Справа № 515/1094/24
Провадження № 2-з/513/13/24
Саратський районний суд Одеської області
У ХВ АЛ А
05 серпня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Миргород В.С.,
при секретарі судового засідання Аркуші І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області, у відсутності сторін, заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Фомічова Ігоря Олеговича про забезпечення позову у справі №515/1094/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, суд, -
В С Т А Н О В И В :
10 липня 2024 року позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Фомічова І.О. звернулася до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, ціною позову 978 674,19 грн, та просила визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки за кадастровим номером: 5125081600:01:001:2450 та на 1/2 частину трактору колісного марки «БЕЛАРУС-892», державний номерний знак НОМЕР_1 , посилаючись на неможливість вирішення спору у добровільному порядку.
Одночасно позивачем подано заяву про забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на земельну ділянку за кадастровим номером: 5125081600:01:001:2450, площею 20,7754 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2619587951040, та на трактор колісного марки «БЕЛАРУС-892», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2017 року випуску (свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 ), які належать на праві власності ОСОБА_2 , мотивуючи тим, що невжиття заходів забезпечення позову надасть можливість останньому розпорядитися нерухомим майном на власний розсуд, що призведе до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
Розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області ОСОБА_3 від 10 липня 2024 року вказана цивільна справа передана на розгляд Саратському районному суду Одеської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Саратського районного суду Одеської області, 01 серпня 2024 року матеріали справи передані для розгляду судді Миргород В.С.
Ухвалою суду від 01 серпня 2014 року позовну заяву та заяву про забезпечення позову залишено без руху з надання позивачу часу для усунення недоліків. 02 серпня 2024 року надійшла заява позивача на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 05 серпня 2024 року відкрито провадження у справі та розпочато підготовче провадження.
Заяву розглянуто згідно ч.1 ст.153 ЦПК України, без повідомлення учасників процесу.
Розглянувши матеріали поданої заяви, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечується заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Згідно з ч.3. ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму ВСУ України «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 306774417, датою формування 08 серпня 2022 року, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 02 липня 2024 року № 385142456, за ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № 054916, виданого 09 жовтня 2000 року, зареєстровано право власності на земельну ділянку за кадастровим номером: 5125081600:01:001:2450, площею 20,7754 га, в межах Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського (Татарбунарського) району Одеської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2619587951040).
Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 , видане 30 січня 2018 року ГУ Держпродспоживслужба в Одеській області, ОСОБА_2 є власником трактору колісного марки «БЕЛАРУС-892», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2017 року випуску.
За такого, враховуючи надані докази, які підтверджують факт перебування сторін у шлюбі з 22 січня 1994 року по 29 квітня 2021 року, реєстрацію майна за ОСОБА_2 , а також виходячи з предмету позову, беручи до уваги, що останній, як власник майна, може вжити заходів до відчуження спірного майна на користь третіх осіб, що істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення доказів підлягає задоволенню.
Крім того, предметом позову є визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на його частку, отже спірним є не все перераховане майно, а лише частина, на яку позивач просить визнати право власності, отже відсутні підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно. У даному випадку суд вбачає підстави для накладення арешту лише на 1/2 частину майна.
Щодо зустрічного забезпечення, суд не вбачає підстав для його застосування, оскільки судом не встановлено обставин, передбачених ч.3 ст.154 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.150,153, 260 ЦПК України, -
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №515/1094/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовільнити.
Накласти арешт на 1/2 частину майна, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем с. Дивізія Татарбунарського району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_3 , а саме на:
- трактор колісний марки «БЕЛАРУС-892», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2017 року випуску (свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 , видане 30 січня 2018 року ГУ Держпродспоживслужба в Одеській області);
- земельну ділянку за кадастровим номером: 5125081600:01:001:2450, площею 20,7754 га, в межах Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського (Татарбунарського) району Одеської області, належну на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № 054916, виданого 09 жовтня 2000 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2619587951040), шляхом заборони їх відчуження.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали направити сторонам для відома, до територіального сервісного центру МВС 5145 в м.Арциз та державному реєстратору Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області для реєстрації обтяження.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час її проголошення, можуть подати апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Дата складення ухвали 05 серпня 2024 року.
Суддя В. С. Миргород
Суд | Саратський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2024 |
Оприлюднено | 07.08.2024 |
Номер документу | 120805358 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Саратський районний суд Одеської області
Миргород В. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні