Ухвала

від 02.08.2024 по справі 760/17499/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/17499/24 1-кс/760/7586/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 22024101110000023 від 09.01.2024 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_3 як прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні, звернувся до суду з клопотанням в якому просить накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 : мобільний телефон Samsung модель «S23 Ultra» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 .

На обґрунтування клопотання зазначив, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024101110000023, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.01.2024 за підозрою громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_4 в період часу, не пізніше 23 квітня 2022 року по теперішній час, достовірно знаючи що російська федерація (далі - рф) здійснила збройну агресію проти України, а також той факт, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 та Постанови Правління Національного банку України №18 від 24.02.2022, з рф заборонено провадження будь-якої господарської діяльності та валютних розрахунків, а в Україні діє правовий режим воєнного стану, здійснюють пособництві державі-агресору, тобто організацію вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинене громадянином України з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі інших активів представникам держави-агресора через підконтрольну останнім ТОВ «Велрок», мовою оригіналу - ООО «Вэлрок» шляхом сплати до бюджету рф податків, які використовуються у збройній агресії проти України.

Так, 20 грудня 2007 року ОСОБА_6 зареєстровано ТОВ «ДС ЕЛЕКТРОНІКС», код ЄДРПОУ 35614306, юридична адреса: с. Новий Світ Старобешівського району Донецької області, основний вид діяльності: 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення.

Керівником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ДС ЕЛЕКТРОНІКС» є ОСОБА_6 .

В подальшому, останнім перереєстровано ТОВ «ДС ЕЛЕКТРОНІКС» за адресою: 04136, Україна, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, будинок, 1-3.

Разом із тим, 20 січня 2021 року, ОСОБА_6 , враховуючи те, що продукція компанії ТОВ «ДС ЕЛЕКТРОНІКС» першочергово орієнтована на споживачів країн СНД, найбільший ринок збуту - рф, зареєстрував аналогічну ТОВ «ДС ЕЛЕКТРОНІКС» компанію в рф - ТОВ «Вісепа», мовою оригіналу - ООО «Висепа», яку в подальшому перейменував в ТОВ «ВЕЛРОК», мовою оригіналу ООО «Вэлрок», ІПН 3127018558, адреса реєстрації: рф, Бєлгородска область, Г.О. Губкинский, м. Губкин, Тер. Промзона Південні Коробки, вул. Транспортна, 3Д, 4Б.

Кінцевими бенефіціарами ТОВ «ВЕЛРОК» є дружина ОСОБА_6 - громадянка України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Алчевськ, Луганської області, брат ОСОБА_6 - ОСОБА_9 , уродженець с. Новий Світ Старобешівського району Донецької області. Директором - ОСОБА_7

Основний вид діяльності ТОВ «ВЕЛРОК» є виробництво електричної і регулюючої апаратури.

В подальшому, не пізніше 23 квітня 2022 року, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин у громадянина України ОСОБА_6 , достовірно знаючого з розповсюджених у засобах масової інформації та мережі Інтернет повідомлень про окупацію Збройними Силами рф с. Новий Світ Старобешівського району Донецької області , та, який перебував на території м. Бєлгород рф, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення кримінально караного діяння за попередньою змовою групою осіб, що полягає у вчиненні пособництва державі-агресору, тобто організації вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинене громадянином України з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, а саме передачі інших активів представникам держави-агресора через підконтрольну ТОВ, зареєстровану в рф шляхом сплати до бюджету рф податків.

Так, ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що провадження будь-якої господарської діяльності на території держави-агресора, зокрема постачання товарів на користь рф чи контрольованих рф підприємств, отримання товарів з підприємств рф є незаконною та призведе до сплати податків, зборів та обов`язкових платежів на користь рф, що в свою чергу допомагатиме її економічному розвитку, буде спрямовуватись на розвиток військово-промислового комплексу рф, забезпечення військових потреб та збільшення військового потенціалу країни-агресора, а відтак сприятиме у здійсненні військової агресії проти України, для уникнення санкцій Ради Національної безпеки та оборони України розробив єдиний злочинний план дій, необхідний для досягнення мети протиправного механізму, який включав в себе:

- створення на території рф нової ТОВ;

- залучення осіб з числа близьких родичів та працівників його компанії як на території рф, так і на території України;

- визначення та розподіл функцій кожної особи, яка братиме участь у вказаній організованій групі;

- налагодження процесу виробництва та купівлі - продажу товарів та поставки останніх в рф;

- налагодження процесу продажу товарів на території рф.

ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що самостійно реалізувати злочинний умисел, спрямований на пособництво державі-агресору і вчинення умисних дій з організації роботи підконтрольних підприємств, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) за попередньою змовою групою осіб, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільної передачі матеріальних та інших активів, а саме передачі інших активів представникам держави-агресора через підконтрольну ТОВ, зареєстровану в рф шляхом сплати до бюджету рф податків, неможливо, останній на виконання єдиного злочинного плану, вирішив залучити до своєї протиправної діяльності довірених осіб з числа близьких родичів, які перебувають на території України та працівників, які виїхали та перебувають на території рф, які володіють організаторськими здібностями, здатні вирішувати поставлені завдання, успішно організовують та забезпечують ведення результативної роботи, виконують усі накази та розпорядження, володіють професійними знаннями і навичками, мають необхідний досвід роботи для виконання організаційно-розпорядчих та управлінських функцій щодо організації та здійснення господарської діяльності підконтрольних підприємств, зокрема на території держави-агресора.

У зв`язку з чим, не пізніше 23 квітня 2022 року, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та місці, ОСОБА_6 , як організатор, з метою реалізації вказаного злочинного умислу та розробленого єдиного злочинного плану дій, розуміючи, що продукція компанії ТОВ «ДС ЕЛЕКТРОНІКС» першочергово орієнтована на споживачів країн СНД, найбільший ринок збуту - рф, запропонував ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю м. Луганськ, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 через підконтрольну останньому ТОВ «Велрок» здійснювати пособництво державі-агресору і вчинення умисних дій з організації роботи підконтрольних підприємств, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів і інших активів представникам держави-агресора, а саме передачі інших активів представникам держави-агресора через підконтрольну ТОВ «Велрок», зареєстровану в рф шляхом сплати до бюджету рф податків.

В той самий час, не пізніше 23 квітня 2022 року, ОСОБА_6 з метою реалізації вказаного злочинного умислу та розробленого єдиного злочинного плану дій, як організатор, звернувся до своєї сестри ОСОБА_4 з пропозицією реалізації вказаного єдиного злочинного плану, спрямованого на пособництво державі-агресору і вчинення умисних дій з організації роботи підконтрольних підприємств, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільної передачі матеріальних та інших активів представникам держави-агресора, а саме передачі інших активів представникам держави-агресора через підконтрольну ТОВ, зареєстровану в рф шляхом сплати до бюджету РФ податків.

Зокрема, ОСОБА_6 , як організатор запропонував ОСОБА_4 реалізовувати вказаний єдиний злочинний умисел шляхом надавати останньою порад, вказівок, засобів та знарядь під час ведення фінансово - господарської діяльності ТОВ «ВЕЛРОК», яка зареєстрована в рф, зокрема здійснення заходів з постачання продукції до ТОВ «ВЕЛРОК», пошуку контрагентів.

Так, у той же час, ОСОБА_4 , перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванні місці, усвідомлюючи протиправний характер таких дій, зокрема розуміючи, що рф є державою-агресором, а добровільний збір і передача матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора кримінально-караним діянням, ознайомившись із розробленим ОСОБА_6 єдиним злочинним планом на вчинення кримінального правопорушення, та своєю роллю - пособника у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, надала добровільну згоду на пропозицію брата - ОСОБА_6 .

Після чого, ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, надав ОСОБА_4 всю наявну інформацію щодо ТОВ «Велрок», контакти співробітників, постачальників, а також можливих покупців.

А відтак, приблизно в квітні 2022 року, перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , заздалегідь дійшли попередньої злочинної змови групою осіб та домовилися про спільне вчинення кримінального правопорушення, до початку вчинення такого, а саме про вчинення за попередньою змовою групою осіб з розподілом ролей пособництва державі-агресору, тобто організації вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинене громадянином України з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, а саме передачі інших активів представникам держави-агресора через підконтрольну ТОВ, зареєстровану в рф шляхом сплати до бюджету рф податків.

Так, ОСОБА_6 , як організатор та керівник ТОВ «Велрок» фактично здійснює керівництво та контроль за діяльністю ТОВ «Велрок», підшукав та залучив до діяльності ТОВ учасників, здійснив планування злочинної діяльності ТОВ, визначав конкретну роль кожного учасника у вчиненні кримінального правопорушення, а також контролює її здійснення шляхом надання останнім наказів, розпоряджень, доручень, проведення нарад, координацію їх діяльності.

25.07.2024 у вказаному кримінальному провадженні в порядку ст.ст. 133, 135, 276 Кримінального процесуального кодексу України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Новий Світ Старобешівського району Донецької області, проживаючу за адресою: АДРЕСА_4 ,

повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

25.07.2024 в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_10 (справа № 760/14636/24, 1-кс/760/6497/24) від «25» червня 2024 року про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено наступні предмети та речі: мобільний телефон Samsung модель «S23 Ultra» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 .

26.07.2024 вказані речі визнано речовими доказами, про що слідчим винесено відповідну постанову.

Прокурор подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, вимоги клопотання підтримав, просив їх задовольнити. Також додатково додав протокол огляду вказаного мобільного телефону.

Представник володільця майна подав до суду письмові заперечення, у яких зазначено, що прокурором не надано будь-яких відомостей/обґрунтувань, яке доказове значення має вилучене у ОСОБА_11 майно. Також, просив розгляд клопотання здійснювати за відсутності власника майна та його представника.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (псуванню, перетворенню, використанню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме, нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Судом встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024101110000023, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.01.2024 за підозрою громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

25.07.2024 у вказаному кримінальному провадженні в порядку ст.ст. 133, 135, 276 Кримінального процесуального кодексу України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Новий Світ Старобешівського району Донецької області, проживаючу за адресою: АДРЕСА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

25.07.2024 в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва по справі № 760/14636/24 від 25 червня 2024 року про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено наступні предмети та речі: мобільний телефон Samsung модель «S23 Ultra» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 .

26.07.2024 вказані речі визнано речовими доказами, про що слідчим винесено відповідну постанову.

Як вбачається з матеріалів клопотання, досліджених слідчим суддею в порядку ст.. 94 КПК України, у прокурора є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що вказані речі зберегли на собі сліди злочину, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Так, надані до суду протоколи огляду від 26.07.2024 року та 31.07.2024 підтверджують, що вилучений предмет має значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки на ньому зберігаються відомості, які можуть бути використані як доказ фактів, що розслідуються у кримінальному провадженні, а також з метою встановлення видалених файлів слідчим винесена постанова про призначення судово-технічної експертизи від 26.07.2024 року.

Отже відповідне майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу - відчуження, приховання, використання тощо на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, приймаючи до уваги те, що наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні майно, може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. А тому є всі передбачені ст.170 КПК України підстави для арешту, в межах даного кримінального провадження, вказаного у клопотанні майна.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити.

Також слід роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. 98, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 22024101110000023 від 09.01.2024 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон Samsung модель «S23 Ultra» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 .

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Cлідчий суддя ОСОБА_1