Рішення

від 30.07.2024 по справі 307/2585/24

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/2585/24

Провадження № 2/307/623/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2024 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цех Г.М., за участю представника позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя. В обґрунтуванняпозовних вимогзазначила,що 19вересня 2006року міжнею тавідповідачем ОСОБА_3 укладено шлюб,який зареєстрованоу Відділіреєстрації актівцивільного стануТячівського районногоуправління юстиціїЗакарпатської області,за актовимзаписом №116.Від даногошлюбу уних народилосядвоє доньок: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,які проживаютьз нею.Після укладенняшлюбу,під часспільного сімейногопроживання,батько відповідача ОСОБА_6 передав увласність відповідачу ОСОБА_3 земельну ділянкуплощею 0.1500га,для веденняособистого селянськогогосподарства,яка розташованаза межаминаселеного пунктупо АДРЕСА_1 ,що підтверджуєтьсядоговором даруванняземельної ділянкивід 02лютого 2012року,зареєстрованого вреєстрі за№ 3-284.Після зміницільового призначеннявказаної земельноїділянки,за їхніз ОСОБА_3 спільні кошти,в період2015-2017років,ними булозведено житловийбудинок загальноюплощею 84.3кв.м.,житловою площею26,7кв.м.,в якомуперебуваючи вшлюбі вониразом здітьми проживали.Згідно технічногопаспорту насадибний (індивідуальний)житловий будинок АДРЕСА_2 ,виготовленого ТячівськимРПТІ наім`я ОСОБА_3 вбачається,що вінскладається зкоридору площею18.20кв.м.,житлової кімнати-8кв.м.,санвузла -5кв.м.,житлової кімнати10кв.м.,житлової кімнати10кв.м.,житлової кімнати-8.70м.кв.та кухні-їдальні-34,40кв.м.,2017року побудови.Із витягуз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнопро реєстраціюправа власності№ 101695880від 26жовтня 2017року слідує,що житловийбудинок загальноюплощею 84.3кв.м.,житловою -26,7кв.м.,розташований заадресою: АДРЕСА_1 ,25жовтня 2017року булозареєстровано за ОСОБА_3 і такийналежить йомуна правіприватної власності.Згідно інформаційноїдовідки зДержаного реєструречових правна нерухомемайно,Реєстру праввласності нанерухоме майно,Держаного реєструіпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майнащодо суб`єкта№ 101695485від 26жовтня 2017року,земельна ділянкаплощею 0.15га,з цільовимпризначенням длябудівництва іобслуговування житловогобудинку,господарських будівельі споруд(присадибнаділянка),за адресою: АДРЕСА_1 ,за кадастровимномером 2124410100:04:004:0159,належить ОСОБА_3 на правіприватної власності.В даномувипадку яквона такі відповідач ОСОБА_3 ,виїжджали назаробітки закордон тазароблені коштивкладали убудівництво житла,в якомупід часшлюбу оновлювалипредмети інтер`єрута декорудля створеннякомфортних умовпроживання.Таким чином,житловий будинок,загальною площею84.34кв.м.,за адресою: АДРЕСА_2 ,побудований зачас перебуванняу шлюбі,й томуна ньогопоширюється презумпціяспільності прававласності подружжяна майно,незалежно відобставини накого самевін зареєстрований.Як зазначалосявище,спірний житловийбудинок побудованийна земельнійділянці,подарованій відповідачу ОСОБА_3 02лютого 2012року.Отже,враховуючи нормичинного законодавствата судовупрактику,у неївиникло нелише правовласності на1/2частини спільнопобудованого будинку,а такожі правовласності втакій самійчастці наспірну земельнуділянку.Рішенням Тячівськогорайонного судуЗакарпатської областівід 27листопада 2023року,яке набралозаконної сили,шлюб міжнею тавідповідачем розірвано. Однак,відповідач ОСОБА_3 в добровільномупорядку відмовляєтьсяздійснити поділнажитого нимимайна,вважаючи себеєдиним йоговласником. Вона іншого власного житла не має, а відповідач в добровільному порядку відмовляється визнати її право на належну їй частку у спільному майні подружжя, а тому змушена звернутися до суду за захистом права власності в судовому порядку. Окрім цього, зазначила, що неодноразові намагання врегулювати спір з відповідачем ОСОБА_3 щодо порядку розподілу спільного майна, не дали бажаних результатів, оскільки відповідач вважає, що виключно він має право розпоряджатися майном.

Враховуючи викладене, просить в порядку поділу майна подружжя, визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ,залишивши увласності ОСОБА_3 1/2частину зазначеногомайна. Визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 2124410100:04:004:0159, площею 0,1500 га, цільове призначення - обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). Стягнути з відповідача на її користь 8637,73 грн. судового збору, 2000,00 грн. витрат оцінки та 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

01 липня 2024 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

19 липня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_7 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить задовольнити позовні вимоги. Зазначає, що позовні вимоги, в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0.1500 га, кадастровий номер 2124410100:04:004:0159 з цільовим призначенням - обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 визнає в повному обсязі та просить вирішити питання щодо судових витрат, а саме повернути позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

Представник позивачки в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в частині визнання за позивачкою право власності на 1/2 частину житлового будинку, 1/2 частину земельної ділянки та стягнення з відповідача на користь позивачки сплачений судовий збір та витрати за проведення оцінки.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, згідно поданої представником відповідача заяви просив розглянути справу без його участі та участі відповідача, а також зазначив, що відповідач ознайомлений зі своїми правами та наслідками визнання позову.

Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Із рішення Тячівського районного суд Закарпатської області від 27 листопада 2023 року вбачається, що з 19 вересня 2006 сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який 27 листопада 2023 року було розірвано (а.с.12-14).

Від даного шлюбу мають двох дочок: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.15,16).

Згідно договорударування земельноїділянки від 02 лютого 2012 року посвідченого державним нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори Закарпатської області Дуйчак Т.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 3-284, ОСОБА_6 подарував ОСОБА_3 земельну ділянку 0,1500 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , «За межами населеного пункту», кадастровий номер земельної ділянки: 2124410100:04:004:0159. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства (а.с.17).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 101695880 від 26 жовтня 2017 року, житловий будинок загальною площею 84.3 кв.м., житловою площею 26.7 кв. м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 2124410100:04:004:0159, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 37791382 від 26 жовтня 2017 року зареєстровано право власності в цілій частці за відповідачем ОСОБА_3 на підставі: технічного паспорта від 28 лютого 2017 року, видавник Тячівське районне підприємство технічної інвентаризації, рішення виконавчого комітету місцевої Ради депутатів, серія та номер: 298, виданого 21 вересня 2017 року Виконавчим комітетом Тячівської міської ради, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ЗК141172220246, виданого 10 серпня 2017 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області (а.с.23-24).

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_2 , який виготовлено Тячівським районним підприємством технічної інвентаризації Тячівського району Закарпатської області 28 лютого 2017 року, ФОП " ОСОБА_8 " ІНФОРМАЦІЯ_3 , замовником значиться ОСОБА_3 , рік побудови житлового будинку 2017 рік (а.с.18-22).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 101695485 від 26 жовтня 2017 року, земельної ділянки кадастровий номер: 2124410100:04:004:0159 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,15 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) зареєстрована в цілій частці на підставі договору дарування серія та номер 3-284 від 02 лютого 2012 року за ОСОБА_3 (а.с.25-26).

Відповідно до звіту про оцінку виконаного приватним підприємством «Алекс-Хуст», ринкова вартість житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 станом на 21 червня 2024 року становить 1508717 гривень (а.с. 33-58).

Згідно з витягом № НВ-9942114822024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок вартість земельної ділянки кадастровий номер 2124410100:04:004:0159 станом на 21 червня 2024 року становить 218827 грн 62 коп. (а.с. 27).

Згідно зістаттею 60 СК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентуєтьсястаттею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено устатті 69 СК України.

Частинами 1, 2ст. 70 СК Українивстановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Статтею 71 СК Українивстановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. № 11).

Зі змісту п.п. 23, 24постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Відповідно до п. 30постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст.63, ч. 1 ст.65 СК України.

При цьому суд враховує правові позиції ВСУ з аналогічних спорів, в яких ВСУ роз`яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.

При цьому суд підкреслює, що тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає розподілу між подружжям на підставіст.60 СК України.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі №161/14048/19, якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно дост. 82 ЦПК Україниобставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Частиною першою статті 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

УПостанові Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», в п.182зазначено:«Відповідно до положень статей 81,1163 зокрема, земельна ділянка,одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність, шляхом приватизації,є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду. Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності достатей 120 ЗК,377 ЦК».

Судом встановлено, що у кожного із подружжя, який має частку у спільно набутому будинку, у такій самій частці виникає й право власності на земельну ділянку, необхідну для обслуговування будинку.

Таким чином суд прийшов до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, інтереси інших осіб, відтак позов підлягає задоволенню.

При винесенні судового рішення, у відповідністю з ст. 141 ЦПК України, суд також вирішує питання щодо розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до положеньст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи наведенета оскільки відповідачдо початкурозгляду справипо суті,позов визнавповністю,то згідно ч.1ст.142 ЦПК України, позивачці слід повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого нею при поданні позову до суду.

В порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4318, 90 грн., який був сплачений позивачкою при зверненні до суду з даним позовом.

Крім того, позивачка понесла витрати за проведення оцінки майна, а саме звіту про оцінку житлового будинку, що підтверджується оплаченим рахунком № НОМЕР_1 від 21 червня 2024 року, з якого вбачається, що представником позивачки ОСОБА_2 , за експертну оцінку майна сплачено 2000,00 гривень (а.с. 28).

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню витрати за проведення експертної оцінки майна, в розмірі 2 000,00 (дві тисячі) грн.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Поділити майно, яке є об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_2 право власностіна 1/2частину житловогобудинку,розташованого заадресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власностіна 1/2частину земельноїділянки,розташованої заадресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2124410100:04:004:0159, площею 0,1500 га, цільове призначення: обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4318 (чотири тисячі триста вісімнадцять) грн. 90 коп. та 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. витрат за проведення експертної оцінки.

Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно квитанції від 25 червня 2024 року № 285Т005СFT, у розмірі 4318 (чотири тисячі триста вісімнадцять) грн. 90 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду складено 05 серпня 2024 року.

Суддя М.Д. Стецюк