Ухвала

від 05.08.2024 по справі 642/1108/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

05.08.2024

Справа № 642/1108/24

Провадження № 1-кс/642/939/24

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

30 липня 2024 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , перекладача ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, громадянина Російської Федерації, з середньою спеціальною освітою, тимчасово не працевлаштований, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий:

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.4 ст.185, ч.4 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 звернулася до слідчого судді із клопотанням, в якому просить обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з наданих органом досудового розслідування матеріалів,що упровадженні слідчого відділення ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221220000263 від 12 лютого 2023 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 ч. 4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи достеменно обізнаним про введення військового стану починаючи з 05 год. 30 хв., 24 лютого 2022 року, строк дії якого в подальшому продовжувався, у зв`язку із військовою агресією Російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015» вчинив умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин.

Так, 05.02.2023 близько 14 год. 45 хв. ОСОБА_6 , перебував на другому поверсі приміщення супермаркету «РОСТ», де здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ «ДЛК «ПІЛОТ», код ЄДРПОУ № 23936543, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 140, де у нього виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій прямий умисел, діючи з корисливого мотиву, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, впевнившись та розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до полиці продуктового відділу у супермаркеті, звідки взяв м`якоть яловичини охолодженої 1.53 кг., вартістю згідно судової товарознавчої експертизи № 174 М від 14.02.2023 298 грн. 20 коп., ковбасу Сервелат «Безлюдівський МК» - 0.334 кг., вартістю згідно судової товарознавчої експертизи № 257 М від 02.03.2023 109 грн. 89 коп., після чого, заволодівши вказаними товарами, заховав їх до кишені дитячого візка, який був при ньому.

У подальшому, ОСОБА_6 разом із викраденим товаром пройшов касову зону, не сплативши за товар, та залишив приміщення супермаркету «РОСТ», тим самим викрав їх, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила ТОВ «ДЛК «ПІЛОТ», код ЄДРПОУ № 23936543, матеріальний збиток на загальну суму 408 грн. 09 коп.

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану.

Крім того, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи достеменно обізнаним про введення військового стану починаючи з 05 год. 30 хв., 24 лютого 2022 року, строк дії якого в подальшому продовжувався, у зв`язку із військовою агресією Російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015» та повторно вчинив умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин.

Так, 09.02.2023 близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_6 , перебував на другому поверсі приміщення супермаркету «РОСТ», де здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ «ДЛК «ПІЛОТ», код ЄДРПОУ № 23936543, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 140, де у нього виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій прямий умисел, діючи повторно в умовах воєнного стану, з корисливого мотиву, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, впевнившись та розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до полиці продуктового відділу у супермаркеті, звідки взяв суміш молочну Ненні 3 (з 12 міс.) Нова Зеландія 400 гр., вартістю згідно судової товарознавчої експертизи № 257 М від 02.03.2023 757 грн. 24 коп., після чого, заволодівши вказаними товарами, заховав їх до кишені дитячого візка, який був при ньому.

У подальшому, ОСОБА_6 разом із викраденим товаром пройшов касову зону, не сплативши за товар, та залишив приміщення супермаркету «РОСТ», тим самим викрав їх, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила ТОВ «ДЛК «ПІЛОТ», код ЄДРПОУ № 23936543, матеріальний збиток на суму 757 грн. 24 коп.

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, повторно.

Крім того, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи достеменно обізнаним про введення військового стану починаючи з 05 год. 30 хв., 24 лютого 2022 року, строк дії якого в подальшому продовжувався, у зв`язку із військовою агресією Російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015» та повторно вчинив умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин.

Так, 11.02.2023 близько 15 год. 40 хв. ОСОБА_6 , перебував на другому поверсі приміщення супермаркету «РОСТ», де здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ «ДЛК «ПІЛОТ», код ЄДРПОУ № 23936543, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 140, де у нього виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій прямий умисел, діючи повторно в умовах воєнного стану, з корисливого мотиву, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, впевнившись та розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до полиці продуктового відділу у супермаркеті, звідки взяв стейк сьомги 0.678 кг., вартістю згідно судової товарознавчої експертизи № 257 М від 02.03.2023 453 грн. 58 коп., після чого, заволодівши вказаним товаром, заховав його до кишені дитячого візка, який був при ньому.

У подальшому, ОСОБА_6 разом із викраденим товаром пройшов касову зону, не сплативши за товар, та намагався з місця вчинення кримінального правопорушення втекти, однак, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки останній був зупинений співробітниками охорони на виході з продуктового відділу приміщення супермаркету «РОСТ». Таким чином ОСОБА_6 міг спричинити ТОВ «ДЛК «ПІЛОТ», код ЄДРПОУ № 23936543, матеріальні збитки на суму 453 гривні 58 копійки.

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, тобто закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного часу.

03.03.2023 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 ч. 4 ст. 185 КК України.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 підтверджується наступними доказами: 1)результатом товарознавчої експертизи № 257 М від 03.03.2023 року; 2)протоколом огляду місця події від 11.02.2023 року; 3)протоколом огляду предметів від 12.02.2023 року; 4)протоколом огляду предмету від 14.02.2023 року; 5)протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; 6)протоколом допиту свідка ОСОБА_10 .

Слідчий зазначає, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судимий, однак, 06.07.2018 Дніпровською окружною прокуратурою м. Києва направлено до суду обвинувальний акт за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст 358, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 190 КК України, рішення по справі не має, 11.02.2022 року Київською районною прокуратурою м. Харкова направлено до суду обвинувальний акт за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, рішення по справі не має 11.02.2022 Київською районною прокуратурою м. Харкова направлено до суду обвинувальний акт за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, рішення по справі не має.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України органом досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що останній на виклик до слідчого не являється, вже тривалий час відсутній за місцем свого мешкання.

Крім того, у п. 48 рішення «Чеботар проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

При цьому, слід зауважити, що у розумінні положень, наведених у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В контексті ст. 5 Конвенції про захист. прав людини та основоположних свобод, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі на стільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши до особи запобіжний захід. При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

За наведених обставин, у разі перебування підозрюваного ОСОБА_6 на волі, він може переховуватися від органів досудового розслідування, негативно впливати на встановлення всіх обставин злочину, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, крім того, не має постійного місця проживання на території України, та Харківській області, є громадянином Російської Федерації, офіційно ніде не працює, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Враховуючи викладені вище обставини, можна зробити висновок, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язків, тому слідчий звертається до суду з клопотанням про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та послалися на те, що застосування жодного більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечував, пославшись, що він не має бажання переховуватись від органу досудового слідства та суду, просив обрати відносно нього більш м`який запобіжний захід.

Захисник проти задоволення клопотання також заперечував, зазначивши, щоризики, передбачені ст.177 КПК України, не доведені, послався на те, що підзахисний, раніше не судимий, просив обрати до ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що подане клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та як передбачено ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного,

обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4 ) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачений КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченогоч. 4 ст. 185 КК України, даний злочин є тяжким.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 1ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обґрунтованість повідомленої підозри підтверджується наданими матеріалами кримінального провадження.

Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали, вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, є доведеними.

Відповідно до положеньст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 4 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, та яке за ступенем тяжкості є тяжким злочином, крім того ОСОБА_6 можепереховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що обґрунтовується тяжкістю вчиненого злочину, покаранням за його вчинення, тому є достатні підстави вважати, що останній може покинути територію м. Харкова і Харківської області та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності. В даному випадку існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду.Такожможе вчинитиінше кримінальнеправопорушення,тому,як ОСОБА_6 ,підозрюється у вчиненні вказаного умисного корисливого кримінального правопорушення,офіційно не працює, а відповідно не має постійних джерел доходу і законних засобів до існування,а тому є підстави вважати що останній може продовжувати вчиняти злочини, в тому числі і корисливі, тому в даному випадку існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, томузастосування більш м`якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченимст.177 КПК України, та не зможе забезпечити йому належну процесуальну поведінку, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування.

Також слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваного, якийраніше не судимий, не працює, його стан здоров`я, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров`я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.

При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому приходить до висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1(c), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України. При цьому суд вважає, що застава у межах, визначених п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а тому суд визначає заставу в розмірі п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60 560 грн.(3028 х 20= 60 560 грн.).

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне покласти на нього обов`язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківського слідчого ізолятора» строком на 60 діб, а саме до 26.09.2024 року.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_6 , тобто з 14-00 год. 29 липня 2024 року.

Строк дії ухвали до 26 вересня 2024 року, включно.

Визначити суму застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, протягом дії запобіжного заходу.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_6 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки строком до 26.09.2024 року: прибувати до слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися з постійного місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з свідками у вказаному кримінальному провадженню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1