Рішення

від 30.07.2024 по справі 200/2596/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2024 року Справа№200/2596/22

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції за участю секретаря судового засідання Глазова Т.В. адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Север-Авто (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Cлов`янськ, вул. Торгова, буд. 60, код ЄДРПОУ 30354146)

до Головного управління ДПС у Донецькій області (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 44070187)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю: представника позивача адвоката Бабіча В.О.

представника відповідача - Моткова Н.В.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Север-Авто, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення рішення № 000/9224/0901 від 19.08.2021 р., винесене Головним управлінням ДПС у Донецькій області у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю Север-Авто;

- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення № 000/9226/0901 від 19.08.2021 р., винесене Головним управлінням ДПС у Донецькій області у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю Север-Авто.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 4400 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами відповідача здійснена фактична перевірка позивача, за результатами якої складений Акт перевірки. Позивачем були надані заперечення на зазначений Акт та надані витребувані відповідачем документи.

Відповідачем не враховані заперечення позивача та надані документи. За наслідками розгляду яких відповідачем прийнято оспорювані податкові повідомлення рішення.

Позивач після отримання ППР оскаржив його до ДПС України. За результатом адміністративної процедури оспорюване податкове повідомлення рішення було залишено без змін, а скарга без задоволення.

Правовими підставами визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000/9224/0901 від 19.08.2021 року позивач визначив наступне.

Позивач вважає, що перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Север-Авто» була проведена без законних на те підстав.

Фактична перевірка передбачає виявлення порушень уповноваженими представниками контролюючого органу, які могли мати місце на момент проведення перевірки, а не щодо подій, які відбулись у минулому. Проте, перевірка даних про зберігання дизельного пального за минулий період часу, здійснена на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятись в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій.

Доказів наявності у відповідача інформації про порушення позивачем діючого законодавства, які б слугували підставою для проведення перевірки відповідачем не доведені.

З наведеного вочевидь вбачається, що фактична перевірка позивача призначена за відсутності законних на те підстав, визначених п. 80.2 ст. 80 ПК України, а винесене за її результатами податкове повідомлення-рішення за відсутності права на проведення такої перевірки має ознаки протиправності та підлягає скасуванню.

На думку позивача, для призначення та проведення фактичної перевірки платника податків не достатньо лише вказати норму ПК України. Контролюючий орган повинен довести наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в цій частині.

Відповідач протягом строку здійснення фактичної перевірки взагалі не з`ясував обставин фізичного зберігання позивачем дизельного пального та допустив помилкове ототожнення господарської операції із придбання пального із його зберіганням.

Факт отримання ТОВ «Север-Авто» пального відповідно до видаткових накладних не є доказом того, що Товариство зберігало отримане пальне в певних ємностях на території підприємства, а не використовувало його у власній господарській діяльності, заповнивши паливні баки транспортних засобів, що знаходились у його володінні, або не передало на відповідальне зберігання третім особам.

Щодо місця розвантаження, зазначеного у товарно-транспортних накладних постачальників палива, то за адресою: м. Слов`янськ, вул. Торгова, буд. 60, розташована матеріально-технічна база позивача разом з усіма транспортними засобами, в баки яких здійснювався розлив придбаного дизельного пального без його попереднього зберігання. Водночас, зберігання пального в паливних баках транспортних засобів не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального у розумінні законодавчих норм. Жодні з наданих при перевірці первинних документів, на які посилається Відповідач в Акті перевірки, не є доказом протилежного.

У другому кварталі 2020 р. у власності та постійному користуванні позивача перебувало 38 транспортних засобів, які працюють на дизельному паливі. З урахуванням специфіки господарської діяльності Товариства, всі автобуси щоденно були задіяні у пасажирських перевезеннях на міських, приміських, міжміських, міжобласних маршрутах загального користування та спеціальних перевезеннях.

Посилання ГУ ДПС у Донецькій області на акцизні накладні, відповідно до яких ТОВ «Север-Авто» отримувало пальне від контрагента-постачальника, що стало наслідком його зберігання Товариством без отримання ліцензії, не містять у собі жодної доказовості. Відповідач ототожнює в одній особі покупця пального та його зберігання, що є помилковим.

В свою чергу зазначені акцизні накладні підтверджують саме факт придбання позивачем пального у ТОВ «Термінал» та його поставку, однак не є беззаперечним доказом його зберігання Товариством у розумінні Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та жодним чином не вказують на порушення, які наведено в ч.ч. 1, 8 ст. 15 даного Закону. При цьому обов`язковою умовою для застосування штрафних санкцій на підставі Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» є встановлення конкретного порушення (факту зберігання пального у місцях, на які не отримувалися відповідні ліцензії), підтвердженого відповідними доказами.

Під час проведення фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Донецькій області не встановлено факту фізичного зберігання позивачем пального з посиланням на відповідні докази, а лише констатовано факт його придбання у ТОВ «Термінал».

Вважає, що висновки відповідача про порушення платником податків положень ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» не є достатньо вмотивовані та ґрунтуються виключно на припущеннях, які не підтверджені документально.

За Актом перевірки та не спростовується ТОВ «Север-Авто», протягом травня-червня 2020 року позивач мав дві поставки дизельного пального, а саме: 27.05.2020 р. - 12 796,79 л та 30.06.2020 р. - 12 752,91 л. Придбане пальне Товариством не зберігалось, а було передано на відповідальне зберігання відповідно до Договору № 30-03/20 про надання послуг з приймання, зберігання та відпуску нафтопродуктів, укладеного із ТОВ «УНІВЕРСАЛ АГРОСЕРВІС» 30.03.2020 р.

За змістом Акту перевірки вбачається, що на території ТОВ «Север-Авто» розташовані ємності загальним об`ємом 28000 л для зберігання пального, в яких на час фактичної перевірки зберігалось дизельне пальне. З даного факту ГУ ДПС у Донецькій області зроблено помилковий висновок, що пальне в даних ємностях зберігалось й у спірний період з 27.05.2020 р. до дати отримання ліцензії на зберігання пального.

У свою чергу позивач не заперечує, шо на його території розташовані ємності для зберігання пального. Більш того, ТОВ «Север-Авто» отримало ліцензію на зберігання пального для власного споживання, місцем зберігання якого є юридична адреса Товариства. Однак, зазначене жодним чином не дає підстав стверджувати, що матеріалами перевірки встановлено факт зберігання пального позивачем без отримання ліцензії з травня по червень 2020 року.

Знаведеного вище вбачається, що висновки контролюючого органу про те, що у період з травня по червень 2020 р. ТОВ «Север-Авто» зберігало пальне у стаціонарних ємностях для нього не знаходить свого підтвердження. Більш того, під час фактичної перевірки відповідачем не досліджувався взагалі сам факт зберігання пального у спірний період часу та чи перебували у цей період на балансі підприємства ємності для зберігання пального взагалі.

15.07.2021 р. разом з врученням направлення на перевірку, контролюючим органом було вручено також запит від 15.07.2021 р. про надання документів згідно з переліком. З огляду на положення п. 83.1 ст. 83 ПК України, такі дії були законними та логічними задля формування об`єктивного висновку за результатами перевірки.

Крім того, разом із запитом про надання документів податковим органом позивачу було вручено Наказ № 1235-п від 14.07.2021 р. про проведення фактичної перевірки ТОВ «Север-Авто» терміном не більше 10 діб, за період діяльності з 01.07.2019 р. по 23.07.2021 р.

Виходячи з положення п. 85.4 ст. 85 ПК України, з дня вручення відповідного запиту до закінчення перевірки повинно було залишатися не менше п`яти робочих днів. Проте, не дотримавшись вимог даної норми та не дочекавшись витребовуваних від Товариства документів 16.07.2021 р. контролюючим органом було вручено ТОВ «Север-Авто» Акт перевірки, а отже, з огляду на положення п. 83.1 ст. 83 ПК України, незрозумілими є підстави зроблених в Акті перевірки висновків.

Таким чином, посадовими особами відповідача було допущено порушення порядку проведення фактичної перевірки та оформлення її результатів, позбавивши платника податків права надати запитувані документи задля формування об`єктивних висновків.

Ухвалою від 14 лютого 2022 року суд прийняв до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі №200/2596/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Север-Авто до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомленнь-рішеннь за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін призначивши судове засідання на 14 березня 2022 року.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президент України В. Зеленський постановив ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2022 №14/І-г Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи запроваджено особливий режим роботи для суддів Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26 лютого 2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Вищезазначений Указ Президента України затверджено Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 березня 2022 року № 2119-IX.

Строк дії військового стану продовжувувся неодноразо і діє на час прийняття рішення у справі.

Ухвалою від 06 липня 2022 року суд постановив відкласти розгляд справи, про дату, час і місце наступного судового засідання учасників справи повідомити додатково, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендувати у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи (їх представників) подавати до суду заяви про розгляд справи в їхній відсутності за наявними матеріалами; повідомити учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі Електронний суд.

19.10.2022 року суд призначив судовий розгляд справи шляхом направлення судових викликів на 26 жовтня 2022 року.

Ухвалою від 25 жовтня 2022 року суд клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задовольнив. Судове засідання призначене на 26.10.2022 року о 14 год. 10 хв. в адміністративній справі №200/2596/22 постановив провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника позивача ОСОБА_1 .

02 листопада 2022 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання/заява продовжити строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів згідно ухвали від 14.02.2022 у справі №200/2596/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Север-Авто» до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

23 листопада 2022 року від представника відповідача до суду надішло клопотання/заява про зупинення провадження у справі №200/2596/22 до отримання Головним управлінням ДПС у Львівській області витребовуваних документів та інформації, а у випадку неможливості продовжити строк для подання витребовуваних доказів на 30 днів після закінчення воєнного стану в Україні.

Зазначене клопотання було вмотивовано тим, Наказом ДПС України від 28.07.2022 № 490 за Головним управління ДПС у Львівській області закріплено виконання окремих повноважень Головного управління ДПС у Донецькій області (звернення до суду у випадках, передбачених законом та забезпечення самопредставництва ДПС та ГУ ДПС у судах).

Відповідно до Наказу ДПС України від 19.09.2022 № 645 «Про внесення змін до наказу ДПС від 02.03.2022 № 173» за Головним управління ДПС у Вінницькій області закріплено виконання повноважень Головного управління ДПС у Донецькій області (в частині реалізації матеріалів фактичних перевірок (прийняття ППР) у межах компетенції підрозділів контролю за підакцизними товарами та податкового аудиту, камеральних перевірок з акцизного податку).

Головним управління ДПС у Львівській області скеровано лист на Головне управління ДПС у Вінницькій області.

Головним управлінням v ДПС у Вінницькій області надіслано відповідь, що документи по проведеній перевірці Товариства з обмеженою відповідальністю Север-Авто» не передавались.

Відтак, станом на 22.11.2022 у Головного управління ДПС у Львівській області відсутні витребувані судом документи та інформація.

Звернув увагу суду на те, що Головне управління ДПС у Львівській області на даний час не може надати витребувані судом документи та інформацію не за формальними процедурами, а у зв`язку з військовими діями.

Просив суд взяти до увагу, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Север-Авто» (код ЄДРПОУ 30354146) не перебувало і не перебуває як платник податків на обліку в ГУ ДПС у Львівській області.

Перевірка проводилась працівниками ГУ ДПС у Донецькій області і спірне податкове повідомлення-рішення приймалось Головним управлінням ДПС у Донецькій області тому відповідно витребовувані матеріали відсутні в розпоряджені ГУ ДПС у Львівській області, а їх збір та підготовка належним чином займає певний період часу. Відтак, контролюючий орган об`єктивно позбавлений можливості вчасно виконання вимог ухвали суду та надання витребовуваних документів та інформації.

Судом судове засідання було призначено на 17 січня 2023 року.

Ухвалою від 11 січня 2023 року суд ухвалив клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задовольнити; судове засідання призначене на 17.01.2023 року о 13 год. 00 хв. в адміністративній справі №200/2596/22 провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника позивача ОСОБА_1 .

Від відповідача жодних документів щодо предмету спору, в тому числі Акту перевірки, який був належної якості та підлягав прочитанню відповідачем до суду не було надано.

Представником позивача під час судових засідань було надано пояснення щодо неможливості надання оригіналу Акту перевірки або читабельної його копію, оскільки приміщення адвокатського об`єднання «Декстра» адвокати якого представляли інтереси позивача знаходилось в будівлі Автовокзала місті Слов`янськ, розташованого за адресою м. Слов`янськ, вул. Центральна, 47 був обстріляний артилерійськими снарядами російської армії.

Зазначений факт обстрілу будівлі вокзалу 30 липня 2022 року є загальновідомим і сторонами не оспорюється.

Як зазначив представник позивача їх офіс був пошкоджений та був залитий водою, тому усі документи що стосувались зазначеної справи були знищені.

Ухвалою від 20 січня 2023 року суд клопотання представника відповідача про зупинення провадження або продовження процесуальних строків задовольнив шляхом відкладення розгляду справи до припинення або скасування правового режиму воєнного стану, однак не пізніше 30 днів після настання означеної події до припинення або скасування правового режиму воєнного стану, однак не пізніше 30 днів після настання означеної події.

02 липня 2024 року судом призначено судове засідання на 10 липня 2024 року.

Ухвалою від 05 липня 2024 року суд клопотання представників сторін про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задовольнив, судове засідання призначене на 10 липня 2024 року о 14 год 00 хв в адміністративній справі №200/2596/22 ухвалив провести в режимі відеоконференції між Донецьким окружним адміністративним судом та Третім апеляційним адміністративним судом та з використанням власних технічних засобів представника позивача; участь представника позивача забезпечити з використанням власних технічних засобів представника позивача Бабіча Володимира Олексійовича.

08 липня 2024 року від відповідача через підсистему «Електронний суд» до суду надійшов відзив на позовну заяву.

У відповідності до відзиву представник відповідача просив суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Такими підставами представник відповідача зазначив наступне.

Головним управлінням ДПС у Донецькій області на підставі наказу від 14.07.2021 № 1235-п та направлень на перевірку від 14.07.2021 №№ 1464, 1465 проведено фактичну перевірку господарської одиниці АЗС за адресою: Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Торгова, буд. 60 (місце зберігання пального), яка належить ТОВ «СЕВЕР-АВТО» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС (акт перевірки від 16.07.2021 № 7426/05/99/22/09/30354146).

Копію наказу вручено головному бухгалтеру ТОВ «СЕВЕР-АВТО» Бахмет О.В.

15.07.2021, про що свідчить особистий підпис у направленнях на перевірку.

15.07.2021 головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_2 вручено запит про надання документів до перевірки.

Ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) ТОВ «СЕВЕР-АВТО» отримано 01.07.2020, № 05220414202000735 з терміном дії з 01.07.2020 до 01.07.2025, загальна місткість ємностей (літри) 28 000,00 за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Торгова, буд. 60.

Станом на 27.05.2020 та 30.06.2020 ТОВ «СЕВЕР-АВТО» не мало чинної ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки на місце зберігання за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Торгова, буд. 60.

Документи, надані під час проведення підтверджують, що пальне спочатку доставлено на місце зберігання, фактично злито у резервуар на складі і тільки потім було використано підприємством у своїй господарський діяльності 27.05.2020 та 30.06.2020.

За результатами візуального огляду на території ТОВ «СЕВЕР-АВТО» перевіркою встановлено наявність 3-х ємностей для зберігання пального ємністю 7 000,00 л, 7 000,00 л та 14 000,00 л.

Крім того, 15.07.2021 року станом на 16 год. 30 хв. складено Акт інвентарізації пального відповідно до якого залишки пального (дизельне пальне) складають 5081 л. зазначений акт підписаний перевіряючими та головним бухгалтером позивача.

Відповідно до листа від 16.07.2021 № 1851 за підписом директора ТОВ «СЕВЕР-АВТО» ОСОБА_3 запитувані документи надано перевіряючим за місцем проведення фактичної перевірки.

У зв`язку з ненаданням у повній мірі документів, що належать або пов`язані з предметом фактичної перевірки ТОВ «СЕВЕР-АВТО» контролюючим органом складено акт від 16.07.2021 № 584/05-99-09-01 про відмову від надання документів до перевірки (з зазначенням переліку не наданих до перевірки документів).

Другий примірник акта фактичної перевірки підписано та отримано 16.07.2021 головним бухгалтером ТОВ «СЕВЕР-АВТО» Бахмет О.В.

Не погодившись з висновками акту перевірки, ТОВ «СЕВЕР-АВТО» подано до Головного управління ДПС у Донецькій області (вх. № 54649/6) заперечення від 29.07.2021 № б/н.

Перевіркою встановлено: зберігання 27.05.2020 та 30.06.2020 пального (дизельне пальне код УКТЗЕД 2710194300) без наявності ліцензії на місце зберігання пального (виключно для потреб власного споживання) за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Торгова, буд. 60 у кількості 12 796,79 л та 12 752,91 л відповідно, чим порушено частин першої, восьмої статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі Закон № 481);

ненадання платником податків посадовим особам контролюючого органу після початку перевірки всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, та перелік яких було наведено у запиті про надання документів від 15.07.2021, у тому числі не було надано наступні документи, а саме: оборотно-сальдову відомость по рахунку 203; документи щодо списання пального; технічні паспорти на резервуари на пальне; щомісячні акти інвентаризації пального та форми обліку нафтопродуктів № 6-НП та № 7-НП, чим порушено вимоги пункту 85.2 статті 85 Кодексу.

За результатами розгляду матеріалів перевірки з врахуванням відповіді на заперечення, Головним управлінням ДПС у Донецькій області винесено ППР від 19.08.2021:

№ 000/9224/0901, яким до ТОВ «СЕВЕР-АВТО» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 500 000,00 грн за зберігання пального без наявності ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки);

№ 000/9226/0901 яким до ТОВ «СЕВЕР-АВТО» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 020 грн за ненадання платником податків контролюючим органам у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням всіх обставин та даних перевірки та відповідають чинному законодавству.

Крім того, представник вілповідача просив суд розглянути справу № 200/2596/22 за правилами загального позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

10 липня 2024 року від відповідача до суду через підсистему «Електронний суд» надійшли копії матеріалів перевірки, в тому числі і Акту перевірки.

19 липня 2024 року від представника відповідача до суду надійшди додаткові пояснення щодо проведеної переврки та встановлених порушень з боку позивача, описаних в Акті перевірки.

У судовому засіданні 10 липня 2024 року судом клопотання відповідача про здійснення розгляду справи в порядку загального позовного провадження залишено без задоволення.

Крім того, посадовою особою Третього апеляційного адміністративного суду, у приміщенні якого відбувалась відеоконференція за участю представника відповідача, до суду доведена інформація що у місті Дніпро оголошена повітрянна тривога, під час якої проведення судових засідань заборонено.

Судом судове засідання призначено на 30 липня 2024 року.

Ухвалою від 25 липня 2024 року клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Судове засідання призначене на 30 липня 2024 року о 09 год 00 хв в адміністративній справі №200/2596/22 суд ухвалив провести в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів представника позивача.

У судове засідання 30 липня 2024 року з`явився представник відповідача та представник позивача у режимі відеоконференції.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача та відповідача, встановив наступне.

Відповідач Головне управління ДПС у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, як відокремлений підрозділ ДПС України, здійснює владні управлінські функції у сфері адміністрування податків і зборів, реалізуючи повноваження передбачені Податковим кодексом та законами України в сфері оподаткування від імені ДПС України та включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців за номером 44070187, організаційно-правова форма орган державної влади.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕВЕР-АВТО», місцезнаходження Україна, 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вулиця Торгова, будинок 60, включено до ЄДРПОУ за номером 30354146.

Основним видом економічної діяльності позивача відповідно до витягу із ЄДРПОУ є пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (код 49.31).

У відповідності до Ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), реєстраційний номер 05220414202000735 (дата реєстрації 01.07.2020 року, термін дії з 07.07.2020 до 07.07.2025) позивач має право на зберігання пального, загальна місткість резервуарів, що використовується для зберігання пального (літри): 28000.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 затвердженого Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який набрав чинності 27 грудня 2022 року.

Згідно означеного Переліку Слов`янська міська територіальна громада віднесена до території можливих бойових дій з 24.02.2022 року.

Головним управлінням ДПС у Донецькій області на підставі наказу від 14.07.2021 № 1235-п та направлень від 14.07.2021 №№ 1464, 1465 на здійснення фактичної перевірки було проведено фактичну перевірку господарської одиниці АЗС позивача за адресою: Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Торгова, буд. 60 (як зазначив відповідач - місце зберігання пального), де здійснює діяльність ТОВ «СЕВЕР-АВТО», з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального.

У відповідності до Наказу від 14.07.2021 року № 1235-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «СЕВЕР-АВТО» визначено: Провести фактичну перевірку ТОВ«СЕВЕР-АВТО» (ЄДРПОУ 30354146) за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Торгова, буд. 60 з 14,07.2021 тривалістю не більше 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 01.07.2019 по 23.07.2021 з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, контролю за дотриманням платником податків порядку здійснення обігу підакцизних товарів.

Правовими підставами для проведення фактичної перевірки відповідачем визначені наступні норми права: на підставі вимог ст. 19-1, ст. 20, ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

На підставі вищезазначеного Наказу були оформлені направлення на перевірку від 14.07.2021 року № 1464,1465, відповідно до якого відповідач в особі посадових (службових) особи органу ДПС головних державних ревізорів-інспекторів відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Донецькій області Юрія Бріжахін, ОСОБА_4 проводять фактичну перевірку позивача з 14.07.2021 року тривалістю 10 днів. Метою перевірки є дотримання позивачем порядку здійснення обігу підакцизних товарів.

Копія наказу та направлень на перевірку вручена головному бухгалтеру ТОВ «СЕВЕР-АВТО» ОСОБА_2 15.07.2021, про що свідчить особистий підпис у направленнях на перевірку.

Крім того, 15.07.2021 головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_2 вручено запит від 15.07.2021 року про надання документів до перевірки.

Зазначений запит на 2 аркушах містить у собі певний перелік документів, які необхідно надати за період з 01.07.2019 по дату закінчення перевірки з урахування періоду - далі написано нерозбірливо.

16.07.2021 року позивачу необхідно забезпечити контролюючому органу доступ до оригіналів означених документів, або надати копії вищенаведених документів (засвідчених належним чином) до приміщення ГУ ДПС у Донецькій області м. Бахмут.

Крім того, означеним запитом вимагалось 15.07.2021 року забезпечити, спільно з працівниками контролюючого органу, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей (пального), які знаходяться за адресою місця зберігання/місцем здійсненні діяльності.

Перелік витребуваних документів надрукований на бланку запиту. Однак, зазначений перелік містить у собі неоговоренні викреслення з дописами від руки, що є порушенням стандартів українського діловодства і тому встановити які документи витребуються, а які не потрібно надавати, точно встановити не вбачається можливим.

Як зазначив представник позивача особи які проводили перевірки на теперішній час не працюють у відповідача.

Під час судового розгляду справи представник позивача надав суду пояснення відносно того, що перевіряючими були викреслені у запиті документи які їм не були потрібні під час фактичної перевірки, а рукою дописано те що цікавило перевіряючих під час проведення перевірки.

У судовому засіданні 30 липня 2024 року представником відповідача до матеріалів справи долучений лист позивача від 16 липня 2021 року № 1851 про надання документів на запит від 15.07.2021 року у кількості 14 на 38 аркушах. Тут же було зазначено, що інші запитувані документи знаходяться у провадженні до виконання і будуть надані в установлені законом строки.

У цьому ж листі від руки перевіряючими вписані документи які не були надані 16 липня 2021 року.

16 липня 2021 року перевіряючими був складений Акт № 584/105-99-09-01 про відмову у наданні документів до перевірки де зазначено перелік документів не наданих позивачем до перевірки.

Вказаний акт підписаний перевіряючими, щодо підпису головного бухгалтера позивача є запис про відмову нею від підпису цього Акту.

Представник позивача надав суду пояснення, що зазначений Акт позивачем не отримувався, про його існування посадовим особам позивача не було відомо.

Крім того зазначив, що зміст цього Акту суперечить тій інформації, яка викладена у листі позивача від 16 липня 2021 року № 1851, що запитувані документи знаходяться у провадженні до виконання і будуть надані в установлені законом строки.

За результатами фактичної перевірки проведеної 15-16.07.2021 року за адресою Донецька область м. Слов`янськ, вул. Торгова буд. 60 перевіряючими Головного управління ДПС у Донецькій області було складено Акт перевірки від 16.07.2021 № 7426/05/99/22/09/30354146.

Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено наступні порушення допущені позивачем.

Перевіркою встановлено: зберігання 27.05.2020 та 30.06.2020 пального (дизельне пальне код УКТЗЕД 2710194300) без наявності ліцензії на місце зберігання пального (виключно для потреб власного споживання) за адресою: Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Торгова, буд. 60 у кількості 12 796,79 л та 12 752,91 л відповідно, чим порушено приписи частини першої, восьмої статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі Закон № 481);

ненадання платником податків посадовим особам контролюючого органу після початку перевірки всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, та перелік яких було наведено у запиті про надання документів від 15.07.2021, у тому числі не було надано наступні документи, а саме: оборотно- сальдову відомость по рахунку 203; документи щодо списання пального; технічні паспорти на резервуари на пальне; щомісячні акти інвентаризації пального та форми обліку нафтопродуктів № 6-НП та № 7-НП, чим порушено вимоги пункту 85.2 статті 85 Кодексу.

У акті перевірки зазначено, що позивач ТОВ Север-Авто код ЄДРПОУ 30354146 фактично здійснює діяльність зі зберігання пального (виключно для потреб власного споживання).

На час перевірки, за результатами визначеного складу на місці зберігання встановлено наступне обладнення:

- ємкість для зберігання пального V=7000,0 літрів обладнана ПРК (умовна ємкість №1 згідно додатку №1) - обладнана ПРК для заправки пального. Фактичний залишок пального у ємкості відсутні.

- ємкість для зберігання пального V=7000,0 літрів обладнана ПРК (умовна емкість №2 згідно додатку №1) в ємкості пальне відсутне, зі слів головного бухгалтера ОСОБА_2 . ємкість не придатна для зберігання пального, та фактично не використовується.

- ємкість для зберігання пального V =14000 літрів, обладнена ПРК (умовна ємкість № 3 згідно додатку № 1 фактичний залишок пального УКГ ЗЕД 2710194300) на час перевірки у ємкості №3 склав 5081,0 літрів.

Під час перевірки головний бухгалтер ОСОБА_2 не надала документи, що підтверджують фактичний об`єм ємкостей та підтверджують дату вводу до експлуатації.

Була надана довідка №4/4001 вих. 19.08.2014, видана позивачу Слов`янським МВ ГУ МВС України в Донецькій області, відносно незаконного заволодіння бухгалтерською документацією невідомими особами 17.07.2014 року.

Перевіркою встановлено здійснення зберігання пального виключного для власних потреб ТОВ «Север-Авто» на місцем зберіганням за адресою Донецька область м. Слов`янськ вул. Торгова, буд.60 27.05.2020 року та 30.06.2020 року у кількості 12796,79 літрів та 12752,91 літрів (відповідно) без наявності ліцензії на право зберігання пального на зазначеному місці зберігання. Факт зберігання пального підтверджується наявними документами.

27.05.2020 року:

- акцизною накладною № 346 від 27.05.2020 року, яка зареєстрована постачальником паливо ТОВ «Термінал» код 31366203 в ЄРАН 27.05.2020року реєстрований номер № 9118214779 та постачання на склад зберігання пального за адресою Донецька область м. Слов`янськ вул. Торгова б. 60, пального важкі дистиляти (Диз Палива) ЗЕД 2710194300 у кількості 12796,79 літрів.

- видатковою накладною № оРН-0527/04 від 27.05.2020року виданою постачальником ТОВ «Термінал» одержувач ТОВ «Север- Авто».

- товарною транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (форми №1 ТТН) № оРН-0527/04 від 27.05.2020р. з пункту навантаження м. Краматорськ вул. Уссурійська, 2 та транспортування пального УКТ ЗЕД 271019 43 00 у кількості 10693,0 до пункту развантаження м. Слов`янськ вул. Торгова, 60. Перевезення здійснення автомобілем держ. номер НОМЕР_1 , вантажоодержувач ТОВ «Север- Авто».

30.06.2020 року:

- акцизною накладною № 444 від 30.06.2020 року, яка зареєстрована постачальником паливо ТОВ «Термінал» код 31366203 в ЄРАН 30.06.2020 року реєстрований номер № 9151280663 та постачання на місце зберігання пального за адресою Донецька область м. Слов`янськ вул. Торгова б. 60, пального важкі дистиляти (Диз Палива) УКТ ЗЕД 2710194300 у кількості 12752,91 літрів.

-видатковою накладною № оРН-0630/16 від 30.06.2020року виданою постачальником ТОВ «Термінал» одержувач ТОВ «Север-Авто» на отримання 12752,91 літрів палива УКТЗЕД 2710 19 43 00.

- товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (форми №1 ТТН) № оРН-0630/16 від 30.06.2020р. з пункту навантаження м. Краматорськ вул. Уссурійська, 2 та транспортування пального УКТ ЗЕД 2710194300 у кількості 10627,0 кг до пункту развантаження м. Слов`янськ вул. Торгова , 60. Перевезення здійснення автомобілем держ. номер НОМЕР_1 , вантажоодержувач ТОВ «Север- Авто».

Відповідно до вимог п. 73 Договору № ДП 290719/3 від 27.07.2019р. з ТОВ «Термінал» постачальником нафтопродуктів передбачено, що приймання нафтопродуктів покупцем за кількостю та якістю здійснюється відповідно до вимог «Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджений наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України та зв`язку України Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р. № 281/171/578/155 (далі - Інструкція № 281).

Відповідно до п.п. 10.2.6 п.10.2 та п. 10.3.2.1 п.п. 10.3.2 п. 10.3 Інструкції №281 передбачено, що нафтопродуктами повинні бути присутні в резервуарах за марками та видами.

Приписами Інструкції № 281 не передбачено відпуск (відвантаження) нафтопропродуктів з автоцистерн бензовозів топ ливні баки транспортних засобів, таке відвантаження з автоцистерн відбувається безпосередньо в спеціальні резервуари вказане свідчить що 27.05.2020 та 30.06.2020 року отримане пальне зберігалось у резервуарі до початку його відвантаження у господарської діяльності.

Ліцензія на право зберігання пального за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Торгова, буд. 60 була, отримана ТОВ "Север-Авто" тільки 01.07.2020р. з терміном дії з 07.07.2020р. по 07.07.2025 року.

Після початку перевірки платником податків не надано у повному обсязі всіх документів, що пов`язано з предметом перевірки, а саме не було надано і на письмовий запит від 15.07.2021 р. наступну документацію:

- Товарно сальдові відомості по рахунку 203;

- Документи що до списання пального;

- Документи на повірку ємкостей;

- Технічні паспорти на резервуари;

- Щомісячні акти інвентаризації пального;

- Форми обліку нафтопродуктів № 6-НЛ та №7 НЛ.

Документи, надані під час проведення перевірки підтверджують, що пальне спочатку доставлено на місце зберігання, фактично злито у резервуар на складі і тільки потім було використано підприємством у своїй господарський діяльності 27.05.2020 та 30.06.2020.

Обсяги отриманого ТОВ «СЕВЕР-АВТО» на місце зберігання (склад) пального та його видачі (зі складу) підтверджено документами (доданими до матеріалів перевірки): договір поставки № 201 від 02.05.2019, укладений з ТОВ «Українська нафтотрейдінгова компанія» (код ЄДРПОУ 40370388) на передання у власність ТОВ «СЕВЕР-АВТО» (покупцю) паливно-мастильних матеріалів;

договір поставки № 1538 від 21.06.2019 укладений з ТОВ «Технологічна паливна компанія» (код ЄДРПОУ 39102316) на передання у власність покупцю паливно-мастильних матеріалів.

Як зазначає відповідач у відзиві на позов в акті перевірки, при здійсненні аналізу постачальника пального ТОВ «Термінал» встановлено відсутність ліцензії щодо зберігання палива, що підтверджується акцизними накладними на транспортних засобах, відповідно до яких відбувалось відвантаження пального, що унеможливлює заправлення у паливні баки транспортних засобів.

На Акт перевірки позивачем були надані заперечення від 29.07.2021 № б/н у яких позивач зазначив, що фактична перевірка призначена за відсутності законних на те підстав, визначених п. 80.2 ст. 80 ПК України та позбавила підприємство надати інші документи окрім запитуваних з огляду на незрозумілість контрольних заходів та їх сутність.

Акт перевірки складено нерозбірливо, що унеможливлює ознайомлення з його змістом в повному обсязі та надати відповідні контраргументи.

Висновки контролюючого органу щодо зберігання пального ТОВ «Север-Авто» у перевіряємий період без наявності ліцензії грунтуються виключно на даних акцизних накладних, зареєстрованих постачальником палива - ТОВ «Термінал» без врахування первинних документів. Поряд з цим, ТОВ «Север-Авто» не спростовує факту поставки дизельного пального та підтверджує його, натомість, під час проведення фактичної перевірки, контролюючим органом не було використано жодного первинного документу, наявного у розпорядженні підприємства, не було враховано того факту, що пальне, яке постачалося Товариству зберігалося у паливних баках транспортних засобів, що належать Товариству на праві власнсті та/або іншому речовому праві.

Пункт 85.2 ст. 85 ПК України, зобов`язує платника податків після початку перевірки надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Відповідач мав право отримувати належним чином завірені копії первинних фінансово- господарських, бухгалтерських та інших документів. Відповідний запит иа отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Виходячи з положення п. 85.4 ст. 85 ПК України, з дня вручення відповідного запиту до закінчення перевірки повинно було залишатися не менше п`яти днів.

Однак, був Акт складений на наступний день з початку перевірки.

У своїх запереченнях ТОВ «СЕВЕР-АВТО» зазначило, що перевірка у період, що перевіряється, у постійному користуванні перебувало 38 транспортних засобів, працюючих на дизельному пальному, загальна місткість паливних баків яких, згідно технічних характеристик, складає 4 300,00 л. в резервуарі.

З урахуванням специфіки статутної діяльності підприємства, всі автобуси щоденно були задіяні у пасажирських перевезеннях на міських, приміських, міжміських, міжобласних та міжнародних маршрутах загального користування, а також у здійсненні нерегулярних та регулярних спеціальних перевезень.

Отже, пальне, що знаходилось в паливних баках транспортних засобів, перебували у користуванні ТОВ «Север-Авто» і є тим пальним, на яке вказує контролюючий орган у Акті перевірки, як таке, що зберігалось без ліцензії.

Розглянувши заперечення позивача Головним управлінням ДПС у Донецькій області були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення № 000/9224/0901 та № 000/9226/0901 від 19.08.2021 р., якими були застосовані були застосовані штрафні санкції у розмірі 500 000 гривень та 1020 гривень відповідно.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження та подав скаргу до Державної податкової служби України, в якій просив визнати податкові повідомлення-рішення № 000/9224/0901 від 19.08.2021 р. та № 000/9226/0901 від 19.08.2021 р. незаконними та скасувати їх.

ДПС України розглянувши скаргу позивача Рішенням про результати скарги від 12.02.2022 року №516/6/99-00-06-03-02-06 залишив без змін спірні податкові повідомлення- рішення, а скаргу без змін.

Згідно з акцизними накладними: від 27.05.2020 № 346 відвантажено з пересувного акцизного складу транспортний засіб (далі ТЗ) АН2241НХ, пальне (код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194300 важкі дистиляти (газойлі)) 10693 кг, або у літрах приведених до температури 15°С 12796,79; від 30.06.2020 № 444 відвантажено з пересувного акцизного складу ТЗ НОМЕР_1 , пальне (код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194300 важкі дистиляти (газойлі)) 10627 кг, або у літрах приведених до температури 15°С 12752,91.

У вищевказаних акцизних накладних у верхній лівій частині акцизної накладної зазначено: код операцій для акцизної накладної, яка складається в одному примірнику -3; ознака щодо умов оподаткування пального - 0; ознака щодо напрямів використання пального - 0.

При цьому у Акті перевірки відповідачем зазначено, що зберігання пального здійснюється у резервуарах ємністю 20800 літрів на території підприємства.

Частиною першою статті 15 Закону № 481 встановлено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Відповідно до частини 8 статті 15 Закону № 481 суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Частиною шістнадцятою статті 15 Закону № 481 передбачено, що суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії. Згідно Закону № 481, ліцензії видаються на підставі заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).

Абзацом четвертим частини тридцять дев`ятої статті 15 Закону № 481 встановлено, що для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: - документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; - акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; - дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

За порушення норм Закону № 481 щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно з абзацом дев`ятим частини другої статті 17 Закону № 481 до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії 500 000 гривень.

Надаючи правову оцінку доводам сторін щодо проведення фактичної перевірки за результатами якої складений Акт перевірки та застосовані внаслідок прийняття штрафні санкції у сумі 500000 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків/особи (пункт 80.1 статті 80).

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

З аналізу підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України вбачається, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин, зокрема і у сфері виробництва та обігу пального.

Тобто, норма зазначеного вище підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.

Відповідні функції контролю передбачені також і підпунктами 19-1.1.1, 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17,19-1.1.54. пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, зокрема контролюючі органи виконують такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального;проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального;здійснюють інші функції, визначені законом.

Отже контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Зазначений висновок узгоджується із правовими позиціями, висловленими в постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20, від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, від 25.01.2019 у справі №812/1112/16, від 07.11.2019 у справі №140/391/19, від 20.03.2018 у справі №820/4766/17, від 22.05.2018 у справі №810/1394/16, у справі № 140/2889/21, від 5 квітня 2023 року у справі № 200/1354/21-а, від 11 січня 2023 року у справі № 160/2357/21.

При цьому, слід зазначити, що окремою підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки, згідно положень підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є також наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Тобто саме за вказаною підставою контролюючий орган, окрім посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, у наказі має зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства.

Як вбачається з встановлених обставин справи, а також наказу №1235-п від 14.07.2021, контролюючий орган фактично призначив перевірку з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що відповідає підставі визначеній у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

З урахуванням зазначеного, відповідач не мав обов`язку зазначати у наказі інформацію, яка ним отримана щодо будь-яких порушень з боку позивача (за умови відсутності такої).

У постанові Верховний Суд від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 сформував правовий висновок про те, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Тобто, у разі якщо підставами позову, щодо протиправності податкових повідомлень - рішень, є порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо призначення та проведення перевірки, то суди повинні надавати правову оцінку таким підставам (доводам) в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень (податкових повідомлень - рішень), прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Згідно пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Отже вказані норм законодавства свідчить про те, що фактична перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов, як наявність підстав для проведення фактичної перевірки (в цій справі здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу пального, як окрема підстава передбачена підпунктом підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України) та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.

При цьому суд, звертає увагу на правовий висновок, висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17, що підставами для скасування рішень (податкових повідомлень - рішень) є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами проведеної перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятих за результатами перевірки рішень (податкових повідомлень - рішень).

В подальшому, встановивши дійсні обставини справи щодо процедури призначення та проведення перевірки, у разі, якщо вони не визнані такими, що тягнуть протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, суду необхідно переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень законодавства по суті встановлених порушень під час проведення перевірки.

З огляду на викладене суд вважає, що фактична перевірка здійснена відповідачем у порядку та в межах передбачених чинним законодавством України.

Так, у постанові Касаційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року по справі №460/2663/22 (адміністративне провадження №К/990/3410/23) суд зазначив наступне: «Так, у постанові від 31 травня 2022 року у справі №540/4291/20 Верховний Суд застосував норми статей 15, 17 Закону №481/95-ВР у системному зв`язку із нормами підпунктів 14.1.6, 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України і сформулював такий висновок. Зберігання пального нерозривно пов`язане із наявністю у суб`єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального). Наявність у суб`єкта господарювання обов`язку з отримання ліцензії на право здійснення діяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб`єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні його господарської діяльності (не пов`язаної з метою отримання доходу від зберігання пального як виду економічної діяльності) залежить саме від наявності у суб`єкта господарювання місця зберігання пального, яке за своїми ознаками (характеристиками) відповідає визначенню «акцизний склад» та/або «акцизний склад пересувний», незалежно від того чи зареєстрований такий суб`єкт платником акцизного податку, розпорядником акцизного складу та/або наявністю підстав для реєстрації такого місця як акцизного складу. Відповідно, у випадку, якщо наявне у суб`єкта господарювання місце зберігання пального має ознаки, які згідно з нормами підпунктів 14.1.6, 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлені як виключення з визначення «акцизний склад» та/або «акцизний склад пересувний», такий суб`єкт не має обов`язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому місці.

Також у цій постанові Верховний Суд зауважив, що для оцінки наявності в діях суб`єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, з`ясуванню підлягають місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Ці обставини складають об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення. Сам по собі факт наявності «на балансі» у суб`єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою обставиною для його кваліфікації як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії. У спорах про правомірність застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії основним і вирішальним предметом доказування є підтвердження або спростування обставин саме факту здійснення суб`єктом господарювання діяльності зі зберігання пального, а не його придбання. Невстановлення під час фактичної перевірки обставин здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального, часу цієї діяльності та місця, у якому пальне зберігалося, унеможливлює визнання правомірним застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності ліцензії.

В подальшому зазначені висновки підтримані у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 21 вересня 2022 року у справі № 140/16490/20, від 07 червня 2022 року у справі № 360/4140/20[….].

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, вищенаведені висновки Верховного Суду є застосовним до правовідносин, які виникли у цій справі».

Така ж позиція щодо складу податкового правопорушення викладена у постанові Верховного суду від 31 травня 2022 року у справі №540/4291/20.

За позицією контролюючого органу, позивач здійснив діяльність зі зберігання пального у період з 27.05.2020 та 30.06.2020 2020 року, що на його переконання, підтверджується первинними документами: договором з ТОВ «Термінал», видатковими накладними накладними, акцизними накладними і т.д.

Однак, суд вважає, що зазначені документи підтверджують виключно обставину придбання позивачем пального, а висновок контролюючого органу, фактично, є його припущеннями про зберігання позивачем пального у цей період без ліцензії, які не підтверджені належними і допустимими доказами: відсутній встановлений факт здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального саме за місцем знаходження позивача у зазначений період, місця його зберігання і кількості (об`єму), зливання палива до ємностей, відпуск палива саме з цих ємностей та обсяги споживання палива за умови, що позивачем експлуатувалось 38 одиниць транспорту (сторонами не заперечується його наявність у позивача у 2020-2021 роках), обладного дизельними двигунами, відсутній встановлений факт наявності ємностей на праві власності або іншого права у позивача саме на час здійснення операцій з придбання важких дестилятів станом на 27.05.2020 року, 30.06.2020 року (відсутні докази дослідження наявності основних засобів на балансі підприємства та дати введення їх в експлуатацію, амортизації та т.д.), дослідження замірів палива в вищезазначений період і т.д.

Документи які були надані перевіряючими під час проведення перевірки, були надані коли у позивача вже була наявна ліцензія на право зберігання пального (виключно для потреб споживання чи промислової переробки).

Щодо підстав та доводів позивача відносно того, що придбане пальне Товариством не зберігалось, а було передано на відповідальне зберігання відповідно до Договору № 30-03/20 про надання послуг з приймання, зберігання та відпуску нафтопродуктів, укладеного із ТОВ «УНІВЕРСАЛ АГРОСЕРВІС»30.03.2020 р., що підтверджується копіями документами, які долучені позивачем до матеріалів справи, суд зазначає наступне.

Так, між позивачем (Поклажодавець) та ТОВ «УНІВЕРСАЛ АГРОСЕРВІС» (Зберігач) 30.03.2020 року було укладено Договір № 30-03/20 про надання послуг з приймання, зберігання та відпуску нафтопродуктів.

Відповідно до Предмету Договору Поклажодавець передає, Зберігач приймає і зобов`язується зберігати і повернути на першу вимогу Поклажодавеця нафтопродукти (Товар), що є власністю Поклажодавеця (п.1.1 Договору).

При цьому місто зберігання палива визначено: м. Слов`янськ, вул. Торгова, 60.

Крім того, предметом цього Договору також є надання послуг Зберігачем, з забезпечення прийому й зберігання Товару, недопущеня недостач при зберіганні, недопущенням погіршення якості товару при зберіганні, контролем за кількістю і якістю Товару, а також його відвантаженням за вказівкою Поклажодавеця (п.1.2 Договору).

Згідно до п. 2.3 Договору прийом-передача Товару за кількістю від Поклажодавеця на зберігання Зберігачу проводиться з урахуванням Інструкції № 281/171/578/155 від 02.09.2008 року … з урахуванням застереження, зробленого у п.2.6 Договору. Приймання здійснюється … з обов`язковим складанням та підписанням Сторонами Акту приймання нафтопродуктів.

Акти прийомупередачі за кількість складається сторонами на кожну партію, що надходить, після прийому Товару і його зливу в резервуари Зберігача (п.2.6 Договору).

Відпуск Товару проводиться відповідальними особами Зберігача беспосередньо в паливний бак транспортного засобу і тільки з письмового дозволу Поклажодавеця…(п.3.12 Договору).

У відповідності до п. 9.1 договору цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 31.12.2020 року, але будь якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за даним Договором.

Протоколом погодження договірної сторони до Договору № 30-03/20 про надання послуг з приймання, зберігання та відпуску нафтопродуктів визначена вартість з відпуску та зберігання нафтопродуктів у сумі 0,45 грн з ПДВ.

За листами позивача від 27.05.2020 та 30.06.2020 року на зберігання ТОВ «УНІВЕРСАЛ АГРОСЕРВІС» передавались залишки дизпалива, які перебували у власності ТОВ «Север- Авто» станом на 30.06.2020 у кількості 12930 л. та 12920 л.

Пальне передавалось позивачем зберігачу та відвантажувалось останнім у паливні баки транспортних засобів позивача згідно із листами про перелік транспортних засобів з подальшим наданням звітів шодо використаного пального, що підтверджується належним чином посвідченими копіями, які долучені до матеріалів справи: листами позивача від 01.04.2020 року, від 01.05.2020 року, від 01.06.2020 року щодо заправки транспортних засобів, за переліком визначенному у цих листах; листом позивача від 30.03.2020 року та Зведеним актом № 1 приймання-здавання нафтопродуктів за 31.03.2020 р. на зберігання ТОВ «УНІВЕРСАЛ АГРОСЕРВІС» передавались залишки дизпалива, які перебували у власності ТОВ «Север-Авто» станом на 30.03.2020 та 31.03.2020 рр. у кількості 6321,41 л, листами позивача від 27.05.2020 та 30.06.2020 року на зберігання ТОВ «УНІВЕРСАЛ АГРОСЕРВІС» передавались залишки дизпалива, які перебували у власності ТОВ «Север- Авто» станом на 30.06.2020 у кількості 12930 л. та 12920л., Актом інвентарізації № 1 від 01.07.2020 року, Зведеного акту № 1 від 27.05.2020 року приймання здавання нафтопродуктів за 01.07.2020 року, Актом інвентарізації позивача № 1 від 31.03.2020 р. підтверджений залишок дизпалива у кількості 6321,41 л, Актом інвентарізації № 1 від 01.07.2020 року, Зведеного акту № 1 приймання здавання нафтопродуктів за 17.07.2020 року, звітом щодо використаного палива у період з 01-30.04.2020 від 01.05.2020, звітом щодо використаного палива у період з 01.06.2020 по 30.06.2020 від 01.07.2020, звітом щодо використаного палива у період з 01.05.2020 по 31.05.2020 від 01.06.2020 , Актом № 7 приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 27.05.2020, Актом № 10 приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 30.06.2020.

Відповідачем у відзиві та на час розгляду справи у судових засіданнях проведених в тому числі і у режимі відеоконференції, наявність обгрунтованих доводів та заперечень щодо підстав та доводів викладених позивачем у позові щодо зберігання дизпаливала ТОВ «УНІВЕРСАЛ АГРОСЕРВІС», відповідно до Договору № 30-03/20 від 30.03.2020 року, не доведено.

Суд звертає увагу сторін, щодо прийняття вищезазначених документів в якості доказів в обгрунтування позовних вимог, за умови ненадання іх під час проведення перевірки з огляду на наступне.

Предметом доказування у цій справі було підтвердження або спростування обставин факту здійснення суб`єктом господарювання діяльності зі зберігання пального.

За приписами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Отже, виключно ті докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, визнаються належними і такими, що повинні братися судом до уваги шляхом надання їм правової оцінки відповідно до вимог статті 90 КАС України.Натомість, докази, які не стосуються предмета доказування, суд не бере до уваги.

З матеріалів справи вбачається, що дійсно під час фактичної перевірки ГУ ДПС витребовувало у позивача документи, зокрема ті, що пов`язані із обліком та рухом ПММ, дозвільні документи; договори та інші документи, що свідчать про термін переходу власності або не переходу права власності на пальне, наказ про призначення керівника та інші документи.

Позивачем не були надані в повному обсязі документи, що були витребувані відповідачем, в тому числі щодо зберігання палива у третіх осіб.

У відповідності до п. 44.6 ст. 44 ПК України (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені впункті 86.7статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

При цьому суд звертає увагу сторін, що пункт 44.6 статті 44 ПК України стосується документів, що відповідають сукупно наступним умовам: це документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки на підставі яких платник веде облік доходів, витрат та інших показників; безпосередньо пов`язані із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань; їх зберігання є законодавчим обов`язком платника податків; а вимога щодо їх надання містилася у належно оформленому запиті контролюючого органу. Однак, спірні у цій справі правовідносини виникли з приводу виконання відповідачем функцій,не пов`язаних з питаннями оподаткування, оскільки стосувалися перевірки питань пов`язаних із обігом підакцизних товарів. Документи, які підтверджують, зберігання у іншої юридичної особи надані позивачем суду,неможливо віднести до документів, що підтверджують показники, відображені позивачем у податковій звітності, про що наголошується у пункті 44.6 статті 44 ПК України. Саме тому, на переконання суду, приписи цієї правової норми ПК України не розповсюджуються на інші документи, які не пов`язані з відображенням показників у податковій звітності. Відтак, немає підстав для застосування граничного терміну надання документів, який визначений пунктом 44.6 статті 46 ПК України.

Касаційний адміністративний суд у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №400/2567/21 (адміністративне провадження №К/990/28936/22) зазначив наступне: [… Суд касаційної інстанції не може не погодитися з правильністю доводів позивача, що пункт 44.6 статті 44 ПК України може бути застосований саме у тому випадку, якщо первинні документи, які стосуються предмета перевірки, а в подальшому і предмета доказування у справі під час судового розгляду, були надані до суду, однак, не були надані під час перевірки або у строки, визначені пунктом 44.7 статті 44 ПК України, хоча платнику податків було забезпечено право на їх подання…]

Суд вважає, що відповідач не довів суду належними доказами факти зберігання палива, придбаного позивачем для власних потреб, за місцем знаходження позивача у конкретні дати 2020 року, за умови проведення фактичної перевірки за майже дворічний період діяльності позивача за умови придбання палива для заправки 38 автобусів, які щоденно і можливо декілька разів на день здійснювали пасажирські перевезення пасажирів та вантажу.

З огляду на викладене позовні вимоги у частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.08.2021 № 000/9224/0901, яким до ТОВ «СЕВЕР-АВТО» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 500 000,00 грн за зберігання пального без наявності ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.08.2021 № 000/9226/0901 яким до ТОВ «СЕВЕР-АВТО» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 020 грн за ненадання платником податків контролюючим органам у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки суд зазначає наступне.

Відповідачем санкцію застосовано за п.121.1 ст. 121 ПК України щодо порушень позивачем вимог пункту 85.2 ст. 85 ПК України.

Вказаною нормою встановлено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки (85.2 ст. 85 ПК України).

Частиною 1 пункту 121.1 ст. 11 ПК України встановлено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установленихстаттею 44цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Як вже зазначав суд у цьому рішенні запит про надання документів був наданий посадовими особами відповідача головному бухгалтеру позивача 15.07.2021 року із вимогою надати документи 16.07.2021 року у місті Бахмут, яке розташоване на відстані 50 кілометрів від міста Слов`янськ.

Позивачем 16.07.2021 року частково були надані документи, що підтверджується листом позивача від 16.07.2021 року № 1851, який долучений судом до матеріалів справи.

При цьому, у листі директор зазначав, що інші документи будуть надані додатково у строки визначені діючим законодавством.

Однак, не дочекавшись документів, зазначених у переліку з викресленнями та дописками від руки, які взагалі не оговорені у запиті, перевіряючими був складений Акт фактичної перевірки від 16.07.2021 року, не зважаючі на той факт що перевірка повинна була здійснена у період з 14.07.2021 року тривалістю не більше 10 діб, а також Акт про відмову у наданні документів, копія якого відсутня у позивача і зміст кого суперечить викладеному у цьому листі.

Пунктом 85.4 ст.85 ПК України визначено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Однак, посадовцями державного органу булим проігноровані приписи вищевказаної норми Податкового кодексу, що свідчить про відсутність умислу з боку представників позивача у вчиненні податкового правоопорушення з огляду на той факт що податківцями витребувались документи за період з 14.07.2019 по 23.07.2021 року.

З викладених судом позицій вірним та ефективним способом захисту порушених прав позивача буде задоволення його позовних вимог: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення від 19.08.2021 № 000/9226/0901 яким до ТОВ «СЕВЕР-АВТО» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 020 грн.

З огляду на той факт, що спірні податкові повідомлення-рішення визнані протиправними та скасовані судом з урахуванням приписів ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 9981 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім того, позивачем при поданні адміністративного позову заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 4440 грн.

Позивачем додано до позову копію Договору про надання правничої допомоги № 04/1-02 від 04 лютого 2022 року.

Предметом зазначеного договору, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Декстра» є надання адвокатських послуг в адміністративній справі до ГУ ДПС в Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь - визнати протиправним № 000/9224/0901 та № 000/9226/0901 від 19.08.2021 р.

У відповідності до п. 2.1.1 Договору визначений перелік робіт та дій, які повинен вчинити адвокат, в тому числі і за підговку та подання позовної заяви.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що вартість робіт, передбачених п. 2.1.1 складає 1100 грн. із розрахунку 1 година витраченого часу адвоката, участь адвоката у судовому засіданні складає 1500 грн. за кожне судове засідання.

Дадатковою угодою № 1 до договору про надання правничої допомоги від 09 лютого 2022 року вартість підготовки позовної заяви склала 4440 грн із розрахунку 4 години х 1100 грн, що також підтвержується звітом.

Статтею 132 КАС України встановлено види судових витрат, а саме судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи ( ч. 3 ст. 132 КАС України).

Відповідно до ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідач у судовому засіданні просив у відшкодуванні витрат відмовити.

Велика Палата Верховного суду у своїй Постанові від 16 листопада 2022 року по справі № 922/1964/21( провадження № 12-14гс22) зазначила наступне:

135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи вищевикладене, розмір витрат на правничу допомогу адвоката підтверджується актом надання послуг. Тобто, для їх розподілу, достатню підтвердження обсягу їх надання та їх вартості, безпосередня сплата на момент розгляду питання не є обов`язковою.

Така позиція підтверджується Постановою ВС/КАС від 21 січня 2021 року по справі № 280/2635/20:

«25. Судова колегія зазначає, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

26. На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

27. Отже, висновки судів попередніх інстанцій про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та вищенаведеними висновками Верховного Суду».

Тому суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо відсутності належних доказів оплати адвокатських послуг.

З врахуванням того, що позивачем підтверджено обгрунтованість понесення витрат на правничу допомогу і з врахуванням позиції Верховного Суду, висновки якого є обов`язковими до застосування судами, у відповідності до ч.5 ст. 242 КАС України, суд вважає, що вимога про відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 4400 грн підлягає задоволенню.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Север-Авто (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Cлов`янськ, вул. Торгова, буд. 60, код ЄДРПОУ 30354146) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 44070187) про визнання протиправним та скасування: податкового повідомлення рішення № 000/9224/0901 від 19.08.2021 р., винесеного Головним управлінням ДПС у Донецькій області у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю Север-Авто; податкового повідомлення-рішення № 000/9226/0901 від 19.08.2021 р., винесеного Головним управлінням ДПС у Донецькій області у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю Север-Авто та стягнення витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 4400 гривень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000/9224/0901 від 19.08.2021 р., винесене Головним управлінням ДПС у Донецькій області у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю Север-Авто, яким застосований штраф у розмірі 500000 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000/9226/0901 від 19.08.2021 р., винесене Головним управлінням ДПС у Донецькій області у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю Север-Авто, яким застосований штраф у розмірі 1020 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 44070187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Север-Авто (код ЄДРПОУ 30354146)судовий збір у сумі 9981 (дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят одна) гривня.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 44070187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Север-Авто (код ЄДРПОУ 30354146) витрати на правничу допомогу у сумі4400 (чотири тисячі чотириста сорок ) гривень.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано в нарадчій кімнаті, проголошено у судовому засіданні 30 липня 2024 року.

Повний текст рішення складено та підписано 05 серпня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко