Рішення

від 05.08.2024 по справі 160/16997/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 рокуСправа №160/16997/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вячеслава Шевченко про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Вячеслава Шевченко (далі відповідач), в якій позивач просив:

-визнати відмову начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Вячеслава Шевченко винести постанову по ВП №55330390, яким вилучити АТ «УКРЕКСІМБАНК» з Єдиного реєстру боржників, неправомірною;

-зобов`язати начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Вячеслава Шевченко, винести постанову по ВП №55330390, яким вилучити АТ «УКРЕКСІМБАНК» з Єдиного реєстру боржників.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 19.10.2017 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист по справі №336/1354/16-к про конфіскацію грошових коштів у розмірі 55000,00грн., які зберігаються в орендованому прокуратурою Дніпропетровської області індивідуальному сейфі сховища цінностей Дніпропетровської філії ПАТ «Укрексімбанк», відповідно до п.9 ст.100 КПК України. 07.12.2017 Шевченківським ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області на підставі даного виконавчого листа було відкрито виконавче провадження № 55330390, яким ПАТ «Укрексімбанк» присвоєно статус боржника. Керуючись п.6 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з відсутністю договорів щодо надання в майновий найм (оренду) індивідуального сейфу, укладеного з прокуратурою Дніпропетровської області, 29.12.2017 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Однак, при перевірці Єдиного реєстру боржників 14.06.2023 представником позивача встановлено, що у Єдиному реєстрі боржників AT «УКРЕКСІМБАНК» має статус боржника за ВП №55330390. 14.06.2023 позивач звернувся до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою, якою просив невідкладно виключити АТ «УКРЕКСІМБАНК» з Єдиного реєстру боржників. Однак, відповіді на заяву не було отримано, як і не виключено позивача із реєстру боржників, що зумовило подання до відділу повторної заяви. 29.06.2023 на електронну адресу АТ «УКРЕКСІМБАНК» надійшла відповідь від відповідача, якою повідомлено, що оскільки виконавче провадження завершено на підставі п.6 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», то підстави для виключення відомостей про боржника АТ «УКРЕКСІМБАНК» з Єдиного реєстру боржників в рамках ВП №55330390 відсутні. Позивач категорично не погоджується з відмовою відповідача, оскільки АТ «УКРЕКСІМБАНК» не може мати у рамках виконавчого провадження ВП55330390 статус боржника. АТ «Укрексімбанк» не є стороною судової справи №336/1354/16-к, а отже не може бути боржником у даному виконавчому проваджені. Наділення АТ «Укрексімбанк» постановами про відкриття і повернення виконавчого листа №336/1354/16-к в рамках ВП 55330390 статусом боржника носить неправомірний характер і порушує права позивача. Крім того, виконавчий документ не міг бути виконаний, оскільки наявний факт відсутності договорів щодо надання в майновий найм (оренду) індивідуального сейфу, укладеного з прокуратурою Дніпропетровської області, що підтверджується постановою про повернення виконавчого документа стягувачу. Позивач вказує, що відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про повернення виконавчого документа стягувачу. Однак, відповідач, повернувши виконавчий документ, не вчинив дій щодо виключення відомостей про позивача з Єдиного реєстру боржників. З огляду на викладене, вважає відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його права та інтереси, що зумовило звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 позовну заяву Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» повернуто позивачу.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 в адміністративній справі №160/16997/23 скасовано, а справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 закрито провадження у справі №160/16997/23.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» залишено без задоволення, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 залишено без змін.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.06.2024 касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 скасовано, а справу №160/16997/23 направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

03.07.2024 справа №160/16997/23 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду №379 д від 03.07.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи на виконання п.1 ст.37 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками якого дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 позов залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у розмірі 2684,00 грн., сплаченого в установленому порядку.

15.07.2024 представником позивача усунено недоліки позову, подано докази сплати судового збору в установленому порядку та розмірі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з урахуванням особливостей, передбачених статтею 287 КАС України, та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Цією ж ухвалою суду витребувано у Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) докази отримання заяви Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» від 14.06.2023 про виключення АТ «Укрексімбанк» з Єдиного реєстру боржників; докази надання відповіді та/або прийняття рішення щодо спірного питання на вказану заяву позивача.

Учасники належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

29.07.2024 від відповідача надійшла заява про надання документів на виконання ухвали суду, в якій звертає увагу на те, що у листі відділу від 29.06.2023 за вих. №59945 помилково було зазначено вихідну дату заяви АТ «Укрексімбанк», а саме: замість 14.06.2023 вказано 15.06.2023.

До заяви відповідачем долучено заяву АТ «Укрексімбанк» від 14.06.2023, що зареєстрована у відділі 15.06.2023 за вх.№11194, лист «Про розгляд заяв» від 29.06.2023 за вих.№59945, постанову від 29.12.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП №55330390.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався. Обґрунтувань неможливості подання відзиву у строк, встановлений судом, клопотань про продовження строку на подання відзиву надано не було.

За приписами частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною четвертої статті 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Зважаючи на те, що у період з 01.08.2024 по 02.08.2024 включно суддя Бухтіярова М.М. перебувала у відпустці, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні, а повне судове рішення складено першого робочого дня.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - АТ «УКРЕКСІМБАНК») зареєстроване 23.01.1992, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про державну реєстрацію юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 00032112; основний вид діяльності за КВЕД: 64.19 Інші види грошового посередництва.

Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у кримінальній справі від 08.02.2017 №336/1354/16-к (провадження №1-кп/336/29/2017) виправдано ОСОБА_4 по обвинуваченню в скоєні злочину, передбаченого ст.369-2 ч.2, ст.368 ч.3 КК України, в зв`язку з недоведеністю його винуватості; виправдано ОСОБА_5 по обвинуваченню в скоєні злочину, передбаченого ст.368 ч.3 КК України, в зв`язку з недоведеністю його винуватості; запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді особистого зобов`язання скасовано; запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у виді особистого зобов`язання скасовано.

Цим же вироком вирішено, що речові докази: грошові кошти в сумі 55000 (п*ятдесят п*ять тисяч) гривень, які зберігаються в орендованому прокуратурою Дніпропетровської області індивідуальному сейфі сховища цінностей Дніпропетровської філії ПАТ «Укрексімбанк» - відповідно до п.9 ст.100 КПК України - конфіскувати; СД-диски та ДВД-диски із записом негласних слідчих (розшукових) дій, залишити в матеріалах кримінального провадження протягом всього часу їх зберігання; ДВД-диски із записом обшуку автомобілів, СД-диски із диктофонним записом розмов - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом всього часу їх зберігання.

Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень вирок від 08.02.2017 у кримінальній справі №336/1354/16-к набрав законної сили 28.09.2017.

19.10.2017 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист №336/1354/16-к «про грошові кошти в сумі 55000 (п`ятдесят п`ять тисяч) гривень, які зберігаються в орендованому прокуратурою Дніпропетровської області індивідуальному сейфі сховища цінностей Дніпропетровської філії ПАТ «Укрексімбанк» - відповідно до п.9 ст.100 КПК України конфіскувати»; в якому зазначено, що стягувач Держава; боржник Дніпропетровська філія ПАТ «УКРЕКСІМБАНК» (код ЄДРПОУ 19358796, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 26).

На підставі вказаного виконавчого листа 07.12.2017 відкрито виконавче провадження - ВП №55330390.

08.12.2017 державним виконавцем направлено до ДФ ПАТ «Укрексімбанк» постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.12.2017 та доручення на виконання виконавчого листа №336/1354/13-к, виданого 19.10.2017 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.

28.12.2017 до Відділу надійшла відповідь ДФ ПАТ «УКРЕКСІМБАНК», якою повідомлено, що у філії АТ «УКРЕКСІМБАНК» у м. Дніпро відсутні договори щодо надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфу, укладені з прокуратурою Дніпропетровської області.

29.12.2017 постановою заступника начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП №55330390 виконавчий лист №336/1354/16-к, виданий 19.10.2017 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя, повернуто стягувачу, керуючись пунктом 6 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі).

14.06.2023 представником позивача адвокатом Васютою К.С. подано заяву до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виключення АТ «УКРЕКСІМБАНК» з Єдиного реєстру боржників.

27.06.2023 представником позивача адвокатом Васютою К.С. подано повторну заяву про виключення відомостей про АТ «УКРЕКСІМБАНК» з Єдиного реєстру боржників.

Листом від 29.06.2023 №59945 Першим Правобережним відділом державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на вказані заяви позивача надано відповідь, якою повідомлено, що відділ не вбачає підстав для виключення відомостей про боржника АТ «УКРЕКСІМБАНК» з Єдиного реєстру боржників у рамках ВП №55330390, оскільки вказане виконавче провадження завершено на підставі пункту 6 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», скасувати відповідні дії та провести перевірку матеріалів виконавчого провадження не вбачається можливим у зв`язку з тим, що виконавче провадження не перебувало на примусовому виконанні Першого Правобережного ВДВС, матеріали виконавчого провадження знищені (відповідно до строків зберігання).

З метою вжиття відділом відповідних дій щодо виключення відомостей про боржника АТ «Укрексімбанк» з Єдиного реєстру боржників у рамках ВП №55330390, запропоновано звернутись до суду.

Не погодившись з відмовою відповідача у виключення відомостей про АТ «УКРЕКСІМБАНК» з Єдиного реєстру боржників, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приписами статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з положеннями статті 2 цього Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частина перша, пункт перший частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII визначає, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 26 Закону).

Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України (частина перша статті 9 Закону №1404-VIII).

Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження (абзац 1 частини п`ятої статті 9 Закону №1404-VIII).

Відповідно до частини шостої статті 9 Закону №1404-VIII Єдиний реєстр боржників містить такі відомості: 1) прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження боржника - фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржника - юридичної особи; 2) найменування органу або прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ; 3) найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім`я, по батькові приватного виконавця, номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти виконавця; 4) номер виконавчого провадження; 5) категорія стягнення (аліменти, штраф тощо).

Частиною сьомою статті 9 Закону №1404-VIII визначено випадки, коли відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників.

Так, згідно з частиною сьомою статті 9 Закону №1404-VIII (в редакції, чинній на час винесення постанови від 29.12.2017 про повернення виконавчого документа у ВП №55330390) відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

В подальшому, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» щодо створення умов для виконання угод про врегулювання спору (мирових угод), укладених між іноземним суб`єктом та державою Україна» №1662-IX від 15.07.2021 частину сьому статті 9 Закону №1404-VIII викладено в такій редакції:

«Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів».

В такій редакції норма частини сьомої статті 9 Закону №1404-VIII діяла і на час спірних відносин.

Відповідно до статей 8, 9 Закону № 1404-VIII наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 затверджено Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження (далі Положення № 2432/5 в редакції на час спірних відносин).

Відповідно до пунктів 6 7 розділу ХІ Положення № 2432/5 система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови: про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»; про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»; про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів; про скасування заходів примусового виконання згідно з частиною четвертою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»; про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

У разі скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників.

Отже, з урахуванням викладених норм права виконавець в силу положень Основного Закону, повинен виконувати свої повноваження лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Прийняття виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII, є підставою для виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про боржника.

У межах спірних правовідносинах позивачем заявлено вимоги щодо не вчинення відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, дій на виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей щодо АТ «УКРЕКСІМБАНК», як боржника, за наявності постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу, з чим позивач пов`язує протиправну бездіяльність відповідача.

З матеріалів справи вбачається та що не заперечується сторонами, що 19.10.2017 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист №336/1354/16-к «про грошові кошти в сумі 55000 (п`ятдесят п`ять тисяч) гривень, які зберігаються в орендованому прокуратурою Дніпропетровської області індивідуальному сейфі сховища цінностей Дніпропетровської філії ПАТ «Укрексімбанк» - відповідно до п.9 ст.100 КПК України конфіскувати», де стягувачем зазначено Держава; боржником Дніпропетровська філія ПАТ «УКРЕКСІМБАНК» (код ЄДРПОУ 19358796, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 26).

На підставі вказаного виконавчого листа 07.12.2017 відкрито виконавче провадження №55330390.

29.12.2017 у виконавчому провадженні №55330390 Шевченківським відділом державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Суд звертає увагу, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.12.2017 у ВП №55330390 винесена відповідачем на підставі пункту 6 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно із пунктом 6 частини першою статті 37 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.

Зважаючи на те, що постанова про повернення виконавчого документу стягувачу від 29.12.2017 у ВП №55330390 винесена Шевченківським відділом державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на підставі пункту 6 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», суд приходить до висновку про те, що підстав для виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей щодо АТ «УКРЕКСІМБАНК», як боржника, за вказаним виконавчим провадженням в силу положень частини сьомої статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» у відповідача не було, а відтак і ознак протиправних дій чи бездіяльності.

Доводи позивача про те, що АТ «УКРЕКСІМБАНК» не може мати у рамках ВП №55330390 статус боржника, оскільки АТ «Укрексімбанк» не є стороною судової справи №336/1354/16-к, а наділення АТ «Укрексімбанк» постановами про відкриття і повернення виконавчого листа №336/1354/16-к в рамках ВП 55330390 статусом боржника носить неправомірний характер і порушує права позивача, не приймаються судом, оскільки не враховують спірних відносин.

Позаяк, докази оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження №55330390 від 07.12.2017, як і докази оскарження постанови про повернення виконавчого документу стягувачу по вказаному виконавчому провадженні від 29.12.2017 щодо підстав її винесення, матеріали справи не містять, а позивачем не надано.

Щодо посилань позивача в обґрунтування позову на наявність постанови про повернення виконавчого документа стягувачу як на підставу для виключення відомостей про боржника з реєстру боржників, суд зазначає, що саме з певною підставою прийняття постанови про повернення виконавчого документу стягувачу законодавець (частина сьома статті 9 Закону України «Про виконавче провадження») пов`язує одночасне виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, а не з наявністю лише факту прийняття такої постанови.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, відповідач у спірних правовідносинах діяв у відповідності вимог чинного законодавства.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість в даному випадку позивачем не підтверджено належними доказами обставин, якими обґрунтовує заявлені вимоги, та не спростовано доводи суб`єкта владних повноважень, заперечуючи їх обґрунтованість.

Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст.2, 72-77, 139, 242-246, 250, 287, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ 00032112; місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127) до Начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вячеслава Шевченко (код ЄДРПОУ 44703621; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд.56) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова