Ухвала

від 31.07.2024 по справі 910/8891/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

УХВАЛА

31 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/8891/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 (колегія суддів: Руденко М. А. - головуючий, Кропивна Л. В., Пономаренко Є. Ю.) та рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 (суддя Мудрий С. М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення коштів

за участю:

позивача: Шипенко М. С. (адвокат)

відповідача: Харченко М. В. (самопредставництво)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Приватне акціонерне товариство (далі - ПрАТ) "Харківська ТЕЦ-5" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго") про стягнення 20 673 966,42 грн, з яких: 11 560 266,34 грн боргу, 1 263 553,15 грн пені за період прострочення виконання грошового зобов`язання з 13.06.2020 по 25.04.2022, 1 138 973,29 грн 3 % річних та 6 711 173,64 грн інфляційних втрат за загальний період прострочення з 13.06.2020 по 05.06.2023.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати за договором про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активності потужності.

1.3 Під час розгляду судом першої інстанції справи ПрАТ "НЕК "Укренерго" сплатило заборгованість у сумі 11 560 266,34 грн та подало клопотання про відстрочення виконання рішення на рік.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 закрито провадження у справі в частині основного боргу в розмірі 11 560 266,34 грн, в іншій частині позов задоволено частково та стягнуто 841 309,97 грн пені, 1 138 973,29 грн 3 % річних, 6 711 173,64 грн індекс інфляції та 303 783,27 грн судового збору, відстрочивши виконання рішення суду на 6 місяців.

2.2 Суд першої інстанції закрив провадження в частині основного боргу на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України. Мотивуючи своє рішення щодо часткового задоволення позову, вказав, що акти за спірні періоди підписані представником відповідача без зазначення дати, коли саме він їх підписував, а тому датою їх підписання є дата, яка вказана в актах.

2.3 Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 рішення суду змінено в частині задоволення позову щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат та стягнуто в цій частині 932 678,37 грн 3 % річних, 4 258 541,17 грн інфляційних втрат, виклавши резолютивну частину рішення в редакції постанови.

2.4 Суд апеляційної інстанції погодився із висновками про наявність підстав для стягнення пені, річних, нарахованих відповідно до актів приймання-передачі допоміжних послуг з 31.05.2020 по 31.01.2022 з урахуванням тієї обставини, що відповідачем ці акти не підписані.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі ПрАТ "НЕК "Укренерго" просить скасувати зазначені судові рішення в частині задоволених позовних вимог про стягнення 841 309,97 грн пені, 190 510,39 грн 3 % річних, нарахованих відповідно до актів приймання-передачі допоміжних послуг з 31.05.2020 по 31.01.2022, 173 403,99 грн судового збору, та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову (з урахуванням частини 1 статті 298 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права за виключними випадками, які передбачені пунктами 1, 4 (з посиланням на пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України) частини 2 статті 287 ГПК України.

3.3 У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" просить закрити касаційне провадження на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України, адже вважає, що правовідносини у справі № 911/1359/22, на яку посилається скаржник, не є подібними, а інші обґрунтування касаційної скарги фактично є незгодою з висновками судів відповідно до встановлених конкретних обставин справи, що формують зміст спірних правовідносин. Оскаржувані судові рішення вважає законними, тому у випадку, якщо відсутні правові підстави для закриття касаційного провадження, просить залишити їх без змін.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" (постачальник допоміжних послуг; далі - ПДП) та ПрАТ "НЕК "Укренерго" (оператор системи передач; далі - ОСП) уклали договір про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності від 15.05.2020 № 0695-07013 (далі - договір) в редакції додатку № 3 до Правил ринку (типовий договір).

4.2 Відповідно до пункту 1.1 договору він є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.

4.3 Додаток 1 до договору містить заяву-приєднання, підписану позивачем (далі - заява-приєднання).

4.4 Згідно з пунктом 1.2 договору ПДП зобов`язується надавати допоміжні послуги з регулювання частоти та активної потужності (далі - ДП) у частині забезпечення одного або більше резервів: резервів підтримки частоти (первинне регулювання), резервів відновлення частоти (вторинне регулювання) і резервів заміщення (третинне регулювання), відповідно до умов цього договору, а ОСП зобов`язується здійснювати оплату за надані ДП відповідно до умов цього договору та Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП, від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку).

4.5 Загальна вартість цього договору складається із суми всіх платежів, здійснених ОСП на користь ПДП протягом дії цього договору за надані на умовах цього договору ДП. Обчислення платежів та розрахунок цін здійснюється відповідно до Правил ринку (пункт 2.1 договору).

4.6 За умовами пунктів 3.1, 3.2 договору обсяги фактично наданих ДП упродовж кожного розрахункового періоду розраховуються за результатами моніторингу надання ДП, який проводиться відповідно до Правил ринку. Для визначення фактичного обсягу ДП ОСП керується даними інформаційного обміну, що здійснюється між ПДП та ОСП, відповідно до Правил ринку.

4.7 Положеннями 6.1-6.4 договору передбачено, що виставлення рахунків та здійснення платежів у рамках розрахункових сум здійснюються відповідно до процедур та графіків, зазначених у цьому договорі та Правил ринку. ПДП складає та направляє ОСП два примірники підписаного зі своєї сторони акта приймання-передачі наданих допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності (далі - акт) до 08 числа місяця, наступного за тим, у якому такі послуги надавались. ОСП розглядає та у разі відсутності зауважень підписує акт протягом трьох робочих днів з дати його отримання від ПДП або направляє мотивовану відмову від його підписання із зазначенням недоліків, що повинні бути усунені. ОСП здійснює остаточний розрахунок з ПДП протягом 10 робочих днів після підписання сторонами акта або з дати направлення акта ПДП на адресу ОСП (у випадку непідписання або ненаправлення акта, або мотивованих зауважень до нього у п`ятиденний строк) за умови реєстрації ПДП податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ПДП грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих ДП.

4.8 Зі змісту пунктів 9.1, 9.2 договору випливає, якщо внаслідок дії форс-мажорних обставин (техногенного, природного, соціально-політичного, військового характеру, обставин юридичного форс-мажору (дія/рішення органів державної влади, органів, установ, що містить заборону або обмеження з питань, які мають безпосереднє відношення до виконання цього договору)) унеможливлює виконання будь-якою стороною зобов`язань за цим договором, така сторона повинна повідомити у письмовій формі про це іншу сторону протягом п`яти днів з моменту їх виникнення. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за цим договором зобов`язань позбавляє таку сторону права посилатися на будь-яку вказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

4.9 Відповідно до пунктів 12.1, 12.2 договору він набирає чинності з моменту акцептування ОСП заяви-приєднання ПДП, про що ОСП повідомляє ПДП, і є чинним до 31 грудня поточного року включно, у якому була подана заява-приєднання. Якщо жодна із сторін не звернулася до іншої сторони не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах.

4.10 Згідно з пунктами 13.1, 13.2 договору він може бути змінений ОСП в односторонньому порядку у разі внесення змін регулятором до типового договору про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності. У такому випадку зміни до цього договору вносяться ОСП протягом 10 днів з дня набрання ними чинності.

4.11 Протягом існування договірних відносин між сторонами (у період з травня 2020 року по грудень 2022 року), відбувалися зміни їх договірного регулювання, а саме затверджувалися умови договору у новій редакції (згідно наказів). Водночас принципові положення договору із прийняттям наказів ПрАТ "НЕК "Укренерго" від 25.02.2021 № 108, від 18.01.2022 № 32, від 08.12.2022 № 613 змін фактично не зазнали.

4.12 Позивач у період з травня 2020 року по грудень 2022 року виконав взяті на себе зобов`язання та надав відповідачу ДП відповідно до умов договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними між сторонами актами без зауважень.

4.13 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.14 Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

4.15 Отже, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 вказаного Кодексу підставами касаційного оскарження судових рішень є виключно неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

4.16 Приймаючи рішення в частині, що стосується спірних нарахувань відповідно до актів приймання-передачі допоміжних послуг за період із 31.05.2020 по 31.01.2022, суди обох інстанцій виходили із того, що акти за цей період (а.с. 21-51 том 1) підписані сторонами без використання кваліфікаційного електронного підпису (далі - КЕП), наведені акти підписані відповідачем без зазначення дати (та будь-яких заперечень), коли саме він їх підписував, а тому датою їх підписання слід вважати дату, яка вказана в цих актах.

4.17 При цьому слід зазначити, що у цій частині своїх висновків суди послалися на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21.

4.18 Так, у справі № 911/1359/22 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновків, що підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону "Про ринок електричної енергії". Тому відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені, починаючи з 24.02.2022.

4.19 З огляду на що колегія суддів зазначає, що скаржник у цій частині посилається на нерелевантну практику Верховного Суду, що не може вважатися неврахування судами висновку Верховного Суду, як підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справи, які мають юридичне значення.

4.20 Також скаржник, не погоджуючись в частині стягнення 3 % річних та пені, вважає, що суди не оцінили докази за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку у їх сукупності, що не відповідає частині 2 статті 86 ГПК України. При цьому не врахували висновки Верховного Суду щодо необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування.

4.21 Однак колегія суддів зазначає, що, зважаючи на загальний характер висновків щодо принципів змагальності судового процесу та за їх результатом оцінки доказів, викладених у постановах, на які посилається скаржник, колегія суддів не вбачає невідповідності висновків судів попередніх інстанцій висновкам суду касаційної інстанції в частині дослідження та надання оцінки доказам, дотримання судом стандартів доказування. Більше того, питання визначення дати підписання актів приймання-передачі наданих послуг у наведених скаржником справах не досліджувалося. Зазначене свідчить про відсутність критеріїв, за допомогою яких можна було б дійти висновку про подібність правовідносин.

4.22 Вказуючи на неврахування висновків Верховного Суду аргументи скаржника зводяться до цитування постанов, а також до незгоди з встановленими обставинами (на підставі оцінених доказів), необхідності встановлення інших обставин, ніж встановлені судами, та стосуються переоцінки наданих доказів, що виходить за межі, визначених статтею 300 ГПК України повноважень суду касаційної інстанції. Зазначеними доводами скаржник прагне домогтися встановлення судом касаційної інстанції обставини щодо іншої дати підписання актів, що суперечить положенням статті 300 ГПК України, згідно яких суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним.

4.23 Крім того, колегія суддів зазначає про те, що у Верховному Суді наявна стала та послідовна практика у випадку, коли акти підписані представником відповідача без зазначення дати, коли саме він їх підписував, то у такому разі датою їх підписання є дата, яка вказана позивачем у акті (див. постанови Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21 (пункт 85), від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21 (пункт 5.36)).

4.24 Колегія суддів зазначає, що судові рішення оскаржено в частині задоволених позовних вимог про стягнення 841 309,97 грн пені, 190 510,39 грн 3 % річних, нарахованих відповідно до актів приймання-передачі допоміжних послуг з 31.05.2020 року по 31.01.2022 року, а тому такі рішення можуть переглядатися у касаційному порядку виключно у цих межах, оскільки згідно частини 1 статті 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її лише протягом строку на касаційне оскарження, про що також було зазначено скаржнику в ухвалі Верховного Суду у цій справі від 03.06.2024.

4.25 Крім того, у касаційній скарзі викладені доводи скаржника, які зводяться до незгоди із розподілом судових витрат у вигляді судового збору за результатами закриття провадження у справі в частині позовних вимог. На думку скаржника, саме суд апеляційної інстанції здійснив такий розподіл та не врахував практику Верховного Суду щодо зазначеного питання.

4.26 Проте колегія суддів зазначає, що судові витрати у вигляді судового збору за результатами закриття провадження у справі на відповідача поклав суд першої інстанції і з цих підстав останній не оскаржував рішення суду в апеляційному порядку, обмежившись оскарженням пені, 3 % річних та інфляційних втрат. Натомість суд апеляційної інстанції з урахування положень частини 11 статті 129 ГПК України здійснив новий розрахунок судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам. За таких обставин, у суду касаційної інстанції відсутній правовий механізм для скасування рішення суду в цій частині, яку суд апеляційної інстанції не переглядав у зв?язку з межами апеляційного оскарження.

4.27 Отже, якщо підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 вказаного Кодексу визнані не обґрунтованими, то у скаржника не виникає правових підстав очікувати скасування судового рішення з підстав порушення судом норм процесуального права, за таких обставин перегляд судового рішення у касаційному порядку є неможливим. При цьому доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не охоплюються питанням про недослідження зібраних у справі доказів, а зводяться до їх переоцінки.

4.28 За вказаних обставин касаційне провадження за касаційною скаргою скаржника підлягає закриттю відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України.

4.29 У зв`язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають.

Керуючись статтями 234, 235, 240, 296 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі № 910/8891/23 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

Є. В. Краснов