Постанова

від 30.07.2024 по справі 914/1070/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/1070/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю.А.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Львівської області

у складі судді Сухович Ю.О.

від 13.12.2023 та

на постанову Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Плотніцький Б.Д., Кравчук Н.М., Скрипчук О.С.

від 06.03.2024

та на додаткове рішення Господарського суду Львівської області

у складі судді Сухович Ю.О.

від 09.01.2024 та

на постанову Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Плотніцький Б.Д., Кравчук Н.М., Скрипчук О.С.

від 06.03.2024

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда"

про визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда", оформленого протоколом загальних зборів № 6 від 15.12.2020.

Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду № 32.2-01/1411 від 15.07.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 914/1070/22 у зв`язку із запланованою відпусткою судді Бакуліної С.В.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024, протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 15.07.2024 для розгляду справи № 914/1070/22 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Кондратова І.Д., Кролевець О.А.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда" про визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда", оформленого протоколом загальних зборів № 6 від 15.12.2020.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- відповідач у встановленому порядку не повідомив позивача про проведення 15.12.2020 загальних зборів співвласників об`єднання, що позбавило позивача можливості взяти участь у таких зборах, і про прийняте рішення загальних зборів позивачу не було відомо;

- спірне рішення про затвердження розміру внесків на обслуговування будинків і прибудинкової території підтримали (проголосувати "за") співвласники, які володіють площею 5 544,1 кв. м, що становить - 51,9% та є менше як дві третини від загальної кількості усіх співвласників житлових і нежитлових приміщень даних будинків, що суперечить вимогам положення абзацу 3 пункту 8 розділу ІІІ статуту об`єднання (в редакції від 10.05.2017) та частини 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

10 травня 2017 року установчими зборами співвласників багатоквартирних будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , затверджено статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда".

Згідно з протоколом загальних зборів № 1 співвласників житлових та нежитлових приміщень Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда" від 05.09.2017, житлові будинки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 взято в управління (на баланс) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда". У протоколі зазначено, що площа приватних приміщень у будинку № 16 складає 4 978 кв. м, а будинку № 18 - 5 377 кв. м. Загальна площа будинків - 10 355 кв. м.

Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна від 01.06.2016 № 60370127 та № 60373874, ОСОБА_1 на праві приватної власності належать нежитлові приміщення, розташовані в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 496 кв. м, а саме приміщення магазину з XXXVI по ХL, площею 248,8 кв. м, та приміщення магазину з ХLІ по ХLVІ, площею 247,2 кв. м.

ОСОБА_1 є співвласницею багатоквартирного будинку, управління яким здійснює Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда", і частка її у загальній площі будинків становить (відповідно й при голосуванні) 4,79%.

Комісією Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда" 25.11.2020 складено акт про розміщення оголошень (повідомлень) про скликання загальних зборів співвласників об`єднання 15.12.2020, з якого вбачається, що членами комісії на дошках оголошень у під`їздах будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , а також на вхідних дверях офісних приміщень будинку № 16 і на вхідних дверях комерційних (нежитлових) приміщень будинку № 18 було розміщено: 1) оголошення про проведення загальних зборів; 2) фінансовий звіт за 11 місяців 2020 року; 3) проект штатного розпису на 2021 рік; 4) проект кошторису на 2021 рік; 5) список додаткових робіт і затрат на їх виконання; 6) розрахунок суми внесків.

15 грудня 2020 року відбулись загальні збори співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда", які оформлені протоколом № 6.

Згідно з протоколом загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда" № 6 від 15.12.2020, площа житлових та нежитлових приміщень будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , що перебувають у приватній власності, складає 10 689,8 кв. м, на вказаних загальних зборах зареєстровані 103 власники приміщень, які володіють 5 888,2 кв. м, що становить 55,1% від загальної площі приміщень.

За результатами загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда", проведених 15.12.2020, прийнято рішення (пункт 4 порядку денного), зокрема, про затвердження розмірів внесків на обслуговування будинків і прибудинкової території, а саме, вирішено затвердити розмір внесків на обслуговування будинків і прибудинкової території в розмірі: 1 поверх - 4,80 грн/кв. м; 2-9 поверхи - 5,00 грн/кв. м; нежитлові приміщення - 5,00 грн/кв. м; комерційні приміщення - 5,50 грн/кв. м.

Відповідно до протоколу загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда" № 6 від 15.12.2020, по зазначеному питанні голосували «за» - 97 мешканців, які володіють площею 5 544,1 кв. м, що становить 51,9%, «проти» - 6 мешканців, які володіють площею 344,1 кв. м, що становить 3,2%, «утримались» - 0 мешканців. Результати голосування відображені у додатку № 7 до протоколу загальних зборів № 6 «Затвердження розміру внесків на обслуговування будинків і прибудинкової території».

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда" не надсилало ОСОБА_1 поштою запрошення на загальні збори, які мали відбутися 15.12.2020, та не вручило таке запрошення під розписку, що не заперечується сторонами.

Установчими зборами співвласників багатоквартирних будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , затверджено статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда" в редакції від 09.09.2017.

Відповідно до пункту 1 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда" від 09.09.2017, об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Пунктами 5 та 6 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда" від 09.09.2017, передбачено, що правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів. У загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник, який в такому разі має право голосувати від імені такого співвласника. Загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

Пунктом 8 розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда" від 09.09.2017 передбачено, що рішення про визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більшість голосів.

Відповідно до пункту 11 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда" від 09.09.2017, рішення загальних зборів оприлюднюється, шляхом розміщення його тексту у місцях загального користування будинку, а за рішенням загальних зборів надаються співвласникам під розписку або направляються поштою (рекомендованим листом) ініціатором загальних зборів (правлінням або ініціативною групою).

ОСОБА_1 оскаржувала в судовому порядку (справа № 914/343/22) положення (абзац 3 пункту 8 розділу ІІІ) статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда" від 09.09.2017.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.03.2023 у справі № 914/343/22, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 та постановою Верховного Суду від 07.11.2023, у задоволенні позову відмовлено.

Господарськими судами при розгляді справи № 914/343/22 встановлено, що абзац 3 пункту 8 розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда" від 09.09.2017 не суперечить приписам законодавства. Вказана обставина не підлягає доведенню відповідно до положень частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до довіреності від 30.12.2018, посвідченої приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Карпою Т.В., ОСОБА_1 уповноважила свого сина, ОСОБА_2 , розпоряджатись належними їй на праві приватної власності нежитловими приміщеннями, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_2 та представляти її інтереси, зокрема, у відповідному об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку. Довіреність видана строком на три роки.

3. Короткий зміст рішень суду першої інстанції та постанов суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.12.2023 у справі № 914/1070/22, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.03.2024, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанцій мотивовано, зокрема, тим, що позивачем не доведено, що спірне рішення загальних зборів об`єднання суперечить законодавству та/або порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, як співвласника багатоквартирного будинку.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 09.01.2024 у справі № 914/1070/22, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.03.2024, заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено повністю. Присуджено до стягнення з позивача на користь відповідача 4 300,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанцій мотивовано тим, що відповідачем доведено розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, розумність та співмірність суми заявленої до стягнення, а зважаючи на відсутність заперечень позивача, та враховуючи принципи співмірності і розумності судових витрат, заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу підлягає відшкодуванню за рахунок позивача в повному обсязі.

4. Короткий зміст вимог касаційних скарг. Узагальнені доводи касаційних скарг. Доводи інших учасників справи

У касаційних скаргах скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у даній справі та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, та скасувати додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 09.01.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- судами попередніх інстанцій застосовано частини 10, 11 статті 6, частини 15, 16 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20, від 21.10.2021 у справі № 910/15071/20, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21 у подібних правовідносинах;

- судами попередніх інстанцій застосовано частину 4 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21.10.2021 у справі № 910/15071/20, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 26.10.2022 у справі № 916/1010/21, від 07.11.2023 у справі № 914/343/22 у подібних правовідносинах;

- судами попередніх інстанцій застосовано статтю 244 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 31.05.2021 у справі № 911/132/14.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у даній справі залишити без змін.

5. Позиція Верховного Суду

Імперативними приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Здійснюючи касаційне провадження у даній справі, Суд зазначає таке.

Положеннями статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (частина 4 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Отже, Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначає об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Як зазначалось вище, спір у даній справі пов`язаний з визнанням недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда", оформленого протоколом загальних зборів № 6 від 15.12.2020 про затвердження розміру внесків на обслуговування будинків і прибудинкової території.

Суд зазначає, що частинами 1, 2 статті 14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позовом у процесуальному розумінні є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає предмет і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підстави позову становлять ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, вказуючи при цьому на докази, що стверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

В свою чергу, на суд покладений обов`язок перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Отже, предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно із статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У частині 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, зазначені норми закону визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Тобто правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів.

Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються виключно установчими зборами співвласників (див. постанову Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 920/1261/21).

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати чи буде воно відновлене у заявлений спосіб. Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. При цьому Верховний Суд зазначив про те, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суд має враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються виключно установчими зборами співвласників (див. постанову Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № № 916/3574/21).

Заявляючи позов про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку позивач має довести (підтвердити) в установленому законом порядку протиправність рішення та, яким чином оспорюване ним рішення порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Отже, суд має з`ясувати чи було порушено право позивача, і у чому саме полягає таке порушення та яким чином може бути відновлено у цьому спорі, і у залежності від встановлених обставин справи вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для його захисту (див. постанову Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 916/2929/22).

Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (див. постанову Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 917/1531/21).

Верховний Суд у постанові від 15.11.2023 у справі № 917/1891/21 за позовами співвласника багатоквартирного будинку до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку щодо оскарження рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. При цьому Верховний Суд констатував, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються загальними зборами співвласників.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, підставою позову про визнання недійсним спірного рішення позивач обґрунтував тим, що: 1) відповідач у встановленому порядку не повідомив позивача про проведення 15.12.2020 загальних зборів співвласників об`єднання, що позбавило позивача можливості взяти участь у таких зборах, і про прийняте рішення загальних зборів позивачу не було відомо; 2) спірне рішення про затвердження розміру внесків на обслуговування будинків і прибудинкової території підтримали (проголосувати "за") співвласники, які володіють площею 5 544,1 кв. м, що становить - 51,9% та є менше як дві третини від загальної кількості усіх співвласників житлових і нежитлових приміщень даних будинків, що суперечить вимогам положення абзацу 3 пункту 8 розділу ІІІ статуту об`єднання (в редакції від 10.05.2017) та частини 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Згідно з частиною 3 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Аналогічні положення викладено у пункті 5 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда" від 09.09.2017.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда" не надсилало ОСОБА_1 поштою запрошення на загальні збори, які мали відбутися 15.12.2020, та не вручило таке запрошення під розписку, що не заперечується сторонами.

Судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що: комісією Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда" 25.11.2020 складено акт про розміщення оголошень (повідомлень) про скликання загальних зборів співвласників об`єднання 15.12.2020, з якого вбачається, що членами комісії на дошках оголошень у під`їздах будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , а також на вхідних дверях офісних приміщень будинку № 16 і на вхідних дверях комерційних (нежитлових) приміщень будинку № 18 було розміщено: 1) оголошення про проведення загальних зборів; 2) фінансовий звіт за 11 місяців 2020 року; 3) проект штатного розпису на 2021 рік; 4) проект кошторису на 2021 рік; 5) список додаткових робіт і затрат на їх виконання; 6) розрахунок суми внесків; відповідно до довіреності від 30.12.2018, виданої строком на три роки, посвідченої приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Карпою Т.В., ОСОБА_1 уповноважила свого сина, ОСОБА_2 , розпоряджатись належними їй на праві приватної власності нежитловими приміщеннями, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_2 та представляти її інтереси, зокрема, у відповідному об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку; ОСОБА_2 включений в групу "сусіди" у месенджері «Вайбер» і йому автоматично надходять повідомлення про всі події, які відбуваються в об`єднанні та всі пропозиції співвласників будинків, які останні подають при обговоренні того чи іншого питання.

Як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21 (на неврахування якої скаржник посилається у касаційній скарзі), порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів відповідача не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Так як, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів. Розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.

Приписами частини 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Пунктом 8 розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда" від 09.09.2017 передбачено, що рішення про визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більшість голосів.

Господарськими судами при розгляді справи № 914/343/22 встановлено, що абзац 3 пункту 8 розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда" від 09.09.2017 не суперечить приписам законодавства. Вказана обставина не підлягає доведенню відповідно до положень частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно з протоколом загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда" № 6 від 15.12.2020, площа житлових та нежитлових приміщень будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , що перебувають у приватній власності, складає 10 689,8 кв. м, на вказаних загальних зборах зареєстровані 103 власники приміщень, які володіють 5 888,2 кв. м, що становить 55,1% від загальної площі приміщень.

Відповідно до протоколу загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда" № 6 від 15.12.2020, по питанню про затвердження розмірів внесків на обслуговування будинків і прибудинкової території, голосували «за» - 97 мешканців, які володіють площею 5 544,1 кв. м, що становить 51,9%, «проти» - 6 мешканців, які володіють площею 344,1 кв. м, що становить 3,2%, «утримались» - 0 мешканців. Результати голосування відображені у додатку № 7 до протоколу загальних зборів № 6 «Затвердження розміру внесків на обслуговування будинків і прибудинкової території».

Отже, з урахуванням загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків - 10 689,8 кв. м, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що по спірному питанню "за" проголосувало співвласники квартир та нежитлових приміщень, загальний обсяг площ яких становив 5 544,1 кв. м, що в свою чергу становить 51,9%.Тобто, за спірні рішення проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Суди попередніх інстанцій, розглянувши вимоги позивачки в межах доводів позовної заяви і встановивши наведені вище обставини, зокрема, і не доведення позивачкою порушення її права спірним рішенням, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки не доведення наявності порушеного права та відповідність спірного рішення положенням закону є достатніми підставами для відмови в позові.

Щодо аргументів касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21.10.2021 у справі № 910/15071/20, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 26.10.2022 у справі № 916/1010/21, від 07.11.2023 у справі № 914/343/22, Суд зазначає наступне.

Так, у зазначених постановах Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 910/15071/20, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 26.10.2022 у справі № 916/1010/21, від 07.11.2023 у справі № 914/343/22 зроблено висновок про імперативний порядок і спосіб повідомлення власників про проведення установчих зборів, встановлений частиною 4 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Однак у вказаних постановах відсутній висновок, що встановлення обставин порушення порядку повідомлення є безумовною підставою для скасування рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Щодо аргументів касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20, від 21.10.2021 у справі № 910/15071/20, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, Суд зазначає наступне.

Скаржниця у касаційній скарзі зазначає, що Верховний Суд у справах № 916/3074/20, № 910/15071/20, № 924/1146/21 зробив висновок про те, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для прийняття такого рішення.

При цьому, скаржниця у касаційній скарзі зазначила, що визначити наявність кворуму для прийняття відповідних рішень по питаннях порядку денного та правильність і достовірність внесення результатів голосування до протоколу загальних зборів об`єднання № 6 від 15.12.2020 за відсутності листків письмового опитування є об`єктивно неможливим.

Надаючи оцінку зазначеним аргументам Суд вважає за необхідне зазначити, що позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (частина 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України).

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви (частина 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України).

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Визначення (зміна) предмета, підстав позову у спорі - це право, яке належить позивачу. Натомість установлення обґрунтованості позову - це обов`язок суду, який здійснюється під час розгляду справи.

Як зазначалось вище та вбачається з матеріалів справи, зокрема з позовної заяви, позивачка обґрунтовувала свої вимоги тим, що спірне рішення про затвердження розміру внесків на обслуговування будинків і прибудинкової території підтримали (проголосувати "за") співвласники, які володіють площею 5 544,1 кв. м, що становить - 51,9% та є менше як дві третини від загальної кількості усіх співвласників житлових і нежитлових приміщень даних будинків, що суперечить вимогам положення абзацу 3 пункту 8 розділу ІІІ статуту об`єднання (в редакції від 10.05.2017) та частини 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Тобто, позивачка у позові сама визнавала обставини прийняття спірного рішення більшістю співвласників житлових і нежитлових приміщень будинків (51,9%) (частина 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України), та не обґрунтовувала свої позовні вимоги неможливістю визначити кількість голосів співвласників об`єднання за відсутності листків письмового опитування.

При цьому, позивачка, відповідно до положень частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, не подавала письмової заяви про зміну підстав позову.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Суд зазначає, що зміна підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (частина 3 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, з огляду на викладене, посилання скаржниці на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20, від 21.10.2021 у справі № 910/15071/20, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, є безпідставними.

У зв`язку з викладеним, Суд дійшов висновку про непідтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо оскарження скаржницею додаткового рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, Суд зазначає таке.

В якості підстави для скасування додаткового рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції скаржниця посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.05.2021 у справі № 911/132/14 щодо застосування статті 244 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати. Таким чином, скасування первісного судового рішення за результатом розгляду апеляційної скарги є самостійною підставою для скасування додаткового судового рішення до нього.

Враховуючи те, що у даному випадку підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України є непідтвердженими, та, відповідно, відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, прийняті по суті спору, за наведеними скаржницею доводами, у Суду відсутні підстави і для скасування додаткового рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, з підстав, зазначених скаржницею.

6. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на викладені в цій постанові висновки, касаційні скарги у даній справі задоволенню не підлягають, а оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.

7. Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційні скарги без задоволення, судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору за подання касаційних скарг, покладаються на скаржницю.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.03.2024, додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 09.01.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі № 914/1070/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді І.Д. Кондратова

О.А. Кролевець