Рішення

від 31.07.2024 по справі 260/4140/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2024 року м. Ужгород№ 260/4140/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судового засідання Куля Т.Т.,

за участі сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:

прокурора Романа М.С.,

представника відповідача не з`явився,

представник третьої особи не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Керівника Хустської окружної прокуратури (вул. 900 річчя Хуста, буд. 16, м. Хуст, Закарпатська область, 90400) в інтересах держави до Виконавчого комітету Горінчівської сільської ради Хустського району Закарпатської області (вул. Незалежності, буд. 152 «а», с. Горінчово, Хустський район, Закарпатська область, 90430, код ЄДРПОУ 26466049), третя особа, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 44361754) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 31 липня 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 05 серпня 2024 року.

25 червня 2024 року, Керівник Хустської окружної прокуратури Сергій Зовдун (далі - позивач) в інтересах держави звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Горінчівської сільської ради Хустського району Закарпатської області (далі - відповідач), третя особа, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації (далі третя особа), якою просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Горінчівської сільської ради Хустського району Закарпатської області, що полягає у невиконанні вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - «Водяний млин», який знаходиться за адресою: с. Нижній Бистрий присілок Лісковець, 724 Хустського району Закарпатської області та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації про внесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

2) зобов`язати Виконавчий комітет Горінчівської сільської ради Хустського району Закарпатської області виконати вимоги законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - «Водяний млин», який знаходиться за адресою: с. Нижній Бистрий, присілок Лісковець, 724 Хустського району Закарпатської області та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації про внесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

3) про час та дату розгляду справи повідомити Закарпатську обласну прокуратуру та сторони по справі.

27 червня 2024 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Прокурор у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча був судом належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Відзиву на позовну заяву від останнього до суду не надходило.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, хоча був судом належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Пояснень з приводу позову від останнього до суду не надходило.

Заслухавши пояснення прокурора, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, Хустською окружною прокуратурою в ході здійснення представницьких повноважень вивчено стан дотримання вимог чинного законодавства щодо охорони об`єктів культурної спадщини на території Хустського району Закарпатської області.

За результатами вивчення встановлено наступне.

На території Горінчівської сільської ради Хустського району за адресою: с. Нижній Бистрий (присілок Лісковець, 724) Хустського району, Закарпатської області знаходиться об`єкт культурної спадщини місцевого значення - «Водяний млин».

Рішенням виконавчого комітету Закарпатської обласної ради народних депутатів № 43 від 22 березня 1989 року «Про затвердження списку нововиявлених пам`яток історії і культури в Закарпатській області та виконання заходів, які сприятимуть охороні та збереженню пам`яток» затверджено список пам`ятників історії і культури місцевого значення, які беруться під охорону держави, зокрема в додатку 1 під № 103 вказано Водяний млин, с. Нижній Бистрий (присілок Лісковець, 724).

Згідно з архівним витягом № 297/01-06 від 17 травня 2024 року вищезазначений млин є оригінальною пам`яткою історії техніки, зокрема, періоду середньовіччя.

Відповідно до відомостей Паспорту вказаної пам`ятки радянського зразка, який зберігається у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Т.Легоцького, будівля млина зведена з річкового каменю і являє собою прямокутник з одного невеликого приміщення (5x4м).

Приблизно половину існуючого приміщення займає механізм млина. Весь механізм млина (водяне колесо, вал, барабан і т.д.) зроблено з дерева. Жорна кам`яні. Водяне колесо - верхньобійне, невелике в діаметрі (1,5 м). Вода подається з поточка через видовбані з суцільного стовбура дерева лотоки.

Крім того, у паспорті пам`ятки зазначено, що вказаний водяний млин є одним з небагатьох діючих в Україні млинів, який майже не зазнав пізніших переробок.

Пунктом 3 розділу X «Прикінцеві положення» Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.

Таким чином, на «Водяний млин» розповсюджується статус пам`ятки.

Однак, за результатами опрацювання Державного реєстру нерухомих пам`яток України, що складається з реєстру пам`яток національного та реєстру пам`яток місцевого значення, доступний за посиланням https://mkip.gov.ua/content/derzhavm

Водяний млин розташований в с. Нижній Бистрий, присілок Лісковець, 724 Хустського району Закарпатської області, як об`єкт культурної спадщини до такого не внесений.

Разом з тим, згідно зі змістом листа Горінчівської сільської ради № 458/02-35 від 06 червня 2024 року Виконавчим комітетом Горінчівської сільської ради Хустського району Закарпатської області облікова документація на Водяний млин, розташований в с. Нижній Бистрий (присілок Лісковець, 724) не виготовлялась, та подання до Департаменту культури Закарпатської ОДА щодо занесення його до Державного реєстру нерухомих пам`яток України не направлялось.

Крім того, Департаментом культури Закарпатської обласної державної адміністрації листом № 01-12/710 від 31 травня 2024 року повідомлено, що для занесення пам`ятки до Державного реєстру нерухомих пам`яток України Міністерству культури та інформаційної політики України необхідно подати Облікову документацію нового зразка, водночас від Виконавчого комітету Горінчівської сільської ради до органу охорони культурної спадщини облдержадміністрації облікової документації та жодних пропозицій не надходило.

Зважаючи на те, що Виконавчий комітет Горінчівської сільської ради Хустського району Закарпатської області є спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини, то саме на нього покладено обов`язок подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації про внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

З наведеного випливає, Виконавчим комітетом Горінчівською сільською радою Хустського району Закарпатської області, як органом охорони культурної спадщини на території об`єднаної територіальної громади, протягом тривалого часу не ініціювалося питання внесення нього об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Вищенаведене свідчить про протиправну бездіяльність виконавчого органу сільської ради, у зв`язку з чим прокурором було подано в інтересах держави даний позов.

Надаючи правової оцінки спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Зі змісту преамбули Закону України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон) вбачається, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Положеннями статті 1 Закону передбачено, що об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Відповідно до абз. 6 ст. 1 Закону охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Згідно з ст. 13 Закону об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки.

Однак, матеріалами справи встановлено, що Водяний млин, який знаходиться за адресою: с. Нижній Бистрий, присілок Лісковець, 724, Хустського району Закарпатської області як об`єкт культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України - не внесений.

Згідно частини першої статті 3 Закону до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належить, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - органи, які створюються радами для здійснення виконавчих функцій, повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Стаття 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що до системи місцевого самоврядування входять виконавчі органи рад.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (частина перша статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Одночасно, п. п. 10 п. «б» ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговано повноваження із забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

При цьому, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо внесення пропозицій до відповідних державних органів про оголошення природних та інших об`єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам`ятками природи, історії або культури, які охороняються законом (п.п. 3 п. «а» ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Частиною другою статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 5) забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; 6) організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини; 11) виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини; 12) призначення відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їхніх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт та ін.

Водночас, аналізом змісту листа Горінчівської сільської ради № 458/02-35 від 06 червня 2024 року встановлено, що Виконавчий комітет Горінчівської сільської ради з пропозицією про занесення об`єкта культурної спадщини - Водяного млину до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, до Департаменту культури Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації, як до органу охорони культурної спадщини вищого рівня, не звертався.

Крім того, відповідно до листа Департаменту культуру Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації № 01-12/710 від 31 травня 2024 року встановлено, що Департамент культури неодноразово звертався до виконавчих органів місцевих рад територіальних громад про необхідність виконання Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Разом з тим, такі звернення Департаменту органом місцевого самоврядування залишено поза увагою.

Відсутність в чинному законодавстві конкретних строків для такого подання зумовлено специфікою об`єктів культурної спадщини, які потребують постійної (без визначення будь-яким строком) охорони культурної спадщини в розумінні ст. 1 Закону.

Правовий аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що у даному випадку саме на відповідача - Виконавчий комітет Горінчівської сільської ради Хустського району Закарпатської області покладається обов`язок подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації про внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Разом з тим, з пункту 4.7 Розділу IV та пункту 5.2 Розділу V Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України № 158 від 11 березня 2013 року «Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини» (далі - Порядок) вбачається, що для розгляду питання занесення об`єкта культурної спадщини Водяний млин до Державного реєстру нерухомих пам`яток України необхідною є облікова документація.

Відповідно до абзацу 7 пункту 1.2 Розділу III Порядку облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об`єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об`єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об`єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень (далі - облікова документація).

Пунктом 3.1 Розділу III Порядку передбачено, що облікова документація складається з облікової картки за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, до якої додаються коротка історична довідка та фотофіксація.

Також, пунктом 5 Порядку визначення категорій пам`яток, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 452 від 22 травня 2019 року «Про затвердження Порядку визначення категорій пам`яток» визначено, що попередню оцінку відповідності об`єкта культурної спадщини ознакам, визначеним у пунктах 3 і 4 цього Порядку, проводить розробник облікової документації, що складається відповідно до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, який затверджується Мінкультури.

З наведеного вбачається, що занесенню об`єкта культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, до яких належить Виконавчий комітет Горінчівської сільської ради Хустського району Закарпатської області та до повноважень якого віднесено виготовлення облікової документації на об`єкти культурної спадщини, що знаходяться на території Горінчівської сільської ради та подання пропозиції Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації про внесення таких до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Невжиття Виконавчим комітетом Горінчівської сільської ради Хустського району Закарпатської області заходів щодо подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єкта культурної спадщини - Водяний млин до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, не сприяє запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпеченню захисту, збереженню, утриманню, відповідному користуванню, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Слід звернути увагу на те, що Горінчівською сільською радою повідомлено, що станом на день надання інформації Водяний млин, розташований за адресою: с. Нижній Бистрий, присілок Лісковець, 724 Хустського району Закарпатської області фізично зберігся у вигляді руїни.

Вищенаведене, в свою чергу, свідчить про реальну загрозу псування та ризик знищення вказаної пам`ятки із плином часу.

Історико-культурна спадщина - це духовний, економічний і соціальний капітал надзвичайно високої цінності, який є головною складовою національної самоповаги і відповідного представлення нашої країни на міжнародному рівні.

Серед пріоритетних напрямів гуманітарної політики держави особливе місце посідає збереження та охорона архітектурної спадщини.

Так, відповідно до статті 1 Конвенції про охорону архітектурної спадщини Європи від 03 жовтня 1985 року (далі - Конвенція), яку ратифіковано Законом України від 20 вересня 2006 року № 165-V, для цілей цієї Конвенції поняття «архітектурна спадщина» включає, зокрема, усі будівлі та споруди, що мають непересічне історичне, археологічне, мистецьке, наукове, соціальне або технічне значення, включаючи усі особливості їхнього технічного виконання та оздоблення.

Кожен учасник Конвенції зобов`язується: вживати правових заходів для охорони архітектурної спадщини; за допомогою таких заходів і діючих в кожній державі або кожному регіоні процедур, забезпечити охорону пам`яток, архітектурних ансамблів та визначних місць; запровадити відповідні контрольні і дозвільні процедури, необхідні для правової охорони об`єктів архітектурної спадщини (статті 3, 4 Конвенції).

Охорона культурної спадщини гарантується Основним Законом України. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами (частини чотири та п`ять статті 54 Конституції України).

Виходячи з того, що культурна спадщина - найбільш потужна складова формування української ідентичності, її ефективне збереження, відновлення і відповідне використання є одним із провідних завдань держави.

Водночас за останні роки питання захисту культурної спадщини через невиконання чинного законодавства України та міжнародних зобов`язань набуло особливої гостроти. Порушення закону і бездіяльність органів влади та суб`єктів приватного права у цій сфері призводять до негативного резонансу у суспільстві.

З огляду на вказане, розуміючи важливість культурної спадщини для нинішнього та майбутніх поколінь, Президентом України 18 серпня 2020 року було видано Указ № 329/2020, яким передбачено вжиття заходів, спрямованих на збереження культурної спадщини та розвиток культурного потенціалу України, залучення додаткових джерел фінансування сфери культури, збільшення, починаючи з 2021 року, видатків на її фінансування відповідно до обґрунтованих потреб з метою стабілізації та забезпечення сталого розвитку.

Культурна спадщина кожного народу є віддзеркаленням його історії, ментальності, морально-етичних засад. Поняттям «спадщина» охоплюються об`єкти та явища культури, на яких ґрунтується спільність народу, що відтворюється у спадкоємності поколінь. Цінність спадщини як культурного, соціального й економічного капіталу визначається її автентичністю, естетичністю, інформативністю. Спадщина є вагомим чинником соціалізації особистості, на ній ґрунтується колективна ідентичність суспільних груп на місцевому, регіональному та національному рівнях. Незворотність втрат культурної спадщини призводить до провалів в історичній пам`яті, руйнації ідентичності, небезпеки втрати культурного розмаїття й підґрунтя подальшого суспільного розвитку.

Неабиякого значення набуває охорона культурної спадщини в умовах збройної агресії російської федерації проти України.

Закон України «Про охорону культурної спадщини» покладає на Виконавчий комітет Горінчівської сільської ради Хустського району Закарпатської області імперативний обов`язок забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на території Горінчівської територіальної громади (пункт 1 частини другої статті 6 Закону).

Таким чином, наведене свідчить про порушення законних інтересів держави на здійснення заходів охорони об`єкта культурної спадщини внаслідок протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесено здійснення таких заходів.

Крім того суд погоджується з твердженням прокурора, що бездіяльність Виконавчого комітету носить тривалий характер та систематично продовжується із року в рік.

Таким чином, з метою захисту інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини, припинення триваючого невиконання виконавчим комітетом Горінчівської сільської ради Хустського району Закарпатської області, покладених на нього Законом України «Про охорону культурної спадщини» обов`язків, Хустська окружна прокуратура звернулася із даним позовом.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Пунктом 3 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Як висновок, звернення прокурора до суду зумовлюється необхідністю захистити інтереси держави, однак ст. 53 КАС України не визначає, коли настають такі обставини, а надає право прокуророві, як окремому учаснику адміністративного процесу, визначити їх у кожному конкретному випадку самостійно у будь-якій справі, що підвідомча суду.

Згідно частини четвертої цієї статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (частина п`ята статті 53 КАС України).

Згідно частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до пункту 4 рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08 квітня 1999 року інтереси держави можуть повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Тобто, зазначений пункт рішення Конституційного Суду України визначив, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави.

Відповідно до пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року прокурори і їх заступники мають право звертатись до суду з позовними заявами в інтересах держави.

Одночасно, згідно із вказаним рішенням Конституційного Суду України, поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статтей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Оскільки «інтереси держави - є оціночним поняттям», прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції.

Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17 та від 08 лютого 2019 року у справі № 915/20/18).

Так, чинним законодавством України не визначено органу, який наділений повноваженнями щодо звернення до суду з позовом до Виконавчого комітету Горінчівської сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Таким чином, у даних правовідносинах відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції, а бездіяльність відповідача порушує норми діючого законодавства, що регулює відносини у сфері охорони культурної спадщини.

Згідно статті 20 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставою для представництва інтересів держави шляхом подання позову є бездіяльність відповідача з приводу невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - Водяного млину та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

З огляду на викладене, Хустська окружна прокуратура, реалізуючи надані законом повноваження щодо захисту державних інтересів, звернулася до суду з даним адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Горінчівської сільської ради Хустського району

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Згідно з частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких гуртуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, Хустська окружна прокуратура, на даний час, наділена повноваженнями щодо захисту інтересів держави у правовідносинах, пов`язаних із протиправною бездіяльністю виконавчого комітету Горінчівської сільської ради Хустського району Закарпатської області що полягає у невиконанні вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - «Водяний млин», який знаходиться за адресою: с. Нижній Бистрий присілок Лісковець, 724 Хустського району Закарпатської області та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації про внесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Позивач при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З урахуванням того, що судові витрати сплачено виключно за пред`явлення позову, на підстав для стягнення з відповідача вказаних судових витрат не вбачається.

Враховуючи вищезазначене суд приходить висновку, про наявність всіх підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 205, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Керівника Хустської окружної прокуратури (вул. 900 річчя Хуста, буд. 16, м. Хуст, Закарпатська область, 90400) в інтересах держави до Виконавчого комітету Горінчівської сільської ради Хустського району Закарпатської області (вул. Незалежності, буд. 152 «а», с. Горінчово, Хустський район, Закарпатська область, 90430, код ЄДРПОУ 26466049), третя особа, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 44361754) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Горінчівської сільської ради Хустського району Закарпатської області, що полягає у невиконанні вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - «Водяний млин», який знаходиться за адресою: с. Нижній Бистрий присілок Лісковець, 724 Хустського району Закарпатської області та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації про внесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

3. Зобов`язати Виконавчий комітет Горінчівської сільської ради Хустського району Закарпатської області виконати вимоги законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - «Водяний млин», який знаходиться за адресою: с. Нижній Бистрий, присілок Лісковець, 724 Хустського району Закарпатської області та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації про внесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяД.В. Іванчулинець