Рішення

від 05.08.2024 по справі 340/4157/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4157/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області від 22 травня 2024 року №383-рл "Про відмову у видачі ліцензії ТОВ "ВЕСТА""

В обґрунтування вимог зазначено, що 22 травня 2024 року розпорядженням відповідача №383-рл протиправно відмовлено у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним суб`єкту господарювання - ТОВ "ВЕСТА" (код ЄДРПОУ 23676875) у зв`язку з встановленням невідповідності вимогам ч.42 ст.15 Закону №481, а саме: відсутні завірені копії акту вводу в експлуатацію об`єкта або акту готовності об`єкта до експлуатації або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів або інші документи, що підтверджують прийняття об`єкта в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці роздрібної торгівлі пальним необхідних для роздрібної торгівлі пальним; відсутній документ що підтверджує державну реєстрацію договору суборенди земельної ділянки №1 від 17 серпня 2020 року відповідно до пункту 13 цього договору.

Представником відповідача подало до суду відзив, в якому зазначено, що розпорядження від 22 травня 2024 року №383-рл "Про відмову у видачі ліцензії ТОВ "ВЕСТА є законним, прийнятим контролюючим органом в межах наданих повноважень, а тому не підлягає скасуванню. Відповідач наголошував на тому, що до заяви щодо видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним не було додано завіреної копії акту вводу в експлуатацію об`єкта або акту готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єкта в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці роздрібної торгівлі пальним необхідних для роздрібної торгівлі пальним ( а.с.54-55).

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов наступних висновків.

ТОВ «ВЕСТА» (код 23676875) подано заяву на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним 09.05.2024 вх. ГУ ДПС у Кіровоградській області № 8698/АП та пакет документів, а саме:

-Договір оренди № 01/01/2024-1 оренди нерухомого майна 01.01.2024 року;

-витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 01.02.2022 індексний номер витягу: 297248089;

-Договір купівлі продажу 06.02.2006 б/н;

-Договір суборенди земельної ділянки № 1 17.08.2020; платіжне доручення ( а.с.58-63).

У зв`язку з відсутністю у поданих документах ТОВ «ВЕСТА» завіреної копії акту вводу в експлуатацію об`єкта або акту готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єкта в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці роздрібної торгівлі пальним необхідних для роздрібної торгівлі пальним. Головним управління ДПС у Кіровоградській області видано розпорядження «Про відмову у видачі ліцензії ТОВ «ВЕСТА» № 383-рл від 22.05.2024 на підставі невідповідності вимогам ч. 42 ст. 15 Закону № 481 ( а.с.66).

Не погоджуючись з вказаним розпорядженням «Про відмову у видачі ліцензії», позивач звернувся до суду з даним позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19.12.95 (далі - Закон №481/95-ВР в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 1 Закону №481/95-ВР у цьому законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії; роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.

Статтею 1 Закону №481/95-ВР визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Роздрібна торгівля пальним це діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

Відповідно до ч. 20 ст. 15 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Частиною 13 ст.15 цього ж Закону передбачено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Згідно із частинами 32-35 статті 15 Закону №481/95-ВР ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначається адреса місця торгівлі.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (частина 37 статті 15 Закону № 481/95-ВР).

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється (частина 43 статті 15 Закону № 481/95-ВР).

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник (частина 39 статті 15 Закону № 481/95-ВР).

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що для здійснення господарської діяльності, зокрема, з роздрібної торгівлі пальним, суб`єкт господарювання має отримати ліцензію на здійснення такої діяльності. Вичерпний перелік документів, що подається разом із заявою про отримання ліцензії, визначений статтею 15 Закону № 481/95-ВР. У цьому переліку, крім іншого, визначено акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства.

Цей висновок узгоджується із правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 6 квітня 2021 року у справі № 240/8544/20, від 22 липня 2021 року у справі № 640/19955/19, від 8 червня 2022 року у справі № 340/3135/20 та від 9 серпня 2022 року у справі № 580/2513/21.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для відмови у видачі запитуваної ліцензії є: ненадання акту вводу в експлуатацію об`єкта або акту готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним, необхідних для роздрібної торгівлі пальним.

Визначення поняття автозаправна станція (скорочено - АЗС) наводиться у п. 3.2. ДБН Б.2.2.-12:2019 Планування і забудова територій, згідно з яким це комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту).

При цьому, у цьому ж ДБН наявна таблиця 10.9 під назвою Класифікація АЗС за їх категорією, де чітко визначено 4 типи АЗС за їх технологічним рішенням, а саме залежно від розміщення резервуара відносно ПРК, визначення яких наведено в розділі З Терміни і визначення: традиційна АЗС - АЗС з підземним розташуванням резервуарів зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розосередженим розташуванням резервуарів і паливно-роздавальних колонок (ПРК) (п. 3.65); блочна АЗС - АЗС з підземним розташуванням резервуарів зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розміщенням ПРК над резервуаром та виконана як цілісний заводський виріб (п. 3.9); модульна АЗС - АЗС з наземним розташуванням резервуарів для зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розосередженим розташуванням ГІРК та резервуара зберігання палива (п. 3.40); - контейнерна АЗС - установка для відпуску нафтопродуктів, яка складається з резервуара і ПРК, зблокованих в єдиному контейнері (п. 3.34).

Також, цей розділ закріплює визначення і інших термінів, які пов`язані з обігом пального: багатопаливна АЗС - АЗС, технологічне обладнання якої призначено для заправлення автотранспорту моторним паливом двох або трьох видів, серед яких дозволяється рідке моторне паливо (бензин / дизельне паливо) (п. 3.6); - паливозаправний пункт - АЗС, яка розташована на території підприємства і призначена для заправлення автотранспорту, який належить підприємству (п. 3.42): пересувна АЗС - комплексна установка технологічного обладнання, змонтованого на автомобільному шасі або причепі, для транспортування та відпуску нафтопродуктів (п. 3.44).

Із матеріалів справи, судом встановлено, що до заяви для отримання ліцензії щодо здійснення роздрібної торгівлі пальним за адресою: вул. Європейська, буд.89, м. Мала Виска, Новоукраїнський район, Кіровоградська область надано зокрема, договір № 01/01/2024-1 оренди нерухомого майна 01.01.2024 року, відповідно до якого фермерське господарство «Юлія», в особі голови Діордіци Володимира Анатолійовича, шо діє на підставі Статуту, (в подальшому - Орендодавець) передало, а ТОВ «Веста», в особі директора ОСОБА_1 , шо діє на підставі Статуту (в подальшому - Орендар), прийняло в строкове користування резервуар наземний АГЗП ємністю 9,9 м.куб, газовий модуль, операторська 10,4 м.кв ( а.с.6-7).

Управлінням Держпраці у Кіровоградській області видано дозвіл № 162.19.35, яким позивачу дозволено експлуатувати технологічне устаткування систем газопостачання зрідженим газом суб`єктів господарювання, а саме: колонка PETRO PRIMUS LPG-1-U, зав. 0711010, 2007 р.в., Польща; посудини, що працює під тиском понад 0,05 МПа, а саме: ємність V 9,9 м. куб, зав.№000028 ( а.с.17).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що установлення (розміщення) модулів паливозаправних на залізобетонних плитах не є об`єктом будівництва, а отже не вимагає прийняття його в експлуатацію як об`єкта будівництва, а тому підстав вимагати в суб`єкта господарювання акту вводу в експлуатацію об`єкта або акту готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці роздрібної торгівлі пальним, необхідних для роздрібної торгівлі пальним у відповідача не було.

Однак, суд зазначає, що конструкція норми статті 15 Закону 481/95-ВР вимагає подання зацікавленою особою разом із заявою про отримання ліцензії підтверджуючих документів щодо введення в експлуатацію всіх об`єктів, що знаходяться у місці роздрібної торгівлі пальним, необхідних для роздрібної торгівлі пальним.

Натомість, згідно досліджених доказів, у місці роздрібної торгівлі пальним наявна споруда - операторська 10,4 м.кв, який у розумінні вимог законодавства не вважається контейнерною або модульною АЗС.

Отже, зважаючи на те, що позивачем у складі документів на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: адресою: АДРЕСА_1 , не було подано органу ліцензування документів щодо введення в експлуатацію всіх об`єктів, що знаходяться у місці роздрібної торгівлі пальним (операторська 10,4 м.кв), суд вважає обґрунтованою оскаржувану відмову у видачі дозвільного документу.

Також, суд зазначає, що розміщення автомобільних газозаправних пунктів (АГЗП) має здійснюватися відповідно до Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки», що потребує проведення їх ідентифікації у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 «Про iдентифiкацiю та декларування безпеки об`єктiв пiдвищеної небезпеки».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;

небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров`я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров`ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

Суд враховує, що відповідно до частини третьої статті 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Частиною першою статті 50 Конституції передбачено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Зазначене конституційне положення передбачає, що поняття «безпека життя і здоров`я людини» слід розуміти у широкому значення, яке охоплює різноманітні сфери суспільно-управлінських відносин, в яких застосування та тлумачення законодавства слід розглядати, головним чином, в аспекті створення максимальних гарантій безпечності людини та її відчуття захищеності, що також є основою суспільного інтересу. Пріоритет такого інтересу, за загальним правилом, над приватним інтересом (зокрема, у формі права власності, права на підприємницьку діяльність) у випадку їх конкуренції підтверджується також положеннями частини першої статті 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Отже, експлуатація АЗС без отримання відповідного акта або сертифікату про готовність об`єкта до експлуатації, може призвести до негативних наслідків для життя та здоров`я людей, оскільки цей об`єкт у силу приписів статті 1 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» має ознаки об`єктів підвищеної небезпеки та таке обмеження визначено відповідним та направлено на дотримання загальновизнаних умов безпеки.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 26.01.2021 у справі № 826/10130/18, від 20.04.2021 у справі № 817/1269/17, від 09.08.2022 у справі № 580/2513/21 та від 24.02.2023 у справі № 240/29665/21.

Щодо відсутності документу що підтверджує державну реєстрацію договору суборенди земельної ділянки №1 від 17 серпня 2020 року відповідно до пункту 13 цього договору, як підстави відмови у наданні ліцензії, суд зазначає наступне.

Представником до матеріалів позовної заяви подано копію витягу №221895562 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права ( а.с.12), що свідчить про державну реєстрацію договору суборенди земельної ділянки №1 від 17 серпня 2020 року.

Однак, наведене в своїй сукупності не спростовує твердження контролюючого органу в частині не подання позивачем необхідних документів, передбачених статтею 15 Закону №481/95-ВР(актів введення в експлуатацію всіх об`єктів, що знаходяться у місці роздрібної торгівлі пальним), що свідчить про правомірність висновків відповідача щодо наявності підстав для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним є правомірним.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Наведене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 23.02.2024 у справі № 560/11019/21.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає, що у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА" (вул. Шевченка, 60, м. Мала Виска, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 26200, ЄДРПОУ 23676875) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика, Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ ВП 43995486) про визнання протиправним та скасування розпорядження, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН