Ухвала

від 02.08.2024 по справі 240/12200/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 серпня 2024 року м. Житомир справа № 240/12200/24

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріал Монтаж" до Головного управління ДПС у Житомирській області та до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гріал Монтаж" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області та до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

Підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріал Монтаж" з даним позовом до суду стало рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 22.05.2024 №11090162/41605069 про відмову в реєстрації податкової накладної від 14.11.2023 №12.

Ухвалою від 03 липня 2024 року провадження в адміністративній справі №240/12200/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріал Монтаж" було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

19 липня 2024 року Головне управління ДПС у Житомирській області подало до суду клопотання (вх.№40641/24), в якому просило здійснювати розгляд адміністративної справи №240/12200/24 за правилами загального позовного провадження.

Обґрунтовуючи подане клопотання відповідач зазначив, що за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також з урахуванням того, що спірні правовідносини потребують додаткового з`ясування і дослідження, дана справа не може бути віднесена до категорії незначних справи. Крім того вказав, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження позбавляє управління права користуватися правами, визначеними статтею 44 КАС України, в тому числі й правом подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи.

Розглянувши вищезазначене клопотання, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з приписами ч. 2 ст.12 КАС України та ст. 257 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. При чому, частиною 4 статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

З позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріал Монтаж" вбачається, що вона не відносить до справ, які розглядаються виключно у порядку загального позовного провадження.

Відповідно до норм частини 1 статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною 2 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Пунктом 10 ч. 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 3 ст. 257 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зазначає, що клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні не містить вагомих обґрунтувань щодо необхідності такого розгляду чи наявності істотних підстав для розгляду цієї справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Крім того, саме по собі клопотання сторони про розгляд в порядку загального позовного провадження справи, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019 у справі №826/7244/18, а саме: бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

З огляду на зазначене, клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про розгляд адміністративної справи №240/12200/24 в порядку загального позовного провадження задоволенню не підлягає.

Крім того, суд звертає увагу відповідача, що під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України сторона не позбавлена права подати до суду всі докази, на які вона посилається для обґрунтування своєї позиції, та у письмовій формі викласти обґрунтування своєї правової позиції у справі чи подати додаткові пояснення щодо суті спору.

Керуючись статтями 12, 242, 243, 248, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити Головному управлінню ДПС у Житомирській області в задоволенні клопотання про розгляд в порядку загального позовного провадження адміністративної справи №240/9561/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс Плюс" до Державної податкової служби України та до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Е.Черняхович