ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2024 року Справа № 280/5796/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Запорізькій області,
Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2), у якій позивач просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Запорізькій області № 10992106/2623410512 від 02.05.2024 про зупинення (блокування) реєстрації податкової накладної № 1 від 29.03.2024;
2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 29.03.2024, подану фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання 12.04.2024.
Крім того, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 6056,00 грн.
Також заявлено клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення в даній адміністративній справі шляхом подання до Запорізького окружного адміністративного суду звіту про виконання судового рішення після набрання ним законної сили.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у процесі здійснення господарської діяльності позивачем складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну № 1 від 29.03.2024, проте її реєстрацію було зупинено з огляду на відповідність позивача пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Надалі позивачем було надано контролюючому органу всі необхідні документи на підтвердження реальності здійснення операцій за відповідною податковою накладною, проте рішенням комісії податкового органу регіонального рівня № 10992106/2623410512 від 02.05.2024 відмовлено в реєстрації останньої. Позивач вказує, що ним були надані документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, які супроводжували господарські операції із контрагентом, у зв`язку з чим вважає безпідставними твердження контролюючого органу щодо відсутності документів. Позивач вважає рішення контролюючого органу таким, що не містить чіткого визначення підстав для відмови в реєстрації податкової накладної; з метою належного захисту своїх прав як платника податку просить суд зобов`язати податковий орган зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 1 від 29.03.2024. Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
09.07.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№31844), у якому представник відповідачів вказує, що у квитанції від 12.04.2024 про зупинення податкової накладної № 1 від 29.03.2024, міститься детальне та чітке посилання на критерій ризиковості платника податку, якому відповідала зупинена податкова накладна та який відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Звертає увагу суду, що позивачем не було спростовано наявні сумніви у комісії, яка приймала оскаржуване рішення зі зв`язку з наступним: не було долучено документи та пояснення, зазначені у повідомлені про необхідність надання додаткових пояснень. Оскільки позивачем на розгляд Комісії, було надано документи, які не підтверджували відповідність такої податкової накладної вимогам ст.187 Податкового кодексу України щодо підтвердження дати та обставин «першої події», Комісія вважала, що позивачем до контролюючому органу не було подано належні та достатні копії первинних документів, для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладної. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Зауважує, що документи, надані позивачем є недостатніми для реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Таким чином, Комісія приймала Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 29.03.2024 тільки на підставі тих документів, які надавались на розгляд Комісії. З огляду на викладене, представник відповідачів просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 24.06.2024 суд відкрив провадження у справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності товариства за КВЕД є: 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (основний); 22.23 Виробництво будівельних виробів із пластмас; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 66.22 Діяльність страхових агентів і брокерів; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 81.29 Інші види діяльності із прибирання; 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 41.10 Організація будівництва будівель; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 43.11 Знесення; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.31 Штукатурні роботи; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.91 Покрівельні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.
29.03.2024 між ФОП ОСОБА_1 (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТ КАПІТАЛ» (покупець) укладено договір поставки № 24-29/03/2024-1С (далі Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця зернові, олійні культури і продукти їх переробки та інше (надалі товар), а покупець зобов`язаний прийняти товар та оплатити його згідно з умовами Договору.
Найменування, кількість, ціна товару насіння соняшнику, насипом, 75 тон, ціна без ПДВ 12412,28 грн/тн, ціна з ПДВ 14150,00 грн/тн (пункт 1.2 Договору).
За пунктом 2.1 Договору ціна товару, вартість конкретної партії товару погоджується сторонами та вказується у видаткових накладних, складених на підставі Акту перерахунку ціни (реєстрах) кожної окремої партії товару, який надається покупцем постачальнику по факту розвантаження товару.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору поставка товару здійснюється на умовах FCA, Запорізька обл., Запорізький р-н, с.Миколай-Поле. Строк поставки товару: до 05.04.2024.
Згідно з пунктом 3.8 Договору датою поставки партії товару вважається дата, зазначена у видатковій накладній.
Ціна за одиницю товару є договірною, ціна та загальна вартість партії товару зазначаються у пункті 1.2 даного Договору. Загальна вартість Договору визначається шляхом підсумовування вартості товару, зазначеної у видаткових накладних, підписаних покупцем (пункт 4.1 Договору).
Розрахунки на товар здійснюються на умовах: 86% передоплата та 14% вартості поставленого товару покупець сплачує після реєстрації постачальником податкової накладної та надання оригіналів відповідних документів (пункт 4.3 Договору).
За пунктом 4.4 Договору спосіб оплати товару покупцем безготівковий розрахунок, шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на розрахунковий рахунок постачальника. У призначенні платежу має бути зазначено даний Договір і відповідний рахунок-фактура.
Сторонами Договору також був складений акт перерахунку ціни та ваги партії товару, за яким остаточна ціна товару за партією 14110,00 грн (у тому числі, ПДВ 1732,81 грн), остаточна вартість товару за партією 1040188,95 грн (у тому числі, ПДВ 127742,50 грн)
У межах виконання умов Договору на адресу ТОВ «СТ КАПІТАЛ» направлено рахунок на оплату від 29.03.2024 на суму 1040188,94 грн, у тому числі, ПДВ 127742,50 грн (насіння соняшнику у кількості 73,72 тон).
29.03.2024 позивачем було отримано від покупця часткову оплату за насіння соняшнику згідно рахунку № б/н від 29.03.2024 за Договором у сумі 930 921,05 грн у т.ч. ПДВ 114 323,64, що підтверджується платіжним дорученням №387 від 29.03.2024.
За датою зарахування коштів (часткової оплати) від покупця було сформовано та відправлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну № 1 від 29.03.2024 на суму 930921,05 грн, у т.ч. ПДВ 114323,64 грн.
Через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» позивач отримав квитанцію, яку зареєстровано за № 9091587240 від 12.04.2024, за якою вказану податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено, у зв`язку з тим, що «обсяг постачання товару/послуги 1206 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критерії ризиковості здійснення операцій». Крім того, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач з метою розблокування податкової накладної № 1 від 29.03.2024 подав пояснення разом з 19 додатками (повідомлення від 24.04.2024 № 2).
30.04.2024 позивачем сформовано повідомлення про подання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2, яке разом з 5 додатками направлено до контролюючого органу (доповнення стосовно підтвердження достовірності вирощування продукції).
За результатами розгляду наявних у податкового органу пояснень та доданих до них документів Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 02.05.2024 № 10992106/2623410512 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 29.03.2024 у зв`язку з ненаданням / частковим наданням додатковим письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Графа «Додаткова інформація» не заповнена.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивачем подано до ДПС України скаргу на рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 29.03.2024.
Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 31856/2623410512/2 від 21.05.2024 скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на первісне рішення залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін. Підставою для прийняття зазначеного рішення вказано ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Вважаючи рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 29.03.2024 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом про його скасування та зобов`язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).
Відповідно до підпункту «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно /до статті 186 цього Кодексу; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За приписами пункту 201.4 статті 201 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок №1246).
Положеннями пункту 2 Порядку №1246 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до абзацу 10 пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, крім іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку №1246).
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку №1246).
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання даної норми постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка набрала чинності 01.02.2020, та якою затверджено:
- Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165);
- Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок розгляду скарги).
Податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації) зазначеним в пункті 3 Порядку №1165.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 10 Порядку №1165).
Пунктом 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Додатком №1 до Порядку №1165 затверджені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.
Механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до вказаного Порядку розгляд скарги здійснюється комісією центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну. Скарга подається платником податку на додану вартість у строки, визначені статтею 56 ПК України, з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня. Платник податку має право додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.
За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 ПК України, приймає одне з таких рішень:
- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;
- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін.
За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 ПК України, у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, надсилає платнику податку відповідне рішення (додаток 3). Рішення за результатами розгляду скарги набирає чинності з дня його прийняття.
За пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
У відповідності до пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Отже, рішення комісії податкового органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у межах своєї господарської діяльності уклало з ТОВ «СТ КАПІТАЛ» договір поставки № 24-29/03/2024-1С від 29.03.2024, предметом якого є поставка насіння соняшнику. За умовами договору розрахунки на товар здійснюються на умовах: 86% передоплата та 14% вартості поставленого товару покупець сплачує після реєстрації постачальником податкової накладної та надання оригіналів відповідних документів. Так, 29.03.2024 позивачем було отримано від покупця часткову оплату за насіння соняшнику згідно рахунку № б/н від 29.03.2024 за Договором у сумі 930 921,05 грн у т.ч. ПДВ 114 323,64, що підтверджується платіжним дорученням №387 від 29.03.2024.
За приписами пункту 187 ПК України, відповідно до якого датою виникнення податкового зобов`язання за фактом постачання товарів є дата зарахування коштів від покупця, була сформована податкова накладна № 1 від 29.03.2024 на суму 930921,05 грн, яку надалі скеровано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Реєстрація цієї податкової накладної була зупинена контролюючим органом шляхом надіслання квитанцій з пропозицією надати пояснення та копії документів щодо підтвердження зазначених в податкових накладних інформації з мотивів відповідності платника податку пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному вебсайті ДПС.
У квитанції № 9091587240 від 12.04.2024 контролюючий орган вказав на те, що обсяг постачання товару/послуги 1206 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
Відповідно до Української класифікації товарів ЗЕД коду 1206 00 товару відповідає група товарів «Насiння соняшнику, подрiбнене або неподрiбнене». У контексті зазначеного, суд звертає увагу, що одним з видів діяльності ФОП ОСОБА_1 є саме оптова торгівля насінням (46.21).
Для здійснення господарської діяльності позивач використовує земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення сільгоспвиробництва, які є приватною власністю ФОП ОСОБА_1 складає 90,0 га, місце розташування яких на території Широківської селищної ради, на підтвердження чого надано витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (земельні ділянки), а також повідомлення по об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП) щодо земельних ділянок.
У господарської діяльності використовуються власні транспортні засоби ОСОБА_1 , а саме: трактор колісний марки Білорусь -82.1, реєстраційний державний номер НОМЕР_2 ; комбайн зернозбиральний Dominator 204 Mega реєстраційний державний номер НОМЕР_3 ; трактор колісний Deutz-Fahr Agrofarm 115 DT E2 реєстраційний державний номер НОМЕР_4 . Зазначені транспортні засоби включені у повідомлення по об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП).
Для вирощування соняшника позивач придбав: добрива «Нертус декабор.р.», «Неркус Бор.р.» у ТОВ «Варус-Агро» (код ЄДРПОУ 41139193) відповідно до видаткової накладної №170402 від 17.04.2023 року на суму 15 552,00 грн; фунгіциди «Вірттоуз. КЕ», «Фіделіс. КС», гербіцид «Мотор. РК» у ТОВ «Варус-Агро» відповідно до видаткової накладної №170401 від 17.04.2023 року на суму 48 048,00 грн.
У відзиві на позовну заяву представник контролюючого органу зазначила, що разом з податковою накладною позивачем були надані наступні документи: посвідчення тракториста-машиніста; витяги з Державного реєстру речових право на нерухоме майно про реєстрацію права власності; техпаспорти; ТТН №1, 2, 3 від 30.03.2024р.; видаткова накладна №170401 від 17 квітня 2023 року; рахунок на оплату від 29 березня 2024 року; акт перерахунку ціни та ваги партії Товару; декларація з ПДВ; договір поставки №24-29/03/2024 від 29 березня 2024; видаткова накладна №3 від 30 березня 2024 року; 20-ОПП; виписки з банку; видаткова накладна №170402 від 17 квітня 2023; рахунок-фактура №090501 від 09 травня 2023р., рахунок-фактура №140402 від 14 квітня 2023 року; специфікація №1; платіжна інструкція №387; лист-пояснення. Також разом з додатковими поясненнями позивачем надано такі документи: лист-пояснення; витяги з Державного реєстру речових право на нерухоме майно про реєстрацію права власності; уточнююча декларація; форма 20-ОПП (склад); ТТН №1, 2, 3 від 30 березня 2024 року.
У відзиві на позовну заяву представник зазначила, що позивачем не було спростовано наявні сумніви у комісії, яка приймала оскаржуване рішення зі зв`язку з наступним: не було долучено документи та пояснення, зазначені у повідомлені про необхідність надання додаткових пояснень: надати пояснення та документальне підтвердження, щодо недекларування податкової накладної у звітному податковому періоді, а також надати оборотно-сальдові відомості по рахункам 361, 631, підтверджуючі документи щодо відповідності обсягів реалізації товарів, а також інвентаризаційну відомість з визначенням місць проведення інвентаризації на дату звітності, складські документи, довіреності, навантаження-розвантаження.
Суд зауважує, що оборотно-сальдова відомість не є первинним документом (не відповідає вимогам до первинного документу, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік»), а підпадає під визначення регістр бухгалтерського обліку (обліковий регістр), що складається на підставі первинних документів, а її формування необхідно для відображення процесу господарської діяльності суб`єкта господарювання. При цьому, суд зауважує, що пункт 5 Порядку №520, який визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, взагалі не містить такого документу як оборотно-сальдова відомість.
Суд звертає увагу, що контролюючим органом не обґрунтовано необхідність надання саме оборотно-сальдової відомості, а також не пояснено, чому відсутність документів щодо відповідності обсягів реалізації товарів, інвентаризаційної відомості з визначенням місць проведення інвентаризації на дату звітності, складських документів, довіреностей, навантажень-розвантажень перешкоджає позитивному вирішенню питання. Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність певних видів документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності такого документу, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінки тим документам, що фактично подано платником податку.
Відповідачами жодних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не вказано у відповідних рішеннях, а відмова у реєстрації спірної податкової накладної фактично обґрунтована відсутністю певних документів. Разом з цим, з документів, які надавались контролюючому органу, було можливо достеменно встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірної податкової накладної.
Аналогічний правозастосовний підхід наведений у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі № 160/1637/23.
Разом з тим, суд зазначає, що спірна податкова накладна на виконання умов договору була складена за датою зарахування коштів (часткова оплата, передплата) від покупця замовника, що підтверджується платіжною інструкцією платіжним дорученням №387 від 29.03.2024.
Суд наголошує, що на етапі дослідження процедури правомірності зупинення/відмови реєстрації податкових накладних суд не може досліджувати фактичне виконання господарської операції та не може надавати оцінку її реальності/фіктивності, оскільки це є предметом документальної перевірки правильності формування податкових зобов`язань, яка відповідачем не проводилась.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі №816/2218/18.
Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22 зазначив: «здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу».
З приводу поданих позивачем документів суд зазначає, що сукупність таких документів, виходячи з суті господарських відносин, що склались у позивача з його контрагентом, підтверджує їх достатність для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН податкових накладних, складених за фактом поставки товару.
Суд зазначає, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Указана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №380/7736/21, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, від 17.05.2023 у справі №140/14282/20.
Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Суд звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Зупинення реєстрації податкових накладних не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Контролюючим органом не обґрунтовано, чому подані позивачем документи не є достатніми для прийняття комісією ГУ ДПС у Запорізькій області рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу, в тому числі у зв`язку з отриманням від комісії регіонального рівня повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.
Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення, проте з оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної встановлено, що відповідач 1 жодної оцінки поданим позивачем документам не надав, жодної інформації щодо їх невідповідності вимогам законодавства не навів, як і не спростував, що надані позивачем пояснення та документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій по поданим податковим накладним, були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було. Надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної, при цьому в самому рішенні також не зазначено, які самі документи не біли надані позивачем.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №500/4191/22, постанові від 06.03.2024 у справі №440/3706/23.
Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 20.09.2023 у справі №260/2595/21, від 13.02.2024 у справі №240/5563/23.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі.
При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами.
А тому з огляду на відсутність конкретизації вимог контролюючого органу щодо надання документів (чіткий їх перелік), рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.
Також слід зазначити, що 15.12.2023 набрав чинності Закон України від 17.02.2022 №2073-ІХ «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон №2073-ІХ), який регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.
За визначенням, наведеним у статті 2 Закону № 2073-ІХ, адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб); адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта.
Частинами першою-третьою статті 8 Закону № 2073-ІХ передбачено, що адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.
Відповідно до частин першої-третьої, п`ятої Закону № 2073-ІХ адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті). Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта. У мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин. Адміністративний акт може не містити посилання на фактичні обставини справи і результати дослідження доказів та інших матеріалів справи, якщо такий акт прийнято на підставі акта чи іншого документа, складеного за результатами проведення інспекційних (контрольних, наглядових) заходів, якщо цей документ вже містить відповідне мотивування (обґрунтування) та доведений до особи належним чином. Відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.
Оскаржувані рішення, які є адміністративними актами, вказаним вимогам не відповідають, оскільки не містять належної мотивації їх висновків, зокрема встановлення обставин, що мають значення для вирішення питання про реєстрацію податкових накладних, посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин прийняття чи відхилення наданих платником пояснень та документів.
Не наведення мотивів прийнятого рішення суб`єктивізує акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Дослідивши надані платником податків на розгляд комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області пояснення та первинні документи суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній № 1 від 29.03.2024, відтак є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію зазначеної податкової накладної.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, пункт 36, від 01.07.2003) вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування податковим органом тверджень позивача, наведення відповідних мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем документів, а відтак, підтверджень правомірності рішення податкового органу, у зв`язку з чим, рішення про відмову реєстрації податкової накладної № 1 від 29.03.2024 в ЄРПН є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.11.2022 у справі № 320/3484/21, відповідно до якої зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні датою її фактичного направлення/надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Покладення на відповідача 2 такого обов`язку не є втручанням в його дискреційні повноваження, адже повноваження державних органів не можуть вважатися дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.
Враховуючи відсутність у Головного управління ДПС у Запорізькій області правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 1 від 29.03.2024 датою її направлення на реєстрацію.
Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю, суд зазначає, що статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до частин першої та другої вказаної статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу викладених норм слідує, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних обставин, що підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами.
Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.
З огляду на те, що позивачем не наведено аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів, як встановлення судового контролю і ненадання доказів на підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, судом не встановлені підстави для задоволення вимог позивача у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі, шляхом подання звіту про виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 31.08.2018 у справі №235/7638/16-а.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.
Заявник не навів жодних обґрунтувань та не надав жодних доказів, які б підтверджували необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
VII. Розподіл судових витрат.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).
Частиною першою, другою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд звертає увагу позивача, що ним заявлено дві вимоги немайнового характеру, за які сплачено судовий збір в розмірі 6056,00 грн (платіжна інструкція № 34 від 18.06.2024).
У постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 640/21330/18 висловлена правова позиція про те, що якщо одна позовна вимога є передумовою для застосування іншого способу судового захисту, то в такому випадку вони є пов`язаними і їх слід розглядати як єдиний спосіб судового захисту.
Враховуючи те, що тільки скасування рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області про відмову в реєстрації податкових накладних саме по собі не призведе до відновлення прав позивача і необхідна її подальша реєстрація, відповідно до наведеної правової позиції Верховного Суду, такі вимоги слід розглядати як взаємопов`язані.
У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028 грн.
Тобто, при зверненні до суду позивачу належало сплатити судовий збір у сумі 3028,00 грн. За таких обставин, позивачем надміру сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн.
За приписами статті 7 частини першої пункту 1 Закону № 3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору у розмірі 3028,00 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, як суб`єкта владних повноважень, яким прийнято оскаржувані рішення. При цьому питання про повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду відповідно до статті 7 Закону № 3674-VI.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.05.2024 № 10992106/2623410512 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 29.03.2024, складеної фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 1 від 29.03.2024 датою її направлення на реєстрацію.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
У встановленні судового контролю за виконанням судового рішення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач 1 Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: пр.Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663.
Відповідач 2 Державна податкова служба України, місцезнаходження: Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 05.08.2024.
Суддя К.В.Мінаєва
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2024 |
Оприлюднено | 07.08.2024 |
Номер документу | 120809943 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Мінаєва Катерина Володимирівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Мінаєва Катерина Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні