Постанова

від 30.07.2024 по справі 922/2992/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/2992/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю. А.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - Пацурковська О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяви Приватного підприємства "Екстрім" та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Холодногірська 18"

про розподіл судових витрат

у справі № 922/2992/23 Господарського суду Харківської області

за позовом Приватного підприємства "Екстрім"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Холодногірська 18"

про визнання недійсним рішень та скасування державної реєстрації.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Екстрім" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Холодногірська 18" про:

- визнання недійсним рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Холодногірська 18", яке оформлене у вигляді протоколу установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням місто Харків, вулиця Холодногірська, 18, від 15.10.2022, яким, зокрема, було створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: місто Харків, вулиця Холодногірська, 18, затверджено статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: місто Харків, вулиця Холодногірська, 18;

- скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Холодногірський 18" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 44819696) шляхом скасування запису від 08.11.2022 за номером: 1004801020000092146 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.10.2023 у справі № 922/2992/23 позов задоволено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 рішення Господарського суду Харківської області від 09.10.2023 у справі № 922/2992/23 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 частково задоволено заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Холодногірська 18" про розподіл судових витрат у справі № 922/2992/23. Стягнуто з Приватного підприємства "Екстрім" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Холодногірська 18" судові витрати на професійну правничу допомогу, які понесені в суді першої інстанції в розмірі 16 000,00 грн та в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000,00 грн. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Не погодившись з постановами суду апеляційної інстанції, Приватне підприємство "Екстрім" звернулося до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просило скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у даній справі та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, та скасувати додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 у даній справі в частині стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, які понесені відповідачем у суді першої інстанції, і ухвалити нове рішення, яким заяву відповідача щодо розподілу судових витрат в частині стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, які понесені відповідачем в суді першої інстанції в розмірі 32 000,00 грн залишити без розгляду.

Постановою від 16.07.2024 у справі № 922/2992/23 Верховний Суд задовольнив частково касаційну скаргу Приватного підприємства "Екстрім" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі № 922/2992/23. Скасував постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі № 922/2992/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Холодногірський 18". Провадження у справі № 922/2992/23 в цій частині закрив. В іншій частині постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі № 922/2992/23 залишив без змін. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Екстрім" на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 у справі № 922/2992/23 залишив без задоволення. Додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 у справі № 922/2992/23 залишив без змін.

У касаційній скарзі на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі № 922/2992/23 Приватне підприємство "Екстрім" заявляло про відшкодування судових витрат в суді касаційної інстанції, зазначаючи попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. При цьому, відповідні докази на їх підтвердження Приватним підприємством "Екстрім" не були додані до касаційної скарги, а зазначено, що відповідні докази будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення касаційного господарського суду.

У відзиві на касаційну скаргу Приватного підприємства "Екстрім", Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Холодногірський 18" заявляло про відшкодування судових витрат в суді касаційної інстанції, зазначаючи попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. При цьому, відповідні докази на їх підтвердження Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Холодногірський 18" не були додані до відзиву на касаційну скаргу, а зазначено, що відповідні докази будуть надані протягом законодавчо встановленого 5 денного строку.

При прийнятті постанови Верховним Судом розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не здійснювався.

22 липня 2024 року на адресу Суду надійшла заява про розподіл судових витрат та подання доказів про розмір судових витрат на професійну (правничу) допомогу, в якій Приватне підприємство "Екстрім" просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Холодногірський 18" на користь Приватного підприємства "Екстрім" судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн пропорційно розміру задоволених вимог касаційної скарги.

22 липня 2024 року на адресу Суду також надійшла заява про здійснення розподілу судових витрат та подання доказів про розмір судових витрат, понесених в суді касаційної інстанції, в якій Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Холодногірський 18" просить стягнути з Приватного підприємства "Екстрім" на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн, які відповідач поніс в суді касаційної інстанції; у разі подання Приватним підприємством "Екстрім" заяви про здійснення розподілу судових витрат та стягнення їх з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Холодногірський 18" - відмовити у задоволенні заяви, оскільки у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Екстрім" фактично було відмовлено.

Приватним підприємством "Екстрім" подано відзив на заяву відповідача про розподіл судових витрат, в якому позивач просить стягнути з позивача на користь відповідача понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. Вказаний відзив обґрунтований тим, що судові витрати, понесені у зв`язку з позовною вимогою про визнання недійсним рішення установчих зборів відповідача, у якій позивачу було відмовлено, безумовно повинен нести позивач пропорційно розміру задоволених вимог, а судові витрати, понесені у зв`язку з позовною вимогою про скасування державної реєстрації відповідача, у якій Верховним Судом було закрито провадження у цій справі, то чинне господарське процесуальне законодавство не передбачає розподілу судових витрат в такому випадку. У зв`язку з чим та враховуючи, що касаційна скарга позивача була частково задоволена Верховним Судом, позивач вважає, що повинен нести судові витрати лише в частині відмовленої позовної вимоги у пропорційному розмірі та відповідно позивач повинен сплатити половину понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, понесені відповідачем у зв`язку з переглядом цієї справи у суді касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Щодо розгляду заяви позивача про розподіл судових витрат, Суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України).

В силу приписів частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У статті 130 Господарського процесуального кодексу України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, зокрема, при закритті провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Як вбачається із матеріалів справи, закриваючи провадження у цій справі, Верховний Суд, врахував викладені у постанові Верховного Суду від 28.05.2024 у справі № 911/1095/22 (прийнятій після подання касаційної скарги у даній справі № 922/2992/23), з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/964/19, висновки про те, що звернення особи з позовною вимогою про скасування державної реєстрації об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (реєстраційного запису) є підставою для закриття провадження у справі за такими вимогами за відсутності юридичного спору.

Відповідно до частин 5, 6 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, а саме статей 129, 130 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі суд зобов`язаний виходити з положень частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана норма є спеціальною по відношенню до загальних правил розподілу судових витрат, встановлених статтею 129 Господарського процесуального кодексу України (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, додаткових ухвалах Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 910/14162/17, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 12.07.2021 у справі № 903/317/20, від 12.07.2021 у справі № 903/254/20, від 23.07.2021 у справі № 910/13025/19).

Отже, за змістом частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України однією із умов для компенсації особі (одній стороні) здійснених нею витрат, пов`язаних з розглядом справи, мають бути необґрунтовані дії іншої сторони, що і зумовили відповідні витрати під час розгляду справи та пов`язані з цим розглядом.

Тобто стягнення (з позивача) компенсації понесених (відповідачем) витрат, зокрема і витрат на правничу допомогу у разі закриття провадження у справі, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача (така правова позиція є сталою і послідовною, та викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 925/1372/21, від 11.05.2023 у справі № 921/811/21, від 25.04.2023 у справі № 924/341/22).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат у разі закриття провадження у справі можливе саме у випадку необґрунтованості дій позивача, та звертала увагу, що сам по собі факт закриття провадження у справі не підтверджує ні відсутність спору позивача з відповідачем, ні відсутність предмету спору, ні свідоме порушення позивачем правил суб`єктної юрисдикції та не свідчить про наявність безумовних підстав для компенсації судових витрат відповідачу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 640/1029/18, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 906/961/17 від 08.07.2020 у справі № 810/3711/18).

Враховуючи вищенаведене, відсутні підстави для задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат.

При цьому Суд зауважує, що у даному випадку не можна вважати постанову Верховного Суду від 16.07.2024 у даній справі як судове рішення, яке ухвалено на користь позивача, про що помилково зазначає позивач.

Щодо розгляду заяви відповідача про розподіл судових витрат, Суд зазначає наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно із статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із частиною 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Холодногірський 18" на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн в суді касаційної інстанції надало:

- договір про надання правничої допомоги № 73 від 20.07.2023 (надалі - Договір), укладений між адвокатом Пацурковською Оленою Миколаївною (надалі - Адвокат) та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Холодногірський 18" (надалі - Клієнт), відповідно до умов якого Адвокат зобов`язується здійснити представництво інтересів Клієнта, що вказане у Договорі на умовах і в порядку, що визначені Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору. Безпосередній зміст правничої допомоги Адвоката за Договором полягає в тому, що Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання, яке надалі іменується Доручення, під час строку дії Договору здійснити представництво (представити) інтересів Клієнта в усіх судових органах України будь-яких інстанцій, з правом користуватися всіма правами, процесуальними правами та обов`язками Клієнта, згідно з нормами чинного законодавства у справі № 922/2992/23;

- додаток № 1 від 20.07.2023 до Договору, у якому сторони погодили суми гонорару (винагороди) відповідно до виконаних Адвокатом послуг;

- акт про обсяг та вартість наданих адвокатом послуг та виконаних робіт за Договором, підписаний сторонами 16.07.2024, відповідно до якого надані наступні послуги: складання відзиву на касаційну скаргу, складання та подання до Верховного Суду клопотань від 02.06.2024 та від 28.06.2024 про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції. Кількість годин - 3,3, вартість послуги - 10 000,00 грн; прийняття участі у судових засіданнях Верховного Суду 18.06.2024 та 16.07.2024. 2 послуги по 5 000,00 грн, разом - 10 000,00 грн. Всього надано послуг на загальну суму 20 000,00 грн;

- детальний опис робіт та наданих послуг за Договором від 16.07.2024, зміст якого відповідає акту про обсяг та вартість наданих адвокатом послуг та виконаних робіт за Договором від 16.07.2024;

- платіжні інструкції № 177 від 03.06.2024, № 178 від 19.06.2024, № 190 від 16.07.2024, які підтверджують оплату відповідачем гонорару (винагороди) Адвокату за надані у цій справі послуги на загальну суму 20 000,00 грн.

Отже Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Холодногірський 18", згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, було надано докази в обґрунтування понесених витрат.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Такий висновок щодо застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, у додаткових постановах Верховного Суду від 29.02.2024 у справі № 917/272/23, від 05.03.2024 у справі № 916/2266/22, від 17.04.2024 у справі № 910/19865/21 зазначено, що суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

Суд враховує, що правова позиція Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Холодногірський 18" була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору в судах першої та апеляційної інстанцій, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося. Отже, підготовка цієї справи до розгляду в суді касаційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної роботи.

Водночас, Суд також враховує, що стягнення (з позивача) компенсації понесених (відповідачем) витрат, зокрема і витрат на правничу допомогу у разі закриття провадження у справі, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача. Натомість відповідач у своїй заяві не доводить, які саме необґрунтовані дії позивача були ним вчинені в ході розгляду справи та в чому вони полягали.

Отже, врахувавши результати розгляду справи у суді касаційної інстанції, дослідивши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Холодногірський 18" про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом касаційних скарг Приватного підприємства "Екстрім" у даній справі у Верховному Суді, а також надані заявником документи, відзив позивача на заяву відповідача про розподіл судових витрат, беручи до уваги те, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, Суд дійшов висновку про стягнення з Приватного підприємства "Екстрім" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Холодногірський 18" 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 130, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства "Екстрім" про розподіл судових витрат.

2. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Холодногірська 18" про розподіл судових витрат задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Екстрім" (місцезнаходження: 61058, м. Харків, вул. Культури, буд. 20-В; ідентифікаційний код 32629571) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Холодногірська 18" (місцезнаходження: 61098, м. Харків, вул. Холодногірська, буд. 18; ідентифікаційний код 44819696) 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 922/2992/23.

4. В іншій частині у задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Холодногірська 18" про розподіл судових витрат відмовити.

5. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Харківської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді І.Д. Кондратова

О.А. Кролевець