Рішення

від 31.07.2024 по справі 753/5470/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5470/24

провадження № 2/753/4855/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді Шаповалової К.В.,

за участі секретаря судового засідання Давидюк В.О.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Чефранова А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №1» про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до КНП «КМКЛ №1» про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідачем було поширено неправдиву інформацію щодо ОСОБА_1 , шляхом оприлюднення екстреного повідомлення, у якому, зокрема, було вказано, що 24 жовтня 2023 року о 10:00 год. заступник директора ОСОБА_1 штовхнув хвору на підвіконня. Для перевірки інформації викладеної у екстреному повідомлені у державній установі «Український інститут розвитку освіти» була створена відповідна комісія. Дана комісія провела всебічне дослідження інформації викладеної у екстреному повідомлені. У результаті проведеного дослідження комісією було встановлено відсутність інформації, яка б підтверджувала дії, нібито-то вчинені ОСОБА_1 . Даний інцидент вплинув на його самопочуття, та позивачу було встановлено тривожний розлад, тахікардію. Окрім того, після поширення неправдивої інформації, позивач переживає душевні страждання, втратив спокій, що впливає на його моральний стан. У зв`язку із викладеним позивач просить суд зобов`язати відповідача відкликати екстрене повідомлення та спростувати неправдиву інформацію, а також стягнути на користь позивача моральну шкоду у розмірі 150 000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 753/5470/24 між суддями від 15 березня 2024 року матеріали позову передано в провадження судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 19 березня 2024 року.

Ухвалою суду від 21 березня 2024 року позов було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

28 березня 2024 року до суду надійшло клопотання позивача про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 1 квітня 2024 року відкрито провадження та у справі та призначено справу до розгляду у судове засідання на 1 травня 2024 року.

У судовому засіданні 1 травня 2024 року було оголошено перерву до 5 червня 2024 року для можливості позивача ознайомитись із відзивом на позов, який був поданий представником відповідача, проте станом на 1 травня 2024 року ані судом, ані позивачем не отримано.

3 травня 2024 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

22 травня 2024 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій викладені заперечення щодо доводів відповідача.

5 червня 2024 року від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

У судовому засіданні 5 червня 2024 року позивач підтримав позовні вимоги, вказав, що відповідачем в екстрене повідомлення була внесена не правдива інформація про нього, а саме те, що він 24 жовтня 2023 року о 10:00 год штовхнув хвору ( ОСОБА_4 ) на підвіконня. Зазначив, що вказана інформація не відповідає дійсності, оскільки за його місцем роботи була проведена перевірка спеціально створеною комісією та з`ясовано, що інформація викладене в екстреному повідомлені, виданого відповідачем, не відповідає дійсності. А тому позивач зазначив, що відповідач поширив неправдиву інформацію про нього у неправомірний спосіб, що серед іншого завдало йому моральної шкоди, розмір якої він оцінив у 150000 грн. На обґрунтування розміру моральної шкоди позивач вказав, що 6 листопада 2023 року він звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на погане самопочуття та відчуття тривоги. В результаті огляду лікарем було встановлено тривожний розлад, тахікардію та підвищене серцебиття, проведено ряд аналізів та встановлено підвищення деяких показників. Зауважив, що на нього був зведений відповідачем наклеп, що також завдало йому моральних страждань. Крім того, позивач вказав, що екстерне повідомлення не відповідає «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», оскільки заявниці не був проведений аналіз на визначення в організмі алкоголю та ступеня сп`яніння, відповідачем вказане повідомлення було надіслано до інших органів, про які не йде мова у цьому Порядку, а також з порушенням строків, визначених у ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, вказав, що ОСОБА_4 24 жовтня 2023 року звернулась до лікарні за медичною допомогою та повідомила працівникам лікарні обставини отримання нею травми, з якою вона звернулась до відповідача, а саме те, що заступник директора ОСОБА_1 штовхнув її. Вказана інформація зі слів пацієнтки була занесена до медично-облікової документації, зокрема до журналу реєстрації екстрених повідомлень та після цього медичні працівники приймального відділення негайно передали інформацію про даний випадок до органів Національної поліції засобами телефонного зв`язку. Всі дії медичних працівників узгоджуються з Порядком та екстерне повідомлення було також з урахуванням приписів Порядку надіслано до ГУ Пенсійного фонду та ДУ «Український інститут розвитку освіти», тобто за місцем роботи пацієнтки. Зауважив, що інформація, зазначена у екстреному повідомлені зі слів пацієнтки не може бути спростована відповідачем, а до компетенції медичних працівників не віднесено обов`язку здійснювати перевірку наданої пацієнтом інформації на предмет достовірності, така інформація виключно фіксується медичними працівниками та відповідно до Порядку передається іншим компетентним органам для подальшого розслідування. Також представник відповідача зауважив, що екстрене повідомлення було надіслано позивачем до ДУ «Український інститут розвитку освіти», а не особисто позивачу, який скориставшись своєю посадою незаконно скористався цим та іншими документами в особистих цілях, в той час як відповідно до ЗУ «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» та статті 286 ЦК України громадянин має право на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також відомості, отримані при його медичному обстеженні. Також зазначив, що позивач, заявляючи вимоги про стягнення з лікарні моральної шкоди у розмірі 150000 грн намагається безпідставно збагатитись за рахунок лікарні, яка постійно займається в тому числі лікуванням важкохворих військовослужбовців. Звернув увагу суду на те, що лікарняний йому був відкритий сімейним лікарем 6 листопада 2023 року, в той час як огляд сімейного лікаря, відповідно до наданого позивачем документу, здійснювався 7 листопада 2023 року. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

У судовому засіданні було оголошено перерву до 30 липня 2024 року.

У судовому засіданні 30 липня 2024 року позивач просив долучити до матеріалів справи лист відповідача, надісланий на адресу Міністра освіти України та вказав, що за допомогою вказаного листа на нього здійснювався тиск, оскільки його керівництво наполягала на тому (через цей лист), щоб він відмовився від позову.

Суд, проаналізувавши обставини справи у їх сукупності, дослідивши додані до матеріалів справи докази, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, доходить наступного висновку.

Суд встановлено, що 24 жовтня 2023 року ОСОБА_4 звернулась за медичною допомогою до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №1». За результатами огляду пацієнтки медичними працівниками їй було встановлено попередній діагноз: «забій грудної клітини, перелом 6-7 ребра».

Враховуючи повідомлені пацієнткою обставини отримання травми, медичними працівниками було складено екстрене повідомлення про звернення потерпілого щодо настання нещасного випадку на виробництві, в якому, у графі: «небезпечний, шкідливий виробничий фактор, який спричинив травмування (захворювання, отруєння)» зазначено - «24 жовтня 2023 року о 10:00 заступник директора ОСОБА_1 штовхнув хвору на підвіконня». Вказане екстрене повідомлення підписано лікарем-хірургом та медичною сестрою (а.с. 12).

Відповідно до журналу реєстрації відправки пошти відповідача, копія якого була долучена до відзиву, 25 жовтня 2023 року екстрене повідомлення було надіслано за місцем роботи пацієнтки- ДУ «Український інститут розвитку освіти» (а.с. 55).

Згідно із журналом обліку фактів звернення та доставлення до КМКЛ № 1 осіб у зв`язку із заподіянням їм тілесних ушкоджень кримінального характеру та інформування про такі випадки органів та підрозділів поліції, в ньому міститься запис про звернення 24 жовтня 2023 року ОСОБА_4 до лікарні та у графі «обставини отримання тілесних ушкоджень» зазначено: «зі слів постраждалої приблизно о 10:00 год штовхнув на роботі 24 жовтня 2023 року заступник директора ОСОБА_1 » (а.с. 59).

Як зазначив у судовому засіданні представник відповідача, екстрене повідомлення було надіслано до Солом`янського УП ГУНП в м. Києві, за місцем знаходження підприємства, де потерпіла вказала, що отримала травму, та до ГУ ПФУ.

Відповідно до протоколу № 3 від 4 грудня 2023 року засідання комісії щодо з`ясування відомостей, які містяться у листі КНП «Київська міська клінічна лікарня № 1» 24 жовтня 2023 року о 10:00 год з провідним фахівцем відділу організаційного та юридичного забезпечення ОСОБА_4 в державній установі «Український інститут розвитку освіти» вбачається, що у процесі роботи комісії щодо з`ясування відомостей, які містяться у листі КНП «Київська міська клінічна лікарня № 1» було з`ясовано, що інформація, викладена в екстреному повідомлені, не підтверджується іншими матеріалами, опрацьованими комісією (а.с. 14-17).

12 лютого 2024 року ДУ «Український інститут розвитку освіти» був складений акт про розслідування нещасного випадку, що стався 24 жовтня 2023 року о 10:00 год в ДУ «Український інститут розвитку освіти», який містить висновок про те, що на підставі зібраних матеріалів комісією факт нещасного випадку на виробництві не встановлено (а.с. 81-88).

29 грудня 2023 року відповідач надіслав, зокрема до ДУ «Український інститут розвитку освіти» лист, в якому вказав, що ОСОБА_4 24 жовтня 2023 року звернулась до лікарні у приймально-діагностичне відділення, після огляду черговим лікарем та проведення рентгенографії органів грудної порожнини був встановлений діагноз «забій грудної клітини, перелом 6-7 ребр» та видана довідка № 3214. Крім того у листі зазначено, що відповідно до пункту 5 «Класифікатора розподілу травм», затвердженого МОЗ України від 4 липня 2007 року № 370, лікарня, в якій було надано першу медичну допомогу, ступінь тяжкості травми не визначає та висновок не надає. Обстеження щодо визначення стану сп`яніння чи наявності інших наркотичних та токсичних речовин в організмі пацієнта в приймано-діагностичному відділенні лікарні не проводиться (а.с. 13).

«Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок) визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до пункту 6 Порядку заклад охорони здоров`я зобов`язаний невідкладно передати з використанням засобів зв`язку (факс, телефонограма, електронна пошта) та протягом доби на паперовому носії екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) на виробництві (у разі можливості з висновком про ступінь тяжкості травм) за формою згідно з додатком 1: підприємству (установі, організації), де працює потерпілий або на якому він виконував роботу; територіальному органові Держпраці за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння); територіальному органові Пенсійного фонду України за місцем настання нещасного випадку.

Крім того, вказаним Порядком також передбачено строки та порядок створення комісії на підприємстві, для проведення розслідування нещасного випадку та процедуру проведення такого розслідування.

Відповідно до статті 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина 1). Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію (абз. 1 частини 4). Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена ( частина 6).

Під поширенням інформації слід розуміти, зокрема, опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку.

Підставою для задоволення позову у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи є сукупність усіх обставин юридичного складу правопорушення, а саме:

- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б однієї особи у будь-який спосіб;

- поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

- поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності;

- поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

За відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

При цьому недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Як було встановлено судом під час розгляду справи, інформація «24 жовтня 2023 року 10:00 год заступник директора ОСОБА_1 штовхнув хвору на підвіконня», була зазначена працівниками відповідача при заповненні форми, встановленого зразка «екстрене повідомлення про звернення потерпілого щодо настання нещасного випадку на виробництві».

Враховуючи положення Порядку, зокрема щодо дій медичних працівників при зверненні до них осіб за медичною допомогою та повідомлення такими особами обставин отримання ними травмувань, судом встановлено, що дійсно вказана інформація щодо обставин отримання травмування в екстреному повідомлені зазначається саме зі слів пацієнта, оскільки лікар, який оглядає пацієнта не може знати самостійно наперед обставини травмування, дату та час їх отримання, а також анкетні дані та посади людей, які такі травмування ймовірно нанесли пацієнту.

Отже, працівники відповідача не були авторами відповідної інформації, а фіксували ту інформацію, що їм надавав пацієнт при огляді.

Щодо поширення відповідної інформації, то суд зазначає, що Порядком передбачено ті органи, яким необхідно надсилати екстрене повідомлення, у випадку звернення потерпілого із скаргами щодо настання нещасного випадку на виробництві та надсилання таких повідомлень не вважається поширення недостовірної інформації, оскільки таке поширення здійснювалась не на власний розсуд та за власним бажанням медичних працівників відповідача, а з урахуванням приписів Порядку.

Крім того, суд зазначає, що Порядком передбачено проведення розслідування нещасного випадку на виробництві, про яке повідомив потерпілий, спеціально створеною комісією на підприємства, установі, організації, та таке розслідування не проводиться закладом охорони здоров`я. Медичні працівники, які проводять первинний огляд пацієнта за його звернення, фіксують інформацію про обставини отримання травмування за повідомлення потерпілого та надають першу медичну допомогу, та жодним нормативно-правовим актом чи локальним актом закладів охорони здоров`я не визначено, що медичні працівники зобов`язанні проводити розслідування для точного встановлення обставин отримання тієї чи іншої травми пацієнтами перед тим, як вносити відомості до екстреного повідомлення та надсилати його до відповідних установ.

Зауваження позивача щодо того, що надіслана форма екстреного повідомлення не відповідає затверджені формі, яка є додатком 1 до Порядку, не свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з урахуванням визначених позивачем підстав позову.

Крім того, встановлення комісією на підприємстві, де працює позивач та ОСОБА_4 , за результатами проведеного розслідування, що інформація, викладена в екстреному повідомленні не підтверджується іншими матеріалами, опрацьованими комісією, не тягне за собою відкликання такого повідомлення медичною установою, яка таке повідомлення надіслала та у певний спосіб спростування інформації викладеної в ній, оскільки як зазначалось, така інформація вноситься до повідомлення зі слів пацієнта та повідомлення має бути надіслано у певні установи, враховуючи зазначену пацієнтом інформацію про обставини отримання травми та попередній діагноз, встановлений медичними працівниками, а дії медичних працівників визначені умовами Порядку, тобто не медичний працівник закладу охорони на власний розсуд вирішує, що писати у повідомленні про обставини отримання пацієнтом травм та надсилати чи не надсилати відповідне повідомлення до, зокрема, місця роботи пацієнта, для проведення відповідного розслідування.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частинами першої, п`ятої, шостої, сьомої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, розглядаючи позов в межах заявлених позовних вимог, відповідно до статті 11 ЦПК України, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про зобов`язання відповідача відкликати екстрене повідомлення та спростувати неправдиву інформацію, яка в ньому міститься, шляхом направлення у всі установи, яким воно було надіслано відповідний лист, є необґрунтованими, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає, що оскільки під час розгляду справи не було встановлено неправомірності дій працівників відповідача при складанні та надсиланні екстреного повідомлення про звернення потерпілого щодо настання нещасного випадку на виробництві, та з огляду на те, що така вимога є похідною від вимоги про зобов`язання відповідача відкликати екстрене повідомлення та спростувати неправдиву інформацію, у задоволенні якої судом було відмовлено, вимога про відшкодування моральної шкоди також не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76-80, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №1» про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 5 серпня 2024 року.

Суддя К.В. Шаповалова