Ухвала

від 05.08.2024 по справі 280/6452/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

05 серпня 2024 рокуСправа № 280/6452/24 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., розглянувши заяву представника позивачів, адвоката Коломоєць І.В., про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Громадської організації Союз Захисту прав, свобод та законних інтересів споживачів до Запорізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня №10» Запорізької міської ради, Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

10.07.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач 1), ОСОБА_2 (далі позивач 2) Громадської організації Союз Захисту прав, свобод та законних інтересів споживачів (далі позивач 3) до Запорізької міської ради (далі відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Запорізької міської ради від 20 травня 2024, №197 Про реорганізацію юридичної особи - комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня №10" Запорізької міської ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги" Запорізької міської ради.

Ухвалою суду від 29.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі, залучено до участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня №10» Запорізької міської ради (далі - третя особа 1), Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради (далі - третя особа 2).

01.08.2024 до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій представник позивачів просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення Запорізької міської ради від 20 травня 2024, №197 Про реорганізацію юридичної особи - комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня №10" Запорізької міської ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги" Запорізької міської ради до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

В обгрунтування заяви зазначає, що суть спору полягає у припиненні діяльності медичного закладу - комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня №10" Запорізької міської ради, за оскаржуваним рішенням. Наразі створено ліквідаційну комісію, яка активно вживає заходів припинення медичного закладу, в якому працює 449 осіб та обслуговуються тисячі пацієнтів. Згідно п. 1 ст. 104 ЦК юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. До набрання рішення по справі законної сили, діяльність лікарні буде припинено, працівники звільнені, а пацієнти залишаться без можливості отримати медичні послуги. Вказані обставини унеможливлять поновлення прав позивачів, так як процедура ліквідації не передбачає поновлення становища. Процесуальне правонаступництво у вказаній справі згідно положень КАС України може мати місце після державної реєстрації припинення заявника, однак це нівелює сам зміст незгоди позивачів із оскаржуваним рішенням щодо реорганізації та робить існування права на судовий захист примарним. Зазначає, що та обставина, що приєднання КНП «Міська лікарня № 10» Запорізької міської ради до іншої лікарні, є скороченням мережі медичних закладів, вже встановлено та визнано судом, у справі №280/3485/23. Вважає, що правозастосування у справі № 280/3485/23 має бути тотожнім і в даній справі, інакше буде порушено право на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказує на очевидність ознак протиправності, непослідовності та передчасності оскаржуваного рішення, оскільки 07.12.2022 Запорізька міська рада вже прийняла аналогічне рішення про припинення діяльності КП «Міська лікарня №10» Запорізької міської ради шляхом приєднання до КНП «Міська лікарня № 6» Запорізької міської ради. Запорізький окружний адміністративний суд у справі №280/3485/23 скасував зазначене рішення, не погоджуючись з яким відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду. Справу ще не розглянуто. Тобто відповідач, не завершивши справу з приєднання КП «Міська лікарня №10» Запорізької міської ради до КНП «Міська лікарня № 6» Запорізької міської ради, передчасно виніс рішення щодо приєднання цієї ж лікарні до КНП "Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги" Запорізької міської ради, щодо якої також виніс рішення про припинення. Вказане свідчить про передчасність і непослідовність у прийнятті рішень Запорізької міської ради щодо управління майном територіальної громади.

05.08.2024 відповідач подав заперечення на заяву про застосування забезпечення позову, в яких зазначає, що в заяві про забезпечення позову заявники просять зупинити дію рішення Запорізької міської ради, що фактично указує на вирішення позовних вимог в адміністративному спорі по суті до винесення рішення судом за пред`явленим позовом. В свою чергу, наявність ознак протиправності оскаржуваного нормативно-правового акту може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності. Застосування заходів забезпечення позову в цьому випадку фактично вирішує справу по суті предмету позову. Водночас твердження заявників, що реалізація оскаржуваного рішення потягне за собою звільнення працівників медичного закладу, а також неможливість отримування медичної послуги вимагають оцінки оскаржуваного рішення, зокрема, щодо наявності в ньому посилань на припинення трудових відносин чи припинення надання медичних послуг, що не допустимо при вирішенні питання забезпечення позову. Окрім того, твердження заявників щодо порушення оскаржуваним рішенням прав працівників комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №10» Запорізької міської ради є хибним, оскільки на етапі прийняття рішення та затвердження особового складу ліквідаційної комісії, невідомим та не затвердженим є штатний розпис та структура юридичної особи, яка функціонуватиме після приєднання одного підприємства до іншого. Приймаючи спірне рішення, відповідач діяв правомірно, в межах своїх повноважень та з урахуванням інтересів територіальної громади, а отже відсутні підстави вважати рішення сесії заздалегідь неправомірним, а тому застосування такого виду забезпечення позову не відповідає принципам та меті адміністративного судочинства. Просить у задоволення заяви позивачів про забезпечення позову - відмовити.

За правилами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

За приписами ч.2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За приписами частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).

Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

З огляду на вказані норми, суд зазначає, що у заяві про забезпечення позову і в матеріалах, доданих до позову, відсутні докази очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів або необхідності докласти для їх відновлення значних зусиль та витрат. Також, в матеріалах справивідсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Фактично всі доводи базуються на ймовірних припущеннях, що не відповідає змісту обґрунтованої очевидності неможливості виконання рішення в майбутньому.

Крім того, оскільки предметом позову є саме визнання протиправним та скасування рішення, а позовних вимог про зобов`язання відповідача вчинити будь-які дії не заявлено, то позивач не обґрунтував, в чому саме буде полягати неможливість виконання судового рішення.

При цьому, суд не вважає наведені позивачем обставини щодо очевидної протиправності оскаржуваного розпорядження достатніми, безспірними та доведеними, оскільки відповідні обгрунтування покладено позивачем також і в підстави самого позову. Слід зазначити, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного позивачами рішення може бути виявлена судом тільки за наслідками з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності. Зокрема, тільки під час судового розгляду суд може встановити чи відповідає оскаржуване рішення вимогам, визначеним ч.2 ст.2 КАС України.

Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності рішення, що оскаржується у даній справі. Крім того, встановлення ознак протиправності такого рішення, враховуючи предмет позову, є фактично вирішенням адміністративного спору до розгляду справи по суті, що суперечить основним засадам і принципам адміністративного судочинства.

Також, безпідставними є посилання позивача на необхідність врахування судом обставин, встановлених в межах адміністративної справи №280/3485/23, оскільки у вказаній справі предметом судового розгляду було інше рішення Запорізької міської ради - від 07 грудня 2022 року № 46.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у пункті 32 постанови від 3 липня 2018 року у справі №917/1345/17, преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

При цьому, наявність підстав для преюдиційного врахування обставин, встановлених в межах іншої судової справи, може бути встановлена лише внаслідок повного та всебічного з`ясування обставин справи, що неможливо здійснити під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, безпідставними є посилання на можливе порушення прав співробітників закладу охорони здоров`я через скорочення та вивільнення медичних працівників, а також пацієнтів через неможливість отирмання медичних послуг, оскільки спірним рішенням відповідних заходів не передбачено, отже, такі посилання грунтуються на припущеннях.

Інших обставин в обгрунтування заяви позивачем не наведено, а судом не встановлено.

Отже, перевіривши зазначені у заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з`ясованим обставинам, можна дійти висновку про необґрунтованість поданої заяви та, як наслідок, про відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст.150, 151, 154, 241, 243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката Коломоєць І.В. про забезпечення позову (вх.№35848 від 01.08.2024) - відмовити.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 05.08.2024.

Суддя М.О. Семененко