Постанова

від 05.08.2024 по справі 757/48530/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/48530/23Головуючий у 1-й інстанції Іванченко А.М. Провадження № 22-ц/817/672/24 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу №757/48530/23 за апеляційними скаргами приватного акціонерного товариства Страхова компанія Універсальна, інтереси якої представляє адвокат Корнілов Лев Олександрович, на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 24 квітня 2024 року та представника ОСОБА_1 - адвоката Конюшко Дениса Борисовича на додаткове рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 30 травня 2024 року, ухваленого суддею ІванченкоА.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Універсальна, ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та збитків завданих внаслідок ДТП,

В С Т А Н О В И В:

у жовтні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Конюшко Д.Б. звернувся в суд із позовом до ПрАТ Страхова компанія Універсальна, ОСОБА_2 , у якому, після уточнення позовних вимог, просив стягнути із ПрАТ Страхова компанія Універсальна на користь ОСОБА_1 невиплачене страхове відшкодування у розмірі 102627,10 грн, із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 15000 грн

В обґрунтування позову посилаються на те, що 30.03.2022 року в с. Стара Брикуля ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Jeep Renecade" не врахувала дорожньої обстановки та скоїла наїзд на опору електроосвітлення. Постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 03.05.2022 року (справа № 606/590/22) вона була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

30.03.2022 року ОСОБА_2 , керуючи технічно несправним автомобілем «JAGUAR F-PACE», рухався автодорогою Н-18 «Івано-Франківськ Бучач - Тернопіль» в межах с.Хмелівка Тернопільського району в напрямку м. Теребовля, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, застосував такі прийоми керування транспортними засобами, які призвели до втрати керованості, виїзду за межі проїзної частини на виділений конструктивний елемент дороги, не призначений для руху транспортних засобів, праве узбіччя, внаслідок чого допустив зіткнення із нерухомим автомобілем марки "Jeep Renecade". В результаті даної дорожньо-транспортної ситуації, автомобіль "Јеер Renecade" отримав значні механічні пошкодження, а ОСОБА_1 були завдані матеріальні збитки. Ухвалою Теребовлянського районного суду від 19.07.2023 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності та закрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку із примиренням винного із потерпілими. Цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП на момент настання ДТП була застрахована в ПрАТ "СК "Універсальна", відповідно до Полісу ОСЦПВВНТЗ № АP5896971. Також між ПрАТ "СК "Універсальна", як страховиком та ОСОБА_2 як страхувальником було укладено сертифікат № 6021/400/058878 від 19 січня 2022 року - акцепт до оферти добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах страхової суми за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, що становить 500000,00 грн., які перевищують ліміт відповідальності страховика за полісом ОСЦПВВНТЗ. Позивач повідомила ПрАТ "СК "Універсальна" про настання ДТП та надала йому необхідні документи, в тому числі заяву про страхове відшкодування. ПрАТ "СК "Універсальна" здійснило виплату страхового відшкодування за страховим випадком позивача у розмірі 63308,86 грн. Водночас, з метою самостійного визначення вартості матеріального збитку транспортного засобу "Jeep Renecade" позивач звернулася до судового експерта ОСОБА_3 та відповідно до висновку експерта № 239.22ЕД від 10.10.2022 року, вартість матеріального збитку, завданого потерпілому, який являється власником транспортного засобу "Jeep Renecade" становить 175 929,92 грн. Оскільки, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 як винної особи за шкоду, заподіяну майну третіх осіб унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу «JAGUAR F-PACE», на момент настання ДТП була застрахована відповідно умов чинного Полісу ОСЦПВВНТЗ від 20.01.2022 року, виданого ПрАТ "СК "Універсальна", у межах страхової суми за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, що становить 130000,00 грн., сертифікату №6021/400/058878 від 19 січня 2022 року - акцептом до оферти добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного із ПрАТ "СК "Універсальна", у межах страхової суми за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, що становить 500000,00 грн., які перевищують ліміт відповідальності страховика за полісом ОСЦПВВНТЗ, то розмір матеріальної шкоди не перевищує сукупного ліміту відповідальності ПрАТ "СК "Універсальна".

Таким чином, виплачене ПрАТ "СК "Універсальна" страхове відшкодування не відповідає дійсній вартості матеріального збитку завданого позивачу, і значно менше від того страхового відшкодування, на отримання якого вона має право.

Також зазначає, що внаслідок знищення майна позивача з вини ОСОБА_2 , позивачка зазнала моральної шкоди, оскільки автомобіль "Jeep Renecade" був основним засобом пересування та внаслідок його пошкодження вона зазнала сильних душевних страждань.

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 24квітня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ СК Універсальна (ЄДРПОУ 20113829) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) невиплачене страхове відшкодування у розмірі 102627,10 грн та 10500 грн витрат на проведення експертного автотоварознавчого дослідження.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 7500 грн.

Стягнуто з ПрАТ СК Універсальна на користь ОСОБА_1 1073,60грн витрат зі сплати судового збору та 11250 грн витрат на правову допомогу.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 536,80 грн витрат зі сплати судового збору та 3750 грн витрат на правову допомогу.

Додатковим рішенням Теребовлянського району суду Тернопільської області від 30 травня 2024 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у сумі 10 000 грн.

В апеляційній скарзі представник ПрАТ СК Універсальна - адвокат Корнілов Л.О. просить скасувати рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 24 квітня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги представник заявника зазначив, що між ПрАТ «СК «Універсальна» та ОСОБА_2 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР 5896971 (надалі Поліс), за яким страховик зобов`язався відшкодовувати шкоду заподіяну страхувальником життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме: автомобіля JAGUAR F-Pace, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

02.04.2022 року ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» отримала заяву про виплату страхового відшкодування від ОСОБА_1 , внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди від 30.03.2022 року. Відповідно до пояснень наданих заявником, дана ДТП була вже другою по рахунку ДТП за 30.03.2022 року, яка трапилась з пошкодженим транспортним засобом. ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» розглянуло вищевказану заяву та прийняло вмотивоване рішення про сплату страхового відшкодування.

З метою встановлення розміру шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу позивача, яка підлягає страховому відшкодуванню з ПрАТ «СК «Універсальна», за заявою відповідача були проведені оцінка вартості пошкодженого транспортного засобу до настання першого ДТП та оцінка для встановлення розміру матеріального збитку завданого позивачу після першого ДТП. Відповідно до Звіту про оцінку пошкодженого транспортного засобу №02-D/11/49 від 08.07.2022 року ринкова вартість автомобіля JEEP Renegade, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , до настання ДТП складає 464634грн., а вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу JEEP Renegade, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок ДТП, відповідно до ремонтної калькуляції становить 697 367,31 грн.

Відповідно до Звіту про оцінку пошкодженого транспортного засобу №98-R/10/32 від 08.07.2022 року ринкова вартість пошкодженого автомобіля JEEP Renegade, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , після першого ДТП становить 105 308,86 грн.

Згідно зі Звітом про оцінку пошкодженого транспортного засобу № 02-R/11/48 від 20.07.2022 року ринкова вартість пошкодженого автомобіля JEEP Renegade, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , після другого ДТП становить 42 000, 00 грн.

ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» здійснило виплату страхового відшкодування на користь позивача, у розмірі 63308,86 грн (105308,86 грн (ринкова вартість ТЗ до ДТП) - 42 000 грн (вартість пошкодженого ТЗ) = 63308,86 грн).

Отже, враховуючи вищевикладене ПрАТ «СК «Універсальна» виконала свій обов`язок стосовно виплати страхового відшкодування у повному обсязі, відповідно до вимог законодавства, що регулює спірні правовідносини, тому вимоги позивача були (є) необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо експертного висновку, виконаного на замовлення позивача для підтвердження вартості збитків зазначають, що невідомо з яких причин позивач подає свій Висновок № 239.22ЕД від 10.10.2022 року і які вимоги були порушені у Звітах за № 02-D/11/49 від 08.07.2022 року та № 98-R/10/32 від 08.07.2022 року, Звіті № 02-R/11/48 від 20.07.2022 року (на замовлення Відповідача 1) які пункти не відповідають Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року.

Для того, щоб установити чи може звіт (експертиза) використовуватися чи ні, сторона позивача могла скористатися своїм правом на звернення до Фонду державного майна України із заявою на проведення відповідної рецензії Звіту (висновку), відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національного Стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440 та Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31.10.2011 року № 1585/1.

Звертають увагу суду, що подання експертизи виконаної на замовлення позивача, саме по собі без законної мети (підстави) суперечить законодавству, що регулює спірні відносини (Закону України «Про ОСЦПВВНЗ» та ін.) та взагалі нівелює принципи верховенства права та правової (юридичної) визначеності.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат КонюшкоД.Б. просить скасувати додаткове рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 30 травня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення суду залишити без задоволення.

В обґрунтування апеляційної скарги представник заявника зазначив, що судом помилкового вказано про те, що «акт прийому-здачі наданих послуг за договором № 29/01/24 від 29.04.2024 року», тоді як насправді даний акт прийому-здачі датований 29 січня 2024 року. Відповідно до акту відповідачу надали послуги правничої допомоги загальною кількістю у розмірі 19,5 годин за один робочий день. Тоді як відповідно до п. 4.2 Договору про надання правничої допомоги № 29/01/24 від 29.01.2024 зазначено: «учасники, співробітники Адвокатського об`єднання послуги передбачені умовами даного Договору, надають клієнту в робочий час. Під робочим часом у цьому випадку розуміється час з 9-00 години до 18-00 години у робочі дні, визначені згідно з чинним трудовим законодавством України». Вказане свідчить про те, що послуги з надання правової допомоги фактично не могли бути надані, а інформація вказана в акті виконаних робіт не відповідає дійсності.

Також, з Акту вбачається перелік наданих послуг, зокрема «Складання відзиву на позовну заяву», однак з опису вкладення та трекінгу вбачається, що відзив був надісланий засобами поштового зв`язку 09.02.2024 року. Станом на день проведення взаємних розрахунків між адвокатським об`єднанням та ОСОБА_2 та підписання акту прийому-здачі наданих послуг не відбулось жодного засідання, в якому представник відповідача-2 взяв би участь в судовому засіданні.

Водночас, стороною ОСОБА_2 разом з заявою про розподіл судових витрат було надано Додаткову угоду № 1 від 29.01.2024 року, відповідно до якої «послуги підлягають оплаті протягом 30 календарних днів з дати підписання акту наданих послуг. Судове засідання відбулось 30 травня 2024 року, однак стороною ОСОБА_2 не було долучено до матеріалів справи жодних квитанцій на підтвердження оплати наданих послуг, що свідчить про те, що витрати так і не були понесені.

Оскільки жодних доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу надано не було, а акт прийому-здачі наданих послуг виконаних з рядом грубих порушень, то витрати на правничу правову допомогу з позивача на користь ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

Крім того, стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу 10000 грн істотно порушує права й інтереси першого, позаяк заявлені ОСОБА_2 витрати на отримання правової допомоги є завищеними, неспівмірними зі складністю справи, позовними вимогами заявленими до ОСОБА_2 (15000 грн моральної шкоди) та особливостями предмету спору, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, а тому їх стягнення відповідно становить надмірний тягар для позивача, що суперечить принципу розподілу таких витрат між сторонами, тому суд мав дійти висновку про необхідність зменшення розміру таких витрат також.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Кожушний К.С. подав відзив на апеляційну скаргу ПрАТ СК Універсальна, у якому зазначив, що вони не погоджуються з аргументами Страхової компанії, щодо неналежного висновку експерта № 239,33ЕД від 10 жовтня 2022 року, як доказу.

Чинне законодавство не позбавляє особу права на подання підготованого на його замовлення висновку експерта та не зобов`язує обґрунтовувати замовлення такого висновку чи його подання.

Твердження ПрАТ СК Універсальна щодо наявності у позивача можливості звернутися до Фонду державного майно із заявою на проведення рецензії звіту № 02-R/11/48 від 20 липня 2022 року, виконаного на замовлення відповідача 1, не впливає на законність рішення суду.

Натомість, згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Поданий позивачем висновок експерта № 239.33ЕД експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля «JEEP RENEGADE» від 10 жовтня 2022 року є неналежним доказом з огляду на те, що експертом визначено, що до ДТП автомобілю вже було завдано збитків на суму 175929,92 грн, при цьому не визначено до якого саме ДТП завдано збитків і при проведенні дослідження експертом взагалі не визначено щодо яких ДТП здійснюється експертне дослідження, що він розуміє під поняттям 1 ДТП та 2 ДТП, не враховано їх механізм.

Отже, висновок № 239.33ЕД експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля «JEEP RENEGADE» від 10 жовтня 2022 року є неналежним доказом, адже через його неповноту і суперечливість не дає змоги встановити розмір завданих відповідачем збитків.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Конюшко Д.Б. подав відзив на апеляційну скаргу ПрАТ СК Універсальна, у якому зазначив, що недоречною є вказівка ПрАТ СК Універсальна на те, що подання до суду висновку судового експерта, виконаного на замовлення позивачем, суперечить законодавству та взагалі нівелює принципи верховенства права та правової визначеності.

Відповідно до ч. 7 ст. 36 Закону України Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.

З вказаної норми вбачається, що потерпілий має право оскаржити як рішення страховика про відмову у виплаті, так і рішення страховика про здійснення страхового відшкодування, тобто рішення про виплату страхового відшкодування, що і було зроблено позивачем шляхом подання позову про стягнення несплаченої частини страхового відшкодування та на доведення чого було і надано до суду висновок судового експерта

З метою визначення дійсного розміру заподіяного збитку, позивач скористався своїм правом і самостійно замовив складання такого висновку. Наданий позивачем висновок експерта є належним, допустимим і достатнім доказом, яким ОСОБА_1 обґрунтовує розмір заподіяної шкоди його майну, оскільки одержаний в порядку встановленому законом. Судовий експерт ОСОБА_3 підтверджує, що Висновок експерта № 239.22ЕЛ підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок передбачену ст. 384 КК України.

В апеляційній скарзі сторона відповідача-1 зазначає, що у Висновку експерта, наданого позивачем, не враховується той факт, що було скоєно дві дорожньо-транспортні пригоди та не розраховується окремо вартість матеріального матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу після кожного ДТП окремо, тоді як у Звітах наданих відповідачем-1 такі розрахунки вказані. Однак, ОСОБА_1 не може погодитися з доводами відповідача-1. оскільки, як і висновком експерта, наданого позивачем, так і Звітами СОД Видутою, наданими відповідачем-1, при наданні оцінки пошкодженого транспортного засобу та розрахунку матеріальної шкоди завданої неправомірними діями відповідача-2 були враховані пошкодження завданні після першого ДТП та після другого ДТП окремо.

У Висновку Експерта № 239.22ЕД від 10 жовтня 2022 року судовий експерт ОСОБА_3 у розділах 1.3,2.3-1.7,2.7 проводить дослідження з метою встановлення розмір матеріального збитку заподіяного внаслідок наїзду на опору електроосвітлення завданих позивачкою, (висновок складено та подано до суду в порядку статті 106 ЦПК України).

Відтак, судовий експерт ОСОБА_3 встановив розмір заподіяної шкоди транспортному засобу «Jeep Renegade» НОМЕР_4 внаслідок двох різних дорожньо-транспортних пригод окремо та ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги з урахуванням матеріальної шкоди завданою самою позивачкою внаслідок наїзду на опору електроосвітлення, а доводи сторони відповідача-1 про те, що у Висновку Експерта № 239.22ЕД не розрахована шкода завдана транспортному засобу «Jeep Renegade» р.н. НОМЕР_4 після першого ДТП та після другого ДТП окремо є безпідставними та такими, що суперечать нормам законодавства, оскільки вимоги до відповідачів заявлені на визначений судовим експертом лише в частині розрахованої судовим експертом шкоди, завданої неправомірними діями ОСОБА_2 .

Увесь зміст апеляційної скарги, поданої ПрАТ СК Універсальна, зводиться до незгоди із обов`язком відшкодувати заподіяну ним шкоду ОСОБА_1 . При цьому, жодних доказів невідповідності Висновку експерта дійсним, реальним обставинам справи відповідач-1 не надав, а наведені ним аргументи спростовуються й розвінчуються вищевказаним і є абсурдними та нісенітними за своєю суттю, зважаючи на вже наведене.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Кожушний К.С. подав відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката КонюшкоД.Б., у якому зазначив, що при зверненні з позовною заявою позивачем було заявлено вимоги до ОСОБА_4 в загальному розмірі 50 935,96 грн, що складалися з вимог про стягнення майнової шкоди в розмірі 35 935,96 грн та моральної шкоди в розмірі 15 000,00 грн.

Належним чином виконавши свою роботу (надавши послуги), адвокати підготували відзив на позовну заяву, зібрали докази та подали до суду. Саме на цій підставі, 27 лютого 2024 року позивач відмовився від позовних вимог до ОСОБА_2 в частині стягнення матеріальної шкоди.

Наголошують, що позивач саме відмовився від позовних вимог, а не «змінив (уточнив) розмір позовних вимог», адже відповідно до пункту 2 частини 2 статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на те, що справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, а засідання у справі відбулося 19 лютого 2024 року, позивач втратив процесуальне право на зменшення розміру позовних вимог.

Більш того, вимоги про стягнення 35 935,96 грн. та 15 000,00 грн. є різними за своєю правовою природою, отже не можна вважати відмову від однієї з вимог зменшенням розміру позовних вимог.

Отже, відповідач має право на компенсацію своїх витрат на правничу допомогу пропорційно розміру вимог, що не були задоволені судом, що становить 85,3 %.

З яких міркувань представник позивача вважає, що адвокати Крайза О.І., належно захистивши інтереси відповідача 2 в суді від абсолютно необґрунтованого позову, мають отримувати меншу оплату, аніж сам представник позивача, залишається незрозумілим.

Судом вже було зменшено розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають компенсації. Жодних підстав для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу ОСОБА_2 немає.

Частиною 1 статті 368 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на викладене, розгляд даної справи слід проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі доказами в межах доводів та вимог апеляційних скарг, відзиву на апеляційні скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПрАТ СК Універсальна не підлягає до задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 власником автомобіля марки "Jeep Renecade", н.з. НОМЕР_3 є ОСОБА_5 (т. 1 а.с.56).

Згідно з довіреністю від 14.09.2023 року, зареєстрованої приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Сергатюк О.В. за № 514 ОСОБА_1 , є особою, уповноваженою власником T3 "Jeep Renecade" ОСОБА_5 на розпорядження транспортним засобом "Jeep Renecade" та отримання на свою користь відшкодування (зокрема страхового) шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження вказаного транспортного засобу (т. 1 а.с.57).

Постановою Теребовлянського районного суду від 03.05.2022 року ОСОБА_1 було визнано винною за ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн., за фактом того, що вона 30.03.2022 року о 14годині 10 хвилин в с. Стара Брикуля Тернопільського району Тернопільської області керуючи транспортним засобом, марки "Jeep Renecade", н.з. НОМЕР_3 , не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості для руху, не впоралася з керуванням та скоїла наїзд на опору електроосвітлення, при цьому автомобіль отримав механічні пошкодження (т. 1 а.с.10).

Ухвалою Теребовлянського суду від 19.07.2024 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку із примиренням винного із потерпілими. Кримінальне провадження внесене до ЄРДР № 12022211080000050 від 31.03.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України- закрито. В мотивувальній частині ухвали суду зазначено, що 30.03.2022 року приблизно о 16.55 год. ОСОБА_2 керував технічно несправним автомобілем «JAGUAR F-PACE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , стан коліс та шин якого не відповідав вимогам п. 31.1 ПДР України, в салоні якого перебувало три пасажири, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та рухався автодорогою Н-18 «Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль», в межах с. Хмелівка Тернопільського району в напрямку м.Теребовля від м. Бучач Тернопільської області. В ході руху на заокругленій ліворуч ділянці вказаної автодороги, що по АДРЕСА_1 , водій ОСОБА_2 у порушення п. 12.1 ПДР не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, застосував такі прийоми керування транспортним засобом, які призвели до втрати керованості, виїзду за межі проїзної частини на виділений конструктивно елемент дороги не призначений для руху транспортних засобів праве узбіччя, а далі кювет та тротуар. Внаслідок цього ОСОБА_2 своїми діями, які не відповідали вищевказаним вимогам пунктів ПДР, будучи неуважним поставив себе в такі умови, що не зміг забезпечити безпеку дорожнього руху та допустив виїзд автомобіля за межі проїзної частини дороги і в правому кюветі відбулося його зіткнення із нерухомим автомобілем «JEEP RENEGADE», р.н. НОМЕР_3 , та подальше перекидання даних транспортних засобів. У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля «JAGUAR F-PACE», отримали пошкодження середнього ступеня тяжкості (т. 1 а.с.11).

Згідно полісу № АР 5896971, яки був діючий на 30.03.2022, транспортний засіб «JAGUAR F-PACE», державний номер НОМЕР_2 застраховано у ПрАТ СК Універсальна (т. 1 а.с.12).

02.04.2022 року ОСОБА_1 на адресу ПрАТ СК Універсальна надала заяву на безготівковий перерахунок страхового відшкодування у зв`язку з настанням 30.03.2022 року страхового випадку згідно договору страхування АР 5896971 від 19.01.2022 року (т. 1 а.с.14).

З виписки руху коштів по картці від 18.10.2023 року ОСОБА_1 01.08.2022 року від ПрАТ СК Універсальна було зараховано 63308,86 грн (т.1 а.с.16).

Згідно висновку експерта № 239.22ЕД від 10.10.2022 року вартість матеріального збитку власнику автомобіля завданого власнику автомобіля JEEP RENEGADE реєстраційний номер НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , пошкодженого в ДТП 30.03.2022 р., станом на момент ДТП, виходячи з наданих замовником вихідних даних становить: 175 929,92 грн. Ринкова вартість автомобіля JEEP RENEGADE з врахуванням пошкоджень, наявних після ДТП 30.03.2022 р., станом на момент ДТП, виходячи з наданих замовником вихідних даних становить: 9993,96 грн. (т. 1 а.с.19-29).

14.11.2022 року ОСОБА_1 на адресу ПрАТ СК Універсальна надала заяву про виплати коштів в сумі 175929,92 за мінусом виплати 63308 грн згідно висновку експерта № 239.22ЕД від 10.10.2022 року (т. 1 а.с.17)

Згідно листа № 3396/24-101 від 28.11.2022 року ПрАТ СК Універсальна повідомило ОСОБА_1 , що страхова компанія вже здійснила виплату страхового відшкодування 01.08.2022 року у розмірі 63308,86 тим самим були виконані обов`язки страхувальника передбачені полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності АР 5896971 від 19.01.2022 року (т. 1 а.с.18).

Відповідно до звіту про оцінку пошкодженого транспортного засобу №02-D/11/49 від 08.07.2022 року ринкова вартість автомобіля JEEP Renegade, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , до настання ДТП складає 464634грн., а вартість відновлювального ремонту, внаслідок ДТП, відповідно до ремонтної калькуляції становить 697 367, 31 грн (т. 1 а.с.115).

Відповідно до Звіту про оцінку пошкодженого транспортного засобу №98-R/10/32 від 08.07.2022 року ринкова вартість пошкодженого автомобіля JEEP Renegade, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , після першого ДТП становить 105 308, 86 грн (т. 1 а.с.138).

Згідно зі Звітом про оцінку пошкодженого транспортного засобу № 02-R/11/48 від 20.07.2022 року ринкова вартість пошкодженого автомобіля JEEP Renegade, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , після другого ДТП становить 42 000 грн (т. 1 а.с.147).

Відповідно до аварійного сертифіката по страховому випадку, який відбувся 30.03.2022 року, ПрАТ «СК «Універсальна» здійснило виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 , у розмірі 63 308, 86 грн (105 308, 86 грн. (ринкова вартість ТЗ до ДТП) 42000, 00 грн (вартість пошкодженого Т3) = 63 308, 86 грн (т. 1 а.с. 155).

Із сертифікату 6021/400/058878 від 19.01.2022 року заяви-акцепту до оферти добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільну відповідальність ОСОБА_2 застраховано в межах суми 500000 грн (т. 1 а.с.169), а в загальному, як за полісом № АР 5896971, так і сертифікатом 6021/400/058878 від 19.01.2022 загальна сума страхування цивільної відповідальності ОСОБА_2 становить 630000 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи те, що рішення Теребовлянського районного суду від 24квітня 2014 року оскаржується ПАТ СКУніверсальна в частині стягнення страхового відшкодування, тому колегія суддів переглядає рішення лише в оскаржуваній частині.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Стаття 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ПрАТ «СК «Універсальна» здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 всього у розмірі 63 308,86 грн. Проте, відповідно до висновку експерта № 239.22ЕД від 10.10.2022 року, який судом взятий до уваги як належний, допустимий та достовірний доказ, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Jeep Renecade" д.н.з. НОМЕР_4 діями відповідача ОСОБА_2 становить 175 929,92 грн, що являться ринковою вартістю до ДТП транспортного засобу. Транспортний засіб ОСОБА_1 конструктивно знищений. Ринкова вартість транспортного засобу "Jeep Renecade", д.н.з. НОМЕР_4 , в пошкодженому стані після ДТП складає 9993,96 грн, тому різниця, що підлягає відшкодуванню становить 165935,96 грн. Однак, з врахуванням частково здійсненої ПАТ СК Універсальна страхової виплати судом стягнуто 102 627,10 грн страхового відшкодування, виходячи з розрахунку: 165 935,96 - 63 308,86 = 102 627,10 грн.

З такими висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частиною другої статті 999 ЦК України передбачено, що до відносин, які випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV).

Саме на забезпечення таких зобов`язань було ухвалено Закон № 1961-IV.

Законом № 1961-IV визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП, відшкодування заподіяної шкоди.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 6 Закону України № 1961-IV, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за школу, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України № 1961-IV встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно зі статтею 30 Закону України № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно д законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 36.1 Закону № 1961-IV передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Відповідно до ст. 36.2 Закону № 1961-IV, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Слід також зазначити, що відповідно до ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Відтак зазначена норма визначає, що саме законом встановлюється випадки, коли право особи припиняється внаслідок його нездійснення.

Матеріалами справи підтверджено, що 30.03.2022 року о 16 гд. 55 хв. відповідач ОСОБА_2 , керуючи технічно несправним автомобілем «JAGUAR F-PACE», рухався автодорогою Н-18 «Івано-Франківськ Бучач - Тернопіль» в межах с. Хмелівка Тернопільського району в напрямку м. Теребовля, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, застосував такі прийоми керування транспортними засобами, які призвели до втрати керованості, виїзду за межі проїзної частини на виділений конструктивний елемент дороги, не призначений для руху транспортних засобів, праве узбіччя, внаслідок чого допустив зіткнення із нерухомим автомобілем марки "Jeep Renecade". В результаті даної дорожньо-транспортної ситуації, автомобіль "Јеер Renecade" отримав значні механічні пошкодження, а ОСОБА_1 були завдані матеріальні збитки. Ухвалою Теребовлянського районного суду від 19.07.2023 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності та закрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку із примиренням винного із потерпілими. Цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП на момент настання ДТП була застрахована в ПрАТ "СК "Універсальна", відповідно до Полісу ОСЦПВВНТЗ № АP5896971. Також між ПрАТ "СК "Універсальна", як страховиком та ОСОБА_2 як страхувальником було укладено сертифікат № 6021/400/058878 від 19 січня 2022 року - акцепт до оферти добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах страхової суми за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, що становить 500000,00 грн., які перевищують ліміт відповідальності страховика за полісом ОСЦПВВНТЗ.

Позивач своєчасно повідомила ПрАТ "СК "Універсальна" про настання ДТП та надала страховій компанії необхідні документи, в тому числі заяву про страхове відшкодування. ПрАТ "СК "Універсальна" здійснило виплату страхового відшкодування за страховим випадком позивача у розмірі 63308,86грн.

Однак, позивач не погодилася з визначеним ПрАТ "СК "Універсальна" розміром відшкодування і з метою самостійного встановлення вартості матеріального збитку транспортного засобу "Jeep Renecade" звернулася до судового експерта ОСОБА_3 та відповідно до висновку експерта № 239.22ЕД від 10.10.2022 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Jeep Renecade", реєстраційний номер НОМЕР_7 , пошкодженого в ДТП 30.03.2022, станом на момент ДТП становить 175929,92грн, ринкова вартість автомобіля "Jeep Renecade" з врахуванням пошкоджень наявних після ДТП 30.03.2022, станом на момент ДТП становить 9993,96 грн (т.1 а.с.19-29).

Не заслуговує на увагу посилання ПрАТ СК Універсальна, що суд першої інстанції без жодних висновків відхилив подані ними звіти про оцінку пошкодженого транспортного засобу № 02-D/11/49 від 08.07.2022 року, № 98-R/10/32 від 08.07.2022 року та № 02-R/11/48 від 20.07.2022 року та взяв за основу рішення, поданий позивачем висновок експерта № 239.22ЕД від 10.10.2022 року, оскільки це суперечить законодавству, що регулює спірні правовідносини та взагалі нівелює принципи верховенства права та правової визначеності.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Зі змісту ч. 3 ст. 35 Закону України № 1961-IV вбачається, що у разі відсутності між потерпілим і страховиком згоди про розмір і спосіб страхового відшкодування, розрахунок і здійснення страхової виплати має здійснюватися на підставі звіту про оцінку (висновку судового експерта) про розмір заподіяного матеріального збитку.

Відповідно до ч. 7 ст. 36 Закону України № 1961-IV рішення страховика (МСТБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.

Отже, потерпілий має право оскаржити як рішення страховика про відмову у виплаті, так і рішення страховика про здійснення страхового відшкодування, що і було зроблено позивачем шляхом подання позову про стягнення несплаченої частини страхового відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що у даній справі слід брати до уваги висновок судової автотоварознавчої експертизи від 10 жовтня 2022 року, а не звіти № 02-D/11/49 від 08.07.2022 року, № 98-R/10/32 від 08.07.2022 року, № 02-R/11/48 від 20.07.2022 року про оцінку пошкодженого транспортного засобу, оскільки такий висновок експерта відповідає обставинам справи та вимогам ст. 102 ЦПК України, який складений з застосуванням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092, є науково обґрунтований, експерт попереджений про кримінальну відповідальність за статтею 384 КК України, тобто за дачу завідомо неправдивого висновку і висновок підготовлений для подання до суду.

Крім цього, відповідачі ПАТ СК Універсальна та ОСОБА_2 не скористалися своїм правом на подання клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, з метою визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Jeep Renecade", якщо не згідні з висновком судової автотоварознавчої експертизи від 10 жовтня 2022 року.

Також, надуманими є посилання заявника про те, що у висновку експерта не враховуються той факт, що було скоєно дві дорожньо-транспортні пригоди та не розраховано окремо вартість матеріального матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу після кожного ДТП окремо, тоді як у звітах наданих Відповідачем-1 такі розрахунки вказані.

Так, у висновку експерта № 239.22ЕД від 10 жовтня 2022 року судовий експерт ОСОБА_3 у розділах 1.3,2.3-1.7,2.7 провів дослідження з метою встановлення розмір матеріального збитку заподіяного внаслідок наїзду на опору електроосвітлення завданих позивачкою і визначив збиток з врахуванням пошкоджень наявних після 1 ДТП.

Відтак, судовий експерт ОСОБА_3 встановив розмір заподіяної шкоди транспортному засобу «Jeep Renegade» ВК 6281 НД внаслідок двох різних дорожньо-транспортних пригод окремо.

Щодо оскарження додаткового рішення.

За змістом ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами 1, 2 ст. 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як зазначено у ч. 4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження своїх витрат на правову допомогу представником відповідача було долучено ордер про надання правничої допомоги № 1171987 від 09.02.2024 року, виданий Адвокатським об`єднанням «Ліберті Вей», на підставі якого адвокат Кожушний К.С. представляє інтереси ОСОБА_2 у Теребовлянському районному суді Тернопільської області, копію трудового договору від 04.10.2023 року, згідно якого ОСОБА_9 прийнято на роботу до АО «Ліберті Вей», копію договору № 29/01/24 від 29.01.2024 року з додатком до нього, додаткову угоду до договору № 29/01/24 від 29.01.2024 року та акт прийому-здачі наданих послуг за договором № 29/01/24 від 29.04.2024 року, згідно якого вартість послуг складала: складання відзиву на позовну заяву - 51476 грн, надання консультацій без вивчення документів - 12112 грн, надання консультацій з вивченням документів 24224 грн, участь в судових засіданнях - 30280 грн (всього 118092 грн).

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

30 травня 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Конюшко Д.Б. подав заперечення про розподіл судових витрат, у якому просив відмовити у задоволені заяви ОСОБА_2 . Вважає, що сума витрат на правничу допомогу у розмірі 100 703,70 грн є завищеною, неспівмірною зі складністю справи, ціною позову та особливостями предмету спору, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, а тому їх стягнення відповідно становить надмірний тягар для позивача, що суперечить принципу розподілу таких витрат між сторонами.

Також заявник зазначив, як вбачається з Витягу Опендатабот, ОСОБА_2 підписав Договір про надання правничої допомоги № 29/01/24 з Адвокатським об`єднанням Ліберті Вей у якому сам є директором. Отже правову допомогу йому надавали його підлеглі, які можуть бути прямо зацікавлені у штучному та такому, що не відповідає дійсності, завищеному заявлені відповідних витрат.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, ціни позову тощо.

Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Таким чином, враховуючи характер виконаної адвокатом Кожушним К.С. роботи, наданої у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної роботи, критерію необхідності подання відповідних документів зі сторони ОСОБА_2 , значимості таких дій у справі, та витраченого часу представником у даній справі, розміру задоволеної моральної шкоди, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та зміни додаткового рішення, зменшивши розмір стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді першої інстанції з 10000 грн до 3000 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 376, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Страхова компанія Універсальна, інтереси якої представляє адвокат Корнілов Лев Олександрович, залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Конюшко Денис Борисович задовольнити частково.

Рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 24квітня 2024 року залишити без змін.

Додаткове рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 30 травня 2024 року змінити, зменшивши розмір витрат на правничу допомогу з 10 000 грн до 3000 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: М.В. Хома

Б.О. Гірський