Рішення

від 05.08.2024 по справі 380/11369/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2024 рокусправа № 380/11369/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова Львівської області про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення дій,-

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) в якому просить суд:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 з Державного бюджету України збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 17156,88 гривень, сплаченого відповідно до квитанції (чека) від 14.02.2024 та подати його до відповідного органу Казначейства відповідно до положень пункту 5 глави І Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, завт. Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила що відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», особа, яка придбали житло вперше, звільняється від сплати збору на обов`язкове пенсійне страхування, у зв`язку з чим позивачем було подано до відповідача заяву про повернення помилково сплачених коштів. Однак, відповідачем відмовлено в задоволенні зазначеної заяви. Така відмова, на думку позивача, є протиправною та необґрунтованою, позаяк відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-яких інших записів про об`єкти житлової нерухомості позивачки, окрім придбаної квартири, є беззаперечним доказом, що житло придбано позивачем вперше. Враховуючи викладене, позивач вважає, що сплачена нею сума збору підлягає поверненню.

Ухвалою суду від 31.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області (79005, м. Львів, вул. Дж. Дудаєва, 19; код ЄДРОПУ 38007573). Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.

На заперечення проти позовних вимог відповідачем надано до суду відзив від 18.06.2024 за вх. №13031ел на позовну заяву, у якому просив у задоволені позову відмовити. Зазначив, що 26.09.2020 набрала чинності Постанова №866 від 23.09.2020, якою внесено зміни до Порядку №1740 від 03.11.1998. Пунктом 15-3 Порядку №1740 зі змінами передбачено, що саме на нотаріусів покладено обов`язок щодо звільнення громадян від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу майна. Позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування оскільки нотаріус вчинив дії, які суперечать чинному законодавству, адже громадяни, які придбавають житло вперше звільнені від сплати судового збору на підставі Закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду. Питання звільнення від сплати збору повинно було з`ясовуватися при нотаріальному оформленні договору.

Третя особа пояснень по суті спору не надала. Була належним чином повідомлена про розгляд даної адміністративної справи.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , придбала у ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 14.02.2024, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Якимів Н.Б. та зареєстрованого у реєстрі за №1240.

Продаж квартири за домовленістю сторін вчинено за ціною 1715688,00 грн.

В день укладання договору - 14.02.2024, позивач сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості придбаного житла, у розмірі 17156,88 грн, підтвердженням чого є долучена до матеріалів справи копія квитанції № 81894121 від 14.02.2024.

28.03.2024 представник позивача звернувся до відповідача із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна позивачці. До заяви долучила: копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, копію інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 , копію договору купівлі-продажу квартири, копію квитанції від 14.02.2024, копію паспорта ОСОБА_1 , копію РНОКПП, довідку Ощадбанку.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 23.04.2024 №1300-5604-8/65085 відмовило позивачу у задоволенні заяви про повернення сплачених коштів у зв`язку з тим, що з 26.09.2020 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», згідно з якою обов`язок по звільненню від сплати збору покладено на нотаріусів, які оформляють договори купівлі-продажу. Долучені до заяви документи не підтверджують факту придбавання нерухомого майна вперше (набуття права власності на житло), тому немає підстав для формування Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі Закон № 400/97-ВР).

У відповідності до пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР, платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом № 400/97-ВР врегульовані Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).

Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 внесено зміни до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (далі Постанова №866).

Відповідно до пункту 15-2 Порядку № 1740 (в редакції Постанови №866) збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

- право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;

- особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

- особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Згідно з пунктом 15-3 Порядку № 1740 (в редакції Постанови №866) нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Судом встановлено, що нотаріальне посвідчення/реєстрація договору купівлі-продажу позивача нерухомого майна здійснено після сплати позивачем збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна та подання документа про підтвердження сплати такого збору.

Зміни, внесені Постановою №866 до Порядку № 1740, не позбавляють ГУ ПФУ у Львівській області обов`язку щодо повернення позивачу безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з огляду на таке.

Інформація щодо реєстрації нерухомого майна, що перебуває у власності фізичних та юридичних осіб міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Підстави та процедуру надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначено Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі Порядок №1127).

Пунктом 8 вказаного Порядку передбачено, що інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав, фронт-офісу або нотаріуса.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1127 інформація з Державного реєстру прав містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, наявні в ньому, а також відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Інформація з Державного реєстру прав за бажанням особи, яка отримує таку інформацію, може містити, крім відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, відомості про виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав щодо запитуваного суб`єкта або об`єкта нерухомого майна, а також про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру прав та реєстрів у хронологічному порядку.

Вказані положення Порядку №1127, зокрема пункту 4, спростовують твердження відповідача про відсутність підстав брати до уваги відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно через їх неповноту.

Відповідно до статті 3 Закону № 400/97-ВР платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачують до Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету» контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна», покладений на Пенсійний фонд України.

Системний аналіз вказаних норм Закону та Порядку дає підстави стверджувати, що громадяни, які придбавають нерухоме майно вперше, звільнені від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тому не є платниками такого збору.

Наявною у матеріалах справи інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 27.03.2024 підтверджено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 14.02.2024, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Якимів Н.Б.. та зареєстрованого у реєстрі за №1240.

На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.02.2024 №71587097 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права власності на вказану квартиру за позивачкою.

Вищевказані реєстри не містять відомостей про наявність у позивача на праві власності іншого житла, ніж квартира, придбана на підставі договору купівлі-продажу від 02.11.2022.

Суд звертає увагу, що право власності у покупця на нерухоме майно виникає з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу та одночасної державної реєстрації цього права.

Згідно до статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина четверта статті 334 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (у редакції Закону України від 10.12.2021 №1720-ІХ) (далі - Закон №1952-IV) державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти і суб`єкти цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій. Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом (частина 5 статті 12).

Згідно до Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, витяг про реєстрацію права власності щодо особи містить інформацію про об`єкти нерухомого майна, які перебувають у власності особи та спосіб набуття такого права.

Судом не здобуто, а відповідачем не надано доказів придбання чи одержання житла позивачем раніше.

Вказане свідчить про те, що позивач вперше придбала нерухоме майно саме за договором купівлі-продажу квартири від 12.02.2024 і при його нотаріальному посвідченні сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 17156,88 грн.

Придбання позивачем житла вперше зумовлює у нього наявність права на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу такого житла.

Відмова ГУ ПФУ у Львівській області в повернені позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу в сумі 17156,88 грн. порушує право позивача на пільгу, передбачену чинним законодавством при придбанні житла вперше. Тому така відмова є протиправною.

Суд звертає увагу на те, що відмова у задоволенні заяви про повернення позивачу сплаченої суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна не містить вимог до заявника про необхідність подання документів, передбачених Порядком № 1740 (в редакції Постанови №866), які б підтвердили чи спростували наявність у позивача права на звільнення від сплати такого.

Натомість долучена до заяви про повернення позивачу сплаченої суми збору та до позовної заяви довідка АТ «Державний ощадний банк України» від 11.03.2024 №32387-2024 свідчить про те, що ОСОБА_1 у списках громадян для використання коштів приватизаційних депозитних рахунків за номінальною вартістю житлового чека, за адресою: АДРЕСА_1 не числиться.

Підпунктом 7 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 460/2011, передбачено, що казначейство України здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету.

Згідно з пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов`язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за №988/18283, затверджено Порядок ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, відповідно до пункту 7.2 якого визначено, що суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Позивачем подано таку заяву до ГУ ПФУ у Львівській області 28.03.2024.

Однак, як встановлено судом, ГУ ПФУ у Львівській області відмовлено у задоволенні заяви, тому подання відповідної форми до Казначейства не формувалося.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач вказаного обов`язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо правомірності відмови позивачу у поверненні помилково сплаченого збору.

Доводи ГУ ПФУ у Львівській області про те, що у зв`язку із внесенням Постановою №866 змін до Порядку № 1740, обов`язок по звільненню громадян від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна покладено на нотаріусів, є помилковими і спростовуються висновками суду, викладеними по тексту рішення вище.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання про повернення позивачці збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, сплаченого згідно з квитанцією №15075305 від 14.02.2024.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді у щорічній відпустці, розгляд адміністративної справи здійснюється в перший робочий день, а саме 05.08.2024.

Керуючись ст. ст. 72, 77, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області (79005, м. Львів, вул. Дж. Дудаєва, 19; код ЄДРОПУ 38007573) про зобов`язання вчинити дії,- задоволити повністю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 17156 (сімнадцять тисяч сто п`ятдесят шість) гривень 90 копійок сплаченого згідно з квитанцією №15075305 від 14.02.2024.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

СуддяСподарик Наталія Іванівна