Рішення

від 31.07.2024 по справі 320/4807/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2024 року справа №320/4807/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Інженерія» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: 07.02.2023 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний Суд» звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Інженерія» (далі - позивач та/або ТОВ «АТ Інженерія») з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач та/або ГУ ДПС у Київській області, контролюючий орган) , в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №9392/0406 від 20.10.2022, прийняте Головним управлінням ДПС у Київській області за результатами камеральної перевірки, яким контролюючим органом визначено для ТОВ «АТ Інженерія» податкове зобов`язання з ПДВ в сумі 8138,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову санкцію) 813,80 грн.

Вказану позовну заяву зареєстровано в КП «Діловодство спеціалізованого суду» 28.02.2023.

Мотивуючи позовні вимоги представник позивача вказує, що податкова накладна №9 від 11.02.2022 була складена та направлена товариством на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних помилково, що виключає наявність правових підстав для включення такої податкової накладної до розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість до податкової декларації з ПДВ за лютий 2022 року.

Представник ТОВ «АТ Інженерія» стверджує про неможливість складення розрахунку коригування до податкової накладної №9 від 11.02.2022, адже реєстрація її зупинена та із посиланням на консультації ДПС України стверджує, що як помилково складена податкова накладна, так і розрахунок коригування до податкової накладної не підлягають включенню до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

29.03.2023 в Київському окружному адміністративному суді зареєстровано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача наполягає на правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог (т. 1, а.с. 36-47). Представник ГУ ДПС у Київській області наполягає на порушенні ТОВ «АТ Інженерія» пункту 187.1 статі 187, пункту 185.1 статті 185, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та вимоги Закону України №2260-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» та вказує, що доводи, наведені позивачем у позовній заяві не спростовують факт встановленого порушення. При цьому представником відповідача висловлено заперечення щодо попереднього розрахунку розміру витрат, понесених позивачем на правничу допомогу та заявлено клопотання про здійснення процесуального правонаступництва.

У відповіді на відзив на позовну заяву представник позивача повторно наголошує, що податкова накладна №9 виписана 11.02.2022 помилково, реєстрація такої податкової накладної в ЄРПН зупинена, відтак остання не підлягала включенню до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року. Також представник ТОВ «АТ Інженерія» звернув увагу суду на те, що в абзаці 10 пункту 24 Наказу № 1307 від 31.12.2015 чітко зазначено, що розрахунок коригування, особливості складання якого визначені у цьому пункті, складається окремо до кожної податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, у тому числі до податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю). Аналогічні роз`яснення надала Державна податкова служба в консультації № 101.18, що викладена в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі Державної податкової служби України та є чинною.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 замінено відповідача у справі - Головне управління ДПС у Київській області (юридична особа, ідентифікаційний код 43141377), на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області (відокремлений підрозділ ДПС України, ідентифікаційний код ВП 44096797; місцезнаходження: 03151, м.Київ, вул.Святослава Хороброго, 5-а).

Згідно із частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Інженерія» зареєстровано як юридична особа за адресою: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Пролетарська, 13, кв. 26 , ідентифікаційний код 39994286.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 в порядку пункту 76.3 статті 76 та статті 102 Податкового кодексу України ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2022 року з питання щодо перевірки показників, задекларованих у декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Інженерія», за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 16.09.2022 №7489/0406/39994286 (далі - акт перевірки).

У висновках акту перевірки контролюючий орган вказав, що в ході проведення камеральної перевірки встановлено порушення позивачем пункту 187.1 статі 187, пункту 185.1 статті 185, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та вимоги Закону України №2260-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів У країни щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань у податковій декларації з ПДВ за лютий 2022 року на суму ПДВ - 8138,00 грн. (далі - висновки акту перевірки).

До такого висновку ГУ ДПС у Київській області дійшло виходячи із того, що в результаті проведення камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ за лютий 2022 року встановлено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «АТ Інженерія» на адресу ТОВ «Фармацевтична Компанія Фаркос» зареєстровано 23.02.2022 року податкову накладну №9, виписану 11.02.2022 року на загальну суму - 48825,00 грн., в т.ч. сума ПДВ - 8137,5 грн.

Не погоджуючись із вказаними висновками акту перевірки позивачем подано заперечення вих. №58 від 06.10.2022, за наслідком розгляду яких контролюючий орган листом від 19.10.2022 № 11099/12/10-36-04-03 повідомив заявника про залишення висновків акту перевірки від 16.09.2022 № 7489/0406/39994286 без змін.

Надалі, за порушення позивачем положень пункту 187.1 статі 187, пункту 185.1 статті 185, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та вимоги Закону України №2260-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів У країни щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», керуючись пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України ГУ ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 9392/0406 від 20.10.2022, яким ТОВ «АТ Інженерія» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов`язаннями у розмірі 8138,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 813,80 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).

Позивач, не погоджуючись зі спірним рішенням подав скаргу до ДПС України.

Як свідчить зміст листа ДПС України від 26.01.2023 № 1959/6/99-00-06-02-02-06, наданий у відповідь на адвокатський запит представника ТОВ «АТ Інженерія» від 20.01.2023 № 041/01-2023-3 (вх. ДПС № 1890/6 від 23.01.2023) ДПС України за результатами розгляду скарги було прийнято рішення від 14.12.2022 № 16726/6/99-00-06-01-01-06, яким податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 20.10.2022 № 9392/0406 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Інженерія» не погоджується із оскаржуваним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернулось до суду із даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

При цьому, окресленим підпунктом визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Між тим, положеннями статті 76 ПК України регламентовано, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Аналізуючи вказані обставини, суд звертає увагу на те, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.

Суд вказує, що позивач не обґрунтовує позовні вимоги порушенням порядку призначення та/або проведення контролюючим органом камеральної перевірки, а судом таких порушень не встановлено.

Відтак, суд переходить до оцінки наявності/відсутності порушення ТОВ «АТ Інженерія», які покладені в основу спірного рішення та зазначає про таке.

Згідно із пунктом 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Досліджуючи матеріали справи, суд вказує, що спірним аспектом в межах даної адміністративної справи є встановлення наявності/відсутності правових підстав для включення платником податків (позивачем) до декларації з податку на додану вартість податкової накладної, яка виписана помилково та реєстрація якої в ЄРПН зупинена, у тому числі обов`язок платника податків скласти та зареєструвати розрахунок коригування до такої податкової накладної.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Фармацевтична Компанія Фаркос» укладено договір №170621-01 від 17.06.2021, у відповідності до якого оплата за товар здійснюється за передоплатою, інша ж частина підлягає сплаті покупцем після поставки товару (т. 1, а.с. 106-108).

19.11.2021 ТОВ «АТ Інженерія» отримано передоплату за товар від контрагента - ТОВ «Фармацевтична Компанія Фаркос» у сумі 48825,00 грн., у тому числі ПДВ - 8 137,50 грн., що підтверджується складеною та зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною №9 від 19.11.2021 (т. 1, а.с. 104) та копією платіжного доручення від 19.11.2021 № 6005 (т. 1, а.с. 72).

Друга подія по вказаній операції відбулася у січні 2022 року - відвантаження товару на суму 97650 грн., у тому числі ПДВ - 16275,00 грн., про що складено та зареєстровано податку накладну №8 від 25.01.2022. Вказана накладна зареєстрована на інші 50% суми поставки (48825,00 грн.), з урахуванням здійсненої контрагентом передоплати у сумі 48825,00 грн. (т. 1, а.с. 105).

Факт відвантаження товару підтверджується видатковою накладною №6 від 25.01.2022 на загальну суму 97650 грн., у тому числі ПДВ - 16275,00 грн (т. 1, а.с. 74).

Згідно із копією платіжної інструкції №6575 від 11.02.2022 ТОВ «Фармацевтична Компанія Фаркос» сплачено на рахунок позивача кошти у сумі 48825,00 грн. згідно рахунку від 041121-01 від 14.11.2021, який міститься в матеріалах справи (т. 1, а.с. 71).

ТОВ «АТ Інженерія» вказує, що 11.02.2022 ТОВ «Фармацевтична Компанія Фаркос» було здійснена оплата дебіторської заборгованості у сумі 48825,00 грн., яка виникла після відвантаження товару у січні 2022 року, на операцію щодо чого вже було складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну №8 від 25.01.2022.

У той же час, позивач зазначає, що податкова накладна №9 від 11.02.2022 виписана помилково та стосується однієї і тієї ж господарської операції, щодо якої вже була здійснена реєстрація податкової накладної від 25.01.2022 №8 в ЄРПН.

Суд при вирішенні даного спору по суті враховує, що Державна податкова служба України в консультації №101.24, яка розміщена у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі Державної податкової служби України та є чинною (https://zir.tax.gov.ua/main/bz/search) вказала, що в декларації платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому, обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в помилковій (другій) податковій накладній і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в декларації.

Суд наголошує, що відповідачем в ході розгляду справи не надано належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності обставин помилковості складення платником податків (позивачем) податкової накладної №9 від 11.02.2022.

Згідно із пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, беручи до уваги наведене, суд вважає помилковими твердження контролюючого органу щодо порушення позивачем пункту 187.1 статі 187, пункту 185.1 статті 185, пункту 201.10 статті 201 ПК України, адже в даному випадку 11.02.2022 господарська операція не відбулася, підтвердження її здійснення відсутні, відтак стверджувати про наявність у ТОВ «АТ Інженерія» обов`язку включити таку податкову накладну до податкових зобов`язань з податку на додану вартість у декларацію з ПДВ за лютий 2022 року не вбачається за можливе.

Окрім зазначеного, суд вказує, що відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України регламентовано, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У той же час абзацом 7 окресленого пункту ПК України визначено, що розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, затверджено Порядок заповнення податкової накладної (далі - Порядок №1307).

Відповідно до пункту 2, 3 Порядку №1307 податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Згідно із пунктом 5 Порядку №1307 податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим Порядком.

Дата складання податкової накладної заповнюється цифрами у такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри). При цьому крапки, коми та інші розділові знаки в даті складання податкової накладної не проставляються.

Відповідно до пункту 24 Порядку у разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних двох і більше податкових накладних, складених на одну операцію з постачання товарів/послуг, постачальник (продавець) складає розрахунок(ки) коригування до податкової(их) накладної(их), зайво складеної(их) на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, у такому порядку:

у верхній лівій частині розрахунку коригування у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» зазначається тип причини 20, при цьому позначка «х» не проставляється;

у заголовній частині розрахунку коригування у полі «до податкової накладної» зазначаються дата і номер податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна;

в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної» розрахунку коригування зазначаються дані щодо податкової накладної, правильно складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних;

в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна» розрахунку коригування зазначаються дані щодо розрахунку коригування, складеного до зайво складеної податкової накладної, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначене поле не заповнюється, якщо такий розрахунок коригування не складався.

У разі складання розрахунку коригування з типом причини 20 до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, до якої раніше не складався розрахунок коригування, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем), який був зазначений у податковій накладній, що коригується, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У разі складання розрахунку коригування з типом причини 20 до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, до якої раніше було складено розрахунок коригування, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем) з урахуванням таких особливостей:

в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна» такого розрахунку коригування зазначаються дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна;

графи з 1 по 15 розділу Б такого розрахунку коригування та рядки розділу А не заповнюються.

Розрахунок коригування, особливості складання якого визначені у цьому пункті, складається окремо до кожної податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, у тому числі до податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю).

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що у разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН, з метою виправлення помилки необхідно скласти розрахунок коригування до неї.

Отже, розрахунок коригування до податкової накладної може бути складений та зареєстрований платником податків виключно до тієї податкової накладної, яка зареєстрована в ЄРПН.

Варто відмітити, що реєстрація податкової накладної №9 від 11.02.2022 зупинена, що не заперечувалось ГУ ДПС у Київській області, відтак відсутність такого розрахунку до помилково складеної податкової накладної №9 від 11.02.2022 не є та не може свідчити про наявність правових підстав для включення позивачем податкових зобов`язань до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року згідно податкової накладної №9 від 11.02.2022.

Резюмуючи викладене, суд вважає, що твердження контролюючого органу щодо заниження позивачем суми податкових зобов`язань у податковій декларації з ПДВ за лютий 2022 року на суму ПДВ - 8138,00 грн. не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Додатково суд зазначає, що в акті перевірки ГУ ДПС у Київській області посилається на порушення позивачем вимог Закону України №2260-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу У країни та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», однак відповідне порушення ані в акті перевірки, ані у відзиві на позовну заяву не деталізовано.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про не відповідність оскаржуваного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, з огляду на що наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Положеннями частини 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ТОВ «АТ Інженерія» сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №2544 від 06.02.2023, яка міститься в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає задоволенню, то сума сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, понесених на правничу допомогу, суд враховує наступне.

Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з вимогами частини статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із з частиною 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Так на аркуші 7 позовної заяви представник позивача вказує, що орієнтовний розрахунок судових витрат по цій справі становить 25 000,00 грн., зокрема 10 000,00 грн. за представництво в суді першої інстанції (т. 1, а.с. 4).

Судом встановлено, що між ТОВ «АТ Інженерія» та Адвокатським бюро «Олексія Романченко» укладено договір № 20/08-2022 від 18.08.2022, у відповідності до якого клієнт доручає, а Адвокатське бюро бере на себе зобов`язання представляти інтереси клієнта, зокрема в судах загальної юрисдикції всіх інстанцій (далі - Договір).

У відповідності до пункту 6.2 статті 6 зазначеного договору розмір гонорару, порядок та умови його сплати визначаються у додатковій угоді до даного договору.

05.02.2023 сторонами укладено додатку угоду № 2 до Договору № 20/08-2022 від 18.08.2022, у відповідності до якої сторони погодили, що гонорар Адвокатського бюро за ведення справи, визначеної у пункті 1 даної додаткової угоди, у суді першої інстанції становить 10 000 грн., у будь-якому випадку, навіть у разі ухвалення судом рішення не на користь Клієнта.

Відповідно до пункту 8 зазначеної додаткової угоди надання Адвокатським бюро правничої допомоги при розгляді справи у суді першої інстанції включає в себе, зокрема підготовку та подання до суду першої інстанції позовної заяви, підготовку і подання до суду відповіді на відзив на позовну заяву, підготовку та подання до суду клопотань про залучення доказів, надання суду відповідних доказів, за необхідності підготовку та подання до суду заяв та клопотань з процесуальних питань або заперечень на заяви та клопотання з процесуальних питань, участь у судових засіданнях, надання пояснень суду, підготовку та подання суду інших документів, передбачених КАС України, які необхідні для розгляду справи.

Згідно з актом виконаних робіт № 2 від 22.05.2024 до Договору № 20/08-2022 від 18.08.2022 Адвокатським бюро надано позивачу наступну правничу допомогу: підготовка позовної заяви від 06.02.2023 - витрачено 2,5 години; підготовлено письмові пояснення від 20.03.2023 - витрачено 1 годину; підготовлено відповідь на відзив - витрачено 1,5 години. Загалом витрачено - 5 годин.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем подано заперечення на клопотання щодо приєднання доказів на понесення витрат на правничу допомогу, які зареєстровані Київським окружним адміністративним судом 22.06.2024. У вказаних запереченнях представник контролюючого органу вважає, що представником позивача не надано жодного деталізованого звіту та документальних підтверджень щодо таких дій як: підготовка адміністративного позову про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Київській області та супроводження справи в Київському окружному адміністративному суді, письмових пояснень та понесених ним на це витрат.

На переконання представник ГУ ДПС у Київській області, з наданих представником позивача документів не вбачається документальних підтверджень, на підставі яких адвокатом Романченко О.М. було здійснено розрахунок витраченого часу на надання цих послуг та їх вартість у розмірі 10 000,00 грн.

Суд, надаючи оцінку таким доводам представника відповідача, зазначає, що умовами пункту 8 додаткової угоди № 2 до Договору № 20/08-2022 від 18.08.2022 чітко передбачено конкретні види надання правничої допомоги, а актом виконаних робіт № 2 від 22.05.2024 до Договору № 20/08-2022 від 18.08.2022 безпосередньо визначено, які види правничої допомоги було надано позивачу, кількість витраченого час та їх вартість.

Суд частково погоджується із відповідачем, що матеріали справи не містять в собі документи на підтвердження вартості 1 години роботи адвоката, однак акцентує увагу на тому, що за правилами частини 1 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч. 3 ст. 30 Закону).

Суд зазначає, що в межах даної адміністративної справи, витрати, понесені на правничу допомогу є співмірними як зі складністю справи, так із часом, витраченим адвокатом на її надання.

Резюмуючи викладене, суд вважає, що судові витрати, понесені позивачем на правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 242-246, 249, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 20.10.2022 №9392/0406.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, б. 5-А, ідентифікаційний код ВП 44096797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Інженерія» (місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Пролетарська, 13, кв. 26, ідентифікаційний код 39994286) судовий збір у розмірі 2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, б. 5-А, ідентифікаційний код ВП 44096797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Інженерія» (місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Пролетарська, 13, кв. 26, ідентифікаційний код 39994286) витрати, понесені на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.