ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
05 серпня 2024 рокусправа № 380/16381/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Чаплик І.Д. перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом Приватного підприємства «СТ-АВТО» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-
в с т а н о в и в:
Приватне підприємство «СТ-АВТО» (адреса місцезнаходження: 36008, м. Полтава, вул. Серьогіна, 4; ЄДРПОУ: 42679655) звернулось до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; ЄДРПОУ: 43971343), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UА209000/2024/100347/2 від 02.07.2024.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановлених статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши матеріали позову суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).
Так, згідно зі ст.2 вказаного Закону, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3028, 00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із поданої позовної заяви вбачається, що позивач просить, зокрема, визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/100347/2 від 02.07.2024.
Відтак позивачем заявлено одну позовну вимогу.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень є майновими.
Зокрема, відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №160/9236/20.
Вказане свідчить, що заявлена позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів має майновий характер.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду 16 березня 2020 року у справі №1.380.2019.001962 (адміністративне провадження №К/9901/30593/19) висловив правову позицію, згідно з якою при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів, ціною позову в розумінні підпункту 1 п. З ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
У зв`язку із викладеним, для обрахунку належної до сплати суми судового збору, слід брати до уваги розмір мита та податку на додану вартість, який позивач доплатив порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні.
Як видно із матеріалів справи, у результаті прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів позивачу було збільшено розмір мита та податку на додану вартість на загальну суму 78 436,9 грн, який необхідно було доплатити для випуску товарів у вільний обіг. Вказана сума є загальною сумою майнових вимог позивача і, відповідно, ціною позову.
Відтак сума судового збору за заявлення вказаної вимоги складає 3028 грн (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).
Згідно з платіжною інструкцією №STЦБ001753, позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028 грн.
Як можна встановити із офіційного веб-порталу Судової влади України, належними реквізитами рахунку для перерахування судового збору є, зокрема, наступні: Отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951: Код класифікації доходів бюджету: 22030101*;101; код платника; судовий збір; ПІБ позивача; Львівський окружний адміністративний суд».
Однак, у вищевказаній квитанції зазначені наступні дані отримувача: Отримувач коштів: ГУК у Волинській області/м. Луцьк/22030101; рахунок отримувача: UA248999980313101206084003550; призначення платежу: 101, 42679655; судовий збір, за позовом ПП СТ-АВТО, Волинський окружний адміністративний суд.
Водночас стаття 9 Закону №3674-VI визначає, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
При перевірці зарахування судового збору до державного бюджету, згідно з автоматизованою системою АС «Діловодство спеціалізованого суду», судом встановлено, що вказаний судовий збір не зарахований до бюджету.
Відтак вказана квитанція не може вважатися доказом сплати судового збору за подання позовної заяви до Львівського окружного адміністративного суду.
Тому позивачеві необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3028 грн за місцем розгляду справи та надати до суду докази його сплати.
Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
п о с т а н о в и в :
позовну заяву Приватного підприємства «СТ-АВТО» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без руху.
Встановити позивачу строк, протягом п`яти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз`яснити, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2024 |
Оприлюднено | 07.08.2024 |
Номер документу | 120810777 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Чаплик Ірина Дмитрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні