернення зайве перерахованих грошових коштів по рах.794 від 10.12.2018р., згідно листа №02 від 25.01.2022р., у т.ч. ПДВ 20%= 38,02 грн

Таким чином, як стверджує позивач, станом на 01.03.2022 року відповідно до господарського обліку (оборотна - сальдова відомість по рахунку № 631 за лютий 2022) сума заборгованості Відповідача Позивачу становить 109180,09 грн, як різниця між грошовими коштами, перерахованими Позивачем Відповідачу згідно з вищезазначеними рахунками Відповідача, та кількістю товару, поставленого Відповідачем Позивачу.

За твердженнями позивача, останній неодноразово усно та письмово просив перерахувати на поточний рахунок Позивача суму заборгованості. Але, як зазначає позивач, на усні звернення Відповідач обіцяв суму боргу перерахувати в найближчі часи.

15.03.2024 року Позивач направив Відповідачу претензію №15/03-1 від 15.03.2024 року, в якій просив перерахувати на рахунок позивача в строк до 01.04.2024 року кошти в сумі 109180,09 грн.

Відповідач вказану претензію отримав 03.04.2024 (а.с.51).

Однак відповіді на претензію відповідач позивачеві не надіслав, заборгованість не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні нарахування, за період з квітня 2022 року по квітень 2024 року. 3% річних становить суму 6826,02 грн, інфляційні нарахування становлять суму 27773,23 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З вищенаведеного вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Квітень" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАКІМОЛЛ" у спрощений спосіб укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Договором виконав та перерахував на рахунок постачальника попередню оплату в загальному розмір 511321,68 грн, що підтверджується виписками з банку, проте відповідач товар поставив частково, на суму 392141,59 грн, що підтверджується видатковими накладними. Залишок суми за непоставлений товар становив 119180,09 грн (згідно з рахунками №41 від 04.02.2020 та №409 від 21.08.2020).

Також, у відповідача залишилася сума в розмірі 228,14 грн за непоставлений товар по рахунку №794 від 10.12.2018 (що не є предметом спору).

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Листом № 02 від 25.01.2022 року Позивач звернувся до Відповідача з проханням повернути зайве перераховані на його рахунок кошти в загальній сумі 119408,23 грн (а.с.49).

08.02.2022 року Відповідач перерахував Позивачу частину боргу, в сумі 10228,14 грн двома платіжними інструкціями: 10 000,00 грн. - призначення платежу - Часткове повернення зайве перерахованих грошових коштів по pax. №409 від 21.08.2020р., згідно листа № 02 від 25.01.2022р. , у т.ч, ПДВ 20% = 1 666,67 грн, та 228,14 грн - призначення платежу Повернення зайве перерахованих грошових коштів по рах.794 від 10.12.2018р., згідно листа №02 від 25.01.2022р., у т.ч. ПДВ 20%= 38,02 грн.

Таким чином, сума заборгованості Відповідача становить 109180,09 грн, як різниця між грошовими коштами, перерахованими Позивачем Відповідачу згідно з рахунками №41 від 04.02.2020 та №409 від 21.08.2020 та кількістю товару, поставленого Відповідачем Позивачу.

Відповідач залишок передоплати не повернув.

15.03.2024 року Позивач направив Відповідачу претензію №15/03-1 від 15.03.2024 року, в якій просив перерахувати на рахунок позивача в строк до 01.04.2024 року кошти в сумі 109180,09 грн.

Відповідач відповіді на претензію не надав, передоплату не повернув.

Отже строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором є таким, що настав.

На даний час доказів постачання товару чи повернення суми попередньої оплати відповідачем до суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо повернення 109180,09 грн попередньої оплати за непоставлений товар є правомірними та підлягають задоволенню.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних.

Крім суми боргу, позивачем заявлені до стягнення 3% річних та інфляційне збільшення.

Факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань щодо повернення попередньої оплати підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Зазначене дає позивачу правові підстави для нарахування 3% річних та інфляційних на прострочену заборгованість.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 3% річних та інфляційні на суму не повернутої попередньої оплати, за період з 01.04.2022 по 30.04.2024 року.

Щодо строку виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення передплати та відповідно початку прострочення грошового зобов`язання суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено, сторонами у спрощений спосіб було укладено договір поставки шляхом замовлення позивачем товару та виставлення рахунків відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Листом № 02 від 25.01.2022 року Позивач звернувся до Відповідача з проханням повернути зайве перераховані на його рахунок кошти в загальній сумі 119408,23 грн (а.с.49).

Матеріали справи не містять доказів направлення позивачем даного листа та доказів його отримання відповідачем.

Однак, 08.02.2022 року Відповідач перерахував Позивачу частину боргу двома платіжними інструкціями, в яких вказав призначення платежу - Часткове повернення зайве перерахованих грошових коштів по pax. №409 від 21.08.2020р., згідно листа №02 від 25.01.2022р., у т.ч, ПДВ 20% = 1 666,67 грн, та 228,14 грн - призначення платежу Повернення зайве перерахованих грошових коштів по рах.794 від 10.12.2018р., згідно листа №02 від 25.01.2022р., у т.ч. ПДВ 20%= 38,02 грн.

Зазначене вказує на отримання відповідачем до 08.02.2022 листа №02 від 25.01.2022, в якому позивач вимагає повернути залишок передплати.

Таким чином, з отримання даного листа-вимоги у відповідача виник обов`язок повернути передплату, відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України.

Отже позивачем вірно визначено початок прострочення відповідачем грошового зобов`язання щодо повернення передплати, та відповідно періоду нарахування 3% річних та інфляційних (з квітня 2022).

Таким чином, перевіривши періоди нарахування та відповідні розрахунки 3% річних та інфляційних, суд дійшов висновку про їх арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 6826,02 грн 3% річних та 27773,23 грн інфляційних втрат є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, отже, підлягають повному задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст.129 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 79, 80, 86, 129, 238, 240, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІМОЛЛ" (адреса: 62017, м.Харків, вул.Велика Панасівська, 95; код ЄДРПОУ 40769301) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Квітень" (адреса: 61002, м.Харків, вул.Сумська,50; код ЄДРПОУ 31854899) суму боргу в розмірі 109180,09 грн, 3% річних в сумі 6826,02 грн, інфляційні нарахування в сумі 27773,23 грн, а також 3028,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "05" серпня 2024 р.

СуддяК.В. Аріт