Ухвала

від 02.08.2024 по справі 240/14107/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 серпня 2024 року м. Житомир справа № 240/14107/24

категорія 106020000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Чернова Г.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Коростишівського районного суду Житомирської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд ЄСІТС звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Богунського районного суд м. Житомира від 23.01.2024 року № 11-АК Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі у частинні що стосується встановлення ОСОБА_2 надбавки за вислугу років на державній службі у розмірі 30% посадового окладу.

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату з 01.01.2024 надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_2 відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу», а саме на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у ч.2 ст.122 зазначеного Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Отже, строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо проходження публічної служби охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України.

Позивачка просить суд визнати протиправним і скасувати наказ Коростишівського районного суду м. Житомира від 15.01.2024 № 3-АК в частині, що стосується позивача.

У заяву про поновлення строк звернення до суду, що доданий до позову, позивач вказує, що з оскаржуваним наказом ознайомлена у день його винесення, тобто 15.01.2024.

До суду з позовом звернулась 29.07.2024, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач у своїй заяві зазначає, що строк звернення до суду пропущено у зв`язку з введенням воєнного стану на території України. Погіршення стану здоров`я.

Згідно зі ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Крім того, питання здійснення правосуддя в умовах воєнного стану регламентовано ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року №389-VIII, відповідно до якої правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України (ч.1 ст.26).

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється (ч.2 ст.26 Закону №389-VIII).

У зв`язку з введенням воєнного стану на території України, Рада Суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, в яких зазначено виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану (п. 6).

Верховний Суд в ухвалі від 01 серпня 2022 року по справі № 802/118/17-а наголосив, що посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло та обумовило пропуск строку.

Суд зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви доказів на підтвердження неможливості своєчасного звернення до суду з даним позовом через воєнний стан, а лише посилання на запровадження воєнного стану саме по собі не є достатньою підставою для поновлення пропущеного строку без надання обґрунтування того, яким чином запровадження воєнного стану вплинуло на можливість своєчасного звернення до суду.

Зі змісту заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом не слідує, що позивач мала обмеження для пересування, роботи поштового та електронного зв`язку, тощо, які б унеможливили чи ускладнили звернення позивача з цим позовом у встановлений кодексом строк, що вказує на те, що між пропуском строку звернення до суду і введенням воєнного стану відсутній безпосередній та прямий причинний зв`язок. Доказів на підтвердження того, що введення воєнного стану вплинуло на обов`язок позивача своєчасно звернутися до суду з позовом, заява про поновлення строку звернення до суду також не містить.

Окрім того, твердження позивача, що істотними перешкодами і труднощами для своєчасного звернення до суду з позовом була велика кількість вхідної кореспонденції, велика кількість документів для реєстрації та велика загруженість та навантаженість на роботі, не свідчить про неможливість вчасного звернення до суду, - не можуть вважатися поважними, оскільки не підтверджені жодними належними доказами.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого кодексом строку.

Отже, вказані у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом обставини не свідчить про наявність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом поважними. В порушення вимог вказаного Кодексу докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом до клопотання не додані.

З урахуванням викладеного суд не вбачає підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, що вказану у доданому до позову клопотанні.

Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Г.В. Чернова