Справа № 372/3680/24
Провадження 1-кп-299/24
ухвала
29 липня 2024 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
встановив:
01 липня 2024 року до Обухівського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 02 липня 2024 року призначено підготовче судове засідання.
Відповідно до положень ст. 314 КПК України першочерговим завданням підготовчого судового засідання є вирішення питання про можливість призначення судового розгляду, у зв`язку з чим, суд з`ясовує, чи наявні підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 314 КПК України.
З цією метою, у підготовчому судовому засіданні судом було з`ясовано думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта або наявності підстав для прийняття рішення про його повернення.
Прокурор просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а підстави для прийняття рішення про його повернення відсутні.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 вважав неможливим призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта і заявив про його повернення, посилаючись, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а саме: не зазначені чітко подія злочину, мотиви вчинення кримінального правопорушення, при обчисленні матеріальної школи допущені грубі арифметичні помилки; захисник також висловив думку, що наявні в матеріалах кримінального провадження висновки експертів не відповідають дійсним обставинам справи; обвинувальний акт поданий до суду пізніше його врученню підозрюваному ОСОБА_4 та ін.
Прокурор проти вказаного клопотання захисника заперечив, вважаючи, що порушені питання мають вирішуватись виключно під час судового розгляду на підставі матеріалів кримінального провадження та наданих сторонами доказів, а обвинувальний акт повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника, підтвердив, що обвинувачення не конкретне і не зрозуміле загалом.
Суд, дослідивши обвинувальний акт, заслухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого, проаналізувавши доводи захисника про повернення обвинувального акта, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення з огляду на таке.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Відповідно до вимог ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким закінчується досудове розслідування.
Для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта прокурору суд має встановити невідповідність такого обвинувального акта вимогам Кримінального процесуального кодексу.
Так, відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. (ч. 2-4 ст. 291 КПК України)
Дослідивши поданий у межах даного кримінального провадження обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що вказані вимоги до обвинувального акта стороною обвинувачення були дотримані.
Судом встановлено, що поданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він містить відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний прокурором, і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.
В обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення із зазначенням дій, які були вчинені обвинуваченим, а також обставини, які, відповідно до положень КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
З огляду на це, суд дійшов до висновку про відповідність даного обвинувального акта вимогам чинного законодавства, а також про відсутність у ньому таких недоліків, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні.
Доводи захисника, про те, що прокурором в обвинувальному акті не конкретизоване формулювання обвинувачення, наявні арифметичні помилки, містяться хибні висновки про правомірність правочину, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки в обвинувальному акті викладаються ті фактичні обставини вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Вказане означає, що визначення обсягу та способу викладення фактичних обставин кримінального правопорушення у тексті обвинувального акта належить до повноважень прокурора, а тому ані суд, ані інші учасники судового провадження не можуть вимагати від нього змінити їх виклад. Крім того, під час підготовчого засідання не досліджуються будь-які докази на підтвердження, або спростування викладених прокурором фактичних обставин, а тому суд позбавлений можливості на даному етапі перевіряти чи встановлювати їх достовірність. Суд не може передчасно, без дослідження будь-яких доказів, надавати оцінку обставинам, викладеним в обвинувальному акті та ставити їх існування під сумнів, як того вимагає захисник. Своїми доводами захисник фактично порушує питання, яке не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні. У цьому контексті, суд звертає увагу на правову позицію Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладену у постанові від 03.07.2019 по справі № 273/1053/17, відповідно до якої кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг та повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, визначення ж обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора. Суд вважає, що повернення обвинувального акта прокурору із вказівкою на зміну кваліфікації призведе до порушення засад змагальності. З огляду на викладене, зауваження захисника у цій частині не може бути прийняте до уваги при вирішенні питання про повернення обвинувального акта. Обґрунтування стороною обвинувачення належної кваліфікації кримінального правопорушення і, відповідно, її підтвердження чи спростування, має відбуватися виключно в ході судового розгляду на підставі дослідження та оцінки наданих суду доказів.
Також суд викладені у підготовчому засіданні, оскільки вони не вказують на наявність в обвинувальному акті порушень вимог КПК України, з наявністю яких закон пов`язує можливість його повернення.
Суд також не вбачає порушення прав обвинуваченого в направленні обвинувального акту до суду декількома днями пізніше вручення цього документа ОСОБА_4 .
Враховуючи вищевикладене, суд вважає доводи захисника щодо зауважень до обвинувального акта такими, що не дають підстав для його повернення.
Суд на підставі викладеного,
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1
Суд | Обухівський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 29.07.2024 |
Оприлюднено | 07.08.2024 |
Номер документу | 120806419 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем |
Кримінальне
Обухівський районний суд Київської області
Висоцька Г. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні