Рішення

від 29.11.2012 по справі 1311/2-1471/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1311/2-1471/11Головуючий у 1 інстанції: Бакай І.А.

Провадження № 22-ц/1390/6729/12 Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Богонюка М.Я.

Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.

При секретарі: Рванцовій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янка - Бузького районного суду Львівської області від 10 вересня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2011 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Руді», Дочірнього підприємства «Руді-Інт`ТзОВ «Руді`про розірвання договору оренди нерухомого майна та звільнення орендованих приміщень, в якому, із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 09.04.2012 року, просила:

-розірвати договір оренди нежитлових приміщень від 27.10.2006 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «РУДІ».

-зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «РУДІ»(юридична адреса: 80406, Львівська область, Кам`янка-Бузький район, с. Сапіжанка, вул. Механізаторів, буд. 25, ідентифікаційний код 33386420) звільнити нежитлові приміщення, а саме: будівлю телятника, поз. 1 А, площею 1151,6 кв.м та будівлю телятника, поз. 2 Б, площею 1561,9 кв. м, котрі відносяться до домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

-визнати недійсним договір суборенди нежитлових приміщень від 09.11.2006 року №01/11 і акт приймання-передачі приміщення від 09.11.2006 року, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Руді`та Дочірнім підприємством «Руді-ІНТ`ТзОВ «Руді».

зобов`язати Дочірнє підприємство «Руді-ІНТ`Товариства з обмеженою відповідальністю «Руді»(юридична адреса: 80406, Львівська область, Кам`янка-Бузький район, с. Сапіжанка, вул. Механізаторів, буд. 25, ідентифікаційний код 34489974) звільнити нежитлові приміщення, а саме: будівлю телятника, поз. 1 А, площею 1151,6 кв.м та будівлю телятника, поз. 2 Б, площею 1561,9 кв. м, котрі відносяться до домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 10.09.2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржила позивач - ОСОБА_1 .

В своїй апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з`ясованих обставинах, що мали значення для справи, недоведеності обставин, які мають значення для справи та невідповідності висновків суду обставинам справи.

Так стверджує, що суд першої інстанції при вирішенні спору взагалі не керувався жодними нормами матеріального права, не застосував ст.ст. 319, 321, 525, 526, 610, 629, 759, 773, 774, 783 ЦК України, ст. 2, 5 Закону України «Про пожежну безпеку», ст. 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя України», які підлягали застосуванню в даному спорі, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, а також неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, що згідно ст.ст. 307, 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі.

Крім цього, апелянт зазначає, що суд першої інстанції при вирішенні спору неправильно застосував ст. 215, 238 ЦК України, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, оскільки договір суборенди нежитлових приміщень №01/11 від 09.11.2006 року підписаний однією особою ОСОБА_2 , який одночасно виступав директором як і ТОВ «Руді», так і ДП «Руді-ІНТ`ТОВ «РУДІ`у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним. Однак, судом взагалі не було дану оцінку спірному договору суборенди нежитлових приміщень №01/11 від 09.11.2006 року.

Також, апелянт вважає, що судом першої інстанції, при розгляді даної справи було порушено норми процесуального права, зокрема, ст.ст. 57, 58, 59, 60, 64 ЦПК України, що призвело до неправильного вирішення справи, що згідно п. 4 ч. 1 та ч. З ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання апеляційної скарги та заперечення її доводів зі сторони відповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачка ОСОБА_1 є власником будівлі телятника, площею 1151,6 кв.м та будівлі телятника, площею 1561,9 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18.04.2005 року, видане Виконавчим комітетом Дернівської сільської ради. Право власності на вищевказані будівлі ОСОБА_1 було зареєстровано Державним комунальним підприємством Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації 20.04.2005 року, за реєстраційним номером 10521283, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 7055465 від 20.04.2005 року.

27 жовтня 2006 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Руді`було укладено договір оренди нежитлових приміщень (надалі - Договір оренди), згідно п. 1.1. якого, Орендодавець ( ОСОБА_1 ) зобов`язується передати Орендареві (ТзОВ «Руді») у тимчасове користування нежитлові приміщення визначені договором, а Орендар зобов`язується прийняти та сплачувати Орендодавцеві орендну плату. Предметом оренди є нежитлові приміщення, а саме: будівля телятника поз. 1 А, площею 1151,6 кв.м та будівля телятника поз. 2 Б, площею 1561,9 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктом 2.1. цього Договору оренди передбачено, що приміщення надається в оренду строком на 10 (десять) років. Строк оренди починається з 01.02.2007 року до 28.02.2017 року і може бути продовжений за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 2.3. Договору оренди Орендар набуває права користування приміщеннями з моменту підписання акту його приймання-передачі з Орендодавцем.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у ТОВ «Руді, як Орендаря, виникло право користування нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 з 01.02.2007 року, оскільки акт приймання-передачі не підписувався сторонами договору.

Як вбачається зі змісту п. 8.3 Договору оренди, при його укладенні сторони досягли згоди про те, що договір може бути розірваний за згодою сторін або за вимогою однієї зі сторін у випадках, передбачених чинним законодавством.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1), і що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч.2).

Позивач скористався своїм правом на розірвання договору оренди у судовому порядку з підстав передбачених ст. 783 ЦК України та умов договору оренди.

Відповідно до ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі.

Частинами 1, 2 ст. 773 ЦК України передбачено, що наймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до п. 1.3. Договору оренди Орендодавець та Орендар заявляють, що одне з орендованих приміщень буде використовуватись, як ферма для розведення корів, іншої рогатої худоби, птахівництва, а друге для всіх видів діяльності пов`язані з деревом та його обробкою у другому приміщенні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідачем - ТОВ «РУДІ`одне з орендованих нежитлових приміщень використовується як склад для зберігання пиломатеріалів (обрізної дошки), а не як ферма для розведення корів, іншої рогатої худоби, птахівництва, тобто

ТОВ «Руді`вказані приміщення використовує не за цільовим призначенням, що підтверджується поясненням представника відповідача та актом обстеження нежитлових приміщень від 24.03.2011 року.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до невірного висновку про те, що використання приміщення тимчасово для зберігання деревини не є його нецільовим використанням.

Відповідно до п. 5.2 Договору оренди Орендар зобов`язаний утримувати приміщення без шкоди для його стану у порядку передбаченому санітарними і протипожежними правилами, а також правилами експлуатації встановленого в приміщенні санітарно-технічного та інженерного устаткування.

Судом встановлено, що ГУ МНС України в Львівській області та Кам`янка - Бузьким РВ ГУ МНС України у Львівській області за наслідками перевірки ТзОВ «Руді`було виявлено порушення правил пожежної безпеки, у зв`язку із чим керівника підприємства ТзОВ «Руді`органами пожежного нагляду притягувалось до адміністративної відповідальності та вручались приписи державного пожежного нагляду на усунення виявлених порушень вимог пожежної безпеки, що підтверджується листом ГУ МНС України в Львівській області від 04.05.2010 року №13/П-8 та листом Кам`янка - Бузького РВ ГУ МНС України у Львівській області листом від 05.05.2010 року №26/533.

Як вбачається з листа ГУ МНС України в Львівській області від 15.04.2011 року №58/П-1, за результатами проведеної перевірки стану пожежної безпеки в ТзОВ «Руді`в с. Сапіжанка, вул. Механізаторів, 25 Кам`янка - Бузького району встановлено, що попередні приписи державного пожежного нагляду виконані не в повному обсязі, у зв`язку із чим директора ТзОВ «Руді`притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про пожежну безпеку», забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій та підприємців. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Статтею 5 Закону України «Про пожежну безпеку`передбачено, що власники підприємств, установ та організацій або уповноважені ними органи, а також орендарі зобов`язані забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя України`органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності жилі, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до вимог санітарних норм. У процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій їх власник зобов`язаний створити безпечні і здорові умови праці та відпочинку, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього середовища.

Судом встановлено, що Головним державним санітарним лікарем Львівської області за результатами проведеної перевірки ДП «Руді-ІНТ`ТзОВ «Руді`було виявлено ряд суттєвих порушень вимог санітарного законодавства, за що керівництво підприємства було притягнуто до адміністративної відповідальності та винесена постанова про застосування адміністративно - запобіжних заходів (тимчасова заборона діяльності) до усунення недоліків, виявлених при перевірці підприємства, що підтверджується постановою Головного державного санітарного лікаря Львівської області від 15.09.11р. №54/06 про тимчасову заборону діяльності підприємства.

Крім цього, на сьогоднішній день постанова Головного державного санітарного лікаря Львівської області від 15.09.11р. №54/06 про тимчасову заборону діяльності підприємства не скасована.

Також, суд з`ясував, що Відповідач - ДП «Руді-ІНТ`ТОВ «РУДІ`теж не дотримується протипожежних норми і правил в нежитлових приміщеннях, що підтверджується приписами Кам`янка - Бузького РВ ГУ МНС України в Львівській області від 21-23.04.2010 року, від 15.02.2011 року та протоколами Кам`янка - Бузького РВ ГУ МНС України в Львівській області про адміністративне правопорушення від 23.04.2010 року, від 17.08.2011 року, від 18.08.2011 року.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до невірного висновку про те, що Відповідачі - ТзОВ «Руді`та ДП «Руді-ІНТ`ТОВ «РУДІ`дотримується пожежних та санітарних норм і правил в нежитлових приміщеннях.

Крім цього, суд з матеріалів справи встановив, що 09 листопада 2006 року між ТзОВ «Руді`та ДП «Руді-ІНТ» ТзОВ «Руді`було укладено договір суборенди нежитлових приміщень №01/11 (надалі - Договір суборенди), відповідно до п. 1.1. якого Орендар зобов`язується передати Суборендарю, а Суборендар зобов`язується прийняти у тимчасове платне користування приміщення, визначені у цьому Договорі, а також зобов`язується сплачувати Орендарю орендну плату. Предметом Договору суборенди є нежитлові приміщення, а саме: будівля телятника, поз. 1 А, площею 1151,6 кв.м та будівля телятника, поз. 2 Б, площею 1561,9 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1.3. Договору суборенди приміщення знаходяться в тимчасовому користуванні Орендаря, що підтверджується Договором оренди нежитлових приміщень, укладеним між ОСОБА_1 та ТзОВ «Руді`від 27 жовтня 2006 року.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що нежитловими приміщеннями користується ДП «Руді-ІНТ`ТОВ «Руді».

Також, суд з`ясував, що дочірнє підприємство «Руді-ІНТ`ТОВ «Руді`є оремою юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.08.2011 року.

Відповідно до п. 5.2 Договору оренди Орендар зобов`язаний не передавати орендоване приміщення будь-якій третій особі без попереднього погодження з першою стороною і письмового повідомлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім цього, суд приходить до висновку, що Відповідач - ТОВ «Руді`не мало права передавати в суборенду нежитлові приміщення ДП «Руді-ІНТ`ТОВ «Руді», оскільки на дату укладення договору суборенди нежитлових приміщень у Відповідача - ТОВ «Руді», не виникло право користування нежитловими приміщеннями на підставі договору оренди нежитлових приміщень від 27.10.2006 року, оскільки строк оренди починається з 01.02.2007 року.

В матеріалах справи наявні повідомлення ТОВ «Руді», погодження ОСОБА_1 та додатки до Договору оренди нежитлових приміщень від 27.10.2009 року.

Як вбачається із змісту погодження, ОСОБА_1 надала право ТОВ «Руді`розпоряджатись орендованим майном - будівлею телятника поз. 1 А, площею 1151,6 кв.м та будівлею телятник, поз. 2 Б, площею 1561,9 кв. м - згідно договору оренди нежитлових приміщень від 27.06.2006 року на власний розсуд, за умови дотримання всіх обумовлених пунктів договору. Погодження вступає в дію з моменту підписання договору оренди.

Повідомленням ТОВ «Руді`підтверджується, що Відповідач передав в оренду приміщення - будівлі телятника поз. 1 А, площею 1151,6 кв.м та будівлі телятник, поз. 2 Б, площею 1561,9 кв. м ДП «Руді - Інт`ТОВ «Руді».

Таким чином, судом встановлено, що з даного погодження не вбачається, що позивач надала згоду Відповідачу -ТОВ «Руді`на передачу орендованого приміщення в суборенду, як цього вимагає п. 5.2. Договору оренди, а в повідомлені відсутній підпис директора та печатка Товариства, а також не зазначено дату його складання.

Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає, що дані документи, а саме: повідомлення та погодження, не можуть братися до уваги при вирішенні спору, оскільки на них відсутні обов`язкові реквізити документів, такі як дата складання, ким складений і кому адресований.

Судом встановлено, що додатки до договору оренди нежитлових приміщень від 27.10.2009 року не є нотаріально посвідченими, в них не зазначено дату їх складання (підписання), а також на них міститься лише підпис із прізвищем ОСОБА_1 без підписання їх іншою стороною Відповідачем - ТОВ «Руді».

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено.

Згідно п. 8.2 Договору оренди зміни і доповнення до Договору можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього Договору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що додатки до договору оренди нежитлових приміщень у відповідності до ст.ст. 203, 215, 654 ЦК України є нікчемними, тобто такими, що не створює юридичних наслідків для сторін, а тому є не належними доказами по справі, а відтак до уваги судом не беруться.

З урахуванням вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що у суду першої інстанції були правові підстави для розірвання договору оренди нежитлових приміщень від 27.10.2006 року, який є предметом спору.

Судом встановлено, що 09 листопада 2006 року ТОВ «Руді`передало в суборенду ДП «Руді-ІНТ`ТзОВ «Руді`нежитлові приміщення, а саме: будівлю телятника, поз. 1 А, площею 1151,6 кв.м та будівлю телятника, поз. 2 Б, площею 1561,9 кв.м згідно договору суборенди нежитлових приміщень №01/11.

Як вбачається з договору суборенди нежитлових приміщень №01/11 від 09.11.2006 року, він підписаний однією і тією ж особою - ОСОБА_2 , який одночасно був директором як і ТОВ «Руді», так і ДП «Руді-ІНТ`ТОВ «РУДІ», що підтверджується витягами Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.02.2011 року та 12.08.2011 року.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Частиною 3 ст. 238 ЦК України передбачено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє у своїх інтересах або інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

Отже, вказана норма встановлює пряму заборону на укладення правочину, в якому один представник одночасно виступає від імені декількох контрагентів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. З ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що договір суборенди нежитлових приміщень №01/11 від 09.11.2006 року підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. З ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідачами не надано суду жодних допустимих та належних доказів, які б обґрунтовували заперечення проти позовних вимог ОСОБА_1 до ТзОВ «Руді», ДП «Руді- Інт`ТзОВ «Руді`про розірвання договору оренди нерухомого майна, визнання недійсним договору суборенди нежитлових приміщень та звільнення орендованих приміщень, а доводи Позивача підтвердженні належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи.

Отже, суд першої інстанції не дотримався встановленого ст. 212 ЦПК України принципу оцінки доказів, відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв`язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін, та не дав їм належну оцінку, а тому прийшов до невірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права

Виходячи з наведеного, колегія судців вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Частиною 1 ст. 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати, а п.4 ст. 316 ЦПК України - що в резолютивній частині рішення апеляційного суду зазначається розподіл судових витрат.

Враховуючи вище наведене, колегія судців приходить до висновку, що з відповідачів слід стягнути на користь позивача 223,15 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п.п. 1-4, 314 ч. 2,316, 319 ЦПК України, колегія судців, -

вирішила:

Апеляційну скаргу - ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Кам`янка - Бузького районного суду Львівської області від 10.09.2012 року скасувати та ухвали нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати договір оренди нежитлових приміщень від 27.10.2006 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «РУДІ».

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «РУДІ»(юридична адреса: 80406, Львівська область, Кам`янка-Бузький район, с. Сапіжанка, вул. Механізаторів, буд. 25, ідентифікаційний код 33386420) звільнити нежитлові приміщення, а саме: будівлю телятника, поз. 1 А, площею 1151,6 кв.м та будівлю телятника, поз. 2 Б, площею 1561,9 кв. м, котрі відносяться до домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним договір суборенди нежитлових приміщень від 09.11.2006 року №01/11, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Руці`та Дочірнім підприємством «Руді-ІНТ`ТзОВ «Руді».

Зобов`язати Дочірнє підприємство «Руді-ІНТ`Товариства з обмеженою відповідальністю «Руді»(юридична адреса: 80406, Львівська область, Кам`янка-Бузький район, с. Сапіжанка, вул. Механізаторів, буд. 25, ідентифікаційний коц 34489974) звільнити нежитлові приміщення, а саме: будівлю телятника, поз. 1 А, площею 1151,6 кв.м та будівлю телятника, поз. 2 Б, площею 1561,9 кв. м, котрі відносяться до домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ТОВ «Руці», ДП «Руді-ІНТ`ТзОВ «Руді`в користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 223 грн. 15 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий:

Судді: