Вирок

від 02.08.2024 по справі 216/5254/24

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/5254/24

провадження 1-кп/216/601/24

ВИРОК

іменем України

02 серпня 2024 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників кримінального провадження, в залі суду в м. Кривому Розі обвинувальний акт та додані до нього матеріали, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024041330000584 від «23» липня 2024 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Кривого Рогу, громадянина України, який має середньою - технічну освітою, пенсіонер, одружений, інвалідності не має, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України,

ВСТАНОВИВ

Обвинувачення, визнане судом доведеним

25.06.2024 приблизно о 14:30 годині, ОСОБА_3 , перебуваючи в СТ «САДОВОД», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , у якого раптово виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до іншого володіння особи, а саме: до дачної ділянці АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з протоколом №3 від 07 червня 2024 року засідання членів правління Садівничого товариства «САДОВОД» (ЄДРПОУ24601425).

Реалізуючи свій раптово виниклий кримінально-протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до іншого володіння особи, ОСОБА_3 25.06.2024 приблизно о 15:00 годині, діючи умисно, всупереч волі власника, маючи прямий умисел на порушення конституційного права на недоторканість житла чи іншого володіння ОСОБА_3 , передбаченого ст. 30 Конституції України, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, подолав перешкоду та потрапив на огороджену територію домоволодіння до дачної ділянці АДРЕСА_2 , тим самим порушив конституційне право на недоторканість іншого володіння особи - ОСОБА_4 , де був викритий чоловіком потерпілої ОСОБА_5 .

Своїми умисними діями ОСОБА_3 порушив право потерпілої ОСОБА_4 , на недоторканість свого володіння, гарантовану ст.30 Конституції України, ст.12 «Загальної декларації прав людини», ст.17 «Міжнародного пакету про громадські та політичні права», ст.8 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Стаття Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений

Розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дії ОСОБА_3 суд кваліфікує як кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України, а саме незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Підстави розгляду обвинувального акту в спрощеному провадженні

Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, відноситься до кримінальних проступків (ч. 2 ст. 12 КК).

Згідно ч. 2 ст. 381 КПК, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Як зазначено Європейським судом з прав людини, ані текст, ані дух статті 6 Конвенції не перешкоджають особі за вільним власним його або її бажанням відмовлятися, прямо або автоматично, від права на гарантії справедливого судового розгляду. Проте така відмова повинна, якщо вона є, бути ефективною для цілей Конвенції, бути встановлена однозначно і повинні бути застосовані мінімальні гарантії, які відповідають її важливості (Pfeifer та Plankl проти Австрії, § 37). Крім того, вона не повинна суперечити жодному важливому інтересу суспільства (Ермі проти Італії [ВП], § 73; Сейдович проти Італії [ВП], § 86; Дворскі проти Хорватії [ВП], § 100). «Право на судовий розгляд» не є абсолютним ані у кримінальному, ані у цивільному процесі. Воно має встановлені обмеження (Девеєр проти Бельгії, § 49; Карт проти Туреччини [ВП], § 67).

Разом з обвинувальним актом до суду надійшла заява обвинуваченого щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Оскільки вказана заява підписана також захисником обвинуваченого, у суду відсутні підстави ставити під сумнів добровільність та щирість зазначеної вище позиції обвинуваченого.

Ураховуючи обставини даної кримінальної справи, позицію обвинуваченого та участь у кримінальному провадженні його захисника, суд приходить до висновку, що у цій справі дотримані необхідні мінімальні гарантії справедливого судового розгляду та відмова обвинуваченого від права на розгляд справи в загальному порядку, передбаченому главою 28 КПК, не суперечить завданням кримінального провадження та жодним важливим інтересам суспільства.

Потерпіла також надала заяву, згідно якої згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та згодна на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Ураховуючи наведене, наявні передбачені законодавством України підстави для розгляду обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Учасники судового провадження не оспорювали вказані вище обставини вчинення кримінального правопорушення, які були встановлені органом досудового розслідування.

Ураховуючи наведене, у суду відсутні підстави надавати у даному вироку оцінку доказам, які зібрані органом досудового розслідування на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого у його вчиненні.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.107 КПК не здійснювалось.

Призначення покарання

Дані про особу обвинуваченого

Обвинувачений одружений, на утриманні будь-яких осіб не має, пенсіонер, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується позитивно, раніше не судимий.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно ст. 67 КК, судом не встановлено.

Застосовне законодавство та релевантна судова практика

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ч. 2 ст. 65 КК, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Заходи примусу повинні ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства (постанови Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22, від 27.10.2022 у справі № 546/526/18, від 30.11.2022 у справі № 379/1657/18).

Мотиви призначення покарання

При призначенні обвинуваченому покарання суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків, наявність обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу винного, який має офіційний дохід, приходить до висновку, що покарання у виді штрафу буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових кримінальних правопорушень.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом під час ухвалення вироку

Запобіжний захід щодо обвинуваченого під час досудового розслідування не обирався.

Прокурором клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу під час судового провадження не заявлялось.

Ураховуючи наведене, а також засади змагальності та дистозитивності кримінального провадження (ст. 22, 26 КПК), суд не вбачає підстав за власною ініціативою вирішувати питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлений.

Керуючись ст. 2, 91, 337, 369-371, 373, 374, 381, 382, 392, 395 КПК України

УХВАЛИВ

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень).

Документи, приєднані до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 не обирався.

Витрати на залучення експерта та речові докази відсутні.

Документи, приєднані до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 цього КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Прокурору, обвинуваченому та захиснику направити копію вироку.

Суддя ОСОБА_1