Ухвала

від 29.07.2024 по справі 2-180/06

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

2-180/06

4-с/465/13/24

У Х В А Л А

Іменем України

29.07.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді Мигаль Г.П.,

при секретарі судового засідання Власюк Д.Я.,

за участю представника скаржника ОСОБА_1

представника виконавчої служби Ключник В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просить:

-визнати дії державного виконавця Кушнір С.Р. щодо прийняття постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах ВП №1927287 від 11.04.2006 року неправомірними;

-скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах ВП №1927287 від 11.04.2006 року;

-визнати недійсним Розрахунок заборгованості по сплаті аліментів від 02.03.2012 року;

-визнати дії державного виконавця Губіцького А.О. щодо прийняття постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах ВП №1927287 від 03.03.2012 року неправомірними;

-вкасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах ВП №1927287 від 03.03.2012 року;

-визнати недійсним Розрахунок заборгованості по сплаті аліментів від 20.01.2023 року11:27 год. та Розрахунок заборгованості по сплаті аліментів від 20.01.2023 року об 11:33 год.;

-визнати дії державного виконавця Ключник В.М. про прийняття постанови про арешт коштів боржника у межах ВП №1927287 від 27.03.2023 р. неправомірними;

-скасувати постанову про арешт коштів боржника у межах ВП №1927287 від 27.03.2023 року.

Свої вимоги скаржник обґрунтовував тим, що 11.04.2006 року державним виконавцем Державної виконавчої служби у Теребовлянському районі Кушнір Святославом Романовичем відкрито виконавче провадження №1927287 з примусового виконання виконавчого листа № 2-7581, виданого 05.04.2006 р. Франківським районним судом м. Львова про стягнення аліментів з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4% всіх видів заробітку щомісячно до повноліття ОСОБА_5 . До 05 квітня 2023 року ОСОБА_2 не отримував копій документів ВП №1927287, а про існування виконавчого провадження, його хід та наявність заборгованості-дізнавався зі слів своєї мами - ОСОБА_6 . Ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження, ОСОБА_2 вважає дії державних виконавців неправомірними, а винесені ними вказані постанови незаконними у зв`язку із таким. 11.04.2006 року державним виконавцем Державної виконавчої служби І Теребовлянському районі Кушнір С.Р. винесено постанову пре відкриття виконавчого провадження №1927287 з примусового виконання виконавчого листа N 2-7581, виданого 05.04.2006 р. Франківським районним судом м. Львова про стягнення аліментів з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4% всіх видів заробітку щомісячно до повноліття ОСОБА_5 . У матеріалах ВП №1927287 відсутня заява стягувача про примусове виконаня виконавчого листа № 2-7581, виданого 05.04.2006 р. Франківським районним судом м. Львова. Відтак постанова про відкриття ВП №1927287 від 11.04.2006 р. винесена державним виконавцем Кушнір С. Р. за відсутності встановлених законом підстав.

Всупереч вимогам п. 7.5.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України N 74/5 від 15.12.99, державним виконавцем не здійснено розрахунку розміру заборгованості з аліментів та не повідомлено про нього сторін одночасно із винесенням постанови про відкриття ВП №1927287 від 11.04.2006 р. та не надіслано копію такої постанови боржнику, чим порушено право ОСОБА_2 на оскарження такої постанови. А тому просив визнати постанову про відкриття ВП №1927287 від 11.04.2006 р. незаконною та такою, що підлягає до скасування.

03.03.2012 р. державним виконавцем Губіцьким А. О. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах ВП №1927287. В матеріалах виконавчого провадження знаходиться Розрахунок заборгованості по сплаті аліментів від 02.03.2012 р., згідно з яким заборгованість по виконавчому листу за період з 01.09.2008 р. по 01.03.2012 р. становить 11280,08 грн. Відомості про сплату вказаної суми аліментів у розмірі 209,60 грн. від 28.10.2008 р., у розмірі 209,60 грн. від 15.12.2008 р., у розмірі 600 грн. за 2009 р., у розмірі; 400 грн. за 2010 р. у Розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 02.03.2012 р. державні виконавцем всупереч положенням Закону України "Про виконавче провадження" та "Інструкції. з організації примусового виконання рішень", затвердженої наказом Міністерства юстиції. України від 02 квітня 2012 року N 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за №489/20802, не відображені, що свідчить про невідповідність суми заборгованості, розрахованої державним виконавцем. ОСОБА_2 вважає Розрахунок заборгованості по сплаті аліментів від 02.03.2012 р. недійсним.

Постановою проарешт майнавід 03.03.2012р.накладено арештна всерухоме нерухомемайно,що належитьборжнику вмежах сумизвернення стягнення:11280,08грн.Оскільки зазначенасума зверненнястягнення визначенана підставірозрахунку» 02.03.2012р.,що невідповідає дійснійсумі заборгованості,постанова проарешт майнавід 03.03.2012р.є необґрунтованою. ОСОБА_2 вважає діїдержавного виконавця ОСОБА_7 щодо здійснення неправильного Розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 02.03.2012 р. та прийняття з його урахуванням постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах ВП №1927287 від 03.03.2012 р. неправомірними, а постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах ВП №192 728 7 від 03.03.2012 р. незаконною та такою, що підлягає до скасування.

27.03.2023 р. державним виконавцем Ключник В.М. винесено постанову про арешт коштів боржника у межах ВП №1927287. Постанова про арешт коштів від 27.03.2023 р. мотивована встановленням державним виконавцем заборгованості по сплаті аліментів у розмірі 15 444,04 грн. В матеріалах виконавчого провадження знаходиться Розрахунок заборгованості по сплаті аліментів від 20.01.2023 р. 11:27 год., згідно з яким заборгованість по виконавчому листу становить 16 330,50 грн. та Розрахунок заборгованості по сплаті аліментів від 20.01.2023 р. 11:33 год., згідно з яким заборгованість по виконавчому листу становить 20 740,74 грн. Боржником сплачено аліменти у сумі 1 600,00 грн від 04.04.2022 р. та 5 000,00 грн від 20.01.2023р. Сплата вищезазначених сум аліментів не відображена у жодному із розрахунків від 20.01.2023 р., а тому сума заборгованості, зазначена у них не відповідає дійсності. А тому ОСОБА_2 вважає Розрахунок заборгованості по сплаті аліментів від 20.01.2023 р. 11:27 год., та Розрахунок заборгованості по сплаті аліментів від 20.01.2023 р. 11:33 год. недійсними, а встановлена державним виконавцем згідно постанови про арешт коштів від 27.03.2023 р. заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 15 444,04 грн. також обчислена без врахування плачених сум аліментів від 04.04.2022 р. та від 20.01.2023 р., а тому така постанова є необґрунтованою. Відтак дії державного виконавця ОСОБА_8 щодо здійснення Розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 20.01.2023 р. 11:27, та Розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 20.01.2023 р. 11:33 та прийняття постанови про арешт коштів боржника у межах ВП №1927287 від 27.03.2023 р. вважає неправомірними.

Представником Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив на скаргу, в якому вважає скаргу ОСОБА_2 безпідставною та необґрунтованою з огляду на таке.

На примусовому виконанні у Теребовлянському відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №1927287 від 11.04.2006 з примусового виконання виконавчого листа №2-7581, виданого 05.04.2022 Франківським районним судом м.Львова, який був поданий до примусового виконання 11.04.2006 року. У зв`язку з досягненням повноліття дитини 13.04.2022 року, стягнення аліментів припинено. Станом на 13.04.2022 року наявна заборгованість зі сплати аліментів в сумі 15444,04 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 20.01.2023р. та заявою стягувачки від 08.06.2023 року. Відповідно до ст. 25 Закону 606-ХІV, Державним виконавцем прийнято до виконання виконавчий документ і відкрито виконавче провадження, адже не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби, крім того, Постанова про відкриття викові провадження не була оскаржена сторонами у десятиденний строк у по встановленому цим Законом (п.6 ст.25).

Щодо нездійсненнярозрахунку розміру заборгованості з аліментів та неповідомлення про нього сторін одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження №192 7287 від 11.04.2006р., зазначає, що із матеріалів виконавчого провадження вбачається що, державним виконавцем здійснювались виклики боржника, на які ОСОБА_2 не з`являвся. Періодично здійснювались запити у відповідні органи щодо наявності майна у боржника, його доходів. Згідно з матеріалами виконавчого провадження ОСОБА_2 періодично мав заборгованість зі сплати аліментів. Відповідно до матеріалів справи, боржник не надавав на вимогу державного виконавця будь-яких документів на підтвердження майнового стану. Державним виконавцем складено розрахунки заборгованості зі сплати аліментів з розрахунку розміру середньої заробітної плати для відповідної місцевості, які направлялися сторонам виконавчого провадження.

Щодо скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження зазначає, що 03.03.2012 року, державним виконавцем винесено Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №1927287, копії якої було надіслано реєструючим органам та сторонам виконавчого провадження. Постанову винесено на підставі наявної заборгованості зі сплати аліментів в сумі 11280,08 грн.

Згідно з розрахунком державного виконавця від 02.03.2012 року, заборгованість зі сплаті: аліментів станом на 01.03.2012 року становить 11280,08 грн. У матеріалах справи немає доказів про систематичні щомісячні сплати коштів на користь стягувана та подання їх у відділ для долучення до матеріалів виконавчого провадженні. Згідно з актом державного виконавця від 02.03.2012 року встановлено, що боржник в цей час проживав у Португалії. Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 02.03.2012 року було складено державним виконавцем на підставі наявних у виконавчому провадженні квитанцій зі сплати аліментів станом на 02.03.2012 року. Квитанції про сплату аліментів у 2008-2010 рр. відображені в подальших розрахунках заборгованості сплати аліментів, що свідчить про надання їх у відділ після винесення Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №1927287.

Щодо скасування постанови про арешт коштів боржника зазначає, що 27.03.2023 р., державним виконавцем винесено Постанову про арешт коштів боржника в межах суми звернення стягнення 15444,04 грн. Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, який було складено 20.01.2023, сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів станом 13.04.2022р. складає 15444,04 грн. Оскільки, 13.04.2022 року дитина досягла повноліття, надалі розрахунок по аліментах не проводився, а квитанції про сплату аліментів після 13.04.2022 року рознесено на квітень 2022 року. Зокрема, згідно з розрахунком державного виконавця від 20.01.2023р., сума сплачена за квітень 2022 року-6600 грн., включає в себе сплату аліментів згідно з квитанцією від 20.01.2023р.-5000грн., згідно з квитанцією-від 04.04.2022р.-1600 грн. 08.05.2023 року на адресу ОСОБА_2 надіслано вимогу з`явитись до державного виконавця 12.05.2023 року та зобов`язано надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа. Згідно з квитанцією про поштове відправлення №4810103773675 від 08.05.2023 виклик ОСОБА_2 отримано 11.05.2023р. Однак, на виклик боржник не з`явився та не надав будь яких документів. 23.05.2023 року при виїзді по місцю проживання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , зі слів матері боржника- ОСОБА_6 , встановлено, що боржник протягом тривалого часу проживає у Канаді. 08.06.2023 року, на вимогу державного виконавця щодо наявності боргу по аліментах, стягувачкою по виконавчому провадженні- ОСОБА_4 повідомлено, що станом на 13.04.2022 року згідно з виконавчим листом №2-75 81 від 05.04.2006 року наявна заборгованість зі сплати аліментів в її користь в сумі 15444,04 грн. Боржник ухиляється від сплати боргу по аліментах, крім того, в ході виконавчого провадження встановлено, що боржник проживає за кордоном, а саме в Канаді. З огляду на зазначене просив скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 04 травня 2023 року скаргу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник скаржника адвокат Молень Р.Б. подану скаргу підтримав з підстав, зазначених у скарзі.

Представник Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції проти задоволення скарги заперечив з підстав, зазначених у відзиві.

Стягувач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила.Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, доходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта Законами України.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Згідно зіст. 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною 1ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02 червня 2016р.(далі по тексту -Закон №1404-VІІІ від 02 червня 2016р.) визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За змістомст. 1 Закону №1404-VІІІ від 02 червня 2016р. виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено наступні обставини.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 17.01.2006 року, яке набрало законної сили, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4% всіх видів заробітку щомісячно до повноліття ОСОБА_5

11.04.2006 року державним виконавцем Державної виконавчої служби у Теребовлянському районі Кушнір С.Р. відкрито виконавче провадження №1927287 з примусового виконання виконавчого листа № 2-7581, виданого 05.04.2006 р. Франківським районним судом м. Львова.

В матеріалах справи містяться розрахунок заборгованості по сплаті аліментів від 02.03.2012 року, згідно з яким заборгованість по виконавчому листу станом на 01.03.2012 року становить 11280,08 грн.

Із долучених до матеріалів справи копій квитанцій вбачається, що ОСОБА_2 28.10.2008 року сплачено аліменти у сумі 209,60 грн. та 15.12.2008 року сплачено аліменти у сумі 209,60 грн. за 2009 року, зокрема 05.01.2009, 30.03.2009, 21.12.2009 сплачено аліменти у на загальну суму 600 грн., за 2010 року, зокрема 05.10.2010, 15.12.2010 сплачено аліменти у на загальну суму 400 грн.

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.03.2012 року накладено арешт на майно ОСОБА_3 .

Із розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 11.01.2013 року вбачається, що у ОСОБА_3 наявна заборгованість по виконавчому листу станом на 01.01.2012 року в розмірі 12176,36 грн.

Згідно з свідоцтвом про зміну імені від 28.01.2008 року серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 змінив ім`я на ОСОБА_2 .

Із розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 16.06.2014 року вбачається що у наявна заборгованість по виконавчому листу станом на 01.06.2014 року становить 14321,98 грн.

Постановою головного державного виконавця Сергеюк Г.В., відділу Державної виконавчої служби у Теребовлянському районі від 06.06.2014 року, змінено сторону виконавчого провадження з ОСОБА_3 на ОСОБА_2 .

Із розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 17.04.2015 року вбачається що наявна заборгованість по виконавчому листу станом на 01.05.2015 року становить 8299,98 грн.

Із розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 20.04.2015 року вбачається що наявна заборгованість по виконавчому листу станом на 01.05.2015 року відсутня.

В розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 20.01.2023 року 11:27 вбачається що у ОСОБА_3 наявна заборгованість по виконавчому листу станом на грудень 2021 року становить 16330,500 грн.

Із розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 20.01.2023 року 11:33 вбачається що у ОСОБА_3 наявна заборгованість по виконавчому листу станом на квітень 2022 року становить 20740,75 грн.

Скаржником долучено до матеріалів справи копії квитанції від 10.01.2022 року, згідно з якою сплачено аліменти у сумі 1632,00 грн. та від 20.01.2023 року згідно з якою сплачено аліменти у сумі 5060,00 грн., які не враховано державним виконавцем у розрахунках заборгованості від 20.01.2023 року.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист та відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційно України від ІЗ грудня 2012 року у справі № 18-рп/2012 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІД Конс»).

Згідно з частиною першою етапі 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, межами.

Згідно з п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляд цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державно виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" судам необхідне враховувати, що розмір заборгованості за виконавчим документом про стягнення аліменти державний виконавець повинен визначати, керуючись вимогами статті 74 Закону про виконавче провадження, відповідними нормами сімейного законодавства, а також постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року N 146 (з наступними змінами) "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей батьків, інших осіб". При цьому він не може вирішувати питання про повне або частко» звільнення від сплати заборгованості.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній станом на« винесення постанови постанова про арешт майна від 03.03.2012 р.), арешт на майна боржника може накладатися державним виконавцем зокрема шляхом винесення постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладені" арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Згідно з п. 8 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Згідно ч. 3 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження», арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

У ч. 1, п. 1 ч. 2, п. 7 ч. З ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавець зобов`язанні: вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішенні неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судової рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який виді виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Суд враховує пояснення представника Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в частині того, що боржник несвоєчасно сплачував аліменти, не з`являвся для надання інформації щодо сплати аліментів, крім того, суд враховує те, що поставнова про відкриття виконавчого провадження №1927287,відповідно дост.25Закону "провиконавче провадження",відкрита напідставі виконавчоголиста №2-7581від 05.04.2006,виданого Франківськимрайонним судомм.Львова, однак суд вважає неправильним складення розрахунку заборгованості без з`ясування повної інформації у стягувача про добровільну сплату аліментів ОСОБА_2 напряму, внаслідок чого при складенні розрахунків від 02.03.2012 року, 20.01.202311:27год.та 20.01.2023року об11:33год.не буловраховано наступнісуми:за розрахунком від02.03.2012року від 28.10.2008 у розмірі 209,60 грн., від 15.12.2008 у розмірі 209,60 грн., за 2009 рік у розмірі 600 грн., за 2010 рік у розмірі 400 грн.; за розрахунками від 20.01.2023 року 11:27 год. та від 20.01.2023 року об 11:33 год. у сумі 1600,00 від 04.04.2022 року, та сумі 5000,00 грн. від 20.01.2023 року. З огляду на те, що зазначені розрахунки неправильно відображають суми заборгованості, суд вважає їх неправомірними, а тому постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах ВП №1927287 від 03.03.2012 року та від 27.03.2023 року є неправомірними.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення вказаної скарги в частині визнання недійсним розрахунків заборгованості по сплаті аліментів від 02.03.2012 року, 20.01.2023 року 11:27 та від 20.01.2023 року об 11:33 год., постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах ВП №1927287 від 03.03.2012 року та від 27.03.2023 року, визнання дій державних виконавців Губіцького А.О. та ОСОБА_8 щодо прийняття постанови проарешт майнаборжника таоголошення заборонина йоговідчуження умежах ВП№1927287від 03.03.2012року та від 27.03.2023 року неправомірними. Відмовити у задоволенні скарги в іншій частині у зв`язку з тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження №1927287 винесена на підставі виконавчого листа, який виданий на виконання рішення Франківського районногосуду м.Львова, яке підлягає обов`язковому виконанню.

Керуючись ст.ст.260,450,451ЦПК України,-

постановив:

Скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Теребовлянського відділу державноївиконавчої службиу Тернопільськомурайоні ТернопільськоїобластіПівденно-Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції задовольнити частково.

Визнати недійсним Розрахунок заборгованості по сплаті аліментів від 02.03.2012 року.

Визнати дії державного виконавця Губіцького А.О. щодо прийняття постанови проарешт майнаборжника таоголошення заборонина йоговідчуження умежах ВП№1927287від 03.03.2012року неправомірними.

Скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах ВП №1927287 від 03.03.2012 року.

Визнати незаконними Розрахунок заборгованості по сплаті аліментів від 20.01.2023 року та Розрахунок заборгованості по сплаті аліментів від 20.01.2023 року об 11:33 год.

Визнати дії державного виконавця Ключник В.М. прийняття постанови про арешт коштів боржника у межах ВП №1927287 від 27.03.2023 р. неправомірними.

Скасувати постанову про арешт коштів боржника у межах ВП №1927287 від 27.03.2023 року.

Відмовити у задоволенні скарги в іншій частині.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено 02 серпня 2024 року.

Суддя Мигаль Г.П.