Ухвала

від 02.08.2024 по справі 465/3595/24

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 465/3595/24

У х в а л а

про залишення заяви без руху

"02" серпня 2024 р. м.Львів

суддя Франківського районного суду м. Львова Мигаль Г.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства -Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" в особі Львівської філії" Державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" -"Західдіпролшях" про стягнення заборгованості із заробітної плати,-

встановив:

позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Державного підприємства -Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" в особі Львівьської філії Державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" -"Західдіпролшях" про стягнення заборгованості із заробітної плати.

Ознайомившись з матеріалами позову, суд доходить до наступного висновку.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачка не сплатила судовий збір при зверненні до суду із вказаною позовною заявою за вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку .

Так, згідно із пунктом 1 частини 1статті 5 Закону України «Про судовий збір`від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У даному випадку позивач звернулась до суду із вимогами про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Середній заробіток за час затримки розрахунку є видом виплат, який врегульований Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995, згідно з яким обчислення середньої заробітної плати для оплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні проводиться, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно достатті 116 Кодексу Законів про працю Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно достатті 117 Кодексу Законів про працю Українив разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Виходячи з викладених норм, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також, не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінністатті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Стягнення з роботодавця середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, відповідно на вказані вимоги позивача не поширюються положення пункту 1 частини 1статті 5 Закону України «Про судовий збір», за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16.

В постанові Великої Палати ВС від 8лютого 2022 року у справі №755/12623/19 (провадження №14-47цс21) зазначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч.2 ст.235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст.117 цього Кодексу, мають різну правову природу. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Таким чином, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати а тому, не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не сплачується.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні є майновою вимогою.

Відтак позивачці слід сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, суд зазначає, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.177,185 ЦПК України, суд,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства -Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" в особі Львівьської філії Державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" -"Західдіпролшях" про стягнення заборгованості із заробітної плати - залишити без руху, надавши позивачеві термін для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, а саме:

-надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, а саме - 1211, 20 грн.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повертається позивачеві з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мигаль Г.П.