Рішення

від 02.08.2024 по справі 580/5553/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2024 року справа № 580/5553/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним рішення Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, оформлене витягом з протоколу від 02.05.2024 № 18 щодо відмови у визнанні ОСОБА_1 особою з інвалідністю внаслідок війни;

- зобов`язати Департамент соціальної політики Черкаської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30 квітня 2024 року та прийняти рішення про її задоволення, а також визнати ОСОБА_1 особою з інвалідністю внаслідок війни з видачею відповідного посвідчення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, проте відповідачем відмовлено у видачі позивачу такого посвідчення. Позивачем зазначено, що якщо особа отримала інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, травми або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, така особа належить до інвалідів війни та має право на отримання відповідного посвідчення. Відповідно до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААГ № 430683 дата огляду 26.04.2024, позивачу встановлена III група інвалідності, Травма, ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, інвалідність встановлена безстроково. Вказані вище обставини підтверджують, що виявлена у позивача травма пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, а тому він вважає, що має право на встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни. За таких обставин, позивач вважає, що рішення Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, оформлене витягом з протоколу № 18 від 02.05.2024 щодо відмови у визнанні позивача особою з інвалідністю внаслідок війни та відмови у видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни є протиправним. З таких підстав просив позов задовольнити.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав, надавши відзив на позовну заяву, де просив відмовити у її задоволенні. Відповідачем зазначено, що віднесення особи до особи з інвалідністю внаслідок іїійни відповідно до статті 7 Закону № 3551-XII безпосередньо пов`язано з визначенням самого поняття «ветеран війни», яке міститься у статті 4 цього ж Закону, згідно з ч. 1 якої ветеранами війни є особи, ясі брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. Таким чином, визначальною ознакою категорії осіб, які відносяться до «осіб з інвалідністю внаслідок війни» за змістом Закону № 3551-ХІІ є те, що наданню особі такого статусу передує доведення факту безпосередної участі у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААГ № 430683 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності безтерміново, травма, так, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. Разом з тим, відповідно до Акта № 4-22 від 09.02.2022 про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби, в обставинах, за яких стався нещасний випадок зазначено, що 25.01.2022 в приміщенні конференційного залу гуртожитку № 1 Головного центру під час проведення ранкової наради зламався стілець, на якому сидів ОСОБА_1 внаслідок чого відбулось його падіння на підлогу. В результаті падіння підполковник юстиції ОСОБА_1 відчув несильний біль в поперековому відділі хребта, за медичною допомогою відразу не звертався. Проте, у зв`язку з посиленням болю 31.01.2022 ОСОБА_1 був змушений звернутися за медичною допомогою у відділ охорони здоров`я Головного центру, де був оглянутий лікарем-травматологом та лікарем-невропатологом. Після огляду лікарів підполковнику юстиції ОСОБА_1 був виставлений діагноз: «Забій куприка». Відповідно до довідки № 1838 від 01.04.2024 гарнізонної військово-лікарської комісії підполковнику юстиції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведено медичний огляд гарнізонною військово-лікарською комісією при Головному військово-медичному клінічному центрі Державної прикордонної служби України 01 квітня 2024 року. На підставі Актів службового розслідування Нвс-1 та Нвс-5 № 4-22 від 09.02.2022, затверджених начальником ГЦПОС ДПСУ, встановлено причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): залишкові явища закритої травми куприкового відділу хребта (січень 2022 року) компресійних переломів тіл І та II куприкових хребців, у вигляді консолідованого перелому Со І, зміщення Со II, больового синдрому, міжхребцевий остеохондроз, спондилоартроз поперекового відділу хребта, протрузія МХД L5-S1, гемангіома L5 хребця з незначними порушеннями статико-динамічної функції хребта. Травма, так, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. На підставі цього Обласною МСЕК № 1 позивачу встановлено III групу інвалідності та причина інвалідності: Травма ,ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби (довідка до акта огляду МСЕК Серія 12 ААГ № 430683). Враховуючи вищевикладене, травму позивач отримав не під час безпосередньої участі у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав, а тому підстав для встановлення йому статусу інваліда війни на підставі статті 7 Закону № 3551-XII відсутні.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій просив позовні вимоги задовольнити повністю з підстав, зазначених у позовній заяві.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України та проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до акту розслідування нещасного випадку від 09 лютого 2022 року № 4-22, позивач отримав травму пов`язану з виконанням обов`язків військової служби, згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

У вищевказаному акті зазначено, що 25.01.2022 в приміщенні конференційного залу гуртожитку № 1 Головного центру під час проведення ранкової наради зламався стілець, на якому сидів ОСОБА_1 внаслідок чого відбулось його падіння на підлогу. В результаті падіння підполковник юстиції ОСОБА_1 відчув несильний біль в поперековому відділі хребта, за медичною допомогою відразу не звертався. Проте, у зв`язку з посиленням болю 31.01.2022 ОСОБА_1 був змушений звернутися за медичною допомогою у відділ охорони здоров`я Головного центру, де був оглянутий лікарем-травматологом та лікарем-невропатологом. Після огляду лікарів підполковнику юстиції ОСОБА_1 був виставлений діагноз: «Забій куприка».

Позивач, є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Адміністрацією Державної прикордонної служби України 11 березня 2024 року.

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 12 лютого 2024 року № 16, позивач брав участь у бойових діях та заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією росії проти України.

Під час перебування в районі ведення бойових дій, позивач був підданий обстрілам злочинними угрупуваннями збройних сил російської федерації, неодноразово, внаслідок чого відчув погіршення стану здоров`я, турбували застаріла травма та нові захворювання. Для стабілізації стану здоров`я, позивач звернувся до медичного працівника для надання медичної допомоги.

По приїзду з району ведення бойових дій, в зв`язку погіршенням стану здоров`я, був госпіталізований 09 лютого 2024 року до Комунального некомерційного підприємства «Черкаський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Черкаської обласної ради» з діагнозом Хронічна люмбалгія вертеброгенна при остроохонрозі хребта, наслідок травми хребта, ст. помірного загострення. Цефалгічний синдром.

08 березня 2024 року був госпіталізований в Комунальне некомерційне підприємство «Черкаський обласний кардіологічний центр Черкаської обласної ради», де був оглянутий лікарем кардіологом та неврологом. Діагноз гіпертонічна хвороба II стадії, II ступінь, кризовий перебіг, наслідки перенесеної закритої травми куприкового відділу хребта компресійного перелому тіл І та II куприкових хребці, у вигляді консолідованого перелому Со І, зі зміщенням Со II. Острохондроз, спондилоартроз ПВХ, ускладнений протрузіями, гемангіома L5 хребця. Вертеброгенна люмбальгія, больовий синдром. Дисциркулярна гіпертонічна енцефалопатія Н І-ІІ, цефалічний, вести було-атактичний синдроми.

Після виписки з стаціонарного лікування, у зв`язку з тривалим лікуванням та неможливістю в повній мірі виконувати службові обов`язки через хворобу, був направлений на військово-лікарську комісію на визначення ступеню придатності до військової служби.

За результатами проходження військово-лікарської комісії 01 квітня 2024 року отримав довідку (додаю) № 1838 про обмежену придатність до військової служби (рекомендовано обмежити види служби, що пов`язані з навантаженням попереково- куприкової ділянки).

Відповідно до довідки № 1838 від 01.04.2024 гарнізонної військово-лікарської комісії підполковнику юстиції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведено медичний огляд гарнізонною військово-лікарською комісією при Головному військово-медичному клінічному центрі Державної прикордонної служби України 01 квітня 2024 року. На підставі Актів службового розслідування Нвс-1 та Нвс-5 № 4-22 від 09.02.2022, затверджених начальником ГЦПОС ДПСУ, встановлено причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): залишкові явища закритої травми куприкового відділу хребта (січень 2022 року) компресійних переломів тіл І та II куприкових хребців, у вигляді консолідованого перелому Со І, зміщення Со II, больового синдрому, міжхребцевий остеохондроз, спондилоартроз поперекового відділу хребта, протрузія МХД L5-S1, гемангіома L5 хребця з незначними порушеннями статико-динамічної функції хребта.

На ВЛК були пов`язані травми та захворювання:

Травма, ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби (залишкові явища закритої травми куприкового відділу хребта, компресійного перелому тіл І та II куприкових хребці, у вигляді консолідованого перелому Со І, зі зміщенням Со II, больового синдрому, між хребцевий остеохондроз, спондилоартроз ПВХ, протрузія МХД 1,5-51, гемангіома L5 хребця з незначним порушенням статико- динамічної функції хребта).

Захворювання, ТАК, пов`язані з захистом Батьківщини (Хронічна вертеброгенна люмбалгія нестійка ремісія. Гіпертонічна хвороба І ст. Атеросклероз аорти, фіброз аортального клапану).

Відповідно до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № Серія 12 ААГ № 430683 дата огляду 26.04.2024, позивачу було встановлена III група інвалідності, Травма, ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, безтерміново.

Відповідно до довідки Обласної МСЕК № 1 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 066837 від 26.04.2024 визначено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках:

- Травма, ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби - 40 (сорок) %;

- Захворювання, ТАК, пов`язані з захистом Батьківщини - 10 (десять) %.

30 квітня 2024 року позивач звернувся до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради із заявою щодо видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Витягом з протоколу № 18 від 02 травня 2024 року Департамент соціальної політики Черкаської міської ради у задоволені заяви позивача відмовив.

В обґрунтування вказаного рішення відповідачем зазначено наступне:

"Відповідно до статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закону) до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 7 Закону до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;

Враховуючи те, що ОСОБА_1 отримав травму що призвела до встановлення інвалідності в січні 2022 року, яка не пов`язана з безпосередньою участю у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України або перебуванням на фронті в інші періоди комісія вважає за необхідне відмовити в наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни ОСОБА_2 ".

Вважаючи рішення відповідача щодо відмови у визнанні позивача особою з інвалідністю внаслідок війни протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначаються Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 № 3551-XII (далі Закон № 3551-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 3551-XII закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров`я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров`я.

Згідно ст. 4 Закону № 3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Згідно з пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 20-РП/04 ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. Розділ 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту" визначає поняття і зміст статусу ветеранів війни (учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни) та осіб, на яких поширюється дія його положень. Це колишні військовослужбовці, які безпосередньо як у воєнний, так і в мирний час, виконували інші обов`язки військової служби та тилового забезпечення, пов`язані з необхідністю захисту Батьківщини, у тому числі з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій.

Відповідно до ч. 1 статті 7 Закону № 3551-XII до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубожів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 7 Закону № 3551-XII до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Системний аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку, що право на отримання статусу інваліда війни згідно з пунктом 1 частини 2 статті 7 Закону № 3551-XII законодавець пов`язує з тим, що інвалідність працівника сталася в період проходження служби при виконанні обов`язків військової служби, та наявністю обставин, що призвели до травмування чи захворювання.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в рішенні від 08 квітня 2014 року (реєстраційний номер в ЄДРСР 38475027).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 02.04.2021 за результатом розгляду справи № 540/9350/18-а зазначив:

"...Згідно з пунктом 2 частини другої статті 7 Закону № 3551 для визначення права на встановлення статусу «особа з інвалідністю внаслідок війни» підлягає встановленню те, що, по-перше, особа, яка претендує на встановлення такого статусу, є особою з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу PCP, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, та, по-друге, те, що такій особі встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами... ".

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обов`язковими умовами, за яких особу можна віднести до інвалідів війни, є наявність інвалідності, доказів залучення такої особи до військовослужбовців або до складу формувань Цивільної оборони та отримання інвалідності внаслідок травми, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 Питання медико-соціальної експертизи (далі Постанова № 1317) медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 35, ст. 2337), висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.

Пунктом 26 Положення № 1317 передбачено, що особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності. I група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров`я особи з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.

Причинами інвалідності є:

загальне захворювання;

інвалідність з дитинства;

нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я);

професійне захворювання;

поранення, контузії, каліцтва, захворювання:

- одержані під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язані з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, що визнані такими згідно із законодавством, в районі воєнних дій на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час;

- одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди;

- одержані в районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період; від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 р., а з 1 грудня 2014 р. до 24 лютого 2022 р. - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з 24 лютого 2022 р. - на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України; під час виконання робіт, пов`язаних з розмінуванням боєприпасів, незалежно від часу їх виконання;

- одержані у неповнолітньому віці внаслідок воєнних дій громадянських і Другої світової воєн та в повоєнний період;

- пов`язані з участю у бойових діях та перебуванням на території інших держав;

- пов`язані з виконанням службових обов`язків, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;

- одержані внаслідок політичних репресій;

- пов`язані з виконанням обов`язків військової служби або службових обов`язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій;

- одержані під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 р. по 21 лютого 2014 р. за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (у Революції Гідності);

поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержані під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

захворювання:

- отримані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;

- пов`язані з впливом радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку.

Таким чином, Положенням № 1317 також регламентовано перелік причин інвалідності, які можуть бути зазначені у довідці МСЕК, зокрема: травма, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби та захворювання, пов`язане з захистом Батьківщини.

Як вище встановив суд відповідно до Акта № 4-22 від 09.02.2022 про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби, в обставинах, за яких стався нещасний випадок зазначено, що 25.01.2022 в приміщенні конференційного залу гуртожитку № 1 Головного центру під час проведення ранкової наради зламався стілець, на якому сидів ОСОБА_1 внаслідок чого відбулось його падіння на підлогу. В результаті падіння підполковник юстиції ОСОБА_1 відчув несильний біль в поперековому відділі хребта, за медичною допомогою відразу не звертався. Проте, у зв`язку з посиленням болю 31.01.2022 ОСОБА_1 був змушений звернутися за медичною допомогою у відділ охорони здоров`я Головного центру, де був оглянутий лікарем-травматологом та лікарем-невропатологом. Після огляду лікарів підполковнику юстиції ОСОБА_1 був виставлений діагноз: «Забій куприка».

Відповідно до довідки № 1838 від 01.04.2024 гарнізонної військово-лікарської комісії підполковнику юстиції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведено медичний огляд гарнізонною військово-лікарською комісією при Головному військово-медичному клінічному центрі Державної прикордонної служби України 01 квітня 2024 року.

На підставі Актів службового розслідування Нвс-1 та Нвс-5 № 4-22 від 09.02.2022, затверджених начальником ГЦПОС ДПСУ, встановлено причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): залишкові явища закритої травми куприкового відділу хребта (січень 2022 року) компресійних переломів тіл І та II куприкових хребців, у вигляді консолідованого перелому Со І, зміщення Со II, больового синдрому, міжхребцевий остеохондроз, спондилоартроз поперекового відділу хребта, протрузія МХД L5-S1, гемангіома L5 хребця з незначними порушеннями статико-динамічної функції хребта. Травма, так, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. На підставі цього

На ВЛК були пов`язані травми та захворювання:

Травма, ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби (залишкові явища закритої травми куприкового відділу хребта, компресійного перелому тіл І та II куприкових хребці, у вигляді консолідованого перелому Со І, зі зміщенням Со II, больового синдрому, між хребцевий остеохондроз, спондилоартроз ПВХ, протрузія МХД 1,5-51, гемангіома L5 хребця з незначним порушенням статико- динамічної функції хребта).

Захворювання, ТАК, пов`язані з захистом Батьківщини (Хронічна вертеброгенна люмбалгія нестійка ремісія. Гіпертонічна хвороба І ст. Атеросклероз аорти, фіброз аортального клапану).

Відповідно до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № Серія 12 ААГ № 430683 дата огляду 26.04.2024, позивачу було встановлена III група інвалідності, Травма, ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, безтерміново.

Аналіз встановлених обставин вказує на те, що позивач відноситься до осіб з інвалідністю внаслідок війни, в силу приписів п. 2 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-XII, оскільки травму позивач одержав під час виконання службових обов`язків військовослужбовця.

Крім того, суд зазначає, що наявна у матеріалах справи та надана позивачем до відповідача довідка до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ № 430683 від 26.04.2024 відповідає вимогам Положення № 1317, зазначена в ній причина інвалідності (травма, пов`язана з виконанням службових обов`язків) передбачена п. 26 Положення № 1317.

Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни врегульовані Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 зі змінами та доповненнями (далі Положення № 302).

Згідно п. 2, 3 Положення № 302 посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників чи Захисниць України, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.

Відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту до ветеранів війни належать, зокрема, особи з інвалідністю внаслідок війни.

Особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни та нагрудний знак Ветеран війни - особа з інвалідністю внаслідок війни.

Згідно з абзацом 2 пункту 7 Положення № 302 Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, Посвідчення учасника війни і відповідні нагрудні знаки, Посвідчення члена сім`ї загиблого видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина.

Відповідно до пункту 10 Положення № 302 Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Особам з інвалідністю внаслідок війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.

З урахуванням зазначених норм суд дійшов висновку, що позивач, як особа з інвалідністю, яка встановлена безтерміново у зв`язку із травмою, пов`язаною з виконанням службових обов`язків, що підтверджено відповідною довідкою МСЕК, набув статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та, як наслідок, право на отримання посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Суд врахував, що видача посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни у відповідності до абз. 2 п. 7 Положення № 302 належить до повноважень Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, надані позивачем документи є достатніми для встановлення позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення.

Разом з тим, як вище встановив суд, відповідач, отримавши від позивача заяву про видачу посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни із переліком документів та вищевказаною довідкою МСЕК, прийняв рішення, оформлене витягом з протоколу від 02.05.2024 № 18, яким відмовив позивачу у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, у зв`язку із чим таке рішення відповідача слід визнати протиправним та скасувати.

Під час обрання способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку, для належного захисту порушеного права позивача суд, у відповідності до вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), належить зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 30 квітня 2024 року та прийняти рішення про її задоволення, а також визнати позивача особою з інвалідністю внаслідок війни з видачею відповідного посвідчення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити повністю.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно з ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України Про судовий збір та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним рішення Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, оформлене витягом з протоколу від 02.05.2024 № 18 щодо відмови у визнанні ОСОБА_1 особою з інвалідністю внаслідок війни.

Зобов`язати Департамент соціальної політики Черкаської міської ради (бульвар Шевченка 307, м. Черкаси, 18005, код ЄДРПОУ 37853109) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 30 квітня 2024 року та прийняти рішення про її задоволення, а також визнати ОСОБА_1 особою з інвалідністю внаслідок війни з видачею відповідного посвідчення.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 КАС України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ